<<
>>

Дослідження грошових потоків

полягає у вивченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їхнього витрачання, у визначенні основних джерел надходження і напрямків витрачання грошей, а також у порівнянні за обсягами та часом вхідних і вихідних грошових потоків, тобто у вивченні їхньої збалансованості.
Цей метод ґрунтується на побудові бюджетів готівки та їхньому аналізі.

Дослідження грошових потоків широко використовується у світовій практиці, оскільки, на нашу думку, дає найбільш об’єктивну оцінку рівня платоспроможності підприємства.

Не менш важливим елементом оцінювання кредитоспроможності позичальника є якісне оцінювання суб’єкта підприємницької діяльності. Оцінювання якості здійснюється за двома напрямками: оцінювання фактора менеджменту та оцінювання фактора ринку.

Рівень менеджменту визначається насамперед професійним досвідом керівника та/або власника, стажем роботи на посаді керівника або строком перебування в ролі власника, віком, характером, попереднім досвідом роботи у бізнесі (формальним, неформальним), зв’язками в діловому світі, технічними знаннями та освітою. Ці якості відображаються на управлінні бізнесом загалом, тобто у сферах планування маркетингу та ін.

Ступінь довіри до клієнта передбачає відкритість, чесність,

готовність клієнта надати фактичну інформацію.

Кредитна історія охоплює попередній досвід роботи з кредитами. Погашення попередніх кредитів – добра ознака та свідчення того, що клієнт працює відповідально. Чим довше клієнт обслуговується у банку, тим краще банку відомий його бізнес і вища вірогідність, що відносини між ними добрі. Треба також враховувати кредитну історію інших фірм керівника-позичальника (колишніх та діючих).

Аналіз ринку. Становище клієнта на ринку визначається шляхом аналізу продукту, що виробляється ним, факторів виробництва, структури споживачів та постачальників конкуренції, терміну діяльності, обсягів реалізації, рентабельності та інших факторів, які можуть

вплинути на ділову активність підприємства.

286

Привабливість продукту визначається його ціною, якістю,

асортиментом та іміджем товарів чи послуг підприємства.

Фактори виробництва охоплюють кваліфікацію працівників, стан виробничих приміщень і обладнання, наявність комунікацій та місце розташування підприємства.

Кваліфікація – це не лише наявність відповідного диплома, а й досвід роботи, мотивація та стабільність робочої сили (ротація – плинність кадрів).

Важливим фактором є також структура клієнтської бази (споживачів). Ризики для підприємства зростають, коли кількість клієнтів невелика. Клієнтська структура має бути добре розвинутою. Те саме можна сказати про постачальників. Чим ширша база постачальників, тим менша вірогідність, що підприємство зіткнеться з порушеннями з боку постачальників, і вища вірогідність стабільності руху грошових коштів.

Не варто забувати й про конкуренцію. Скільки аналогічних виробників або постачальників конкурують з нашим клієнтом? Наскільки конкурентоспроможний клієнт за цінами та рівнем послуг, які він надає?

Значний термін ділової активності – свідчення того, що клієнт буде платоспроможним незалежно від сезонних і економічних циклів. Кредитування підприємства, яке працює у цьому бізнесі понад два роки та краще інформоване про ринок, його фінансову динаміку і менеджмент, а також має сталі відносини з постачальниками та споживачами, менш ризикове, ніж кредитування нового бізнесу.

Діюча в Україні практика оцінювання комерційними банками кредитоспроможності позичальників не базується на якихось уніфікованих підходах до аналітичної роботи у цій сфері. Власне кажучи, кожному комерційному банку з урахуванням специфіки його діяльності й стратегії щодо обслуговування тих чи інших сегментів ринку та відповідних груп клієнтів надано можливість розробляти і використовувати власну методику аналізу кредитоспроможності, що ґрунтується на певних показниках та їхніх критеріальних значеннях, порівняно з якими робиться висновок про можливість видачі кредиту цьому позичальнику.

У таких умовах Національним банком України визначено лише рекомендовані напрямки аналітичної роботи, що можуть використовуватись комерційними банками для оцінювання

кредитоспроможності клієнтів. Суть вказаних рекомендацій зводиться до

287

визначення загального переліку тих економічних показників діяльності позичальника, які мав би врахувати комерційний банк.

Національним банком України визначено всього кілька приблизних коефіцієнтів для оцінювання фінансового стану із вказуванням порядку їхнього розрахунку й орієнтованих теоретичних значень (табл.

9.2).

Таблиця 9.2

Показники оцінювання фінансового стану позичальників згідно з рекомендаціями Національного банку України

\r\n

Назва показника

Порядок розрахунку Теоретичне значення

Економічний зміст\r\n1.Коефіцієнт миттєвої

ліквідності Високоліквідні активи

КЛ1 = ---------------------------

Пот. корот. зобов’язання Не менше,

ніж 0,2 Характеризує те, як швидко коротко-строкові зобов’язання

можуть бути погашені високоліквідними активами\r\n2.Коефіцієнт поточної

ліквідності Ліквідні активи

КЛ2 = ---------------------------

Пот. корот. зобов’язання Не менше,

ніж 0,5 Характеризує можливість погашення короткострокових

зобов’язань у встановлені строки\r\n3.Коефіцієнт загальної

ліквідності Оборотні активи

КП= -----------------------------

Пот. корот. зобов’язання Не менше,

ніж 2,0 Характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов’язань і

розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів\r\n4.Коефіцієнт маневреності

власних коштів Власний капітал під-ва

КМ = ---------------------------

Необоротні активи Не менше,

ніж 0,5 Характеризує ступінь мобільності використання власних коштів\r\n5.Коефіцієнт

незалежності Залучені кошті

КН = ----------------------------

Власний капітал Не більше,

ніж 1,0 Характеризує ступінь фінансового

ризику\r\n6.Рентабельність

активів Чистий прибуток

Р = ------------------------------

Активи \r\n7.Рентабельність продажу Чистий прибуток

Р = --------------------------

Обсяг реалізації продукції \r\n

<< | >>
Источник: За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. Банківські операції: Підручник За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка . –Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка»,2009. – 696 с.. 2009

Еще по теме Дослідження грошових потоків:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -