Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
Здійснюючи аналіз положень ч. 2 статті 320 ГПК України, необхідно зазначити, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тобто, по-перше, якщо ці обставини були б встановлені судом на судовому засіданні, судове рішення могло бути іншим; по-друге, ці обставини не лише не були відомі, а й не могли бути відомі заявнику на момент розгляду справи.
Особливістю є те, що ці обставини не мають вичерпного переліку, це оціночна категорія, їх визнання як нововиявлених обставин встановлюється безпосередньо судом під час розгляду відповідної заяви.
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Ці факти будуть підставою перегляду за нововиявленими обставинами за умови, якщо вони сприяли прийняттю незаконного та необгрунтованого рішення. Всі вони повинні містити відомості про істотний для справи факт.
Крім того, останній має бути єдиним для встановлення цього факту.
Тому, як слідство, встановлення неправильного висновку експерта, неправдивих показань свідка, неправильного перекладу або фальшивості одного з доказів не буде підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо істотні факти були підтверджені іншими достовірними доказами.
Фальшивість письмових, речових чи електронних доказів завжди є результатом умисних дій осіб, які намагаються спотворити справжні відомості про події чи факти з метою досягнення бажаних для них результатів.
Неправильний висновок експерта може проявлятись як у фальсифікації відомостей про факти, так і висновків, що зроблені на підставі цих фактів.
Обов’язком експерта є оцінка фактів із точки зору спеціальних знань та надання висновку, що містить результат цієї оцінки.
Особливістю цієї групи підстав є те, що вони не входять у предмет доказування у справі. Вони мають преюдиціальне значення відповідно до ст. 75 ГПК України, а суд, зі свого боку, перевіряє лише наявність таких фактів.
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Цю підставу можливо визначити як преюдиціальну.
Обов’язковою умовою є наявність одних і тих самих осіб, які беруть участь у справі, або їх правонаступників у первинному і подальших розглядах справи.
Тобто для інших осіб таке судове рішення не визнається преюдиціальним.
Преюдиціальність стосується обставин, встановлених рішенням суду, що набрало чинності, у раніше розглянутій справі.
Крім того, слід враховувати: якщо скасоване рішення було єдиним доказом у справі, підстави для перегляду за нововиявленими обставинами, безумовно, є.
Але якщо у справі існує сукупність доказів, то спростування одного з таких доказів навряд чи буде достатньою підставою для перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки сам факт можна вважати встановленим.
Водночас при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами важко оцінити, чи було підставою цього рішення виключно скасоване судове рішення.
Безперечно, за наявності таких сумнівів необхідно задовольнити заяву про перегляд і заново розглянути спір з метою уникнення нових помилок та можливих зловживань.
Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені.
Як наслідок, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими учасниками судового провадження.
У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення, суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Проте зацікавлена особа не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК України.
Перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Особливість цього провадження в тому, що процесуальна діяльність суду полягає у визначенні наявності підстав для перегляду справи, тобто у з’ясуванні питання, чи є певні обставини такими, які на підставі господарського процесуального закону вважаються виключними.
При цьому предметом такого перегляду можуть бути тільки ті судові рішення, які вже переглядалися в порядку касаційного провадження.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 320 ГПК України, підставами для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Щодо застосування цієї підстави при перегляді за виключними обста винами, то потрібна сукупність умов, а саме: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення; на підставі цього акта або їх окремого положення суд вирішив (не вирішив) справу; рішення суду ще не виконане.
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
Найбільш впливовою міжнародною судовою організацією є ЄСПЛ. Його рішення та рекомендації впливають на становлення й удосконалення сучасних національних правозахисних систем, на практичне застосування європейських правових стандартів під час ухвалення рішень національними судами.
Вплив його рішень позначається й на формуванні національних стандартів та нормативів захисту прав людини в Україні.
Кількість заяв, поданих до ЄСПЛ щодо України, постійно збільшується, у результаті чого виникає необхідність удосконалення національних механізмів перегляду судових рішень національних судів з метою усунення виявлених судових помилок.
Верховний Суд при розгляді справи № 2/593-16/131 у своїй постанові від 21 березня 2018 р. зазначає: «... встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом у тому випадку, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції були спричинені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій ставиться питання».
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні крирмінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Для визнання цієї групи підстав виключними обставинами є наявність здійснення злочинних дій суддею, пов’язаних із конкретною справою, та застосування до судді кримінальної відповідальності за вироком суду.
Щодо часу здійснення цих дій, то вони можуть бути здійснені як до порушення провадження у суді, до розгляду справи, так і в процесі розгляду. Головне, щоб злочинні дії судді були здійснені у зв’язку з розглядом конкретної справи.
Тому не можуть бути розглянуті як підстави для перегляду злочинні дії судді, здійснені в іншій справі або взагалі не пов’язані з вирішенням справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 320 ГПК при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
2.