<<
>>

Висновки до розділу 1

1. Вивчення наукової літератури показало, що у сучасній українській науці питання виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі щодо раніше судимих осіб досліджено не повністю, хоча на нього звертали увагу при вивченні кримінальної відповідальності за рецидив злочинів, рецидивної злочинності або ж виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Для забезпечення виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі щодо раніше судимих осіб у чинному кримінально-виконавчому законодавстві передбачено низку положень, проте значний рівень рецидивної злочинності свідчить про низьку ефективність впливу на засуджених основних засобів виправлення та ресоціалізації і необхідність створення належних правових механізмів для ліквідації тих прогалин, що негативно впливають на діяльність органів та установ виконання покарань.

Сучасні дослідники вказують на такі недосконалості законодавства та практики стосовно виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі щодо раніше судимих осіб: законодавець, закріпивши поняття рецидиву злочинів, визначене у ст. 34 КК України, необґрунтовано залишив поза увагою злочини, вчинені з необережності; використовуючи поняття «особа, яка раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі» у КВК України, законодавець не уточнює зміст даного поняття; у кримінально-виконавчому законодавстві не дано чітких критеріїв первинної та вторинної класифікації раніше судимих осіб у КВУ закритого типу та ін.

Незважаючи на значну увагу до проблем виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк щодо раніше судимих осіб, ряд питань залишилися не дослідженими, що й стало вирішальним при обранні теми даної дисертації, визначення структури, мети і задач дослідження.

2. Здійснено періодизацію виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк щодо раніше судимих осіб на основі вивчення історичних правових джерел, а саме виділено допенітенціарний, пенітенціарний докласифікаційний та пенітенціарний класифікаційний періоди.

Історико-правове дослідження виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі щодо раніше судимих осіб показало необхідність класифікації засуджених до позбавлення волі залежно від наявності попередніх судимостей для забезпечення диференціації та індивідуалізації виконання та відбування покарання, а також досягнення мети покарання.

3. З’ясування змісту поняття «рецидив злочинів» в науці кримінального права дозволило по-новому підійти до такої його ознаки як умисний характер злочинів, вчинених особою до і після засудження та визначити, що суспільство потребує кримінально-правового захисту від необережних посягань не менше, ніж від умисних. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність визнати рецидивом злочинів вчинення нового злочину особою, яка має судимість з інший злочин, вчинений умисно або з необережності та визначити дане поняття у ст. 34 КК України «Рецидив злочинів».

Визначено, що окремі види рецидиву злочинів характеризуються підвищеною суспільною небезпечністю. Це такі види, як: 1) пенітенціарний рецидив, 2) постпенітенціарний рецидив, 3) рецидив тяжких та особливо тяжких злочинів, 4) особливо небезпечний рецидив, 5) спеціальний та 6) складний рецидив злочинів. У зв’язку з цим доведено необхідність врахування суспільної небезпечності рецидиву злочинів при застосуванні засобів виправлення та ресоціалізації та доповнення ст. 6 КВК України «Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби».

<< | >>
Источник: СТЕПАНОВА ЮЛІЯ ПЕТРІВНА. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІ ЗАСАДИ ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НА ПЕВНИЙ СТРОК ЩОДО РАНІШЕ СУДИМИХ ОСІБ Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Луцьк - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -