Висновки до розділу 2

1. З’ясування змістової суті поняття «раніше судима особа» дозволило по- новому підійти до розуміння значення кримінально-виконавчих досліджень особи злочинця. Визначено необхідність врахування у даному понятті як формальних ознак, так і соціальної складової людини, тих її особливостей, які пов’язані із злочинною поведінкою, повторним вчиненням злочину.

Встановлено, що в ході виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк особистісні характеристики раніше судимих осіб змінюються протягом строку відбування покарання, що впливає на зарахування засудженого до того чи іншого типу особи злочинця або класифікаційної групи. Доведено, що знання персоналом УВП особистісних характеристик, особливостей класифікації та типології раніше судимих осіб повинне бути основою виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк, дозволить більш ефективно застосовувати засоби виправлення та ресоціалізації засуджених, а також запобігати вчиненню злочинів та інших протиправних дій в УВП. Про наявність прогалин у правозастосовній практиці свідчать результати опитування раніше судимих осіб: 9 % засуджених вказують, що під час застосування засобів виправлення та ресоціалізації не враховується характеристика раніше судимих осіб, 14 % вважають, що враховується лише частково. З огляду на це запропоновано визначити у ч. 4 ст. 6 КВК України кримінально-правову, кримінологічну та кримінально-виконавчу характеристику засуджених як підставу застосування засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, а також видозмінити ч. 2 ст. 95 КВК України шляхом включення кримінально-виконавчої характеристики до підстави складання індивідуальної програми соціально-виховної роботи.

Для вирішення існуючих проблем у цьому напрямку в роботі запропоновано також здійснювати класифікацію засуджених в залежності від застосування до них заходів кримінально-правового впливу, залежно від часу вчиненого злочину, а також на підставі характеристик раніше судимої особи в різні періоди відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

2. Визначено кримінально-правову характеристику раніше судимих осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, зокрема встановлено, що у загальній структурі засуджених до позбавлення волі на певний строк ця категорія осіб складала 43 %. Питома вага раніше судимих осіб, які мали дві судимості, становила 40,75 %, решта (59,25 %) - три і більше судимостей. Частка загального рецидиву злочинів становила 38,7 %, спеціального - 61,3 %. Найвищий рівень рецидивних проявів спостерігався в перші шість місяців після звільнення від відбування покарання (25 %). 33,57 % раніше судимих осіб вчинили останній злочин у співучасті, більше половини (52,14 %) раніше судимих осіб вчинили останній злочин у стані алкогольного сп’яніння, Засуджувалися раніше судимі особи до таких строків покарання у виді позбавлення волі на певний строк: 21,79 % - від 1 до 3 років; 32,14 % - від 3 до 5 років, 22,5 % - від 5 до 10 років, 23,57 % - більше 10 років. Тривалість злочинної діяльності раніше судимих осіб в середньому становила 10-15 років. 82,14 % опитаних заявили про усвідомлення своєї вини та розкаяння у вчиненому.

При дослідженні кримінологічної характеристики вивчались раніше судимі особи чоловічої статі віком старше 18 років. Частка українців серед раніше судимих осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, становить 67,5 %. Встановлено, що більшість раніше судимих - особи віком 2035 років. Для раніше судимих осіб властивий вступ на злочинний шлях у молодому віці: 33,21 % вчинили перший злочин до досягнення 18 років. 26,07 % вчинили останній злочин у віці 26-30 років. Кількість одружених серед раніше судимих осіб становила 26,43 %. Лише 45 % мають дітей; 9,64 % стосунків з дітьми не підтримують; 3,57 % не мають постійного місця проживання; 23,22 % не отримують посилок; більшість раніше судимих - особи, які мають середню освіту (83,93 %). Четверта частина (27,5 %) до засудження не працювали. Серед тих, хто працював, 28,21 % - робітники промисловості, 20 % - сільського господарства.

При здійсненні кримінально-виконавчої характеристики раніше судимих осіб встановлено, що питома вага раніше судимих осіб серед злісних порушників режиму становить 34 %, серед осіб, які вчинили нові злочини у ході відбування покарання - 48 %. Частка раніше судимих осіб, на яких було накладено стягнення у період перебування у виправній колонії становить 87 %. 60 % раніше судимих осіб згодні з умовами відбування покарання, сумлінне ставлення до праці відмічалось у 70 % раніше судимих осіб, переважна їх кількість (91,07 %) - працездатні особи. Найбільшу суспільну небезпечність серед раніше судимих становлять особи, засуджені за насильницькі злочини. Участь у роботі самодіяльних організацій бере незначна кількість раніше судимих осіб - 16 %. 64 % ставляться байдуже до виховних заходів. Поряд з цим встановлено, що раніше судимі особи активно сприймають та поширюють кримінальну субкультуру.