Суть методу розподілу активів
Склад кредитно-інвестиційного портфеля визначається часткою залучених банком строкових і ощадних депозитів, а терміни їхнього залучення відповідно визначають строки видачі кредитів та здійснення інвестицій у цінні папери. Отже, кожен із видів залучених пасивів має чітке призначення щодо спрямування коштів у різні види активних вкладень, причому незалежно один від одного. Цей метод управління ліквідністю по-іншому називають «банку всередині банку».
Недоліками цього методу є: трудомісткість процесу відстежування ресурсів за видами; не враховується наявність певного постійного не знижувального залишку вкладів до запитання, що зменшує потребу банку в первинних і вторинних резервах та допускає спрямування відповідних сум коштів на кредити і інвестиції. Тому метод розподілу активів може зумовити недоотримання банківськими установами прибутку.
Порівняльна характеристика методів аналізу фінансового стану комерційних банків викладена у табл. 18.5, згідно з якої зрозуміло, що для проведення розгорнутого коефіцієнтного аналізу необхідно володіти деталізованою інформацією про банки, яка дуже часто має конфіденційний
характер. У разі, якщо доступ до неї обмежено узагальненими показниками,
628
такими, як сукупні активи, зобов’язання, капітал, прибуток, резерви, статутний фонд, обсяг кредитів, інвестицій тощо, коефіцієнтний аналіз буде зведено до спрощеної форми – обчислення невеликої кількості фінансових коефіцієнтів, що несуть загальну інформацію про стан банку.
Таблиця 18.5
Порівняльна характеристика методів оцінювання фінансової стійкості банків
Інтегральний, бально-рейтинговий та факторний аналіз передбачають застосування обмеженої кількості базових показників.
Щодо факторного аналізу, то застосування значного числа фінансових коефіцієнтів є недоцільним, оскільки, збільшення параметрів, що визначаються в ході аналізу, не дає підвищення інформативності та достовірності кінцевих висновків.Результатом коефіцієнтного аналізу слугує система числових значень фінансових коефіцієнтів, або числовий вектор. Результатом індексного та бально-рейтингового аналізу слугує окреме число, а факторний аналіз подає стан банку у вигляді точки n-вимірного простору.
Форма подання кінцевого результату кожного виду аналізу
накладає відбиток на умови його застосування. Так, до коефіцієнтного
629
аналізу частіше звертаються при дослідженні окремого банку або невеликої їхньої кількості. Сферою застосування коефіцієнтного методу переважно може бути банківський аудит, детальне інспекційне обстеження окремого банку, а також використання як допоміжного при застосуванні інших методів аналізу. Концепція інтегрального та бально- рейтингового аналізу передбачає дослідження банківської системи загалом, оскільки процедура оцінювання спирається на середні показники банківської сукупності.
При цьому інтегральний та бально-рейтинговий аналіз дає інформацію про кожний окремий банк і його позицію відносно інших. Аналогічний підхід застосовує і факторний аналіз, з тією різницею, що за його результатами кожний окремий банк несе в собі відбиток особливостей функціонування всієї банківської системи. Отже, інтегральний метод є найбільш прийнятним при проведенні дистанційного аналізу, що не потребує високого рівня деталізації, бально-рейтинговий – при інспекторських обстеженнях, факторний аналіз – в разі, якщо необхідним є врахування особливостей функціонування банківської системи загалом.
Вибір того чи іншого способу аналізу залежить від технічних можливостей аналітика та його знань. Так, при відсутності обчислюваної техніки та відповідного програмного забезпечення аналіз буде зроблено із використанням найпростіших математичних операцій, що є достатнім для коефіцієнтного методу. Електронні таблиці типу Excel, що входять до стандартного набору програм Windows, значно спрощують процес розрахунків і придатні для проведення інтегрального та бально- рейтингового аналізу, а вбудовані статистичні функції дадуть змогу проводити і складні математичні обчислення. Використання математично-статистичних способів краще реалізується за наявності спеціалізованого програмного забезпечення.
Загалом слід наголосити, що сукупність методів фінансової стійкості комерційних банків доцільно використовувати в їхньому взаємозв’язку, усвідомлюючи умови доцільності їхнього застосування в
аналізі окремих сторін діяльності банківських установ.
630