Висновки до Розділу 1
Доведено, що структура правового статусу особу, в тому числі правового статусу відповідача в адміністративному процесі, являє собою сукупність елементів, взаємозв’язок яких й надає особі відповідного правового статусу.
Під правами відповідача в адміністративному процесі запропоновано розуміти закріплену та гарантовану КАС України свободу обирати поведінку, що впливатиме на інших суб’єктів адміністративного процесу з метою забезпечення його процесуальних інтересів. Під юридичними обов’язками відповідача в адміністративному процесі запропоновано розуміти встановлену на нормативно-правовому рівні та забезпечувану державою сукупність правил поведінки, яких йому необхідно дотримуватись в адміністративному процесі. Наголошено, що сутність юридичної відповідальності відповідача в адміністративному процесі полягає в
застосуванні до такої особи за порушення правил здійснення
адміністративного процесу визначених на нормативно-правовому рівні санкцій, що забезпечуються в примусовому порядку державою.
Під правовим статусом відповідача в адміністративному процесі запропоновано розуміти закріплені на нормативно-правовому рівні та забезпечувальні державою права та обов’язки, а також юридичну відповідальність, що настає за порушення правил провадження в адміністративних справах, що в своєї сукупності характеризують відповідну особу як відповідача по конкретній справі адміністративної юрисдикції.
Наголошено, що набуття правового статусу відповідача в
адміністративному процесі можливо, якщо він володіє адміністративною процесуальною правосуб’єктністю, що являє собою сукупність
адміністративної процесуальної правоздатності - здатності мати процесуальні права й обов’язки, а також адміністративної процесуальної дієздатності - здатності самостійно й усвідомлено такими правами й обов’язками розпоряджатися.
Доведено необхідність, в КАС України передбачити можливість оскарження судових рішень адміністративних судів, що були постановлені в провадженнях в справах з приводу перегляду рішень у справах про адміністративні правопорушення, хоча б в апеляційному порядку, що безумовно слугувало б суттєвою гарантією реалізації правого статусу не тільки відповідача по вищенаведеним категоріям адміністративних справ, а й всіх осіб, які беруть участь у справі.
Під процесуальними гарантіями відповідача під час перегляду рішень у справах про адміністративні правопорушення адміністративними судами запропоновано розуміти визначені на нормативно-правовому рівні конкретні засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація його прав та обов’язків. При цьому серед вищенаведених гарантій слід виокремити: заперечення проти адміністративного позову (матеріально-правового та процесуально- правового характеру), мирову угоду, а також передбачену можливість позивача відкликати адміністративний позов. Окрім вищенаведеного варто виокремити й не передбачені КАС України гарантії: зустрічний позов та оскарження судових рішень у вищенаведеній категорії адміністративних справ. Закріплення таких процесуальних гарантій на законодавчому рівні, шляхом внесення відповідних змін до КАС України посилить конституційні гарантії на судовий захист не тільки відповідача, а й всіх осіб, які беруть участь у справі. Використання відповідачем наданих йому національним законодавством процесуальних гарантій під час перегляду рішень у справах про адміністративні правопорушення адміністративними судами надасть йому можливість не тільки більш ефективно відстоювати свої права, свободи та інтереси при розгляді та вирішенні вищенаведеної категорії адміністративних справ, а й сприятиме забезпеченню та посиленню законності в сфері публічних правовідносин взагалі.