<<
>>

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, що полягає в теоретичному узагальненні й новому розв’язанні практичних проблем звільнення від покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, обґрунтуванні необхідності вдосконалення чинного законодавства та практики його застосування.

Головні теоретичні й прикладні здобутки роботи полягають у такому:

1. Виокремлено етапи становлення правової регламентації звільнення від відбування покарання з випробуванням аналізованої категорії жінок упродовж розвитку кримінального законодавства України. Установлено, що для дореволюційного періоду характерні, перш за все, соціальні прагнення збереження життя дитини (як з погляду світських, так і церковних соціальних норм); для радянського періоду й сучасного стану - додавання до вищезазначеного чинника й інших, пов’язаних з поширенням гуманістичних ідей щодо цінності прав людини, змістом і напрямами кримінально-правової політики, станом науки кримінального права, прогресивних ідей введення інституту умовного засудження та пробації тощо.

2. Виділено фактори соціальної зумовленості норми про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК, а саме: соціально- правові, соціально-економічні, соціально-психологічні та соціально- гуманістичні фактори. Установлено, що умовами, які дозволяють широке застосування в Україні звільнення від відбування покарання з випробуванням до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років, є: 1) узгодженість норми про таке звільнення із загальною нормою про звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), з принципами кримінального права, цілями й завданнями кримінально-правової політики; 2) наявне кримінологічне обґрунтування (невисокий рівень жіночої злочинності; вчинення жінками переважно корисливих злочинів невеликої та середньої тяжкості; низький рецидив злочинів з боку жінок, які були звільнені від відбування покарання з випробуванням).

3. Установлено принаймні три підходи до законодавчої регламентації звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, в інших країнах. Визначено, що схожість у регулюванні такого виду звільнення притаманна країнам колишнього Радянського Союзу, що пояснюється тривалим спільним розвитком доктрини кримінального права та кримінального законодавства. Акцентовано, що навіть ці країни останніми роками демонструють особливості в регулюванні звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, що зводяться до такого: встановлення різного віку дитини (від семи до чотирнадцяти років); обмеження застосування такого звільнення не тільки видом та відповідним строком покарання, а й характером суспільної небезпеки злочину (як-от: крім вчинення злочинів проти життя та здоров’я особи, злочинів, пов’язаних із тероризмом тощо); поширення на батьків, які самостійно виховують дитину. Для європейських країн більш характерним є підхід, за якого не встановлюють будь-які особливості в застосуванні умовного засудження (пробації) залежно від гендерного аспекту або ж наявності дитини, таке звільнення здійснюють на загальних засадах.

4. Звільнення від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є різновидом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому його характеризують іманентні для цього виду звільнення від покарання ознаки. Під звільненням від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, потрібно розуміти звільнення особи від призначеного їй обвинувальним вироком суду як основного (у виді позбавлення волі), так і додаткового покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі й особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, за умови не вчиняти нового злочину протягом іспитового строку та виконувати інші визначені судом обов’язки та передбачені законом вимоги.

5. Єдиною підставою застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей, варто визнавати рішення суду про можливість виправлення засудженої та запобігання вчиненню нею нових злочинів без реального відбування покарання, яке ґрунтується на з’ясуванні та належній оцінці обставин, які стосуються характеру й ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи винної у вчиненні злочину. Запропоновано передумовою звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до семи років, визнавати призначення їй покарання у виді позбавлення волі строком не більше п’яти років за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, які не є корупційними. Умовами звільнення жінки від покарання з випробуванням є наявність стану вагітності жінки або наявність у неї малолітньої дитини віком до семи років. Ці умови є альтернативними самостійними умовами, що не виключає їх поєднання в одній особі (вагітна жінка, в якої вже є малолітня(ні) дитина (діти)).

6. Обґрунтовано, що максимальний термін іспитового строку не має

відрізнятись від аналогічного терміну в загальній нормі про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що міститься в ст. 75 КК, тобто трьох років, або принаймні не перевищувати строків давності виконання

обвинувального вироку. У противному разі строки перебування засудженої жінки під контролем кримінально-виконавчої інспекції можуть бути доволі великі (до семи років) і перевищувати строки давності виконання

обвинувального вироку суду.

7. Доведено, що покладення на засуджених жінок, звільнених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК, обов’язків, передбачених п. 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК, є обґрунтованим, посильним, доцільним з погляду дисциплінування особи, яка перебуває під випробуванням. Хоча вони стосуються більшою мірою полегшення контролю за особами, щодо яких застосовано звільнення від покарання з випробуванням, і меншою мірою спрямовані на забезпечення контролю за належним піклуванням та доглядом за дитиною, така ситуація врівноважується необхідністю виконувати вимоги випробування, передбачені ч. 5 ст. 79 КК, які спрямовані, зокрема, на забезпечення належного догляду, виховання та турботи за власною дитиною.

8. Визнано недоцільною практику судів, коли засуджену жінку звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, а при вирішенні питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення до місць відбування покарання виходили з оцінки виконання обов’язків та вимог, зазначених у ч. 5 ст. 79 КК, або ж навпаки, жінку звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК, а при вирішенні питання щодо скасування звільнення та направлення особи для відбування покарання суд визначав правові наслідки, виходячи з ч. 2 ст. 78 КК чи ч. 4 та 5 ст. 83 КК.

9. Констатовано, що суди, приймаючи рішення про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України, в окремих випадках не враховують положення ч. 4 п. 10 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» і повторно застосовують ст. 79 КК. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК до жінки, яка вчинила злочин у період іспитового строку, призначеного їй за попереднім вироком на підставі ст. 75 КК, не відповідає цілям такого звільнення (виправлення та запобігання).

10. Виявлені неповнота теоретичної розробки окремих положень норми, передбаченої ст. 79 КК України, недоліки законодавчої регламентації, а подекуди неправильне тлумачення її судами дали змогу запропонувати зміни та доповнення до Кримінального кодексу України й кримінально-виконавчого законодавства:

10.1. з метою більш чіткого визначення підстави звільнення та узгодження тривалості іспитового строку внести зміни до ч. 1 ст. 79 КК у такій редакції:

1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п ’яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини засудженим вагітним жінкам або жінкам, які мають дитину віком до чотирнадцяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, дійде висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, він може звільнити таку засуджену від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку тривалістю від одного до трьох років;

10.2. виключити з ч. 5 ст. 79 КК вказівку на передачу дитини в дитячий будинок та доповнити цю норму такими підставами, як: позбавлення батьківських прав; відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; штучне переривання вагітності з метою ухилитись від виконання материнських обов’язків; смерть дитини внаслідок невиконання засудженою обов’язків по догляду за нею. Відповідно викласти ч. 5 ст. 79 КК у такій редакції:

5. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка зробила штучне переривання вагітності з метою ухилитись від виконання материнських обов'язків; відмовилася від дитини; дитина вмерла внаслідок невиконання засудженою обов'язків по догляду за нею; позбавлена щодо дитини батьківських прав; дитина відібрана в неї без позбавлення батьківських прав; зникла з місця проживання; ухиляється від виховання дитини та догляду за нею; не виконує покладених на неї обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення й свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду;

10.3. ч. 1 ст. 104 КК викласти в такому формулюванні:

1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-79 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею;

10.4. з метою уточнення обчислення строку цього виду покарання в разі призначення його як додаткового при звільненні жінки від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК запропоновано внести доповнення до п. 1.7 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, додавши після слів «також у разі застосування статті 77 КК» слова «та статті 79 КК», строк цього покарання обчислюється з моменту набрання вироком законної сили.

<< | >>
Источник: НАУМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ВАГІТНИХ ЖІНОК І ЖІНОК, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО СЕМИ РОКІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Запоріжжя - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. 2.1.11. Проміжні висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки до першого розділу
  10. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  11. ВИСНОВКИ
  12. ВИСНОВКИ
  13. Висновки
  14. ВИСНОВКИ
  15. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  16. ВИСНОВКИ
  17. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -