Валютний курс за паритетом купівельної спроможності (Purchasing Power Parity Rate - PPP Rate).
Метод визначення та корегування курсу відповідно до паритету купівельної спроможності валют характерний для системи фіксованих валютних курсів «золотий стандарт», бреттон-вудська система.
В СРСР до початку реформ у галузі валютного регулювання курс долара до рубля періодично визначався за методом паритету купівельної спроможності і потім щотижня корегувався залежно від коливання курсу долара до інших валют.На сьогодні у довгостроковому аспекті (декілька років) ринковий валютний курс має тенденцію коливатися навкруги значення паритету купівельної спроможності, але сам паритет постійно перераховується відповідно до зміни рівня цін у порівнюваних країнах. Теорія паритету купівельної спроможності (ПКС) робить спробу звести разом економічні фактори, що пояснюють формування попиту і пропозиції валют та їхню динаміку.
Одне з фундаментальних понять, що взято за основу теорії ПКС, - це правило єдиної ціни: товари коштують однаково - куплені безпосередньо за іноземні валюту або після конвертації. Інакше кажучи, для кожного товару виконується такий вираз:
Pi(t) = S(t) • P \'i(t) ,
де t - індекс моменту часу;
i - індекс товару;
S(t) - поточний обмінний курс;
Pi(t) - ціна товару в національній валюті;
P\'i(t) - ціна товару в іноземній валюті.
У такому трактуванні правила єдиної ціни закладена гіпотеза нульових витрат обігу, відсутність торгових бар\'єрів (як тарифних, так і нетарифних) та однорідність товарів. Правило єдиної ціни справджується лише у тому разі, якщо всі товари мають однакову вагу в обох країнах. Звідси випливає висновок: якщо структури економік не однакові, то й теорія ПКС неправильна, навіть якщо правило єдиної ціни справджується.
У релятивістській версії теорії ПКС беруться не абсолютні рівні цін, а їхні індекси. Таке формулювання є точнішим, ніж абсолютна версія цієї теорії. Проте й вона недостатньо обґрунтована, оскільки не зовсім виправдовує себе у тих випадках, коли структури виробництва і відносні ціни товарів у різних економіках змінюються. Однак на коротких проміжках часу теорія ПКС може давати достатньо адекватні пояснення тенденцій змін обмінних курсів.
Розрахунки ПКС широко практикуються для розробки національної економічної політики. Центральні банки покладаються на оцінки ПКС при визначенні паритетів своїх валют. Особливе значення це має для управління реальним обмінним курсом національної валюти.