<<

ДОДАТОК

П р о е к т

Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України такі

зміни:

1.

Частину першу статті 47 після слів «особа, яка надає правову допомогу» доповнити словами «зберігач речі»;

2. Доповнити Кодекс новою статтею 56і:

«Стаття 56і. Зберігач речі

1. Зберігач речі - особа, яка погодилася нести відповідальність за зберігання речі, що є предметом спору між сторонами або речовим доказом. Зберігач за зберігання речі не має права вимагати виплати йому винагороди.

2. Зберігач повинен вживати всіх необхідних заходів, направлених на забезпечення схоронності речі. Зберігач не має права користуватися річчю, а також передавати її у користування іншим особам. Зберігач речі зобов’язаний відшкодувати власнику речі збитки, завдані знищенням, втратою або пошкодженням речі на підставах, визначених цивільним законодавством.

3. Зберігачу речі річ передається на підставі ухвали суду, де чітко має бути вказано, яка саме річ передається на зберігання, який процесуальний статус вона має та строк її зберігання. У цій ухвалі також може бути вказано,

які умови зберігання для речі слід обрати. Під час отримання речі зберігач повинен видати про це розписку, яка додається до матеріалів цивільної справи.

4. Зберігач речі має право вимагати відшкодування всіх витрат, які зроблені ним у зв’язку із зберіганням речі.

5. Якщо річ передається на зберігання сторонам або третім особам, то на них поширюється правовий статус зберігача речі, окрім права вимагати відшкодування витрат, які зроблені ними у зв’язку із зберіганням речі. Якщо річ зберігається в суді, то суд несе майнову відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження речі, яка має майнову цінність та зберігається у справі або передана в камеру зберігання речових доказів.

У разі втрати, нестачі або пошкодження такої речі, що зберігається судом, власнику речі має бути надано таку саму річ або відшкодована її вартість.»

3. Частину другу статті 65 доповнити новим реченням:

«Якщо подаються носії аудіовізуальної інформації або ставиться клопотання про їх витребування, обов’язково має бути вказано, де, коли та ким був зроблений звукозапис чи відеозапис»

4. Частину третю статті 79 доповнити двома новими пунктами:

«7) витрати, які пов’язані з обов’язковим фотографуванням речових доказів у судовому засіданні;

8) витрати, які пов’язані із зберіганням речей.»

5. Доповнити Кодекс новою статтею 87 і:

«Стаття 87і. Витрати, які пов’язані із зберіганням речей

1. Витрати, пов’язані із зберіганням речей, несе та сторона справи, яка подала заяву про забезпечення позову шляхом передачею речі, що є предметом спору на зберігання іншій особі або в інтересах якої дана річ виступає доказом.

2. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із зберіганням речі, встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

6. Частину першу статті 120 викласти в новій редакції:

«Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, а також копії речових доказів за технічної до цього можливості, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб»

7. Частину п’яту статті 122 доповнити новим пунктом:

«перелік речових доказів, які були додані до справи»

8. Частину другу статті 139 викласти у новій редакції:

«Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані, опечатані та сфотографовані.»

9. Статтю 139 доповнити новою частиною:

«Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та

напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, які визнані речовими доказами та подані до суду, який розглядає цивільну справу повинні зберігатися в установах Національного банку України.»

10.

Доповнити Кодекс новою статтею 139і:

«Стаття 139і. Збір речових доказів, які не можна доставити до суду

1. Речові докази, які не можна доставити до суду, обов’язково фотографуються сторонами або третіми особами, якщо ними вони обґрунтовують свої вимоги. У вказаних фотографіях мають бути відображені ті властивості предмета матеріального світу, які свідчать про обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, третіх осіб, інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

2. Фотографії речових доказів подаються до суду в межах строків, визначених цим Кодексом.»

11. Частину першу статті 140 доповнити новим реченням:

«Огляд доказів у місці їх знаходження суддя, який розглядає цивільну справу, може доручити своєму помічнику.»

12. Частину третю статті 140 викласти у новій редакції:

«Під час огляду речових доказів у місці їх знаходження вони обов’язково фотографуються за технічної можливості відображення на фотографії доказових властивостей предмету матеріального світу. У разі необхідності, у тому числі й за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за їх місцем знаходження можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено звуко- і відеозапис.»

13. Доповнити Кодекс новою статтею 140і:

«Стаття 140і. Порядок огляду житлових та інших приміщень

1. Огляд житлового, службового, виробничого та іншого приміщення проводиться на підставі ухвали суду, за наявності про це клопотання осіб, які беруть участь у справі, що подається в межах строків, визначених цим Кодексом.

2. У клопотанні про огляд житлового та іншого приміщення має бути зазначено, яке саме приміщення слід оглянути, де воно знаходиться, кому воно належить (за можливості отримання такої інформації) та яка обставина цивільної справи має бути встановлена в результаті такого огляду.

3. Огляд житлового та іншого приміщення відбувається у присутності власника або уповноваженої ним особи за правилами огляду доказів за місцем їх місцезнаходження.

4. Якщо власником житлового або іншого приміщення є сторона або третя особа, які не дають допуску для проведення огляду такого приміщення, суд може визнати доказаним факт, для встановлення якого ініціювався такий огляд.»

14. Статтю 187 доповнити новою частиною:

«Оглянуті в судовому засіданні речові докази обов’язково фотографуються судовим розпорядником. Фотографії речових доказів секретарем судового засідання підшиваються до матеріалів цивільної справи.»

15. Доповнити Кодекс новою статтею 187і:

«Стаття 187і. Судовий експеримент

1. Судовий експеримент проводиться з метою уточнення обставин цивільної справи та перевірки доказів. Судовий експеримент відбувається у формі відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення дослідів чи випробувань.

2. Підставою проведення судового експерименту є заява осіб, які беруть участь у розгляді справи. У названій заяві має бути зазначено, які саме обставини цивільної справи мають бути уточнені або які докази перевіряються, форма проведення судового експерименту.

3. Проведення судового експерименту оформляється ухвалою суду про призначення судового експерименту. У цій ухвалі зазначається, які обставини справи уточнюються або які докази перевіряються, час та місце проведення судового експерименту, форма проведення судового експерименту, особи, які в ньому беруть участь.

4. Судовий експеримент проводиться за умови обов’язкового повідомлення осіб, які беруть участь у розгляді цивільної справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення судового експерименту. За необхідності суд може залучити до проведення судового експерименту свідків, перекладачів, спеціалістів та експертів.

5. Проведення судового експерименту допускається, якщо при цьому не будуть принижені честь та гідність осіб, що залучаються до його проведення, не створюється загроза для їх життя та здоров’я. Не допускається проведення судового експерименту, якщо ним завдається шкода особам, які беруть у ньому участь або навколишньому середовищу.

Якщо сторони цивільної справи готові компенсувати матеріальну шкоду, яка завдається під час проведення судового експерименту фізичним та юридичним особам, то при надходженні відповідних коштів на депозитний рахунок суду, судовий експеримент може бути проведений.

6. Під час проведення судового експерименту обов’язково проводиться відеозйомка дій учасників судового експерименту. За необхідності суд має право провести фотографування, вимірювання, складання планів, схем, креслень та інших матеріалів, що необхідні для відображення перебігу судового експерименту, які додаються до матеріалів цивільної справи.

7. Про проведення судового експерименту секретар судового засідання складає протокол за правилами ст. 200 цього Кодексу.»

16. Доповнити Кодекс новою статтею 1872:

«Стаття 1872. Пред’явлення для впізнання

1. За необхідності перевірки показів свідків або пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників суд може пред’явити їм до впізнання людину або річ.

2. Перед проведенням впізнання людини або речі особу, якій вони пред’являються до впізнання, суддя попередньо запитує, за якими ознаками вона може здійснити їх впізнання та за яких обставин вона їх бачила. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає людину або річ, які повинні бути пред’явлені для впізнання, та надавати інші відомості про їх прикмети.

3. Людина, упізнання якої проводиться, пред’являється для впізнання у групі осіб, що зовнішньо схожі на неї. Загальна кількість, що пред’являються для впізнання, повинна бути не менше п’яти. Перед тим як пред’явити людину для впізнання, їй пропонують за відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь- яке місце серед інших осіб, які пред’являються. Речі пред’являються для впізнання у групі однорідних речей, загальна кількість яких має бути не менше п’яти.

4. Якщо впізнання проводить свідок, то він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від впізнання або за надання завідомо неправдивих свідчень. Якщо впізнання проводить сторона, то вона повинна дати згоду допитати себе як свідок, інакше впізнання не проводиться.

5. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на людину або річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

6. Впізнання людини або речі може проводитися за фотознімками, кількість яких має бути не менше п’яти. Фотознімки один від одного не повинні істотно відрізнятися. Зображені на фотознімках люди або речі повинні бути схожими між собою.

7. Пред’явлення для впізнання проводиться за участі сторін справи, але їх неявка не є перешкодою для проведення пред’явлення для впізнання. Пред’явлення для впізнання обов’язково фіксується на відеозапис.

8. Про пред’явлення для впізнання складається протокол з вимогами, які ставляться до протоколів про окремі процесуальні дії. У цьому протоколі також має бути інформація про людей або речі, які пред’являлися до впізнання, інформація про особу, яка проводила впізнання, описані умови та результати впізнання. До протоколу додаються матеріали відеозапису пред’явлення для

впізнання. Якщо пред’явлення для впізнання проводилося за фотографіями, вони додаються до протоколу.»

ІІ. Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Г олова

Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України

«Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» (щодо статусу та використання речових доказів у цивільному процесі)

Статті Закону, до яких вносяться зміни та доповнення Зміни і доповнення, що пропонуються Нова редакція
Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу

1. Учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.

1) речення у частині 1 статті 47 ЦПК України доповнюється новими словами. Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу

1. Учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу, зберігач речі.

2) доповнити ЦПК України новою статтею 56і. Стаття 56і. Зберігач речі

1. Зберігач речі - особа, яка погодилася нести відповідальність за зберігання речі, що є предметом спору між сторонами або речовим доказом. Зберігач за зберігання речі не має права вимагати виплати йому винагороди.

2. Зберігач повинен вживати всіх необхідних заходів, направлених на забезпечення схоронності речі. Зберігач не має права користуватися річчю, а також передавати її у користування іншим особам. Зберігач речі зобов’язаний відшкодувати власнику речі збитки, завдані знищенням, втратою або пошкодженням речі на підставах, визначених цивільним законодавством.

3. Зберігачу речі річ передається на підставі ухвали суду, де чітко має бути вказано, яка саме річ передається на зберігання, який процесуальний статус вона має та строк її зберігання. У цій ухвалі також може бути вказано, які умови зберігання для речі слід обрати. Під час отримання речі зберігач повинен видати про це розписку, яка додається до матеріалів цивільної справи.

4. Зберігач речі має право вимагати відшкодування всіх витрат, які зроблені ним у зв’язку із зберіганням речі.

5. Якщо річ передається на зберігання сторонам або третім особам, то на них поширюється правовий статус зберігача речі, окрім права вимагати відшкодування витрат, які зроблені ними у зв’язку із зберіганням речі. Якщо річ зберігається в суді, то суд несе майнову відповідальність за

втрату, нестачу або пошкодження речі, яка має майнову цінність та зберігається у справі або передана в камеру зберігання речових доказів. У разі втрати, нестачі або пошкодження такої речі, що зберігається судом, власнику речі має бути надано таку саму річ або відшкодована її вартість.
Стаття 65. Речові докази 3) доповнити ч.2 ст. 65 ЦПК України новим Стаття 65. Речові докази
1. Речовими доказами є предмети реченням 1. Речовими доказами є предмети
матеріального світу, що містять матеріального світу, що містять
інформацію про обставини, які мають інформацію про обставини, які мають
значення для справи. значення для справи.
2. Речовими доказами є також магнітні, 2. Речовими доказами є також магнітні,
електронні та інші носії інформації, що електронні та інші носії інформації, що
містять аудіовізуальну інформацію про містять аудіовізуальну інформацію про
обставини, що мають значення для обставини, що мають значення для
справи. справи. Якщо подаються носії аудіовізуальної інформації або ставиться клопотання про їх витребування, обов’язково має бути вказано, де, коли та ким був зроблений звукозапис чи відеозапис.
Стаття 79. Види судових витрат 4) доповнити ч. 3 ст. 79 ЦПК України двома Стаття 79. Види судових витрат
1. Судові витрати складаються з новими пунктами 1. Судові витрати складаються з судового
судового збору та витрат, пов'язаних з збору та витрат, пов'язаних з розглядом
розглядом справи. справи.
2. Розмір судового збору, порядок його 2. Розмір судового збору, порядок його
сплати, повернення і звільнення від сплати, повернення і звільнення від
сплати встановлюються законом. сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом 3. До витрат, пов'язаних з розглядом
судової справи, належать: судової справи, належать:
2) витрати на правову допомогу; 2) витрати на правову допомогу;
3) витрати сторін та їх представників, що 3) витрати сторін та їх представників, що
пов'язані з явкою до суду; пов'язані з явкою до суду;
4) витрати, пов'язані із залученням 4) витрати, пов'язані із залученням
свідків, спеціалістів, перекладачів та свідків, спеціалістів, перекладачів та
проведенням судових експертиз; проведенням судових експертиз;
5) витрати, пов'язані з проведенням 5) витрати, пов'язані з проведенням
огляду доказів за місцем їх знаходження огляду доказів за місцем їх знаходження
та вчиненням інших дій, необхідних для та вчиненням інших дій, необхідних для
розгляду справи; розгляду справи;
6) витрати, пов'язані з публікацією в 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі
пресі оголошення про виклик оголошення про виклик відповідача.
відповідача. 7) витрати, які пов’язані з обов’язковим фотографування речових доказів у судовому засіданні;

8) витрати, які пов’язані із зберіганням речей.

5) доповнити ЦПК Стаття 87і. Витрати, які пов’язані із
України новою зберіганням речей
статтею 87і. 1. Витрати, пов’язані із зберіганням речей, несе та сторона справи, яка подала заяву про забезпечення позову шляхом передачею речі, що є предметом спору на зберігання іншій особі або в інтересах якої дана річ виступає доказом.

2. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із зберіганням речі,

6) викласти в новій редакції ч.1 ст. 120 ЦПК України.

Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

2. Правила цієї статті щодо подання

копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, досудове розслідування,

прокуратури або суду.

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, а також копії речових доказів за технічної до цього можливості, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

2. Правила цієї статті щодо подання копій

документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, досудове розслідування,

прокуратури або суду.

7) доповнити новим пунктом ч.5 ст. 122 ЦПК України.

Стаття 122. Відкриття провадження у справі

1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 122. Відкриття провадження у справі

1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

3. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

4. Питання про відкриття провадження у

справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку,

передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази,

3. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

4. Питання про відкриття провадження у

справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку,

передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;

5) пропозиція відповідачу подати в

зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються;

якими вони обґрунтовуються.

6. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

7. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

6) перелік речових доказів, які були додані до справи.

6. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

7. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Стаття 139. Зберігання речових доказів

1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.

2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані.

3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

8) викласти у новій редакції ч.2 ст.139 ЦПК України та доповнити новою частиною ст. 139 ЦПК України. Стаття 139. Зберігання речових доказів

1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.

2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані, опечатані та сфотографовані.

3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

4. Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять у собі дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, які визнані речовими доказами та подані до суду, який розглядає цивільну справу повинні зберігатися в установах Національного банку України

9) доповнити ЦПК України новою ст.1391. Стаття 139і. Збір речових доказів, які не можна доставити до суду

1. Речові докази, які не можна доставити до суду, обов’язково фотографуються сторонами або третіми особами, якщо ними вони обґрунтовують свої вимоги. У вказаних фотографіях мають бути відображені ті властивості предмета матеріального світу, які свідчать про обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, третіх осіб, інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

2. Фотографії речових доказів подаються до суду в межах строків, визначених цим Кодексом.

Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням

1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.

2. Про час і місце огляду доказів за їх

10) доповнити новим реченням ч.1 ст.140 ЦПК України та викласти у новій редакції ч.3 ст.140 ЦПК України. Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням

1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням. Огляд доказів у місці їх знаходження суддя, який

місцезнаходженням повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.

5. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

розглядає цивільну справу може доручити своєму помічнику.

2. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

3. Під час огляду речових доказів у місці їх знаходження вони обов’язково фотографуються за технічної можливості відображення на фотографії доказових властивостей предмету матеріального світу. У разі необхідності, в тому числі й за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за їх місцем знаходження можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено звуко- і відеозапис.

4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.

5. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

11) доповнити ЦПК України новою статтею 140і. Стаття 140і. Порядок огляду житлових та інших приміщень

1. Огляд житлового, службового, виробничого та іншого приміщення проводиться на підставі ухвали суду, за наявності про це клопотання осіб, які беруть участь у справі, що подається в межах строків, визначених цим Кодексом.

2. У клопотанні про огляд житлового та іншого приміщення має бути зазначено, яке саме приміщення слід оглянути, де воно знаходиться, кому воно належить (за можливості отримання такої інформації) та яка обставина цивільної справи має бути встановлена в результаті такого огляду.

3. Огляд житлового та іншого приміщення відбувається у присутності власника або уповноваженої ним особи за правилами огляду доказів за місцем їх місцезнаходження.

4. Якщо власником житлового або іншого приміщення є сторона або третя особа, які не дають допуску для проведення огляду такого приміщення, суд може визнати доказаним факт, для встановлення якого ініціювався такий

огляд.
Стаття 187. Дослідження речових доказів

1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.

2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

12) доповнити ст. 187 ЦПК України новою частиною Стаття 187. Дослідження речових доказів

1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.

2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

4. Оглянуті в судовому засіданні речові докази обов’язково фотографуються судовим розпорядником. Фотографії речових доказів секретарем судового засідання підшиваються до матеріалів цивільної справи.

13) доповнити ЦПК України новою статтею 187і Стаття 187і. Судовий експеримент

1. Судовий експеримент проводиться з метою уточнення обставин цивільної справи та перевірки доказів. Судовий експеримент відбувається у формі відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення дослідів чи випробувань.

2. Підставою проведення судового експерименту є заява осіб, які беруть участь у розгляді справи. У названій заяві має бути зазначено, які саме обставини цивільної справи мають бути уточнені або які докази перевіряються, форма проведення судового експерименту.

3. Проведення судового експерименту оформляється ухвалою суду про призначення судового експерименту. В цій ухвалі зазначається, які обставини справи уточнюються або які докази перевіряються, час та місце проведення судового експерименту, форма проведення судового експерименту, особи, які в ньому беруть участь.

4. Судовий експеримент проводиться за умови обов’язкового повідомлення осіб, які беруть участь у розгляді цивільної справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення судового експерименту. За необхідності суд може залучити до проведення судового

експерименту свідків, перекладачів, спеціалістів та експертів.

5. Проведення судового експерименту допускається, якщо при цьому не будуть принижені честь та гідність осіб, що залучаються до його проведення, не створюється загроза для їх життя та здоров’я. Не допускається проведення судового експерименту, якщо ним завдається шкода особам, які беруть у ньому участь, або навколишньому середовищу. Якщо сторони цивільної справи готові компенсувати матеріальну шкоду, яка завдається під час проведення судового експерименту, фізичним та юридичним особам, то під час надходження відповідних коштів на депозитний рахунок суду судовий експеримент може бути проведений.

6. Під час проведення судового експерименту обов’язково проводиться відеозйомка дій учасників судового експерименту. За необхідності суд має право провести фотографування, вимірювання, складання планів, схем, креслень та інших матеріалів, необхідними для відображення перебігу судового експерименту, які додаються до матеріалів цивільної справи.

7. Про проведення судового експерименту секретар судового засідання складає протокол за правилами ст. 200 цього Кодексу.

14) доповнити ЦПК України новою ст. 1872 Стаття 1872. Пред’явлення для впізнання

1. За необхідності перевірки показів свідків або пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників суд може пред’явити їм до впізнання людину або річ.

2. Перед проведенням впізнання людини або речі особу, якій вони пред’являються до впізнання, суддя попередньо запитує, за якими ознаками вона може здійснити їх впізнання та за яких обставин вона їх бачила. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає людину або річ, які повинні бути пред’явлені для впізнання, та надавати інші відомості про їх прикмети.

3. Людина, упізнання якої проводиться, пред’являється для впізнання у групі осіб, що зовнішньо схожі на неї. Загальна кількість, що пред’являються для впізнання, повинна бути не менше п’яти. Перед тим як пред’явити людину для впізнання, їй пропонують за відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються. Речі пред’являються для впізнання у групі однорідних

речей, загальна кількість яких має бути не менше п’яти.

4. Якщо впізнання проводить свідок, то він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від впізнання або за надання завідомо неправдивих свідчень. Якщо впізнання проводить сторона, то вона повинна дати згоду допитати себе як свідок, інакше впізнання не проводиться.

5. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на людину або річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

6. Впізнання людини або речі може проводитися за фотознімками, кількість яких має бути не менше п’яти. Фотознімки один від одного не повинні істотно відрізнятися. Зображені на фотознімках люди або речі повинні бути схожими між собою.

7. Пред’явлення для впізнання

проводиться за участі сторін справи, але їх неявка не є перешкодою для проведення пред’явлення для

впізнання. Пред’явлення для

впізнання обов’язково фіксується на відеозапис.

8. Про пред’явлення для

впізнання складається протокол з вимогами, які ставляться до протоколів про окремі процесуальні дії. У цьому протоколі також має бути інформація про людей або речі, які пред’являлися до впізнання, інформація про особу, яка проводила впізнання, описані умови та результати впізнання. До протоколу додаються матеріали відеозапису пред’явлення для впізнання. Якщо пред’явлення для впізнання проводилося за

фотографіями, вони додаються до протоколу.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про внесення змін та доповнень до Цивільного процесуального кодексу

України»

(щодо статусу та використання речових доказів у цивільному процесі)

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту акта

Одним із важливих завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ, де рішення суду в такій справі повинно бути обґрунтованим і законним. З метою усунення на практиці проблемних аспектів, які пов’язані з використанням речових доказів у судовому доказуванні в цивільному судочинстві, зберіганням та поверненням речових доказів, ефективного використання процесуального потенціалу суду, де розглядаються цивільні справи, чинний Цивільний процесуальний кодекс України варто доповнити окремими статтями, а деякі наявні статті слід зредагувати.

Важливе значення для правильного вирішення цивільної справи має її поповнення належними та допустимими доказами, у тому числі й речовими. Зловживання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо подання недопустимих речових доказів затягне процес вирішення цивільної справи. Відсутність законодавчої регламентації таких способів дослідження речових доказів, як судовий експеримент та пред’явлення для впізнання, зумовлює те, що на практиці такі важливі процесуальні дії проводяться спрощено та без врахування інтересів обох сторін справи. Важливе значення для успішного використання доказового потенціалу речових доказів має чітко регламентована процедура їх зберігання. На сучасному етапі така процедура через відсутність спеціального учасника цивільного процесу, який би відповідав за схоронність речі, є незадовільною.

Запропоновані вище зміни до чинного Цивільного процесуального кодексу України спрямовані сформувати умови для ефективного використання

речових доказів під час розгляду та вирішення цивільної справи, що забезпечить її обґрунтоване та законне вирішення.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття цього законопроекту є забезпечення справедливого вирішення цивільних справ та створення умов для обґрунтованого вирішення цивільних справ на підставі речових доказів.

Завданням прийняття законопроекту виступає забезпечення інтересів сторін та третіх осіб під час розгляду та вирішення цивільної справи під час використання ними в цивільному процесі речових доказів.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання основними є такі нормативно-правові

акти:

Конституція України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Цивільний кодекс України;

Закон України «Про інформацію»;

Закон України «Про захист інформації в інформаційно-

телекомунікаційних системах»;

закон України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Проект Закону відповідає Конституції України, узгоджується з іншими актами такої самої юридичної сили, не належить до сфери правового регулювання Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, не потребує проведення гендерно-правової експертизи.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не вимагає додаткового фінансування з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які мають ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Г ромадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не відноситься до регуляторних актів.

11. Прогноз результатів

Прийняття закону сприятиме підвищенню процесуальних гарантій судового захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, які на підтвердження наявності чи відсутності обставин цивільної справи, що мають значення для її вирішення, посилаються на речові

докази.

<< |
Источник: ЗЕЛЕНЯК Артур Степанович. ВИКОРИСТАННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ТА ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ужгород - 2014. 2014

Еще по теме ДОДАТОК:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -