Переказ за імпортними операціями

Переказ коштів за кордон за дорученням клієнтів комерційних банків проводиться на підславі заяви на переказ.

В цьому документі банк, що переказує, повинен вказати:

повну назву платника;

найменування банку платника;

номер банківського рахунку, який дебетується;

код валюти і суму платежу;

повну назву бенефіціара, його адресу:

найменування банку бенефіціара і номер його рахунку;

найменування, номер і дату документу (контракту тощо), по якому здійснюється оплата;

особу, що несе витрати на здійснення переказу (банківська комісія і поштові або телеграфні витраги);

мету і призначення переказу\' (найменування товару і послуг, за які здійснюється оплата).

Найменування переказоодержувача і його адреса, а також технічні і спеціальні терміни у заяві на переказ зазначаються на іноземній мові.

В заяві на переказ обов\'язково зазначається спосіб передачі платіжного доручення за кордон. Як вже було зазначено, застосовується одна із загальноприйнятих форм переказу: поштою, телексом або каналами SWIFT.

Порядок виконання наданих заяв на переказ залежить від наявності у комерційного банку іноземних банків кореспондентів. Діє два варіанти виконання представлених заяв на переказ: самостійне виконання через систему банків-кореспондентів за кордоном (при наявності генеральної ліцензії); через інший український банк, в якому відкрито кореспондуючий рахунок даному комерційному банку.

На даний час банківський переказ має широку сферу застосування у розрахунках по українському експорту і імпорту. Це пов\'язано, перш за все, з простотою оформлення даних операцій з проміжного рахунку через комерційний банк, а також із збільшенням частки авансових переказів за кордон через існуючу недовіру іноземних фірм до української сторони з точки зору її платоспроможності. В цих умовах має значення захист інтересів українських імпортерів, особливо коли мова йде про 100%-у передплату. В цілому банківський переказ за фактично поставлений товар більш вигідний імпортеру, тому що він отримує товар і документи, минаючи банки, і лише потім здійснює оплату. При цьому для експортера не виникає гарантії платежу за поставлений товар, шо призводить до застосування банківського переказу у поєднанні з іншим елементом платежу, наприклад, авансом або банківською гарангією. В такому випадку робота комерційного банку по банківському переказу дещо ускладнюється.