<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Прийняття Конституції, демократизація суспільних відносин, орієнтація України на вступ до Європейського співтовариства з його стандартами та вимогами до системи управління та законодавства зумовлюють необхідність масштабного реформування адміністративної сфери, а також побудови взаємостосунків особи з державою на нових засадах.

Вагомим кроком на цьому шляху є проведення адміністративної реформи, відлік якої розпочався з часу підписання Указів Президента України „Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи” від 7 липня 1997р. та „Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи” від 2 жовтня 1997р.

Подальша робота Державної комісії з проведення адміністративної реформи матеріалізувалась у вигляді Концепції адміністративної реформи, один із напрямків якої передбачає створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. В цьому сенсі увага зверталась на процедурні питання розгляду скарг, тобто на адміністративно-процедурну діяльність, яка повинна регулюватись окремим Адміністративно-процедурним кодексом.

Для реалізації даної мети робочою групою при Міністерстві юстиції України за участю співробітників Інституту держави та права імені В.М. Корецького НАН України підготовлено проект Адміністративно- процедурного кодексу.

З огляду на все згадане вибір теми дисертаційного дослідження „Адміністративна процедура: теорія і практика застосування” не є випадковим. По-перше, ґрунтовного дослідження потребує позитивна правозастосовча діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в аспекті формування нових підходів і принципів їх функціонування; по-друге, виникає необхідність у визначенні на концептуальному рівні поняття „адміністративна процедура” та його співвідношення з категорією „адміністративний процес”; по-третє, ставиться за мету побудова публічної адміністрації, за аналогом демократичних європейських країн, з принциповим підходом до діяльності держави як регулятора відносин, а не управлінця, з подальшим розвитком інститутів, які впливають на її демократизацію та лібералізацію.

Таким чином, аналіз адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів в Україні та порівняльна її характеристика із зарубіжним досвідом мають важливе значення як для використання цього аналізу при реформуванні та вдосконаленні діяльності апарату виконавчої влади, так і для науки адміністративного права. Саме тому різні аспекти цього питання були і залишаються предметом наукового інтересу провідних вчених-адміністративістів в Україні: В.Б. Авер`янова, Ю.П. Битяка, О.М. Бандурко, Є.В. Додіна, І.Б. Коліушко, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванова, В.Н. Селіванова, Г.Й. Ткач, В.В. Цвєткова, В.К. Шкарупи та інших.

Усе зазначене вище вказує на актуальність цього дисертаційного дослідження, його теоретичне та практичне значення.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. № 810/98. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – «Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (номер державної реєстрації 0105U000657), тема роботи затверджена Вченою радою академії.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розгляді теоретичних засад адміністративно-процедурної діяльності, обґрунтування та аналіз принципів її використання, а також здійсненні диференціації адміністративних процедур на базі чинників, які обумовлюють їх застосування, поєднання в управлінській практиці дискреційних повноважень з адміністративними процедурами, і як результат - встановлення та реформування пріоритетних напрямів розвитку цих інститутів.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати поняття та сутність термінів “адміністративна процедура”, „адміністративний процес”;

- проаналізувати наявні у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі погляди на класифікацію процедур управлінської діяльності;

- дослідити змістове наповнення принципів адміністративної процедури та проілюструвати позитивні й негативні моменти їх визначення;

- розкрити поняття адміністративного розсуду, сформулювати причини та межі його застосування;

- окреслити перспективні напрямки для інтегрованого розвитку та реформування інститутів адміністративної процедури та дискреційних повноважень.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністративно-процедурної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є теоретично-наукові джерела, вітчизняна та зарубіжна нормативно-правова база, а також практика процедурно-правового регулювання управлінської діяльності.

Методологічну базу дослідження складають загальнонауковий діалектичний метод наукового пізнання і пов’язані з ним спеціальні методи: методи порівняльно-правового аналізу зарубіжних і вітчизняних джерел за темою дослідження (підрозділи 1.1, 2.2, 3.1, 3.4); етимологічний та історико-логічний методи дослідження понять (підрозділ 1.1); компаративний метод використовувався для вироблення рекомендацій, спрямованих на вдосконалення теоретико-правових засад функціонування адміністративних процедур (підрозділи 1.1, 1.2); структурно-системний метод застосовувався при вивченні причин наявності адміністративного розсуду, принципів адміністративної процедури та адміністративного розсуду (підрозділи 2.1, 2.2, 3.3, 3.4); логічний метод сходження від абстрактного до конкретного та формально-догматичний - у розгляді дефініцій „адміністративна процедура”, „адміністративний розсуд” та їх змістовного наповнення (підрозділи 1.1, 3.1).

Науково-теоретичну базу дослідження складали нормативно-правові акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, практичний матеріал діяльності дозвільних центрів, результати проведеного анкетного (експертного) дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю поставлених завдань і засобів їх розв’язання. На основі проведеного наукового дослідження сформульовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни:

вперше визначено перспективні напрямки поєднання адміністративної процедури та адміністративного розсуду в управлінській діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;

дістали подальшого розвитку:

- особливості формулювання адміністративної процедури у вітчизняній правовій науці;

- класифікація адміністративних процедур;

- дослідження меж застосування дискреційних повноважень в адміністративно-процедурній діяльності;

обґрунтовано, що адміністративна процедура посідає цілком самостійне місце в адміністративно-процесуальній діяльності, її не слід ототожнювати з поняттям „адміністративний процес”;

доведено необхідність визначити та відрегулювати окремими розділами проекту Адміністративно-процедурного кодексу порядок застосування в управлінській діяльності інститутів неформальних процедур, публічно-правових договорів, слухання як інститутів, які створять закономірні передумови для покращення ефективності діяльності адміністративних органів у реалізації адміністративних поцедур;

вперше обґрунтовано використання поняття „розумного часу” при визначенні строків адміністративно-процедурної діяльності, що встановлює абстрактні обмеження для адміністративного органу без чіткої регламентації строків;

обґрунтовано необхіднсть долучення до принципів, визначених проектом Адміністративно-процедурного кодексу України, принципу координації процедур;

сформульовано пропозиції щодо вдосконалення визначення принципу законності, який можна розглядати не лише як неухильне дотримання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування норм закону, її обмеження правовими рамками, але як наявність у адміністративного органу певного поля для свободи дій, що досягається за допомогою різних технічних прийомів, наприклад, дискреційних повноважень (адміністративного розсуду), та принципу публічності, який доцільно розкривати не як офіційність діяльності державно-владних суб`єктів щодо розв`язання поставлених їм завдань, а як гласність діяльності адміністративних органів;

Практичне значення одержаних результатів.

Отримані в процесі дисертаційної роботи результати мають теоретичний і практичний інтерес. Досліджені положення та сформульовані висновки щодо адміністративно-процедурної діяльності можуть бути використані як науковцями, що працюють у галузі адміністративного права, так і практичними працівниками адміністративних органів.

У правотворчості - висновки і рекомендації, отримані за результатами дослідження, можуть бути використані під час підготовки проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, проектів законодавчих і відомчих нормативно-правових актів з питань адміністративно-процедурного регулювання.

У правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративно-процедурної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Доцільним є також використання матеріалів дослідження та висновків під час підготовки навчально-методичних матеріалів із курсів “Адміністративне право” та “Адміністративний процес”.

Практичне втілення положень наукової роботи підкріплюється актами впровадження дисертаційного дослідження у навчальний процес (акт впровадження Луцького державного технічного університету від 14 березня 2007р. та акт впровадження Національної академії державної податкової служби України від 16 квітня 2007р.), а також у практичну діяльність адміністративних органів (акт впровадження Луцької міської ради від 17 січня 2007р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням, усі положення та висновки, сформульовані в роботі, розроблені автором на підставі особистих теоретичних та практичних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідались автором на шести науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція до Дня науки „Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки”.-Чернігів.-2005р.; XX-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу ЛДТУ (гуманітарний напрямок). - Луцьк. - 2005р.; Регіональна науково-практична конференція (теоретична частина) „Вибори -2006 в контексті розвитку суспільно-політичних процесів в Україні”.- Тернопіль.- 2005р.; III Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми управління». - 29-30 листопада 2005 року.- Київ; Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Шлях України: колізії новітнього поступу». - 27 січня 2006 року, Тернопіль; XXІ-ша науково-технічна конференця професорсько-викладацького складу ЛДТУ (гуманітарний напрямок).- Луцьк. -2006р.

Публікації. Основні положення роботи викладено в 5-ти наукових працях, чотири з яких надруковано у фахових виданнях з юридичних наук.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об`єднують у собі дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 187 сторінок. Список використаних джерел налічує 11 сторінок (145 найменувань).

<< | >>
Источник: Лагода Олександр Сергійович. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ірпінь-2007. 2007

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -