Картки з магнітною смугою

мають на звороті магнітну смугу, де записані дані, необхідні для ідентифікації особи власника картки при її використанні у банківських автоматах та електронних терміналах торговельних закладів.

Ці дані містять:

банківські реквізити власника картки (ім\'я та прізвище, адреса, код банку і відділення, номер рахунка);

термін дії картки;

максимальну суму, яку має в розпорядженні власник картки і яка зменшується при кожному знятті коштів з рахунка.

Важливим елементом інформації, записаної на магнітній смузі, є персональний ідентифікаційний номер (PIN - Personal Identification Number). Цей номер (код) має бути відомий тільки власнику картки, і він набирає його за допомогою спеціальної клавіатури банкомата чи термінала. Коли картка вводиться у зчитувальний пристрій банкомату чи терміналу, набраний код порівнюється з PIN-кодом на магнітній стрічці, і, якщо вони збігаються, то відкривається доступ до комунікаційної мережі для передавання команд щодо виконання платежу: власник набирає інформацію про стан рахунка, а потім суму платежу, яка передається до банку, що веде його рахунок, з якого вона списується та переводиться на рахунок одержувача (продавця товарів чи послуг) або видається готівкою з банкомата. Якщо вони не збігаються, то власнику надається можливість здійснити ще кілька спроб набору PIN-коду. Потім картка вилучається (заблоковується).

<< | >>

↑

Источник: О. В. Дзюблюк. Банківські операції: Підручник / За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. - Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка»,2009. - 696 с.. 2009

Еще по теме Картки з магнітною смугою:

- Банковские операции - Банковские системы - Банковское дело - Банковское право -