<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Справи, що виникають із трудових відносин (трудові спори), вже тривалий час визнані в науці цивільного процесу та судовій практиці однією з традиційних категорій цивільних справ.

І хоча за своїм матеріально-правовим змістом ці справи не є однорідними, вони відзначаються певною загальною специфікою їх розгляду судами в порядку цивільного судочинства, в першу чергу, судом першої інстанції.

В статтях 110, 120, 157, 367, 382 та деяких інших ЦПК України закріплені норми, які визначають особливості провадження у справах, що виникають з трудових правовідносин загалом або окремих з них. При цьому чинний ЦПК України не містить структурованого закріплення особливостей розгляду окремих категорій цивільних справ, а норми про особливості розгляду окремих категорій цивільних справ, зокрема й тих, що виникають з трудових правовідносин, закріплені в різних його структурних елементах. Крім того, особливості розгляду судами трудових спорів закріплюються не лише у ЦПК України, а й у законодавстві про працю, а також формуються судовою практикою та юридичною наукою.

Проте гарантування належного захисту трудових прав у сучасних умовах вимагає поглиблення диференціації процесуальної діяльності із розгляду кожної категорії цивільних справ, що має спиратись на належне наукове підґрунтя та знайти в своєму підсумку відображення саме в процесуальному законі.

Чинне трудове законодавство України, основу якого складає КЗпП України від 10 грудня 1971 р., наразі не спроможне забезпечити системне та адекватне регулювання трудових відносин в Україні. Внаслідок цього виникають численні трудові спори, ефективне вирішення яких також обумовлює потребу відповідної диференціації цивільного судочинства.

Потреба наукової розробки проблем розгляду судами трудових спорів також обумовлена необхідністю наукового обґрунтування вирішення окремих суто прикладних проблем, що випливають зі специфіки справ даної категорії.

Особливості вирішення судами трудових спорів не є новою проблематикою для юридичної науки в цілому та науки цивільного процесуального права зокрема.

В Україні є кілька досліджень, присвячених проблемам вирішення трудових спорів у порядку цивільного судочинства. Це, зокрема, кандидатські дисертації С. М. Коссака «Особливості судочинства в справах, що виникають з трудових правовідносин» (1999 р.) та В. Ф. Безп’ятої «Судовий захист права на працю» (2012 р.). Також важливе значення для розвитку наукових положень про судове вирішення трудових спорів мають напрацювання дослідників у сфері трудового права, зокрема, кандидатські дисертації І. В. Дашутіна «Правове регулювання судового захисту трудових прав громадян» (2008 р.), Н. А. Плахотіної «Проблеми регулювання трудових процесуальних відносин в Україні» (2009 р.), В. О. Кабанця «Теоретичні аспекти удосконалення розгляду трудових спорів (конфліктів)» (2009 р.), О. А. Любчика «Принципи та порядок судового захисту трудових прав» (2012 р.). Однак деякі з вказаних досліджень здійснено або на основі ЦПК УРСР (С. М. Коссак), або ж вони вужчі за своїм предметом (В. Ф. Безп’ята), або ж стосуються переважно проблем трудового права.

Крім вказаних авторів, істотне значення для дослідження проблем розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства судами першої інстанції мають праці таких науковців, як: М. Г. Александров, С. С. Алексєєв, М. Й. Бару, І. Е. Берестова, С. С. Бичкова, В. І. Бобрик, Й. Г. Богдан, М. А. Вікут, М. А. Гурвіч, О. Г. Дріжчана, Ю. А. Заіка, П. Ф. Єлісєйкін, В. В. Комаров, Р. І. Кондратьєва, С. О. Короєд, В. М. Короленко, О. В. Кохановська, С. В. Курильова, О. А. Лазарєва, В. В. Лазор, Р. З. Лівшиц, С. В. Лозовой, В. В. Луць, В. І. Мартиненко, С. М. Обушенко, Н. А. Плахотіна, С. М. Прилипко, В. І. Прокопенко, О. І. Процевський, П. Д. Пилипенко, З. В. Ромовська, В. І. Смолярчук, В. І. Тертишніков, М. К. Треушніков, П. Я. Трубніков, С. Я. Фурса, Г. І. Чанишева, Н. О. Чечіна, Д. М. Чечот, Г. В. Чурпіта, М.

С. Шакарян, М. Й. Штефан, К. С. Юдельсон, М. М. Ясинок та інші.

Незважаючи на значний інтерес науковців до досліджуваної нами проблематики, до цього часу залишаються невирішеними чимало теоретичних та практичних питань щодо особливостей розгляду трудових спорів в порядку цивільного судочинства судами першої інстанції, що також підтверджує актуальність цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України 21 грудня 2011 року (протокол № 11).

Дисертаційну роботу виконано відповідно до напряму наукових досліджень Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України «Теоретичні та практичні шляхи удосконалення цивільного, господарського та адміністративного судочинства в Україні в контексті вимог Європейської конвенції з прав людини» (реєстраційний номер 0113U00116).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні особливостей і закономірностей розгляду та вирішення судами першої інстанції трудових спорів у порядку цивільного судочинства.

Реалізація вказаної мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення таких задач:

– визначити основні тенденції розвитку законодавства про вирішення судами трудових спорів;

– виявити особливості позовів, що виникають з трудових правовідносин, та відповідні їм категорії цивільних справ;

– визначити основні умови віднесення трудових спорів до цивільної юрисдикції;

– визначити передумови диференціації та уніфікації судового розгляду трудових спорів;

– виявити особливості цивільного процесуального статусу осіб, які беруть участь у справах позовного провадження, що виникають з трудових правовідносин;

– визначити загальне та особливе в доказуванні в цивільних справах, що виникають з трудових правовідносин;

– розкрити особливості процесуального порядку пред’явлення позову та відкриття провадження в досліджуваній категорії цивільних справ;

– виявити особливості провадження до судового розгляду в трудових спорах;

– розкрити особливості рішень судів першої інстанції в справах, що виникають з трудових відносин;

– розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства та законодавства про працю в частині визначення особливостей розгляду та вирішення трудових спорів у порядку цивільного судочинства судами першої інстанції

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини щодо розгляду судами першої інстанції трудових спорів у цивільному процесі.

Предметом дослідження є розгляд трудових спорів у порядку цивільного судочинства судами першої інстанції, відповідні нормативно-правові акти України, судова практика в зазначеній категорії цивільних справ, а також спеціальна вітчизняна та іноземна наукова література.

Методи дослідження. В ході дослідження було використано дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові (історичний, формально-логічний, системно-структурний, системно-порівняльний, методи аналізу та синтезу) та спеціальні методи, що використовуються в юридичній науці (порівняльно-правовий, формально-юридичний, спеціально-правовий).

Історичний метод надав можливість виявити передумови диференціації правового регулювання розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства (підрозділ 1.1).

Системно-структурний і системно-порівняльний методи дослідження надали можливість виявити особливості трудових спорів як предмета розгляду у порядку цивільного судочинства судами першої інстанції (підрозділи 1.2, 1.3).

Проблеми законодавчого регулювання розгляду трудових спорів судами першої інстанції досліджувалися за допомогою формально-логічного методу (підрозділи 2.1–2.3).

Формально-юридичний метод дослідження використовувався для обґрунтування та формулювання законодавчих пропозицій стосовно поглиблення диференціації розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства (підрозділи 1.4, 1.5, 2.5).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких наукових положеннях і висновках, які мають ознаки новизни та виносяться на захист:

Вперше:

1) сформульовано дворівневу категоризацію цивільних справ, що виникають з трудових відносин (спорів), в якій кожна категорія справ вищого рівня (справи щодо укладення або припинення трудового договору, справи про оплату праці та компенсаційні виплати, справи з питань притягнення до відповідальності, справи про визначення робочого часу та часу відпочинку, справи з приводу визначення трудової функції, справи, пов’язані з вирішенням колективних трудових спорів) включає кілька категорій справ нижчого рівня;

2) доведено, що відносини з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з неї є особливим видом трудових відносин, що стосуються публічно-правової сфери, а спори, які з них виникають, – особливим видом трудових спорів, що штучно віднесені до адміністративної, а не цивільної юрисдикції;

3) зважаючи на загальний характер цивільної юрисдикції (ст. 15 ЦПК України) та відсутність у чинному законодавстві України норм, які б визначали розгляд справ про визнання страйку незаконним за правилами іншого судочинства, обґрунтовано, що такі справи повинні належати до цивільної юрисдикції та вирішуватися судами в порядку позовного провадження.

Удосконалено:

4) обґрунтування того, що критерієм розмежування судових юрисдикцій щодо справ про незаконність рішень про припинення повноважень члена виконавчого органу юридичної особи або його тимчасового відсторонення від виконання повноважень є їх суб’єктний склад – якщо відповідний позов подано учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, то такий спір є підвідомчим господарським судам, якщо ж фізичною особою, яка не має такого статусу, – належить до цивільної юрисдикції;

5) положення про те, що в окремих справах, які виникають з індивідуальних трудових спорів (зокрема, про відмову в прийнятті на роботу, про поновлення на роботі та виплату компенсації за затримку розрахунку при звільненні), сторони лише умовно мають матеріально-правовий статус працівника та роботодавця (власника, уповноваженого ним органу), що не впливає на їх цивільний процесуальний статус;

6) аргументацію необхідності запровадження обов’язкового проведення попереднього судового засідання в усіх категоріях справ, що виникають із трудових відносин, оскільки такі справи з огляду на прискорені строки їх розгляду та можливість негайного виконання рішень в деяких з них вимагають від суду ретельної підготовки до судового розгляду та з’ясування усіх можливостей для врегулювання сторонами спору до судового розгляду;

7) аргументацію того, що профспілкова організація, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку як юридична особа, не може виступати стороною в судовій справі, що випливає з трудових правовідносин, оскільки вона не наділена цивільною процесуальною правоздатністю;

8) положення про те, що при розгляді справ про визнання страйку незаконним суд повинен з’ясовувати не питання законності вимог, які висуваються страйкарями, а виключно додержання ними встановленого законодавством порядку організації та проведення страйку;

9) розуміння того, що встановлена у ч. 1 ст. 110 ЦПК України альтернативна підсудність позовів, які виникають з трудових правовідносин, спрямована на надання пільгового становища виключно для позивача, яким є працівник, а не роботодавець.

Дістало подальшого розвитку:

10) положення про те, що, виходячи із загального характеру цивільної юрисдикції (ст. 15 ЦПК України), справи про оскарження (визнання незаконними) профспілками дій посадових осіб роботодавця, що порушують умови колективного договору, угоди, мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства;

11) аргументація того, що в сфері корпоративного управління трудовими відносинами будуть відносини між товариством та його одноособовим керівником або членами колективного виконавчого органу, а також між товариством і членами наглядової ради акціонерних товариств, статутами, іншими внутрішніми документами чи корпоративними рішеннями яких передбачено укладення з ними трудових договорів (контрактів), а тому спори, що виникатимуть з таких відносин, є трудовими спорами. Правовідносини між товариством та іншими (не зазначеними вище) його посадовими особами не є трудовими, а тому й спори, що з них виникають, також не являються трудовими;

12) положення про те, що трудовий колектив не може бути суб’єктом цивільного процесуального права, оскільки таке об’єднання, хоч і володіє трудовою правосуб’єктністю, проте не має цивільної процесуальної правосуб’єктності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовано низку конкретних пропозицій з удосконалення вітчизняного цивільного процесуального законодавства, які можуть бути використані в законотворчому процесі. Прикладний характер дослідження дає змогу використовувати його результати в діяльності судів і учасників цивільного процесу.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці навчально-методичної літератури з цивільного процесуального права, трудового права, а також в науково-дослідній роботі. Окремі положення і висновки, сформульовані в дисертації, мають методологічний характер, що обумовлює перспективу проведення подальших досліджень проблем вирішення судами трудових спорів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій висвітлено авторське бачення вирішення теоретичних і практичних проблем вирішення судами першої інстанції справ, що випливають з трудових спорів. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані дисертантом самостійно.

В розділі 2 «Оптимізація правового регулювання підвідомчості (юрисдикції) і підсудності трудових спорів» монографії «Проблеми оптимізації цивільного процесу в Україні: монографія / За заг. ред. академіка НАПрН України О. Д. Крупчана. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011», опублікованому в нероздільному співавторстві з В. М. Короленком, особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні особливостей підсудності трудових спорів і становить 30% змісту статті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на спільних засіданнях відділу юрисдикційних форм правового захисту суб’єктів приватного права, судоустрою та судочинства та відділу проблем договірного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.

Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на трьох науково-практичних заходах:

Третій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів» (м. Хмельницький, 14–15 червня 2012 р.),

Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні правові та організаційні проблеми публічного управління та судочинства» (м. Кіровоград, 12–13 квітня 2013 р.),

Науково-практичному круглому столі «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (м. Севастополь, 5–6 жовтня 2012 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у 10 наукових працях, зокрема, у розділі колективної монографії, 4 наукових статтях, опублікованих у вітчизняних фахових для юридичних наук виданнях, 1 науковій статті в міжнародному науково-практичному правовому журналі, що випускається в Республіці Молдова, 1 науковій статті в електронному науковому журналі Російської Федерації та тезах 3 доповідей на науково-практичних заходах.

<< | >>
Источник: НЕПОЧАТИХ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. РОЗГЛЯД ТРУДОВИХ СПОРІВ У ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА СУДАМИ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ –2016. 2016

Еще по теме ВСТУП:

  1. Вступительная статья
  2. Статья 231. Вступление в силу настоящего Федерального закона
  3. Статья 17. Вступлениев силу настоящего Федерального закона
  4. Вступление России в международные финансовые институты
  5. § 4. Производство по пересмотру вступивших в законную силу судебных постановлений по вновь открывшимся или новым обстоятельствам
  6. 76. Законная сила судебного решения: понятие, свойства, объективные и субъективные пределы. Момент вступления судебного решения в законную силу.
  7. 30. Третьи лица, заявл. самостоятельные требования относительно предмета спора: понятие, порядок вступления в процесс, права и обязанности.
  8. 62.Законная сила судебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  9. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу.
  10. Законная силасудебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  11. Статья 131. Преимущественное право вступления в члены жилищного кооператива в случае наследования пая
  12. Вопрос 9. Пересмотр судебных решений, вступивших в законную силу, сущность и значение.
  13. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов, вступивших в законную силу (общая характеристика) в гражданском процессе;
  14. 27. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора.
  15. 3.4.2. Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений (производство в суде кассационной и надзорной инстанциях)
  16. Вступление федерального закона в силу: правовое регулирование и практика
  17. Перспективы вступления Конвенции Организации Объединенных Наций о договорах полностью или частично морской международной перевозки грузов в силу
  18. Согласие мужчины и женщины на вступление в брак как предпосылка и условие его заключения
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -