Поворот виконання рішення, постанови господарського суду
У господарському процесі рішення підлягає виконанню з дня набрання ним законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України). Однак законодавство передбачає випадки, коли за певних обставин рішення, яке набрало законної сили, може бути скасоване. Так, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині. Такі обставини породжують необхідність вирішення питання про поворот виконання рішення.Поворот виконання рішення суду можна визначити як процесуальну дію, яка полягає у повному або частковому відновленні первісного становища відповідача, яке існувало до початку виконання рішення. Поворот виконання полягає у зобов’язанні судом позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (відповідача). До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
Уповноваженими розглядати питання про поворот виконання рішення за умов, визначених законом, є суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, а також за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи (за результатами перегляду) він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено апеляційним або касаційним судом, після скасування рішення, або судом, який переглядав рішення за нововиявленими або виключними обставинами, чи при новому розгляді справ, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Під час вирішення питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.