<<
>>

Процедура судового розгляду

Судовий розгляд відбувається з дотриманням процедури, ви­значеної § 3 глави 28 КПК України, та складається з таких етапів.

1. Відкриття судового засідання та проведення підготовчих дій Судове засідання відкриває головуючий.

Він оголошує про ро­згляд відповідного кримінального провадження, склад суду, відо­мості про запасного суддю, прокурора, потерпілого, цивільного по­зивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, пред­ставників та законних представників, перекладача, експерта, спеці­аліста і секретаря судового засідання; вирішує питання про відвід, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу та з'ясо­вує, чи вони прагнуть ним скористатися; з'ясовує в учасників судо­вого провадження, чи зрозуміли вони свої права й обов'язки, зазна­чені в розданих пам'ятках, та за потреби роз'яснює їх; перед почат­ком судового розгляду розпоряджається видалити свідків із зали судового засідання.

Секретар судового засідання повідомляє про прибуття / непри­буття запрошених до судового розгляду учасників судового прова­дження, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і 114

представників, перевіряє факт виклику / повідомлення учасників судового провадження, доповідає у разі поінформованості про при­чини неприбуття учасників судового провадження і повідомляє про повне фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у су­довому розгляді, пам'ятки про їх права й обов'язки та вживає захо­дів, спрямованих на недопущення спілкування між допитаними та недопитаними свідками.

2. Судовий розгляд

Головуючий після завершення підготовчих дій оголошує про початок судового розгляду. Початок судового розгляду охоплює оголошення прокурором стислого викладу обвинувального акта, а за наявності поданого цивільного позову - ще й короткого викладу позовної заяви.

З метою дотримання розумності строків криміна­льного провадження допускається обмеження судом тривалості оголошення стислого викладу обвинувального акта та / чи позов­ної заяви. Після здійснення вказаних дій головуючий роз'яснює об­винуваченому / обвинуваченим суть обвинувачення, з'ясовує в нього / них його зрозумілість, запитує про визнання своєї вини та бажання давати показання, а у випадку пред'явлення цивільного позову - з'ясовує в обвинуваченого / обвинувачених і цивільного відповідача / цивільних відповідачів, чи визнають вони позов. Зго­дом головуючий надає спочатку стороні обвинувачення, а потім стороні захисту право проголосити вступні промови для зазна­чення: 1) доказів, якими сторона підтверджуватиме зазначені нею обставини; 2) порядку дослідження доказів; 3) позиції сторони. При цьому сторона обвинувачення та / чи сторона захисту вправі відмовитися від проголошення вступної промови. Інші учасники судового провадження також мають право висловити свою думку з приводу необхідності та порядку дослідження доказів після вступ­ної промови сторони захисту.

Обсяг доказів та порядок їх дослідження визначаються ухва­лою суду й у разі потреби можуть бути змінені. За відсутності запе­речень з боку учасників судового провадження суд вправі прийняти рішення про недоцільність досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються. Винятком є здійснення спеці­ального судового провадження, в цьому разі досліджуються всі на­дані докази.

Дослідження доказів з метою з'ясування та перевірки дока­зами обставин, установлених під час кримінального провадження, відбувається під час допиту обвинуваченого, потерпілого та свід­ків, пред’явлення для впізнання, допиту експерта в суді, дослі­дження речових доказів, документів, звуко- і відеозаписів, отри­мання консультацій і роз’яснень спеціаліста й огляду на місці. При цьому обов’язковим способом дослідження доказів під час судового провадження є допит обвинуваченого, крім випадків його відмови від давання показань, неприбуття у судове засідання та здійснення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.

У випа­дку встановлення в судовому засіданні неосудності обвинуваче­ного суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продов­жує судовий розгляд згідно з правилами здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Після з’ясування обставин, установлених під час кримі­нального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у су­довому засіданні з’ясовує наявність в учасників судового прова­дження бажання доповнити судовий розгляд. У разі заявлення кло­потань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, а у разі відсутності клопотань або після їх вирішення, якщо вони були по­дані, - постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами.

3. Судові дебати розпочинаються після закінчення з’ясування та перевірки обставин, установлених у кримінальному прова­дженні, та полягають у почерговому виступі з промовами проку­рора, потерпілого, його представника, законного представника, ци­вільного позивача, його представника, законного представника, цивільного відповідача, його представника, обвинуваченого, його законного представника, захисника і представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Виступи учасників су­дових дебатів мають ґрунтуватися на досліджених у судовому засі­данні доказах, не виходити за межі кримінального провадження та не містити образливих чи непристойних висловлювань. Судові де­бати не обмежуються часом. Учасники судових дебатів мають право після закінчення своїх промов обмінятися репліками. При цьому право останньої репліки належить обвинуваченому чи його захиснику. У разі виникнення під час судових дебатів необхідності подати нові докази, суд відновлює з’ясування обставин, встановле­них під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу до­датково досліджених обставин.

4. Останнє слово обвинуваченого надається йому судом після закінчення судових дебатів. Останнє слово обвинуваченого не об­межується часом і не передбачає можливості ставити йому запи­тання. У разі повідомлення обвинуваченим у його останньому слові нових обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за власною ініціативою чи за клопотанням учас­ників судового провадження відновлює з’ясування та перевірку до­казами обставин, установлених під час кримінального прова­дження. Після закінчення з’ясування вказаних обставин і перевірки їх доказами суд знову відкриває судові дебати та надає обвинуваче­ному останнє слово.

5. Вихід суду для ухвалення вироку відбувається відразу після останнього слова обвинуваченого. Склад суду, який здійснює судо­вий розгляд, ухвалює вирок у нарадчій кімнаті шляхом таємного обговорення та ухвалення справедливого судового рішення з до­триманням правил, визначених ст. ст. 366-368 КПК України. Прого­лошується судове рішення прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

7.5.

<< | >>
Источник: Основи кримінального процесу : навч. посіб. / О. В. Пчеліна, Т. Г. Фо- 075 міна, В. В. Романюк, Г. І. Глобенко ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т. Г. Фо- міної. - Харків : ХНУВС,2023. - 132 с.. 2023

Еще по теме Процедура судового розгляду:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -