2.1. Організаційна структура та управління банком
Організаційна структура банку регламентується його статутом, в якому містяться положення про органи управління банком, їхню структуру і функції, порядок утворення й повноваження.
Цей аспект діяльності банків визначається Законами України «Про господарські товариства» та «Про банки і банківську діяльність». При створенні банку в його установчих документах мають міститися дані про його вид, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, назву й місцезнаходження, розмір і порядок створення статутного капіталу, порядок розподілу прибутку, склад та компетенцію органів управління, порядок змін установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації банку.Банки в Україні створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку. Створення банку як відкритого акціонерного товариства передбачає, що його акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Створення кооперативного банку передбачає розподіл паїв між його учасниками.
Організаційна структура комерційного банку визначається двома основними компонентами, що визначають особливості управління ним: по-перше, структурою органів управління; по-друге, структурою функціональних підрозділів і служб банку.
Структура органів управління банку згідно з чинним в Україні законодавством охоплює три органи:
1) вищий орган управління, тобто загальні збори акціонерів
(учасників);
2) наглядовий орган, тобто спостережна рада;
3) виконавчий орган, тобто правління або рада директорів банку.
До того ж до цієї структури належать органи контролю банку, якими є:
1) ревізійна комісія;
2) внутрішній аудит банку.
До компетенції вищого органу управління, тобто загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо таких питань:
49
1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їхнє виконання;
2) внесення змін і доповнень до статуту банку;
3) зміни розміру статутного капіталу банку;
4) призначення та звільнення голів і членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;
5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії й зовнішнього аудитора;
6) розподілу прибутку;
7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора,
затвердження ліквідаційного балансу.
Загальні збори визнаються правочинним, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більше, як 60 % голосів.
Загальні збори акціонерів (учасників) обирають спостережну раду банку з числа учасників зборів або їхніх представників. При цьому члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, а також ревізійної комісії банку.