Комісійно-посередницькі операції
Розрахунково-касові операції, що є системою операцій комерційних банків з обслуговування платіжного обороту його клієнтів у безготівковій та готівковій формах. Здійснюючи цей вид операцій, банк бере на себе зобов\'язання проводити різні види розрахунків за дорученням клієнта і забезпечувати збереження усіх грошових коштів, що надходять на рахунок клієнта та їхнє повернення на першу вимогу клієнта, приймати від нього готівку, зараховувати її на банківські рахунки та видавати за вимогою клієнта.
Валютні операції - це операції банків, пов\'язані з обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж банком іноземної валюти за національну. Комерційні банки, як правило, купують на внутрішньому валютному ринку іноземну валюту, що надходить у вигляді виручки від експортних поставок, та продають валюту тим суб\'єктам господарювання, які здійснюють імпортні операції. Різниця в обмінних курсах купівлі та продажу валюти становить дохід комерційного банку (маржу).
Трастові операції - це операції банків, пов\'язані з управлінням майном та виконанням інших послуг за дорученням і в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. Вони можуть надаватися як фізичним, так і юридичним особам та передбачати управління майном клієнта за довіреністю; розпорядження спадщиною на основі заповіту; агентські послуги, при яких управління майном клієнта здійснюється відповідно до вказівок клієнта; обслуговування випуску і погашення облігацій та сплати процентів, зберігання різних цінностей; тимчасове управління справами підприємства в разі його реорганізації чи банкрутства.
Інформаційно-консультаційні та інші види операцій є сукупністю банківських послуг, до складу яких можна зарахувати:
а) консультування клієнтів з питань організації і ведення бухгалтерського обліку, застосування законодавчих актів, здійснення операцій з іноземною валютою та цінними паперами;
б) підготовка і правова експертиза господарських договорів, зовнішньоекономічних контрактів, установчих документів, бізнес- планів;
в) надання інформації про поточну ринкову кон\'юнктуру, обмінні курси іноземних валют, стан ринку цінних паперів, новітні законодавчі і нормативні акти;
г) гарантійні послуги, що передбачають видачу банком поручительств, гарантій та інших зобов\'язань, що виконуються у грошовій формі;
д) аудиторські послуги, що передбачають перевірку фінансово- господарської діяльності клієнтів;
е) маркетингові послуги, що передбачають пошук відповідних ринків для клієнта й оптимізацію його збутової політики;
ж) інженерно-економічна експертиза, що передбачає перевірку проектно-кошторисної документації і контроль за реалізацією відповідних проектів та ін.
З огляду на специфіку основних функцій банку всі його операції можна поділити на базові й додаткові. Базові операції пов\'язані з реалізацією банком своїх функцій посередництва у кредиті та посередництва в платежах, що знаходить відображення у проведенні депозитних, кредитних та розрахунково-касових операцій.
Окремі з них можуть здійснюватись іншими фінансовими установами (наприклад, прийом вкладів і видача кредитів - спеціалізованими кредитно- фінансовими інститутами, деякі види розрахунків - поштовими відділеннями). Однак у своїй сукупності ці операції проводяться лише банками, визначаючи їхні місце і роль в економічній системі, а тому є базовими. Усі інші операції, що здійснюються банком відповідно до потреб своїх клієнтів у різних послугах і не визначають фундаментальні аспекти суті комерційного банку, можна вважати додатковими (хоча у деяких спеціалізованих банках їм може належати доволі значна і навіть пріоритетна частка операцій). До складу додаткових належать валютні операції, операції з цінними паперами, трастові, факторингові, лізингові, консультаційні та деякі інші операції.Залежно від суб\'єктів одержання, тобто клієнтів, банківські операції поділяються на два види: операції, що здійснюються для юридичних осіб, та операції для фізичних осіб. За конкретним змістом ці операції можуть і не відрізнятися між собою (за винятком деяких нюансів, що вводяться законодавством або самими банками). Головна відмінність полягає у масштабах здійснюваних операцій (обсяги розрахунків, величина коштів, розміщених у депозитах, сума наданих позик та ін.).
Основною властивістю операцій комерційних банків є їхній продуктивний характер. Акумулюючи тимчасово вільні від обороту кошти, банки перетворюють їх на капітал, тобто «непрацюючі» ресурси примушують працювати на користь як окремих суб\'єктів ринку, так і економіки загалом. Використання банківських кредитів у виробництві є необхідною умовою процесу розширеного відтворення, а позички, видані на споживчі цілі, збільшують платоспроможний попит, що також сприяє економічному зростанню. Організація і своєчасне проведення банками розрахункових операцій забезпечують умови неперервного товарообороту та створюють можливості для ефективного переливу капіталів у господарстві. Реалізація інших банківських операцій також створює умови для нормальної господарської діяльності у різних галузях і секторах економіки.
Зростання конкуренції у банківській справі, опанування сучасних технологій і винайдення нових банківських продуктів призводять до постійного розширення складу операцій комерційних банків та зростання їхнього загального обсягу на фінансових ринках. Однак при всій нинішній розмаїтості та універсальності набору банківських операцій, будь-яку з них можна зарахувати до однієї з трьох основних груп: пасивних, активних чи комісійно-посередницьких.