§ 3. Правовий статус військовослужбовців, засуджених до покарання у виді арешту

Пункт 29 Статуту визначає правове становище і встановлює, що засуджені військовослужбовці несуть відповідальність і користують­ся правами, встановленими законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України для відбування покарання даного виду.

Пункт 30 Статуту містить перелік загальних прав засуджених військовослужбовців, які їм надаються під час відбування арешту. А саме, засуджені військовослужбовці мають право: на щоденну про- 130 гулянку тривалістю одна година; на восьмигодинний сон у нічний час; мати при собі і зберігати в камері особисті речі і предмети, пере­лік яких визначено інструкцією; одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості; в індивідуальному порядку відправляти ре­лігійні обряди, користуватися релігійною літературою; користувати­ся настільними іграми; слухати радіо; користуватися книгами, жур­налами і газетами, які є в наявності гауптвахти; мати побачення із захисником для одержання правової допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку; звертатися з про­позиціями, заявами і скаргами до органів державної влади, громад­ських організацій, а також до посадових осіб за останнім місцем служби. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або прокуророві, перегляду з боку посадових осіб гауптвахти не підлягають і не пізніше як у до­бовий строк надсилаються за належністю. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг засудженим військовослужбовцям оголошу­ється під розпис.

У разі виникнення надзвичайних обставин (за наявності технічних можливостей та дозволу начальника органу управління Служби пра­вопорядку) засудженим військовослужбовцям може бути надано право платної телефонної розмови з близькими родичами.

Пункт 31 Статуту визначає обов'язки засуджених військовослуж­бовців, які відбувають арешт, а саме: бути ввічливими у стосунках між собою та військовими службовими особами служби правопоряд­ку і чергової зміни; додержуватись розпорядку, встановленого на гауптвахті, виконувати законні вимоги начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та чергової зміни; до­тримуватись санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, підтримувати чистоту в камерах, згідно з графіком чергувати в них; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого дер­жавного майна; на прогулянці дотримуватись встановлених на час прогулянки правил поведінки; при відвідуванні приміщень, де утри­муються засуджені, посадовими особами правоохоронних органів, Служби правопорядку, начальником чергової зміни та його помічни­ком додержуватись правил поведінки, військового вітання та ввічли­вості, визначених для військовослужбовців.

Відповідно до п. 32 Статуту засудженим військовослужбовцям забороняється: установлювати зв'язки з особами, які тримаються 131

в інших камерах; зберігати та користуватися засобами мобільного зв'язку; придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, ви­роби і речовини, зберігання яких не визначене відповідними інструк­ціями; продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом предмети, вироби і речовини, що перебувають в особистому користуванні; гра­ти в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; наносити собі або іншим засудженим татуювання; завішува­ти чи міняти спальні місця без дозволу військових осіб органу управ­ління Служби правопорядку в гарнізоні та варти, затуляти оглядове віконце; одержувати грошові перекази, а також посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети форми одягу за сезоном, туалету, письмове приладдя та необхідні для лікування медичні препарати.

Засуджені військовослужбовці тримаються на гауптвахтах в окре­мих камерах по 2-5 осіб у кожній за відповідними категоріями, при цьому норма житлової площі на одного засудженого відводиться з розрахунку не менш ніж 2,5 квадратних метра.

У разі потреби та з метою захисту засудженого військовослуж­бовця від можливих посягань на його життя з боку іншого засудже­ного чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням начальника гауптвах­ти їх можуть тримати в одиночних камерах.

При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації заступника начальника гарнізону з виховної роботи.

У зазначеному Статуті містяться також і інші технічні вимоги до обладнання камер гауптвахт, наприклад, до вікон, дверей, освітлення та радіофікації.

На відміну від виконання покарання у вигляді позбавлення волі, при відбуванні арешту для засуджених військовослужбовців праця не є обов'язковою. Але відповідно до положень п. 36 Статуту начальник органу управління Служби правопорядку має право залучати засу­джених військовослужбовців до робіт з господарського обслугову­вання та благоустрою будинку органу управління Служби правопо­рядку в гарнізоні не більш як на дві години на день.

Для відбування покарання засуджені мають прибувати до гаупт­вахти у польовій формі одягу, яка перебуває в їхньому особистому користуванні. Перелік речей, які належать до цієї форми, наводиться у п. 37 Статуту. При цьому строк носіння обмундирування (крім по­льового та білизни) призупиняється від дня набрання законної сили вироком суду.

Крім зазначених речей засудженим військовослужбовцям нада­ється індивідуальне спальне місце і видаються: матрац ватяний, ковдра, подушка ватяна, простирадло, наволочка, рушники для об­личчя та ніг.

Спати та лежати вдень засудженим забороняється.

Прання білизни та миття у лазні засуджених військовослужбовців здійснюється щотижня з одночасною заміною комплекту натільної і постільної білизни за рахунок коштів Міністерства оборони України. Мило для туалетних потреб видається безкоштовно згідно з діючими у Збройних Силах нормами.

Засуджені до арешту військовослужбовці забезпечуються трира­зовим гарячим харчуванням за нормами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 р. «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань».

У пункті 9.10 Інструкції закріплено, що засуджені приймають їжу в камерах або в їдальні при гауптвахті. В їдальні їжа видається у ви­значений розпорядком дня час за визначеними категоріями військо­вослужбовців, зазначеними у п. 2.2 Інструкції.

Медичне обслуговування військовослужбовців, засуджених до арешту, здійснюється у порядку, встановленому для осіб, які відбува­ють покарання у виді позбавлення волі.

Соціально-психологічна робота із засудженими військовослуж­бовцями спрямована на усвідомлення ними провини за вчинений злочин, формування і збереження навичок військової служби, ней­тралізацію негативного впливу на них умов ізоляції, профілактику та відвернення агресивної поведінки щодо військових службових осіб гауптвахти, інших засуджених військовослужбовців та себе.

- індивідуальна робота;

- гуманітарна та культурно-масова робота;

- правове виховання.

Організація соціально-психологічної та виховної роботи із засу­дженими військовослужбовцями безпосередньо покладається на за­ступника начальника гарнізону з виховної роботи.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 КВК України під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу по­саду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військо­вої служби за станом здоров'я.

Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту ви­плачується оклад за військове звання. Фінансовим органом, який забезпечує діяльність гарнізонної гауптвахти, ці кошти зараховують­ся на особистий рахунок засудженого. За його проханням ці кошти можуть бути переведені поштовим переказом його рідним.

Час відбування арешту в загальний строк військової служби і ви­слуги років для присвоєння чергового військового звання не зарахо­вується, крім випадків, коли зарахування строку арешту може від­буватися як захід заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до військової служби. Крім цього до заходів заохочення ч. 8 ст. 55 КВК України відносить: подяку і дострокове зняття раніше накладеного стягнення. Правом застосування заходу заохочення у вигляді зараху­вання часу відбування арешту в загальний строк військової служби користується начальник управління Служби правопорядку.

За порушення порядку відбування покарання до засуджених вій­ськовослужбовців можуть застосовуватись заходи стягнення у вигляді догани або переводу в одиночну камеру на строк до десяти діб.