<<
>>

Висновки до розділу 3

Встановлено, що покладання на засуджених жінок, звільнених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК, обов’язків, передбачених 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК, є обґрунтованим, оскільки вони є цілком посильними для засуджених осіб та доцільними з точки зору дисциплінування особи, яка перебуває під випробуванням.

Запропоновано власне бачення напрямів корегування обов’язків, які можуть покладатися на таку засуджену, з метою вдосконалення правових засад та судової практики звільнення від відбування покарання з випробуванням жінок на підставі ст. 79 КК, а саме: а) обов’язок попросити публічно або в іншій формі пробачення потерпілого переформатувати в елемент (склад) щирого каяття, встановлення якого має передувати прийняттю рішення про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням; б) обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції змінити на заборону виїзду за межі України на постійне місце проживання у будь-якому разі, тобто цього не може дозволити навіть кримінально-виконавча інспекція, та заборону виїзду за межі України не на постійне місце проживання, а з іншою метою (приміром лікування) без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; в) покладення обов’язку пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я (іншого соціально небезпечного захворювання), є першочерговим у разі, коли відповідною хворобою страждає вагітна жінка або жінка, яка має малолітню дитину.

Визнано неправильною (такою, що не відповідає вимогам закону) практику судів, коли засуджену жінку звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, а при вирішенні питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення до місць відбування покарання виходили із оцінки виконання обов’язків та вимог, зазначених у ч.

5 ст. 79 КК або ж навпаки, жінка звільнялася від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК, а при вирішенні питання про скасування звільнення та направлення особи для відбування покарання суд визначає правові наслідки, виходячи з ч. 2 ст. 78 КК чи ч. 4 та 5 ст. 83 КК.

Установлено, що закон не визначає правові наслідки для жінки у таких випадках: 1) жінка вже після постановлення вироку зробила переривання вагітності (аборт); 2) в неї стався викидень; 3) вона народила мертву дитину або 4) дитина померла до закінчення іспитового строку. У зв’язку з чим запропоновано варіанти їх кримінально-правової оцінки.

Визнано неправильною практику судів, які до жінки, яка вчинила злочин у період іспитового строку, призначеного їй за попереднім вироком на підставі ст. 75 КК, застосовують звільнення від відбування покарання з випробуванням повторно вже на підставі ст. 79 КК.

Ставлення до виконання додаткових покарань під час іспитового строку має враховуватися при оцінці поведінки особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням. Між тим у ч. 5 та ч. 6 ст. 79 КК відсутня вказівка щодо правових наслідків невиконання особою під час іспитового строку додаткового покарання, від якого особа не була звільнена. У зв’язку з цим у кримінально- правовій науці розгорнулася полеміка, сутність якої зводиться до визнання невиконання додаткового покарання порушенням умов випробування чи окремим видом злочину, передбаченого ст. 389 КК. Правильним видається підхід, за яким ухилення від сплати штрафу, призначеного як додаткового покарання, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК і, як наслідок, застосування положень ст. 71 КК, оскільки він ґрунтується на тлумаченні кримінально-правових норм, які регламентують підстави та порядок призначення вказаних покарань і мають пріоритет перед нормами кримінально- виконавчого законодавства.

При визначенні правових наслідків вчинення звільненою від відбування покарання жінкою нового злочину суди мають ураховувати положення норм, передбачених п. 2 ст. 89 КК.

<< | >>
Источник: НАУМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ВАГІТНИХ ЖІНОК І ЖІНОК, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО СЕМИ РОКІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Запоріжжя - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 3:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -