ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. В умовах становлення України як демократичної правової держави, а також активізації євроінтеграційних процесів, об’єктивно зростають роль і значення конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина у взаємовідносинах з органами публічного управління.
Судовий захист у системі таких гарантій посідає особливе місце. Так, згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Безпосереднє виконання зазначеного завдання покладається на адміністративні суди, що покликані забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Право на судовий захист, у свою чергу, також вимагає запровадження відповідних гарантійних інструментів його реалізації. Одним із таких інструментів виступає інститут перегляду рішень адміністративних судів, що забезпечується законодавчим закріпленням зрозумілої та чіткої процедури (механізму) виправлення судових помилок.Інститут перегляду рішень адміністративних судів - гарантія справедливого здійснення правосуддя і дотримання законності в адміністративному судочинстві. Завдяки їй забезпечується реальність та дієвість права на судовий захист, розумність та справедливість судових процедур, однакове застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийняття законодавчо підкріплених, науково обґрунтованих судових рішень, а також відновлення справедливості та виправлення судових помилок. Однак, незважаючи на всю важливість та практичну значущість рішень, які приймаються за результатами перегляду адміністративних справ, практика їх розгляду адміністративними судами свідчить про наявність недоліків і прогалин у цій сфері.
Тривалий час точаться дискусії з приводу необхідності удосконалення окремих елементів провадження з перегляду рішень в адміністративних справах, оптимізації правового регулювання відповідних стадій адміністративного процесу, а також розроблення цілісного підходу до здійснення адміністративного судочинства з перегляду рішень в адміністративних справах з урахуванням положень міжнародно-правових актів у галузі прав людини.Зв’язок теми дисертації із сучасними дослідженнями. Важливе значення для подальшого розвитку правового регулювання механізму перегляду рішень адміністративних судів, а також його оновлення та приведення у відповідність із вимогами європейських стандартів щодо забезпечення права на захист під час здійснення правосуддя адміністративними судами України відіграють теоретичні дослідження та наукові напрацювання з відповідної проблематики. Так, окремі аспекти діяльності адміністративних судів України досліджували В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Д. В. Балух, О. М. Бандурка, О. І. Безпалова, Ю. П. Битяк, Л. P. Біла-Тіунова, А. Л. Борко,
B. В. Галунько, Ю. В. Гаруст, О. П. Гетманець, С. М. Гусаров, С. Ф. Денисюк,
0. В. Джафарова, О. Ю. Дрозд, О. Ю. Дудченко, О. В. Зайчук, В. В. Зуй,
C. В. Ківалов, А. Т. Комзюк, В. В. Копєйчикова, А. М. Колодій, В. К. Колпаков, Ю. М. Козлов, О. М. Куракін, К. Б. Левченко, А. О. Малихіна, А. А. Манжула,
1. Є. Марочкін, П. В. Мельник, О. І. Миколенко, О. М. Музичук, О. Ю. Синявська, В. В. Сокуренко, О. А. Сокуренко, Ю. М. Старілов, О. В. Ульяновська, А. Н. Халиков, П. В. Цимбал, Ю. Ю. Чуприна, І. В. Шруб.
Водночас, незважаючи на таку різноманітну джерельну базу, залишається низка дискусійних та практично недосліджених питань, що торкаються правового регулювання, завдань, принципів, підстав і порядку перегляду рішень адміністративних судів як важливої частини адміністративного процесу. Недостатня теоретична розробленість цієї проблематики негативно впливає як на розвиток законодавчої бази в аналізованій сфері, так і на діяльність адміністративних судів, обумовлює прийняття невиважених і суперечливих рішень, неоднакове застосування адміністративного законодавства, порушення прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Отже, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними аспектами: відсутністю цілісних дисертаційних і монографічних робіт на рівні комплексних досліджень, присвячених перегляду рішень адміністративних судів; необхідністю конкретизації та уточнення завдань, функцій, підстав, меж, процесуального порядку перегляду рішень адміністративних судів; потребою в систематизації відповідної наукової інформації, аналізі та узагальненні різноманітних наукових підходів щодо спірних теоретичних положень та правових ситуацій; наявністю прогалин та суперечностей у правовій регламентації важливих та юридично значущих питань, що виникають на відповідних стадіях розгляду адміністративних справ; необхідністю проведення комплексного загальнотеоретичного аналізу перегляду рішень адміністративних судів як важливої складової адміністративного процесу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Обраний напрям дисертаційного дослідження належить до числа пріоритетних у галузі удосконалення адміністративного процесу, розбудови судової системи України та приведення її у відповідність до вимог міжнародних стандартів. Зміст та основні положення роботи відповідають завданням здійснення судово-правової реформи в Україні, а також спрямовані на реалізацію Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки, планів науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно - правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495), «Адміністративно-правове забезпечення розвитку судової влади в Україні» (номер державної реєстрації 0117U004649).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових поглядів, узагальнення положень адміністративного процесуального законодавства України та вивчення практики його застосування, аналізу міжнародно-правових актів, а також зарубіжного досвіду визначити та комплексно дослідити підстави й процесуальний порядок перегляду рішень адміністративних судів і на цій основі розробити теоретичні висновки та науково обґрунтовані пропозиції з удосконалення адміністративно - правових засад його здійснення.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
визначити поняття та з’ясувати види конституційних гарантій судового захисту;
- розкрити сутність та місце перегляду судових рішень
адміністративних судів України як конституційної гарантії судового захисту;
- систематизувати та з’ясувати нормативно-правові акти, що
регулюють порядок перегляду судових рішень адміністративних судів;
- розкрити сутність і зміст основних принципів перегляду судових рішень адміністративних судів;
- з’ясувати особливості перегляду судових рішень адміністративних судів у порядку апеляційного та касаційного провадження;
- окреслити підстави і порядок перегляду судових рішень
адміністративних судів за нововиявленими обставинами;
- визначити особливості перегляду рішень адміністративних судів по окремим категоріям адміністративних справ;
- узагальнити зарубіжний досвід перегляду судових рішень і
визначити можливості його використання під час здійснення адміністративного судочинства в Україні;
- з’ясувати проблеми організації діяльності органів судової влади в аспекті перегляду рішень адміністративних судів і запропонувати шляхи їх усунення.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають під час розгляду та вирішення адміністративних справ.
Предмет дослідження - перегляд рішень адміністративних судів як конституційна гарантія судового захисту.
Методи дослідження. В роботі використано сукупність як загальнонаукових, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати об’єкт і предмет дослідження, а також вирішити поставлені задачі. Діалектичний метод дав можливість дослідити питання, пов’язані з переглядом рішень адміністративних судів, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, визначити тенденції та закономірності розвитку суспільних відносин у зазначеній сфері, а також об’єктивно оцінити ефективність адміністративно-правового регулювання відповідних стадій адміністративного процесу (розділи 1 - 3).
Метод аналізу та синтезу дозволив проаналізувати інститут перегляду рішень адміністративних судів крізь призму різноманітних підходів до дослідження стадій адміністративного процесу (розділ 1), а також узагальнити наукові погляди на розуміння його сутності й змісту (підрозділ 1.2). Логіко-семантичний метод дозволив з’ясувати принципи побудови основних дефініцій і поглибити понятійно-категоріальний апарат (розділи 1 - 3). Системно-структурний та структурно-функціональний методи використовувались під час: класифікації конституційних гарантій судового захисту та визначення місця перегляду судових рішень адміністративних судів у системі таких гарантій (підрозділ 1.2); систематизації принципів перегляду судових рішень адміністративних судів (підрозділ 1.4); узагальнення проблем організації діяльності органів судової влади в аспекті перегляду рішень адміністративних судів (підрозділ 3.2). Методи документального аналізу застосовано під час вивчення нормативноправового регулювання інституту перегляду судових рішень адміністративних судів, виявлення його недоліків, прогалин і суперечностей, а також визначення найбільш оптимальних шляхів їх усунення (підрозділи 1.3, 2.1 - 2.3). Методи моделювання та прогнозування дозволили розробити пропозиції та рекомендації з удосконалення адміністративно-правового регулювання підстав і порядку перегляду рішень адміністративних судів (підрозділ 3.2). Порівняльно- правовий метод дозволив визначити найбільш перспективні напрями імплементації позитивного зарубіжного досвіду перегляду судових рішень у національну правову систему (підрозділ 3.1).Нормативною та емпіричною базою дослідження є Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють порядок перегляду судових рішень адміністративних судів, проекти нормативно-правових актів, законодавство деяких зарубіжних країн, статистичні дані, аналітичні довідки, узагальнення практики діяльності адміністративних судів, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних монографічних досліджень, де з урахуванням положень чинного адміністративного процесуального законодавства і позитивного зарубіжного досвіду проведено комплексний аналіз інституту перегляду рішень адміністративних судів як конституційної гарантії судового захисту, визначено прогалини та протиріччя, які негативно впливають на судову практику, а також зроблено спробу обґрунтувати шляхи їх усунення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд наукових положень, висновків та пропозицій, що характеризуються науковою новизною, а саме:
вперше:
- обґрунтовано якісно новий підхід до розуміння правової природи перегляду судових рішень. Зокрема доведено, що вона має двовекторний зміст: з одного боку, перегляд судових рішень направлений на забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина (у такому випадку суд дає можливість позивачеві протистояти як органу державної влади, зловживання або бездіяльність якого оскаржуються в адміністративному суді, так і адміністративному суду, який з тих чи інших підстав не задовольнив скаргу позивача); з іншого боку, даний інститут є засобом здійснення контролю вищої судової ланки щодо нижчої і дає можливість упередити свавілля підконтрольних суб’єктів;
- доведено прогресивну природу процедури перегляду судових рішень, яка проявляється в тому, що в ході вивчення конкретної справи виявляються прогалини та недоліки чинного законодавства або обставини, що потребують додаткової регламентації, і на цій основі формуються пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання, які є важливими для всіх учасників судового процесу;
- здійснено наукове обґрунтування доцільності формування та впровадження в адміністративних судах нового електронного інформаційного сервісу - Єдиного електронного судового вікна, а також необхідності розроблення відповідної Інструкції, що встановлює порядок його функціонування;
удосконалено:
- визначення дефініції «принципи перегляду судових рішень адміністративних судів» як науково обґрунтованих та законодавчо закріплених основних засад (ідей), дотримання яких є обов’язковим при перегляді судового рішення в адміністративному суді;
- визначення дефініції «судовий захист», під яким пропонується розуміти універсальний інструмент, який можуть використовувати як фізичні, так і юридичні особи у разі порушення гарантованих національним і міжнародними законодавством їх прав та законних інтересів;
- характеристику основних завдань перегляду судових рішень адміністративних судів України, до яких пропонується відносити:
а) забезпечення обґрунтованості та законності прийнятого судового рішення;
б) встановлення порядку, умов та вимог щодо однакового застосування судом (судами) однієї і тієї самої норми права; в) виявлення помилок, які були допущені при попередньому розгляді справи, та вжиття відповідних заходів для їх виправлення; г) створення відповідних умов для правомірної роботи адміністративних судів у подальшому;
дістали подальшого розвитку:
- визначення ролі норм Конституції України у правовому
регулюванні перегляду рішень адміністративних судів, зокрема акцентовано увагу на тому, що в них визначається: 1) інстанційна підсудність
адміністративних справ; 2) підстави для перегляду судового рішення; 3) порядок подання заяви про перегляд судового рішення та вимоги до цієї заяви; 4) строки перегляду заяви про перегляд судового рішення; 5) порядок перегляду рішення; 6) заборона брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання;
- обґрунтування наукової позиції про доцільність існування інституту
перегляду рішень адміністративних судів по окремим категоріям
адміністративних справ як виняткового, особливого та екстраординарного способу процесуального захисту суб’єктивно -публічних прав, свобод та законних інтересів учасників публічно-правових відносин;
- положення про необхідність чіткого законодавчого визначення моменту встановлення нововиявлених обставин, що впливає на правильність застосування строків провадження;
- обґрунтування того, що: а) при реформуванні судової системи має бути нівельовано формальний підхід, тобто на першому місці має бути мета правосуддя, а вже потім - проблеми структури судової системи; б) оновлення судової системи має бути комплексним;
- аргументація вироблення єдиної судової практики при застосуванні законодавства щодо перегляду судових рішень адміністративних судів з метою правильного і однакового застосування норм права;
- положення про необхідність проведення реформи адміністративної юстиції шляхом не докорінного оновлення даного інституту, а його поетапного удосконалення, з урахуванням вітчизняних надбань та позитивного зарубіжного досвіду.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень дисертанта. Ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні посилання і використані лише для підкріплення позицій здобувача або відповідної наукової полеміки.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації наукові положення, узагальнення, висновки і рекомендації мають як теоретичне, так і прикладне значення, спрямовані на вдосконалення підстав і процесуального порядку перегляду справ адміністративних судів як гарантії судового захисту, розвиток науки адміністративного процесуального права, підвищення рівня професійної підготовки спеціалістів юридичного профілю і використовуються у:
- науково-дослідній сфері - з метою подальшого розвитку положень науки адміністративного права і процесу з метою поглиблення теоретичних розробок питань, пов’язаних з удосконаленням адміністративно-правових засад перегляду рішень адміністративних судів, а також при проведенні комплексних досліджень проблем удосконалення інституту адміністративного судочинства в цілому (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 16.02.2017 р.; Науково-дослідного інституту публічного права від 01.03.2017; Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 04.03.2017 р.);
- правотворчості - в ході розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», а також при удосконаленні інших нормативно-правових актів, якими визначаються концептуальні засади перегляду рішень адміністративних судів (довідка про впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 01.03.2017 р.);
- правозастосовній сфері - з метою покращення практичної діяльності суддів адміністративних судів;
- навчальному процесі - під час удосконалення вже існуючих та розроблення нових програм і планів підготовки та підвищення кваліфікації суддів та спеціалістів юридичного профілю, при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій з питань адміністративного процесуального права, а також під час викладання таких навчальних дисциплін і спецкурсів, як «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи» (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 01.03.2017 р.; Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 03.03.2017 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на таких міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та пріоритети» (м. Одеса, 23 - 24 січня 2015 р.); «Новітні тенденції сучасної юридичної науки» (м. Дніпропетровськ, 4 - 5 грудня 2015 р.); «Сучасні правові системи світу: тенденції та фактори розвитку» (м. Запоріжжя, 26 - 27 серпня 2016 р.); «Сучасне державотворення та правотворення: питання теорії та практики» (м. Одеса, 9 - 10 грудня 2016 р.); «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Харків, 20 - 21 січня 2017 р.).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (309 найменувань на 29 сторінках) та додатків. Загальний обсяг роботи - 226 сторінок.