Негайне виконання судових рішень

Однією з ознак судових рішень є їх обов'язковість. Ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду визначає однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість рішення проявляється ще й у тому, що за невиконання судового рішення законом передбачена відповідальність.

Вищевказані положення є передумовою того, що останньою стадією процесу захисту прав є виконавче провадження, адже захист прав буде вважатися здійсненим лише по завершенню фактичного виконання судового

рішення. Ефективність та своєчасність виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконавче провадження хоча і виходить за межі судового розгляду та вирішення справи, однак в той же час є складовою юрисдикційної процедури, її завершенням. Це одна з тих гарантій та механізмів, які дозволяють робити висновки щодо дієвості механізму захисту прав в державі в цілому.

Виконання рішення - це завершальна стадія цивільного процесу, юрисдикційної діяльності, яка представляє собою сукупність дій сторін виконавчого провадження та держаного або приватного виконавця щодо фактичної реалізації судового припису.

Виконання рішення суду може здійснюватися за загальними правилами або негайно. Виконання за загальними правилами застосовується у разі, якщо не встановлено підстав для застосування негайного виконання. Негайне виконання - це виконання рішення ще до набрання ним законної сили.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Негайне виконання можливе лише щодо тих рішень, які вказані в процесуальному законі і щодо яких суд допустив негайне виконання. Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів.

Обов'язок сплачувати аліменти виникає у матері, батька, інших членів сім'ї та родичів з обов'язку утримувати дитину, у повнолітніх дочки, сина інших повнолітніх членів 360

сім'ї та родичів з обов'язків утримувати батьків та інших родичів. При цьому негайне виконання допускається за рішеннями про збільшення розміру аліментів, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів.

До структури заробітної плати законодавець включає:

- основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст.

3) відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Цей пункт кореспондує зі ст. 235 КЗпП України.

Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;

8) встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України;

9) надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;

10) видачу або продовження обмежувального припису.

Для вирішення питання про допуск до негайного виконання рішення не потрібно заяви чи клопотання позивача.

22.2.