Висновки до Розділу 2
Доведено, що суб’єктами, які в перспективі можуть набути статусу відповідача під час перегляду адміністративними судами рішень у справах про адміністративні правопорушення виступають посадові особи органів, які відповідно до чинного законодавства України наділені повноваженнями розглядати та вирішувати справи про адміністративні правопорушення: адміністративні комісії, виконавчі комітети органів місцевого
самоврядування, центральні органи виконавчої влади.
При цьому вищенаведені суб’єкти повинні підпадати під визначення “суб’єкт владних повноважень”, що міститься в КАС України, а саме виконувати владні управлінські функції. Правовими засади, на основі яких вищенаведені суб’єкти здійснюють свою діяльність, в тому числі пов’язану із розглядом і вирішенням справ про адміністративні правопорушення, а також на основі яких вони можуть залучатися в якості відповідача в адміністративному процесі є: Конституція України, ратифіковані міжнародні договори, кодифіковані нормативно-правові акти (КАС України та КпАП України), закони України та підзаконні нормативно-правові акти.Під принципами реалізації правового статусу відповідача під час перегляду рішень у справ про адміністративні правопорушення адміністративними судами запропоновано розуміти закріплені на нормативно-правовому рівні основні, керівні начала, на яких базується реалізація вищенаведеного правового статусу під час проведення адміністративного процесу в зазначеній категорії адміністративних справ.
При цьому до вищенаведених принципів слід віднести наступні: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, офіційне з’ясування всіх обставин у справі, гласність і відкритість адміністративного процесу, обов’язковість судових рішень, доступність мови правосуддя. Окремо слід звернути увагу на той факт, що принципи реалізації правового статусу відповідача під час перегляду рішень у справ про адміністративні правопорушення адміністративними судами повинні бути виконанні та дотриманні при будь-яких обставинах на будь-якій стадії розвитку адміністративно-процесуальних правовідносин, так як у протилежному випадку будуть прийняті незаконні та необгрунтовані судові рішення. Вищенаведена ситуація є вкрай неприпустимою особливо зважаючи на відсутність принципу забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в адміністративних справах, пов’язаних з переглядом рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Під формами реалізації правового статусу відповідача під час перегляду рішень у справ про адміністративні правопорушення адміністративними судами запропоновано розуміти зовнішній вираз вищенаведеного правого статусу. При цьому до форм реалізації відповідача у вищенаведеній категорії адміністративних справ слід віднести: процесуальне представництво; процесуальне правонаступництво, а також процесуальну співучасть.