Операція врахування
банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до
397
настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами і його ознаками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка називається дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції.
За економічним змістом ця операція є трансформацією комерційного кредиту в кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом. Його особливістю є те, що повернення кредиту здійснює не позичальник, а зобов’язана за векселем особа. Тому подібні кредити називають позиками, що самоліквідуються.Для отримання облікового кредиту векселедержатель подає у банк заяву разом з пакетом фінансових документів, що характеризують його платоспроможність. Працівники банку з’ясовують суму векселів, що будуть надані для врахування, перевіряють кредитоспроможність потенційного позичальника за звичайною процедурою, після чого вирішується питання про можливість надання позики. У разі позитивного рішення клієнту відкривається ліміт кредитування, який залежить від вартості вексельного портфеля клієнта, але не може перевищувати загальної кредитоспроможності останнього. Оскільки врахування векселів, поданих клієнтом, проводиться винятково в межах встановленого ліміту, працівники банку здійснюють облік заборгованості (обліго) клієнта, вираховуючи вільний залишок заборгованості. При врахуванні векселів ліміт кредитування зменшується, а при погашенні векселів – зростає.
Векселі до врахування надаються у банк при реєстрах. Реєстри складаються позичальником-векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме: номер векселя, вексельну суму, назву і реквізити векселедавця (акцептанта), індосантів, аваліста, дату і місце платежу, складання векселя. Векселі з погашенням у місцезнаходженні банку заносяться в окремий реєстр від іногородніх векселів. Працівник банку звіряє записи в реєстрі з реквізитами наданих векселів і при виявленні помилок у реєстрах повертає їх для переоформлення. Крім оригіналів векселів, клієнт подає у банк дві ксерокопії кожного векселя з лицьового та зворотного боків. Прийняття
векселів оформляється квитанцією, яка видається позичальнику. Після
398
цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів. На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент, залишивши перед підписом достатньо місця для штампу комерційного банку, яким буде перетворено бланковий індосамент на іменний.
Перед укладанням договору на врахування векселів ці векселі мають пройти перевірку юридичної та економічної надійності.