<<
>>

Висновки до розділу 2

Під звільненням від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, слід розуміти звільнення особи від призначеного їй обвинувальним вироком суду як основного (у виді обмеження волі або позбавлення волі), так і додаткового покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, за умови не вчиняти нового злочину протягом іспитового строку та виконувати інші, визначені судом обов’язки та передбачені законом (ч.

5 ст. 79 КК) вимоги. Таке звільнення передбачає: 1) це факультативний вид звільнення від покарання - суд має право звільнити вагітну жінку або жінку, яка має дитину віком до семи років, від покарання з випробуванням; 2) це умовний (неостаточний) вид звільнення від покарання - тобто такий, за якого щодо подальшої поведінки особи протягом визначеного строку висуваються певні умови, виконання яких впливає на остаточність такого звільнення.

При визначенні підстави застосування ст. 79 КК суд має виходити з такої ж оцінки сукупності обставин справи, що дають змогу йому зробити висновок про можливість досягнення мети покарання без його реального відбування, утім з урахуванням відмінностей в оцінці даних про особу засудженої жінки. Сукупність таких даних має не тільки відповідати загальним вимогам щодо характеристики особи, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, а й конкретизувати здатність (спроможність) жінки належним чином виконувати материнські обов’язки та дотримуватися вимог, вказаних у ч. 4 ст. 79 КК України. При вирішенні питання про можливість застосування до жінки звільнення від відбування покарання з випробуванням суд має обов’язково враховувати поведінку жінки в сім’ї і по відношенню до дитини зокрема.

Підставою застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей, має визнаватися рішення суду про можливість виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів без реального відбування покарання, яке ґрунтується на з’ясуванні та належній оцінці обставин, які стосуються характеру та ступені суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи винної у вчиненні злочину.

Щоб хоча б мінімально розрізняти фактичні обставини (дані) про злочин, які покладаються в основу призначення покарання вагітній жінці чи жінці, яка має дитину віком до семи років, та обставини, на яких ґрунтується висновок суду про можливість звільнення такої жінки від призначеного покарання з випробуванням, першочергового значення можуть набувати обставини, які характеризують таку жінку (ставлення жінки до виконання материнських обов’язків, її спроможності в забезпеченні максимально сприятливих умов повноцінного догляду та виховання власної дитини). На нашу думку, така пропозиція повністю узгоджується з цілями звільнення від відбування покарання з випробуванням, є соціально зумовленою та відповідає принципам справедливості, гуманізму, доцільності та економії кримінальної репресії.

Передумовою звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до семи років, є призначення такій особі покарання у виді обмеження волі або призначення такій особі покарання у виді позбавлення волі строком не більше п’яти років за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, які не є корупційними. Умовами звільнення жінки від покарання з випробуванням є: наявність стану вагітності жінки або наявність у неї малолітньої дитини віком до семи років. Ці умови взагалі є альтернативними самостійними умовами, що не виключає їх поєднання в одній особі (вагітна жінка, в якої вже є малолітня(-і) дитина (діти)).

Установлено, що судова практика нерідко формально підходить до визначення підстави звільнення вказаної категорії жінок від покарання з випробуванням, обмежуючись фактом встановлення наявності малолітніх дітей у жінки, тому потребує вдосконалення в частині зваженого та належного визначення підстав для звільнення жінки від відбування покарання з випробуванням.

Встановлення тривалості іспитового строку вагітним жінкам та жінкам, які мають дитину віком до семи років, має свої особливості, оскільки такий строк орієнтований не тільки на індивідуальні особливості засудженої жінки та її здатність до виправлення, але й на охорону прав і інтересів дитини, матір’ю якого є або готується стати засуджена жінка та її здатність до належного догляду за дитиною, піклування про неї та виховання.

Саме необхідність належного виконання материнських обов’язків і спонукає суддю реалізовувати свої дискреційні повноваження та схилятись до доцільності звільнення таких засуджених жінок від відбування покарання з випробуванням.

На підставі аналізу правової регламентації меж (мінімальної та максимальної) іспитового строку, доктринальних положень теорії кримінального права та позицій науковців обґрунтовано, що максимальний термін іспитового строку не має відрізнятись від аналогічного терміну в загальній нормі про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що міститься в ст. 75 КК, тобто трьох років. Насправді подібна ситуація простежується і в судовій практиці. В противному випадку строки перебування засудженої жінки під контролем кримінально-виконавчої інспекції можуть бути доволі великі (до 7 років) і перевищувати строки давності виконання обвинувального вироку суду.

<< | >>
Источник: НАУМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ВАГІТНИХ ЖІНОК І ЖІНОК, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО СЕМИ РОКІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Запоріжжя - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до розділу 2
  15. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  16. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  17. Висновки до розділу 1
  18. ВСТУП
  19. Висновки по розділу 1
  20. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -