<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Проект редакції параграфа 3 глави 24 КПК України

ГЛАВА 24. ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

Стаття 290[78] [79] [80] [81].

Порядок заявлення та вирішення клопотань, заявлених після відкриття матеріалів сторонами, і ознайомлення з ними учасників кримінального провадження

нову, яку оголошує учаснику провадження, що його заявив.

5. Постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому статтями 303-307 цього Кодексу.

6. Прокурору забороняється переходити до складання обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру до набрання законної сили ухвалами слідчого судді, постановленими за результатами розгляду скарг на постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотань, заявлених після відкриття матеріалів сторонами, і ознайомлення з ними учасників кримінального провадження.

7. Після проведення додаткових процесуальних дій прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати право ознайомитися з додатковими матеріалами підозрюваного, його захисника, потерпілого, його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Стаття 291. Складання обвинувального акта

1. Після виконання вимог статті 290 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний акт у строк, що не перевищує п’яти днів, а у разі складності кримінального провадження - десяти днів.

2. Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримі- нальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

9) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

10) дату та місце його складання та затвердження.

3. Обвинувальний акт підписується слідчим або прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. Якщо обвинувальний акт складено мовою, якою не володіє підозрюваний, його має бути перекладено мовою, якою він володіє. Переклад обвинувального акта приєднується до матеріалів кримінального провадження.

5. До обвинувального акта додаються:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, реєстру матеріалів досудового розслідування, роз’яснення про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 2971 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, в якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Стаття 2911. Направлення обвинувального акта прокурору

1. Склавши обвинувальний акт, слідчий направляє його прокурору.

2. Прокурор, перевіривши обвинувальний акт, зобов’язаний не пізніше трьох днів прийняти одне з наступних рішень:

1) затвердити обвинувальний акт, якщо є всі підстави направити його до суду;

2) закрити кримінальне провадження, якщо є підстави, передбачені статтею 284 цього Кодексу;

3) скласти новий обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам статті 291 цього Кодексу.

Стаття 291 . Вручення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру підозрюваному

1. Після затвердження прокурором або складання нового обвинувального акта під розписку підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, слідчим або прокурором вручаються копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, реєстру матеріалів досудового розслідування.

2. Під час вручення копії обвинувального акта слідчий або прокурор зобов’язані роз’яснити особі, що з моменту направлення обвинувального акта до суду вона набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного).

Обвинуваченому (підсудному) роз’яснюються його права та обов’язки, передбачені частинами 3-8 статті 42 цього Кодексу, та вручається пам’ятка про процесуальні права.

3. Якщо вчинено злочин, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, слідчий, прокурор зобов’язані також роз’яснити підозрюваному його право на розгляд кримінального провадження судом присяжних та особливості та

кого розгляду.

Стаття 291 . Направлення обвинувального акта та додатків до нього до

суду

1. Після виконання вимог статей 291, 291 \ 2922 цього Кодексу обвинувальний акт разом із зазначеними у ч. 5 ст. 291 цього Кодексу додатками до нього негайно направляється прокурором до суду.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

2. У випадках, передбачених частиною другою статті 297[82] [83] цього Кодексу, а також якщо підозрюваний не з’являється для вручення обвинувального акта, прокурор направляє обвинувальний акт та додатки до нього до суду разом із ухвалою слідчого судді про проведення спеціального досудового розслідування, а також матеріалами, що підтверджують відмову від отримання підозрюваним обвинувального акта.

Стаття 292. Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

Додаток Б

Анкета, розроблена для з’ясування думки адвокатів щодо проблем, які виникають під час здійснення захисту у кримінальному провадженні

А Н К Е Т А Шановні колеги!

У зв’язку з написанням дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Сторона захисту в судовому провадженні у першій інстанції» проводиться анкетування адвокатів із питань, які стосуються теоретичних та практичних проблем сучасного кримінального провадження України.

Анкетування є анонімним. У кожному питанні навпроти відповіді, яку Ви вважаєте вірною, просимо поставити будь-яку позначку. За наявності пункту «Свій варіант» можна вказати власний варіант у спеціальному полі.

Сподіваємося на плідну співпрацю! [84] [85] [86]

5-10 років,

10-15 років, більше 15 років.

4. Ким Ви працюєте:

виключно приватним адвокатом;

і приватним адвокатом, і адвокатом, який надає безоплатну вторинну допомогу.

5. Якими документами Ви підтверджуєте своє повноваження на участь у кримінальному провадженні?

свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;

іншими документами (вкажіть якими)____________________________________________

6. Чи вимагають слідчі документи, якими підтверджуються повноваження захисника, що не передбачені КПК (ст. 50 КПК України)?

Так (вкажіть які)_____________________________________________________________

9. Чи роз’яснюють підозрюваному, який не утримується під вартою, обвинуваченому їх право мати захисника за рахунок держави?

Завжди.

Інколи.

Ніколи.

Свій варіант_________________________________________________________________

10. Як Ви вважаєте, чи знають підозрювані, обвинувачені в цілому про свої права?

Так.

Ні.

Інколи.

Свій варіант_________________________________________________________________

11. Яким чином вони про них дізнаються?

Від захисника.

Від слідчого.

Від прокурора.

Від іншої особи (вкажіть, якої саме)________________

12. Наскільки реально для підозрюваного реалізувати право не давати пояснення та показання за відсутності адвоката?

Реально.

Нереально.

Майже нереально.

Свій варіант_________________________________________________________________

Так.

Ні.

Свій варіант

14. Чи є необхідним розширення прав сторони захисту у процесі збирання доказів?

Так (вкажіть, яких саме)____________________________________________________

Ні.

15. Чи обмежується на практиці право захисника мати конфіденційне побачення з підзахисним тривалістю побачень з обвинуваченим у СІЗО й ускладнюється порядком допуску адвоката до СІЗО?

Так.

Ні.

Іноді.

Важко сказати.

16. Чи має сторона обвинувачення в судовому розгляді переваги порівняно зі стороною захисту?

Так (вкажіть які)___________________________________________________________

Ні.

17. Чи потрібно запровадити у КПК України норму, відповідно до якої після оголошення обвинувального акта слово повинно надаватися стороні захисту для викладення свого ставлення до суті обвинувачення?

Так.

Ні.

Свій варіант______________________________________________________________

Вид клопотання Частота заявлення
часто інколи ніколи
1. Про відвід суддів
2. Про зміну чи скасування запобіжного заходу
3. Про надання доказів
4. Про виклик свідків
5. Про проведення допиту свідка з іншого приміщення для забезпечення його безпеки
6. Про визнання доказів недопустимими
7. Про виклик експерта
8. Інші

19.

Які клопотання найчастіше задовольнялися судом під час судового розгляду кримінального провадження?
Вид клопотання Частота задоволення
часто інколи ніколи
1. Про відвід суддів
2. Про зміну чи скасування запобіжного заходу
3. Про надання доказів
4. Про виклик свідків
5. Про проведення допиту свідка з іншого приміщення для забезпечення його безпеки
6. Про визнання доказів недопустимими
7. Про виклик експерта
8. Інші

20. У рішеннях про відмову в задоволенні заявлених Вами клопотань суд найчастіше:

оцінював кожен аргумент клопотання;

оцінював найбільш істотні аргументи клопотання;

оцінював лише окремі (не найбільш істотні) аргументи клопотання;

оцінював аргументи, яких взагалі не було у клопотанні;

не наводив оцінки аргументів клопотання.

21. Чи заявляли Ви у Вашій практиці клопотання про визнання доказу недопустимим (ст. 89 КПК України)?

Так.

Якщо «Так», то для цього суд:

приймав рішення в залі засідання суду;

удалявся до нарадчої кімнати.

22. Чи доводилося Вам стикатися з обставинами, коли суддя визнав допустимими докази, що були отримані з порушенням ст. 87 КПК України (з істотним порушенням прав і свобод людини)?

Так.

Ні.

23. Які аргументи наводив суд при відмові на Ваше клопотання про

визнання доказу недопустимим (ст. 89 КПК України)?______________________________

24. Чиї клопотання про визнання доказу недопустимим (ст. 89 КПК України), на Вашу думку, частіше задовольняє суд?

Сторони захисту.

Сторони обвинувачення.

Однаково.

25. Чи забезпечується судом у судовому розгляді змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні суду їх переконливості?

Так.

Ні (вкажіть, що саме)_______________________________________________________

Частково. Свій варіант

26. Чи повинні судді докладати більше зусиль для забезпечення того, щоб захисники мали достатньо часу для підготовки захисту?

Так.

Ні.

Не має значення.

27. Наскільки важливим у Вашій практиці є застосування КПК України із урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - КЗПЛ) та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)?

Дуже важливо.

Не дуже важливо.

Не важливо.

28. Чи вважаєте Ви, що в КПК України 2012 р. достатньо зроблено в напрямку створення змагального процесу, рівності сторін обвинувачення та захисту і забезпечення права на справедливий судовий розгляд?

Так.

Ні (вкажіть, що саме)_______________________________________________________

Свій варіант

29. Як часто основні аргументи сторони захисту оцінюються або принаймні згадуються судом у судових рішеннях?

Завжди.

Ніколи.

Інколи.

Свій варіант______________________________________________________________

30. Як, на Вашу думку, співвідносяться міжнародно-правові стандарти у галузі кримінального судочинства і загальновизнані принципи?

Вони є синонімами.

Міжнародно-правові стандарти вище за загальновизнані принципи. Загальновизнані принципи вище за міжнародно-правові стандарти.

Свій варіант______________________________________________________________

31. Чи можете Ви назвати рішення ЄСПЛ, яке містить міжнародний стандарт здійснення захисту у кримінальному провадженні, не запроваджений у правову систему України, але який має важливе значення для правозастосовної

практики?

32. Чи стикалися Ви у своїй практиці із безпосереднім застосуванням норм КЗПЛ чи прецедентів ЄСПЛ під час судового розгляду кримінального провадження?

Так (вкажіть, з якими)______________________________________________________

Ні.

33. Яке значення, на Вашу думку, мають міжнародно-правові стандарти, що містяться у міжнарожно-правових актах?

- рекомендаційне;

- обов’язкове;

- як засіб для вдосконалення законодавства;

- факультативне по відношенню до КПК України;

інше____________________________________________________________________ .

34. Чи знайомі Ви з рішеннями ЄСПЛ?

Так.

Ні.

З деякими.

35. Чи керуєтеся Ви у своїй правозастосовній практиці прецедентами ЄСПЛ?

Так.

Ні.

36. Чи стикалися Ви у своїй практиці із ситуацією, коли суд визначав порядок дослідження доказів, починаючи з допиту обвинуваченого, посилаючись на те, що ст. 351 КПК України, яка регламентує процесуальний порядок допиту обвинуваченого, стоїть на першому місці серед норм, що встановлюють особливості провадження судових дій?

Так.

37. Чи погоджуєтеся Ви з тим, що суди вирішують питання про проведення скороченого судового розгляду лише у випадках визнання обвинуваченим своєї вини?

Так.

Ні.

38. Чи погоджуєтеся Ви з тим, що у разі невизнання вини обвинуваченим прокурори наполягають на проведенні судового розгляду в повному обсязі, незважаючи навіть на те, що захист і потерпілий не оспорюють окремі обставини, що були встановлені в ході досудового розслідування?

Так.

Ні.

39. Чи зустрічалися у Вашій практиці випадки зняття головуючим питань без заявлення протестів сторін?

Так.

Ні.

ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

Додаток В

Результати проведеного анкетування адвокатів (вибрані питання)

1. Вік респондентів:

2. Стать:

3. Стаж роботи:

10-15 років 30,68 %_

5-10 років 18,18 %

Більше 15 років 34,09 %

3-5 років 13,64 %

До 3 років 3,41 %

4. Чи завжди підозрюваним повідомляють про їхнє право на правову допомогу адвоката перед першим допитом і протягом такого допиту?

5. Чи є перешкоди в реалізації права підозрюваного отримати правову допомогу конкретного адвоката, якого він бажає запросити, під час тримання в органі досудового розслідування після затримання?

Ні

5,68%

6. Чи роз’яснюють підозрюваному, який не утримується під вартою, обвинуваченому їх право мати захисника за рахунок держави?

Hi

88,64%

Так ^-Онколи

3,41% 7,95%

L

7. Як Ви вважаєте, чи знають підозрювані, обвинувачені у цілому про свої права?

Ні

68,18%

6,82%

L

8. Яким чином підозрювані, обвинувачені дізнаються про свої права?

9. Наскільки реально для підозрюваного реалізувати право не давати пояснення та показання за відсутності адвоката?

10. Чи достатньо часу надається стороні захисту для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження?

11. Чи є необхідним розширення прав сторони захисту у процесі збирання доказів?

12. Чи обмежується на практиці право захисника мати конфіденційне побачення з підзахисним тривалістю побачень з обвинуваченим у СІЗО й ускладнюється порядком допуску адвоката до СІЗО?

13. Чи має сторона обвинувачення в судовому розгляді переваги порівняно зі стороною захисту?

14. Чи потрібно запровадити у КПК України норму, відповідно до якої після оголошення обвинувального акта слово повинно надаватися стороні захисту для викладення свого ставлення до суті обвинувачення?

15. У рішеннях про відмову в задоволенні заявлених стороною захисту клопотань суд найчастіше:

16. Чи заявляли Ви у Вашій практиці клопотання про визнання доказу недопустимим (ст. 89 КПК України)?

17. Для прийняття рішення про задоволення клопотання про визнання доказу недопустимим суд:

Удалявся до нарадчої кімнати 2,27%

Приймав рішення в залі засідання суду 97,73%

18. Чи доводилося Вам стикатися з обставинами, коли суддя визнав допустимими докази, що були отримані з порушенням ст. 87 КПК України (з істотним порушення прав і свобод людини)?

19. Чиї клопотання про визнання доказу недопустимим (ст. 89 КПК України), на Вашу думку, частіше задовольняє суд?

20. Чи забезпечується судом у судовому розгляді змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні суду їх переконливості ?

21. Чи повинні судді докладати більше зусиль для забезпечення того, щоб захисники мали достатньо часу для підготовки захисту?

22. Наскільки важливим у Вашій практиці є застосування КПК України із урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - КЗПЛ) та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)?

23. Чи вважаєте Ви, що в КПК України 2012 р. достатньо зроблено в напрямку створення змагального процесу, рівності сторін обвинувачення та захисту і забезпечення права на справедливий судовий розгляд?

24. Як часто основні аргументи сторони захисту оцінюються або принаймні згадуються судом у судових рішеннях?

Інколи

87,50%

5,68%

І

25. Як, на Вашу думку, співвідносяться міжнародно-правові стандарти у галузі кримінального судочинства і загальновизнані принципи ?

Міжнародно- правові стандарти вище за

принципи вище за міжнародно- правові стандарти

11,36%

26. Чи стикалися Ви у своїй практиці із безпосереднім застосуванням норм КЗПЛ чи прецедентів ЄСПЛ під час судового розгляду кримінального провадження?

27. Яке значення, на Вашу думку, мають міжнародно-правові стандарти, що містяться у міжнарожно-правових актах?

28. Чи знайомі Ви з рішеннями ЄСПЛ?

З деякими

97,73% ні

0,00%

Так

2,27%

29. Чи керуєтеся Ви у своїй правозастосовній практиці прецедентами ЄСПЛ?

30. Чи стикалися Ви у своїй практиці із ситуацією, коли суд визначав порядок дослідження доказів, починаючи з допиту обвинуваченого, посилаючись на те, що ст. 351 КПК України, яка регламентує процесуальний порядок допиту обвинуваченого, стоїть на першому місці серед норм, що встановлюють особливості провадження судових дій?

31. Чи погоджуєтеся Ви з тим, що суди вирішують питання про проведення скороченого судового розгляду лише у випадках визнання обвинуваченим своєї вини?

32. Чи погоджуєтеся Ви з тим, що у разі невизнання вини обвинуваченим прокурори наполягають на проведенні судового розгляду в повному обсязі, незважаючи навіть на те, що захист і потерпілий не оспорюють окремі обставини, що були встановлені в ході досудового розслідування?

Так

57,95%

33. Чи зустрічалися у Вашій практиці випадки зняття головуючим питань без заявлення протестів сторін?

Додаток Г

Пропозиції внесення змін та доповнень до КПК України

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

4. Ухвала слідчого судді, судді (суду) про відмову в задоволенні відводу може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядках.

Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

5. Якщо для вирішення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, заявленого під час підготовчого судового засідання, виникає необхідність дослідження фактичних обставин, суд, заслухавши думку сторін, відкладає розгляд цього клопотання на стадію судового розгляду.

Стаття 314. Підготовче судове засідання

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-7 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

4. Якщо під час розгляду у підготовчому судовому засіданні угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим будуть встановлені підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені статтею 46 Кримінального кодексу України, суд за клопотанням сторін, відмовляє у затвердженні угоди, розглядає надане клопотання і постановляє ухвалу про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

5. У разі прийняття Верховною Радою України закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене обвинуваченим, суд, якщо проти цього не заперечує обвинувачений, має право зупинити підготовче провадження до набрання чинності цим Законом.

6. У разі смерті обвинуваченого суд зупиняє провадження на строк не менше як на сорок днів і роз’яснює близьким родичам право вимагати продовження судового розгляду з метою реабілітації померлого.

7. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

8. Проведення будь-яких процесуальних дій, крім тих, що зазначені в ухвалі суду про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визначених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з частиною 8 статті 223 цього Кодексу є недопустимими.

Стаття 3141. Особливості проведення підготовчого судового засідання у випадках тримання обвинуваченого під вартою чи домашнім арештом та тримання осіб у приймальнику-розподільнику для дітей або у психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку

1. Прокурору забороняється направляти обвинувальний акт до суду у строк, менший ніж десять днів до спливу терміну перебування особи під вартою, домашнім арештом, тримання у приймальнику-розподільнику для дітей або тримання у психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи.

2. У разі тримання особи під вартою, у приймальнику-розподільнику для дітей або у психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, а також знаходження під домашнім арештом призначене відповідно до частини 1 статті 314 цього Кодексу підготовче засідання повинне бути проведене обов’язково, його перенесення не допускається.

3. Підготовче засідання, в якому вирішується питання про доцільність подальшого тримання під вартою, у приймальнику-розподільнику для дітей або у психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, а також знаходження під домашнім арештом, відбувається за обов’язковою участю обвинуваченого (особи, щодо якої вирішуються питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру), крім випадків, передбачених цим Кодексом, його захисника, законного представника та прокурора. Неявка інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню цього судового засідання.

4. У разі неявки з будь-яких причин обраного обвинуваченим захисника суд діє відповідно до частини 1 статті 53 цього Кодексу.

5. У разі неявки з будь-яких причин прокурора обраний під час проведення досудового розслідування запобіжний захід скасовується, що не позбавляє права прокурора в подальшому заявити клопотання про обрання цього або іншого запобіжного заходу.

Стаття 315. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового роз-

гляду

2. З метою підготовки до судового розгляду суд:

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

інші питання.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді

1. Із метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, або набрав чинності закон України, яким змінена кримінально-правова кваліфікація діяння, якщо вона не пов’язана з його декриміналізацією.

Стаття 348. Роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення

3. Сторона захисту має право надати суду письмове заперечення на пред’явлене обвинувачення, яке оголошується обвинуваченим або його захисником. Таке заперечення має бути обґрунтовано доказами, які спростовують доводи сторони обвинувачення.

Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

3. Суд, незалежно від визнання чи заперечення обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, має право, якщо проти цього не заперечують сторона захисту і потерпілий, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Стаття 351. Допит обвинуваченого

1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим - у частині, що стосується інтересів потерпілого, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем та цивільним відповідачем - у частині, що стосується вирішення цивільного позову, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, голо - вуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Під час допиту обвинуваченого сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження або не пов’язані із захистом прав та інтересів особи, яка ставить запитання.

Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди

1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою у строк не пізніше десяти днів надсилається до суду. Прокурор має право мотивованою постановою відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату в разі відмови суду в затвердженні угоди.

Додаток Д

Лист Комітету ВР України з питань законодавчого

** •• • •

забезпечення правоохоронної діяльності

9

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

01008. м. Київ-8, вул. М. Грушевського, 5. тел.: 255-35-06

Ректору Національного юридичного університету їм. Я.Мудрого

Тацію В.Я.

Шановний Василю Яковичу!

Повідомляємо, що викладені у Вашому листі № 121-0101-1661 від

09.11.2015 року пропозиції до чинного законодавства України доведені до відома народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності для можливого врахування у законодавчій діяльності.

З повагою

А.Кожем’якін

Голова Комітету

<< |
Источник: МОТОРИГІНА МАРИНА ГЕННАДІЇВНА. СТОРОНА ЗАХИСТУ В СУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме ДОДАТКИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -