Висновки до Розділу 3
Обґрунтовано, що ст. 100 КАС України потребує змін в частині її доповнення переліком хоча б основних поважних причин пропуску строків звернення до адміністративного суду. Внесення вищенаведених змін до процесуального законодавства слугувало б не тільки забезпеченню конституційних гарантій на ефективний судовий захист в адміністративних справах у зв’язку із переглядом рішень у справах про адміністративні правопорушення, а й забезпеченню вищенаведених гарантій у всіх категоріях адміністративних справ.
Зроблено висновок, що КАС України не вимагає обов’язкової участі відповідача на судовому засіданні. Зазначено, що велика кількість помилок допущених в справах про адміністративні правопорушення й як наслідок велика кількість позовів до адміністративних судів щодо перегляду рішень у вищенаведеній категорій справ свідчить про необхідність особистої участі суб’єктів владних повноважень під час перегляду адміністративними судами рішень у таких справах. Вищенаведене забезпечувало б врахування допущених суб’єктами владних повноважень помилок при прийнятті ними рішень у справах про адміністративні правопорушення, що безумовно сприяло б недопущення ухвалення ними в подальшому незаконного рішення, а отже й зменшило б випадки незаконного та не обґрунтованого порушення прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. При цьому не викликає сумніву, що питання щодо обов’ язковості особистої участі відповідача (суб’єкта владних повноважень), в тому числі в адміністративних справах щодо перегляду його рішень у справах про адміністративні правопорушення необхідно вирішувати під час проведення підготовчого провадження, так як це в повній мірі відповідала б процесуальній меті даної стадії адміністративного процесу - вжиття адміністративним судом заходів задля всебічного та об’ єктивного розгляду та вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.
Звичайно, вищенаведене є актуальним у випадку, якщо відповідач (суб’єкт владних повноважень) заперечує проти адміністративного позову. Отже, п. 2 ч. 1 ст. 110 КАС України потребує змін. Так, до вищенаведеної процесуальної норми необхідно додати положення, відповідно до якого суддя повинен прийняти рішення про обов’язкову особисту участь відповідача - суб’єкта владних повноважень у судовому засіданні у випадку якщо він заперечує проти адміністративного позову.Акцентовано увагу, що процесуальне законодавство не встановлює обмежень щодо процесуальних дій, які може вчинити суддя адміністративного суду задля належного проведення стадії підготовки справи досудового розгляду. За наслідками підготовчого провадження суд, у разі відсутності процесуальних перешкод, постановляє ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. З огляду на вищенаведене, ч. 4 ст. 128 КАС України, що визначає наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі потребує змін в частині того, що в разі неприбуття відповідача-суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин і без заявленя ним клопотання щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції розгляд справи відкладатися. При цьому задля недопущення порушень відповідачем-суб’єктом владних повноважень вищенаведеного процесуального правила, ст. 128 КАС України необхідно доповнити новою частиною, яка б встановлювала, що в разі повторного неприбуття відповідача-суб’єкта владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, та якого належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд задовольняє вимоги, заявлені в адміністративному позові.
До необов’язкових стадій перегляду рішень у справах про адміністративні правопорушення адміністративними судами віднесено перегляд рішень у вищенаведений категорії адміністративних справ за нововиявленими обставинами, а також їх перегляд Верховним Судом України.
Обґрунтовано необхідність в ч. 1 ст. 251 визначити, що особа може відмовитись від заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами на будь-якій частині даної стадії. Вищенаведене сприяло б вдосконаленню процесуального статусу осіб, які беруть участь у справі, в тому числі відповідача в справах про перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, в частині чіткої законодавчої регламентації обсягу їхніх повноважень на даній стадії.