Витрати комерційного банку
Найбільшу частку (більше, як половину) в загальній сумі витрат банку становлять витрати на виплату процентів за залученими банком ресурсами. Процентні витрати охоплюють: відсотки, сплачені за депозитами юридичних осіб; відсотки, сплачені за депозитами фізичних осіб; відсотки, сплачені за міжбанківськими кредитами і депозитами; відсотки, сплачені за залишками на розрахункових рахунках клієнтів. Комісійні витрати – це виплати, які здійснює банк у процесі проведення свої активних операцій і надання послуг клієнтам, а також витрати з ведення кореспондентських рахунків.
Витрати на валютні операції – це витрати на розрахункове обслуговування зовнішньоекономічної діяльності. Неопераційні витрати охоплюють: заробітну плату працівників банку, витрати на утримання приміщень та устаткування й ін. До складу інших витрат належать витрати, не передбачені іншими статтями. Це судові витрати, сплачені банком штрафи, та ін.
Слід зазначити, що витрати банку на утримання і експлуатацію приміщень і устаткування, оплату персоналу та соціальні виплати мають відносно постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, доволі значна. Зростання операційних витрат не
тільки відображає несприятливий стан кон’юнктури ринку, на якому банки
613
залучають ресурси, а й може свідчити про погіршення управління активно-пасивними операціями.
У ході оцінювання витрат банку необхідно не тільки проаналізувати в динаміці абсолютні й відносні розміри витрат (загалом і по групах витрат), а й виділити основні причини, що вплинули на їхній рівень, для того, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які би дали змогу знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури ресурсної бази. Банківські менеджери повинні здійснювати щомісячний аналіз рівня доходів та витрат банку як загалом, так і за статтями з метою мінімізації витрат та отримання прибутку.
Отже, прибуток є основним показником результативності роботи банківської установи і як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів та витрат.
Оцінювання прибутковості здійснюється за допомогою системи відповідних показників.Одним із основних показників ефективності роботи комерційного банку є оцінка рівня його прибутковості (рентабельності). Аналіз показників прибутковості охоплює такі етапи: 1) розрахунок фактичного значення прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної й квартальної звітності; 2) порівняльне оцінювання коефіцієнтів з їхнім рівнем у попередні роки та квартали; 3) визначення основної тенденції в динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження); 4) виявлення факторів, які впливають на зміну цих коефіцієнтів; 5) оцінювання факторів з позиції ліквідності балансу та банківських ризиків; 6) розроблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності в майбутньому.
Оцінювання прибутковості банку здійснюється за допомогою таких економічних показників: загального показника прибутковості; чистої маржі; прибутковості активів; прибутковості капіталу; прибутковості витрат та чистого спреду.
Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є показники: 1) прибутковість банківських активів (ROA); 2) прибутковість акціонерного капіталу банку (ROE).