Права та обов’язки начальника відділення соціально-психологічної служби

Основні права та обов’язки начальника відділення соціально-психо­логічної служби (СПС) установи виконання покарань визначаються у По­ложенні про відділення соціально-психологічної служби установи вико­нання покарань, затвердженому наказом ДПтСУ від 17.03.2000 р.

Начальник відділення соціально-психологічної служби зобов’я­заний: 1) володіти даними щодо чисельного, соціально-демографічного, кримінально-правового та персонального складу засуджених відді­лення; 2) забезпечувати створення належних побутових умов у відді­ленні, вимагати від засуджених дотримання чистоти і порядку у при­міщеннях та на прилеглій території, збереження майна відділення;

3) перебувати протягом свого робочого часу серед засуджених відді­лення, спостерігати за їх поведінкою; 4) забезпечувати виконання за­судженими встановленого в установі розпорядку дня, вимог режиму відбування покарання; 5) проводити огляд зовнішнього вигляду засу­джених та здійснювати контроль за дотриманням ними встановленої форми одягу, вилучати у них заборонені предмети; 6) організовувати та проводити поіменні перевірки наявності засуджених відділення на місцях їх знаходження відповідно до розпорядку дня; 7) роз’яснювати засудженим їх права та обов’язки, організовувати проведення щоден­них інформаційних годин; 8) здійснювати прийом засуджених з осо­бистих питань, вирішувати їх заяви та скарги, надавати допомогу в захисті їх законних прав та інтересів; 9) піклуватися про стан здоров’я засуджених, слідкувати за виконанням ними правил санітарії та гігієни; 10) при надходженні до відділення новоприбулих засуджених озна­йомлюватись із даними первинного вивчення їх особистості в період перебування у відділенні карантину, діагностики та розподілу і скла­дати індивідуальні програми соціально-психологічної роботи із засу­дженими; 11) у період відбування покарання засудженими вивчати їх особистість, аналізувати хід виконання індивідуальних програм соці­ально-психологічної роботи із засудженими та періодично здійснюва­ти оцінку прогресу виправлення засуджених; 12) сприяти відновленню та підтримці засудженими соціально-корисних зв’язків, залучати до цієї роботи родичів засуджених, представників громадськості, релігій­них організацій, які зареєстровані у встановленому законом порядку; 13) складати характеристики на засуджених для розгляду питань щодо заміни умов тримання, умовно-дострокового звільнення від відбуван­ня покарання; 14) сприяти трудовій зайнятості засуджених на вироб­ництві установи та оволодінню робочими спеціальностями, контролю­вати їх вихід на роботу та ставлення до праці; 15) залучати засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, до навчання у загально­освітніх навчальних закладах; 16) організовувати та проводити серед засуджених просвітницькі, культурно-масові, фізкультурно-оздоровчі та інші заходи, які забезпечують їх зайнятість у вільний час; 17) заохо­чувати та розвивати соціально-корисну ініціативу засуджених шляхом залучення їх до корисної діяльності, організації роботи ради колек­тиву засуджених відділення та гуртків за інтересами; 18) виявляти засуджених, які потребують підвищеного контролю за їх поведінкою, та у взаємодії з іншими службами установи проводити з ними індиві­дуально-профілактичну роботу; 19) виявляти та попереджувати конфліктні ситуації між засудженими та протиправні дії з їх боку; 20) бути присутнім при поміщенні (звільненні) засуджених у дисциплі­нарні ізолятори, переведенні в приміщення камерного типу, під час відбування засудженими стягнення регулярно проводити з ним індиві­дуально-профілактичну роботу.

При виконанні своїх обов’язків начальник відділення має право:

1) використовувати соціально-педагогічні, психологічні та інші форми і методи роботи із засудженим, які є доцільними з точки зору їх ви­правлення та не суперечать установленому порядку відбування пока­рання; 2) порушувати питання про вжиття персоналом установи за­ходів, спрямованих на забезпечення законних прав та інтересів засу­джених; 3) брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до колоній з іншим рівнем безпеки, умовно-дострокового звільнення від покарання, зміни невідбутої частини покарання більш м’яким, застосування амністії або помилування та інших комісій, до­повідати свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень відносно засуджених; 4) вносити керівництву установи пропо­зиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнен­ня, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними KBK України; 5) закріплювати за засудженими індивідуальні спальні місця та місця для збереження особистих речей і продуктів харчуван­ня; 6) отримувати від частин і служб установи інформацію стосовно засуджених відділення, яка має значення для їх виправлення; 7) по­рушувати перед керівництвом, установи питання щодо надання допо­моги у створенні належних умов тримання засуджених та зміцнення матеріально-технічної бази для проведення соціально-психологічної роботи у відділенні; 8) звертатись до методично-виховної ради уста­нови за наданням методичної та практичної допомоги в організації роботи із засудженими.

Планування соціально-виховної роботи покликано забезпечити координацію зусиль працівників різних відділів і служб установи ви­конання покарань із залучення персоналу, громадських інституцій, релігійних організацій та окремих громадян щодо вирішення завдань стосовно виправлення й створення умов для ресоціалізації засуджених.

Вивчення соціально-психологічного клімату зазвичай проводиться з використанням таких методів: інтерв’ю, бесіда, спостереження, ан­кетування, соціометрія, тест та опитування.

надають для роботи з неповнолітніми набагато більший простір у за­стосуванні педагогічних заходів і тим самим значно звужують обсяг каральних елементів.

приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмо­тивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, з визначенням строку тримання. Останній вид стягнення накладається лише в разі безуспішного застосування інших заходів впливу

До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного помі­щення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав, може його скасувати або замінити іншим, більш м’яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накла­дено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладен­ні стягнення на засудженого адміністрація колонії також надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.

Список використаних нормативних актів

Кримінально-виконавчий кодекс України [Текст] // Відом.

Кримінальний кодекс України [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. - 2001,-№25. -Ст. 131.

Кримінально-процесуальний кодекс України [Текст] // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1961. - № 2. - Ст. 15.

Кримінальний процесуальний кодекс України [Текст] // Уряд, кур’єр. - 2012.-№ 99.

Про Державну кримінально-виконавчу службу України [Текст] : Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 2005. - № 30. - Ст. 409.

Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України [Текст] : Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 2006. - № 29. - Ст. 245.

Про оперативно-розшукову діяльність [Текст] : Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303.

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлен­ня волі [Текст] : Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 52. - Ст. 455.

Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за осо­бами, звільненими з місць позбавлення волі [Текст] : затв. спільним наказом MBC України та Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 4 листоп. 2003 р. № 1303/203 // Офіц. вісн. України. - 2004. - Ст. 103.

Інструкція про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів [Текст] : затв. наказом М-ва юстиції України від 08.06.2012 р. № 847/5 //Офіц. вісн. України. - 2012. - № 28. - Ст. 1066.

Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і по­ведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань [Текст] : наказ Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000 р. № 192 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 44. - Ст. 1910.

Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та пере­ведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, По­ложення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переве­дення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Поло­ження про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі [Текст] : наказ М-ва юстиції України від 08.02.2012 р.

Положення про Державну пенітенціарну службу України [Текст] : затв. Указом Президента України від 6 квіт. 2011 року № 394/2011 // Офіц. вісн. Пре­зидента України. - 2011. - № 9. - Ст. 538.

Порядок взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціально­го патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають пока­рання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк [Текст] : затв. спільним наказом М-ва юстиції України, М-ва соціальної політики України, М-ва освіти і науки, молоді та спорту України, М-ва охоро­ни здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 28.03.2012 р. № 478/5/180/375/212/258 // Офіц. вісн. України. - 2012. - № 28. - Ст. 1066.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань [Текст] : затв. наказом Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 р. № 275 // Офіц. вісн. України. - 2003. - Ст. 2898.

10.6.