Загальні положення апеляційного провадження та етапи апеляційного провадження.

Провадження в суді апеляційної інстанції (апеляційне провадження) характеризується наступними ознаками: здійснюється перевірка судових рішень, які не набрали законної сили; можуть бути перевірені законність, обґрунтованість та справедливість судових рішень; апеляційний суд може провести своє судове слідство; апеляційний суд може постановити свій вирок; межі дослідження суду апеляційної інстанції, як правило, визначаються межами апеляційної скарги; діє положення про недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку - це стадія кримінального провадження, у якій перевіряється законність, обґрунтованість та справедливість судових рішень, що не набрали законної сили.

До загальних умов апеляційного провадження можна віднести наступні:

1) свобода оскарження судового рішення, що не набрало законної сили; 2) законність, обґрунтованість та справедливість судового рішення як предмет апеляційної перевірки; 3) межі апеляційного перегляду (ст. 404 КПК указує, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення. Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції); 4) можливість безпосереднього дослідження доказів; 5) недопустимість "повороту до гіршого" (недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого, неповнолітнього, неосудного); 5) забезпечення прав осіб, які беруть участь при апеляційній перевірці; 6) широкі повноваження апеляційного суду.

2.