Поняття і суть позовного провадження
Діяльність господарського суду по розгляду і вирішенню спорів про право здійснюється у встановленій законом процесуальній формі, яка забезпечує заінтересованим у результаті спору сторонам певні правові гарантії правильності вирішення спору, рівності процесуальних прав і процесуальних обов’язків сторін, зобов’язує господарський суд розглядати й вирішувати спори у суворій відповідності з нормами господарського процесуального права на підставі правильного застосування норм матеріального права, встановлювати суттєві для справи обставини і виносити законні та обґрунтовані судові рішення.
Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного та наказного провадження, передбаченого господарським процесуальним законодавством.Норми господарського процесуального права закріплюють найбільш суттєві ознаки позовної форми захисту:
— розгляд і вирішення спорів здійснюється спеціально уповноваженим на це органом, яким є господарський суд;
— розгляд спорів у господарському суді відбувається в суворо регламентованому законом процесуальному порядку;
— учасникам процесу забезпечені суттєві правові гарантії;
— рішення господарського суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Для позовної форми захисту права в господарському процесі характерні ознаки, які притаманні позовній (процесуальній) формі захисту права:
- наявності вимоги однієї особи до іншої, яка виникає з порушеного або оспорюваного права і належить у силу закону розгляду у визначеному процесуальному порядку, встановленому законом (наявність позову);
- наявності спору про право.
Отже, провадження в господарському процесі має характер спірного позовного провадження, що проходить у суворо визначеній процесуальній формі, для якої характерна наявність сторін, котрі сперечаються, законність та обґрунтованість вимог яких перевіряється у чітко визначених законом послідовності й порядку.
Відповідно до чинної редакції ГПК України позовне провадження поділяється на загальне та спрощене.
Загальне позовне провадження призначено для розгляду всіх справ, які у зв’язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, а саме:
- подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону;
- вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження);
- підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань. У підготовчому провадженні суд проводить підготовче судове засідання, де розглядає клопотання учасників, вирішує питання залучення третіх осіб, витребування доказів, призначення експертизи, примирення сторін, колегіального розгляду справи та інші процесуальні питання. За результатами підготовчого судового засідання суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору;
- розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті (встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз’яснення учасникам їхніх прав та обов’язків, розгляд клопотань); з’ясування обставин справи та дослідження доказів (вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників); судові дебати (заключне слово учасників, репліки) та ухвалення судом рішення по суті справи.
В порядку спрощеного позовного провадження обов’язково підлягають розгляду малозначні справи.
Малозначними в ГПК України вважаються справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також нескладні справи, визнані судом малозначними. Не можуть вважатися малозначними справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а також справи, в яких ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму.За клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, крім тих, які згідно з приписами ГПК України заборонено розглядати у спрощеному проваджені. У господарському процесі у спрощеному провадженні не можна розглядати справи про банкрутство, щодо монополізму та недобросовісної конкуренції, приватизації, корпоративні спори тощо (ч. 4 ст. 247 ГПК).
Особливості спрощеного позовного провадження:
- скорочені строки подання заяв по суті справи (15 днів для відзиву, 10 днів - для пояснень на відзив, строки подання інших заяв встановлюються судом);
- підготовче засідання не проводиться;
- справа розглядається без повідомлення сторін за наявними матеріалами - суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи;
- за клопотанням сторони справа розглядається у судовому засіданні з викликом сторін, однак суд може відмовити у цьому за наявності одночасно двох умов: предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі, який не перевищує 100 прожиткових мінімумів, та характер правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін.
Спрощене позовне провадження є альтернативою наказного: за всіма категоріями справ наказного провадження позивач, за його бажанням, може звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
2.