<<
>>

Висновки до першого розділу

1. Ґенеза правового захисту трудових прав показує, що він розвивався від повного невизнання державою трудових спорів до побудови чіткої системи їх вирішення різними юрисдикційними органами, в першу чергу, судами.

В різні історичні періоди законодавець і обмежував доступ працівників до судів, і запроваджував спеціальні органи з вирішення трудових спорів, і відносив трудові спори до цивільної юрисдикції. Проте в розвитку вітчизняного процесуального законодавства в частині особливостей вирішення трудових спорів не постерігається якась єдина стала тенденція, адже такі особливості закріплювались і закріплюються нині в нормах як матеріального, так і процесуального права.

2. В сучасній українській юридичній науці переважають дослідження порядку розгляду та вирішення індивідуальних трудових спорів, в тому числі й у загальних судах, що виконані в межах науки трудового права. Тому актуальним у науці цивільного процесуального права залишається дослідження процесуальних особливостей розгляду та вирішення трудових спорів, які б у своїй основі мали сучасні уявлення про сутність цивільного судочинства, нові концепції захисту прав людини, тенденції до уніфікації та спеціалізації процесуального законодавства, забезпечення права на справедливий суд, а також приведення судочинства у відповідність до вимог Європейської конвенції з прав людини.

3. Особливості елементів позовів у справах, що виникають з трудових правовідносин, обумовлюються змістом норм трудового права. Позови у таких справах мають спільний родовий предмет – вимогу, яка випливає з норм трудового права і визначається виходячи з тих способів захисту, які передбачені трудовим законодавством. Підстави таких позовів визначаються диспозицією тих норм трудового права, які лежать в основі відповідного предмету позову.

4. За ознакою предмету спору справи, що виникають з трудових правовідносин (трудові спори), на які поширюється цивільна юрисдикція, можна класифікувати таким чином: І.

Справи з приводу укладення та припинення трудового договору: а) про поновлення на роботі; б) про зміну дати звільнення; в) про зміну формулювання причини звільнення; г) про переведення на іншу роботу; д) про оскарження вимоги профспілки про розірвання трудового договору з керівником підприємства (встановлено двотижневий строк звернення до суду з дня отримання рішення); е) про оскарження невиконання рішення профспілкової організації щодо звільнення керівника підприємства; є) про відмову у прийомі на роботу. ІІ. Справи з питань оплати праці та компенсаційних виплат: а) про оплату праці; б) про оплату за час виконання нижчеоплачуваної роботи; в) про оплату за час вимушеного прогулу; ІІІ. Справи з питань притягнення до трудової відповідальності: а) з приводу накладення дисциплінарних стягнень; б) про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації. IV. Справи про визначення робочого часу та часу відпочинку: а) з приводу встановлення скороченого або неповного робочого часу; б) з приводу надання відпусток; в) про залучення до надурочних робіт; г) про залучення до робіт у нічний час; в) з приводу залучення до роботи у вихідні та святкові дні; V. Справи з приводу визначення трудової функції: а) про переведення на іншу роботу в межах підприємства; б) про тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором; в) про тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою; г) про переведення на легшу роботу. VI. Справи, пов’язані з вирішенням колективних трудових спорів: а) про визнання страйку незаконним; б) про вирішення колективного трудового спору у випадку заборони страйку; в) про оскарження дій або бездіяльності посадових осіб роботодавців, їх об’єднань, органів виконавчої влади щодо усунення порушень умов колективного договору, угоди; г) про невиконання роботодавцем умов колективного договору (угоди) щодо надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною; д) про невиконання роботодавцем обов’язків щодо утримання із заробітної плати працівників, які є членами профспілки, та перерахування на рахунок профспілки членських профспілкових внесків працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди.

Зазначена класифікація представляє собою дворівневу категоризацію судових справ, що виникають з трудових відносин (трудових спорів), яка може бути використана при розробці загального класифікатора цивільних справ.

5. З’ясовано, що в сфері корпоративного управління трудовими відносинами будуть відносини між товариством та його керівником і членами виконавчого органу, а також між товариством і членами наглядової ради акціонерних товариств, статутами, внутрішніми документами чи корпоративними рішеннями яких передбачено укладення з ними трудових договорів (контрактів). Отже і спори, що виникатимуть з таких відносин, є трудовими спорами. Правовідносини між товариством та іншими (не зазначеними вище) посадовими особами не є трудовими, а тому й спори, що з них виникають, також не є трудовими.

6. Судова юрисдикція спору з приводу незаконності рішення про відсторонення члена виконавчого органу юридичної особи від виконання його повноважень залежить від його суб’єктного складу – якщо відповідний позов подано учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, то такий спір відноситиметься до юрисдикції господарських судів, якщо ж фізичною особою, яка не має такого статусу, – то до цивільної юрисдикції.

7. Зважаючи на загальний характер цивільної юрисдикції та відсутність в чинному законодавстві України норм, які б визначали розгляд таких справ за правилами іншого судочинства, встановлено, що справи про визнання страйку незаконним повинні вирішуватися в порядку позовного провадження саме цивільного судочинства. В таких справах суд повинен з’ясовувати не питання законності вимог, які висуваються страйкарями, а додержання ними встановленого законодавством порядку організації та проведення страйку.

8. Досліджуючи існуючий нині правовий механізм вирішення колективних трудових спорів в Україні, доведено, що справи, в яких профспілки оскаржують (просять визнати незаконними) порушення з боку посадових осіб роботодавця умов колективного договору, угоди, виходячи із загального характеру цивільної юрисдикції (ст. 15 ЦПК України), мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

9. Сторонами деяких категорій справ, які виникають з індивідуальних трудових спорів, можуть бути не лише особи, які мають матеріально-правовий статус працівника та/або роботодавця (власника, уповноваженого ним органу), а й ті, які умовний мають такий статус. Так, у справах про відмову в прийнятті на роботу, про поновлення на роботі та про виплату компенсації за затримку розрахунку при звільнення позивачем є не реальні, а умовні працівник і роботодавець, що не впливає на їх цивільну процесуальну правоздатність.

10. Доведено, що трудовий колектив не може бути особою, яка бере участь у справі, чи іншим учасником цивільного процесу, оскільки таке об’єднання, хоч і володіє трудовою правосуб’єктністю, проте не має цивільної процесуальної правосуб’єктності.

11. Встановлено, що незареєстрована як юридична особа у встановленому законом порядку профспілкова організація не може виступати стороною у трудовому спорі та особою, яка бере участь у цивільній справі, яка випливає з трудових правовідносин, оскільки вона не наділена цивільною процесуальною правоздатністю.

12. При розгляді трудових спорів доказуванню підлягають, перш за все, легітимаційні факти – факти, що підтверджують наявність між позивачем та відповідачем відносин, що регулюються нормами трудового права.

13. Задля забезпечення однозначного розуміння загального характеру ч. 1 ст. 15 ЦПК України та можливості встановлення випадків розгляду певних судових справ за правилами (в порядку) іншого судочинства запропоновано внести зміни до зазначеної норми, виклавши її у такій редакції «1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства».

14. Необов’язковість письмової форми трудового договору в переважній більшості випадків є недоліком правового регулювання трудових відносин, який негативно впливає на можливості працівника, пов’язані з захистом його трудових прав, свобод та інтересів, і загалом ускладнює розгляд судом справ, що виникають з трудових правовідносин. З огляду на це, запропоновано внести зміни до законодавства про працю, які б передбачали обов’язкову письмову форму трудового договору та обов’язок роботодавця надавати працівнику копії всіх розпорядчих актів (наказів, розпоряджень), що стосуються його праці.

15. З огляду на те, що за задумом законодавця передбачена у ч. 1 ст. 110 ЦПК України альтернативна підсудність позовів, що виникають з трудових правовідносин, спрямована на надання пільгового становища для позивача, яким є працівник, а не роботодавець, запропоновано у зазначеній нормі замінити слова «позови, що виникають з трудових правовідносин» словами «позови працівників, що виникають з трудових правовідносин».

16. Запропоновано у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) виключити ст. 25, яка наділяє Національну службу посередництва і примирення правом звертатись із заявою про вирішення колективного трудового спору до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду, з огляду на те, що ця норма суперечить чинному процесуальному законодавству та не забезпечена механізмом її реалізації.

<< | >>
Источник: НЕПОЧАТИХ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. РОЗГЛЯД ТРУДОВИХ СПОРІВ У ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА СУДАМИ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ –2016. 2016

Еще по теме Висновки до першого розділу:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. Висновки до третього розділу
  3. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  4. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  5. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  6. Висновки до розділу 3
  7. 3.2. Кримінологічні заходи протидії злочинам, що вчиняються особами в складі натовпу
  8. ВИСНОВКИ
  9. Оцінні поняття, які використовують у кримінальному провадженні на підставі угод
  10. Сторона захисту під час судового розгляду у першій інстанції
  11. Місце і роль перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, у механізмі цивільного судочинства
  12. 3.1. Процесуальні особливості перегляду судових рішень суду першої інстанції. Межі розгляду справи
  13. Правові наслідки перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції
  14. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  15. Висновки до розділу 2
  16. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  17. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  18. Висновки до розділу 1
  19. Вплив фінансово-правових поглядів державних діячів першої половини ХІХ ст. на становлення науки фінансового права.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -