Кредит

Кредит здійснюється у конкретних формах, які є способами існування процесу кредитування, що постійно розвиваються.

Відповідно до міжнародних стандартів банківські кредити класифікуються за рядом ознак:

1. За роллю банку в наданні кредиту виділяють:

• первинні кредити — це кредити, які банки надають клієнту у вигляді безпосереднього виділення коштів у тимчасове користування чи відкриття кредитної лінії (прямі кредити) або якщо банк початково надає у кредит не гроші чи товари, а власну кредитоспроможність (непрямі кредити) — надання гарантії;

263

• похідні кредити (посередництво у кредиті) — це кредити, які банк надає як посередник між іншими банками чи фінансово- кредитними інститутами, тобто виникає ситуація, коли банк, щоб відпові- дати вимогам універсальності, для надання кредитів своїм клієнтам із самого початку планує долучити до кредитування третю особу, а отже, перекласти фінансування на іншого кредитора.

2. За формою банківського кредиту виділяють:

• прямі кредити — це кредити, які надаються шляхом:

— надання коштів чи товарів відповідно до принципів кредитування:

– дисконтний кредит;

– ломбардний кредит;

– іпотечний кредит;

— відкриття кредитної лінії:

– овердрафтний кредит;

– контокорентний кредит;

— кредитні сурогати:

– факторинг;

– лізинг;

• непрямі кредити – це використання кредитоспроможності банку як гарантії виконання зобов’язань клієнтом банку:

– акцептний кредит;

– авальний кредит.

3.

• кредити органам державного управління;

• кредити суб’єктам господарювання;

• кредити фізичним особам.

4. За валютою кредиту виділяють:

• кредити в національній валюті;

• кредити в іноземній валюті;

• мультивалютні кредити.

5. За строками користування розрізняють:

• короткострокові — до 1 року;

• онкольні — кредити, погашення яких відбувається не у чітко зазначений термін, а за вимогою банку;

• середньострокові — до 3 років;

• довгострокові — понад 3 роки.

264

6. За формою забезпечення кредити поділяються на:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами,

цінними паперами);

• гарантовані (банками, іншими фінансовими посередниками);

• з іншим забезпеченням (порука);

• незабезпечені (бланкові);

• інші (неустойка, притримання).

7. За методами надання виділяють:

• разові кредити – це кредити, рішення про надання яких банк приймає окремо щодо кожного виду кредиту на підставі відповідних документів;

• кредитну лінію – надання банком кредитів у межах

попередньо визначеного ліміту кредитування. Ліміт встановлюється на певний строк, наприклад на рік, протягом якого позичальник може у будь- який час отримати позику в межах затвердженого ліміту без додаткових переговорів з банком. Водночас кредитну лінію можна подати так:

• револьверні кредити – кредити, які надаються банком у

межах встановленого ліміту, використовуються повністю або частинами і відновлюються відповідно до погашення раніше виданих кредитів;

• сезонні кредити;

• контокорентні кредити – кредити, надання яких відбувається через спеціальний контокорентний рахунок, при цьому банк здійснює всі операції позичальника за поточними вимогами та зобов’язаннями:

• овердрафтний кредит – кредит, надання якого

здійснюється через основний поточний рахунок і в будь-який момент можна отримати кредит у межах певного ліміту;

• гарантійні кредити – це кредити, які є лише зобов’язаннями

сплатити в разі потреби протягом певного періоду з обов’язковим стягненням комісії.

8.

• погашення кредитів водночас передбачає сплату суми кредиту та відсотків за ним у кінці терміну;

• погашення кредитів у розстрочку означає, що позичальник

повертатиме кредит певними частинами протягом терміну кредитування.

9. За ступенем ризику кредиту розрізняють:

• стандартні кредити — це кредити, за якими кредитний ризик є незначним і становить 1% чистого кредитного ризику;

265

• кредити під контролем — це кредити, за якими кредитний ризик є незначним, але він може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кре- дитного ризику;

• субстандартні кредити — це кредити, за якими кредитний

ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та у строки, передбачені кредитним договором;

• сумнівні кредити — це кредити, за якими виконання

зобов’язань з боку позичальника банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника і рівня забезпечення) під загрозою, а та- кож є низькою ймовірність повного погашення кредитної заборгованості, яка становить 50% чистого кредитного ризику;

• безнадійні кредити — це кредити, ймовірність виконання

зобов’язань за якими з боку позичальника банку (з урахуванням фінансового стану позичальника й рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими кредитами становить 100%.

Визначення відповідного виду кредиту здійснюється з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. При цьому чистий кредитний ризик слід розуміти як ризик невиконання позичальником зобов’язань, скоригований на вартість наданого позичальником забезпечення.

10. За характером процентної ставки виділяють:

• кредити з фіксованою процентною ставкою — кредити, за якими процентна ставка встановлюється один раз на весь період кредитування;

• кредити з плаваючою процентною ставкою — це кредити,

умовами договору яких передбачено перегляд процентної ставки протягом терміну кредитування з метою зменшення ризику недоодержання прибутку або усунення збитків, особливо в умовах нестабільної економіки.

11.

• кредити, які надаються одним банком;

266

• консорціумні кредити — кредити, що надаються об’єднанням банків, в якому один з банків є головним, тобто він відповідає за погодження умов кредиту з клієнтом, а після укладення договору здійснює безпосереднє надання кредиту за рахунок коштів, які виділили інші банки — члени консорціуму;

• двосторонні кредити — кредити, які передбачають участь у

наданні кредиту не менше, ніж двох банків. На відміну від консорціумного кредиту, переговори з клієнтом здійснюються кожним банком окремо.

Здійснення кредитних операцій комерційних банків передбачає наявність певних умов, без яких неможливою є взаємодія кредитора і позичальника у процесі організації відповідних відносин.

До основних умов банківського кредитування належать такі:

1. Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті.

2. Банки враховують з необхідність забезпечення поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та загальнодержавних інтересів.

3. Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. При видачі кредитів у іноземній валюті в обов’язковому порядку повідомляється про це в НБУ.

4. Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається Правилами банку.

5. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам, які мають власні оборотні кошти та самостійний баланс.

6. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови.

7. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі.

Забороняється надання кредитів на такі цілі:

• покриття збитків від господарської діяльності позичальників;

• формування статутних фондів;

• погашення раніше отриманих позик;

• придбання цінних паперів інших підприємств і організацій;

• без відповідного забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів.

267