§ 1. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі

В установах виконання покарання соціально-виховна робота є одним із основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених (ч. 3 ст. 6 КВК). Новий Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р.

Перш за все соціально-виховна робота спрямована на необхідність корекції соціальної поведінки засуджених під час перебування їх у місцях позбавлення волі, поваги до правил співжиття, на формування та закріплення у них сумлінного ставлення до праці, прагнення до заняття корисною діяльністю, підвищення культурного рівня, загаль­ноосвітнього і професійного навчання, розвиток корисної ініціативи, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки.

Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійсню­ється диференційовано за допомогою внутрішньої класифікації за­суджених, враховуючи їх особистість, учинений злочин, психічний і психологічний стан, ступінь соціальної занедбаності. Виховна робо­та — це засіб духовного впливу на особистість засудженого, понов­лення або прищеплювання навичок правильної орієнтації в системі

231 моральних цінностей, загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

В УВП конкретні програми диференційованого виховного впли­ву на засуджених повинні враховувати виховні можливості інших засобів виправлення засуджених: режиму відбування покарання, праці, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заохо­чувальних заходів, залучення засуджених до самовиховання, само­діяльних організацій, досвід громадських, благодійних і релігійних організацій.

Варто особливо підкреслити, що участь засуджених у виховній роботі враховується як при визначенні ступеня їх виправлення, так і при застосуванні заходів заохочення, стягнення та різних пільг.

В УВП соціально-виховна робота зосереджена у відділеннях соціально-психологічної служби, її організація базується на розроб­ках, методичних рекомендаціях фахівців-науковців, досвідчених спеціалістів ДДУПВП з психології, педагогіки, кримінально- виконавчого права. Начальники відділень соціально-психологічної служби, психологи, ведуть облік засуджених, які беруть участь у за­гальних і спеціальних (корекційних) програмах. На засіданнях методично-виховної ради колонії періодично розглядається стан і ефективність їх реалізації.

Індивідуальна програма соціально-психологічної роботи склада­ється на кожного засудженого, який відбуває покарання у виді по­збавлення волі. Вона має декілька розділів, де передбачені соціально- демографічна і кримінально-правова характеристика засудженого, відомості про окремі нахили, здібності, фізичні особливості, наміри і плани на період відбування покарання та наслідки їх реалізації. Окремі розділи передбачають оцінку прогресу виправлення засудже­ного, наслідки індивідуального спостереження за ним і зміст прове­дених бесід, психологічну характеристику та рекомендації психолога колонії, облік заохочень і стягнень тощо.

Нині наказом ДДУПВП у виправних і виховних колоніях реалі­зуються програми: «Духовне відродження», «Творчість», «Освіта», «Професія», «Фізкультура і спорт», «Подолання алкогольної та нар- 232

Розділ 22. Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі котичної залежності», «Підготовка до звільнення». Програми сприя­ють формуванню у засуджених свідомого ставлення до цілей свого виправлення, розуміння перспективи дострокового звільнення від відбування покарання від своєї особистої поведінки, здорового спо­собу життя, моральності, корисної зайнятості, розвитку здібностей, ініціативи, особистого потенціалу, загального та фахового навчання, професійних навичок, що допоможуть в їх соціальній адаптації після звільнення і в подальшому житті.

З метою впровадження нових форм і методів у виховну роботу з засудженими до позбавлення волі, вивчення їх на основі індивідуаль­них програм психолого-педагогічного впливу, в системі УВП діє психологічна служба. Це спеціальна структура, функціонування якої забезпечується психологами, які виконують завдання психологічного вивчення засуджених, надання їм допомоги під час відбування по­карання і в подальшому процесі соціальної адаптації після звільнен­ня з місць позбавлення волі.

Основні напрями діяльності цієї служби, її завдання і функції (психодіагностична, прогностична, корекційна, виховна, консульта­тивна, профілактична, просвітницька, дослідницька) передбачають: а) надання психологічної допомоги засудженим, вивчення і узагаль­нення їх особистих та групових характеристик, спрямованих на ви­значення індивідуально-психологічних особливостей поведінки, ви­явлення серед засуджених груп «ризику» (тобто тих, хто має психічні відхилення, схильних до проявів зовнішньої або внутрішньої агресії у вигляді самогубства або членоушкодження, створення конфліктних ситуацій, нападу на персонал установи та ін.) осіб, які потребують профілактичного обліку; б) оцінку перспектив розвитку особи, про­гнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених з урахуванням особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально-психологічної обстановки; в) цілеспрямоване досягнення позитивних змін психічного стану, особливостей поведінки і особис­тості засуджених; г) розробку індивідуальних та групових програм виховання засуджених; д) виявлення, усунення та запобігання осо- бистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають у процесі відбування покарання, формування позитивного морально- психологічного клімату серед засуджених, надання індивідуальної психологічної допомоги засудженим, а також (у разі необхідності) персоналу установи; е) підвищення психологічної компетентності персоналу установи, надання йому рекомендацій і кваліфікованої

методичної допомоги щодо роботи з групами та окремими засудже­ними, навчання формам і методам, прийомам психолого-педагогічної корекції; ж) поширення психологічних знань серед персоналу та за­суджених, підвищення рівня їх психологічної культури; з) сприяння в проведенні наукових досліджень та впровадження їх результатів у практичну діяльність.

Виховний процес із засудженими містить три основні складові: а) виховна робота — вплив на духовний і фізичний розвиток засудже­них, корекція їхньої поведінки з метою досягнення позитивних змін особистості; б) соціальна робота — надання засудженим допомоги у розв’язанні соціальних проблем, сприяння поновленню і розвитку соціально-корисних зв’язків та реінтеграція їх у суспільство; в) пси­хологічна робота — надання засудженим психологічної допомоги, зниження психотравмуючого впливу умов позбавлення волі на осо­бистість. Мета діяльності психологічної служби полягає у психоло­гічному забезпеченні процесу відбування покарання засудженими. Психологічне забезпечення являє собою компетентне, комплексне, постійне застосування здобутків психологічної науки і практики у процесі виконання-відбування покарання. Психологами колонії за­стосовуються такі професійні методи і методики формування і корек­ції свідомості засуджених: переконання, приклад, заохочення, примус, змагання, спостереження, тестування, бесіда та ін. Для проведення сеансів психотерапії, релаксації, навчання навичкам психосоматичної саморегуляції, рольових тренінгів та занять з поведінкової терапії із засудженими в УВП створені кімнати психоемоційного розвантажен­ня, які щорічно беруть участь у конкурсі на кращу з них серед установ Державної кримінально-виконавчої служби України.

Реалії сучасного життя в УВП потребують суттєвого збільшення штату психологів-спеціалістів з урахуванням того, що за даними ДДУПВП приблизно 90 % засуджених, які направляються до виправних колоній, перебувають у стресових станах, з них 60 % у стані депресії та 30 % у стані агресії. Саме за цих обставин ми вважаємо, що кожне відділення соціально-психологічної служби УВП, особливо виховних колоній, повинно мати свого психолога. До того ж нагальною необхід­ністю стає психологічний супровід осіб, засуджених до довічного по­збавлення волі, жінок, неповнолітніх, інвалідів. Професійного втручан­ня і допомоги психологів у подоланні негативних наслідків службової діяльності потребують і самі працівники УВП, враховуючи їх специ­фічні психічні навантаження, обумовлені оточуючим середовищем, екстремальними ситуаціями, специфікою умов служби.