Висновки до розділу 3
Наголошено, що вдосконалення інституту перегляду судових рішень адміністративного суду є неможливим без комплексного дослідження досвіду провідних країн світу у зазначеній сфері, адже визначення позитивних моментів світової практики щодо перегляду судових рішень адміністративного суду дає можливість знайти нові шляхи вирішення проблем, що існують у зазначеній сфері в нашій державі.
Встановлено, що досвід Англії щодо перегляду рішень адміністративного суду досить складно застосувати в Україні, що більшою мірою пов’язано із декількома обставинами: по-перше, із кардинально різним державним устроєм наших країн; по-друге, із менталітетом, адже до джерел адміністративного судочинства Англії включено навіть звичаї і традиції.
На підставі аналізу досвіду Франції щодо здійснення адміністративного судочинства доведено, що цікавим як з практичної так і теоретичної точки зору є віднесення адміністративних судів до спеціалізованої юрисдикції, адже практика французької держави показала, що зазначене дозволяє більш ефективно організувати діяльність адміністративних судів.
Узагальнення досвіду Німеччини щодо здійснення адміністративного судочинства та здійснення перегляду рішень адміністративного суду зокрема, дозволило обґрунтувати висновок, що в рамках вдосконалення адміністративного судочинства України цікавою є практика цієї держави стосовно того, що апеляційному виробництві не можуть бути використані докази, використання яких було відхилено в суді першої інстанції. Запровадження зазначеної практики у діяльність адміністративних судів України, дозволить зроби перегляд судового рішення більш справедливим, а якість контролю за діяльністю судів першої інстанції більш ефективною та об’єктивною, адже апеляційний суд має можливість оцінити ті ж самі факти (докази), що і суд, який прийняв відповідне рішення. Крім того, цікавою є практика Німеччини стосовно єдності адміністративної практики, яка передбачає, що при прийнятті рішення у справі адміністративні суди Німеччини не повинні відходити від судових рішень інших судів у аналогічних справах.
Така практика є корисною із точки забезпечення здійснення справедливого та об’єктивного розгляду справи у суді.Акцентовано увагу, що система адміністративних судів Польщі, на відміну від України є двоступеневою. Це є цікавим досвідом, адже рішення органів влади в першу чергу повинно бути оскаржено у цьому ж державному органі, і тільки у разі негативного «вердикту» у справі особи отримують право звертатися до суду. Запровадження такого досвіду має низку позитивних моментів, зокрема: по-перше, дозволяє оптимізувати систему адміністративних судів України; подруге, сприяє скороченню витрат на утримання судів; по-третє, підвищує відповідальність державних органів перед кожною особою.
З’ясовано, що особливістю перегляду судових рішень в Канаді є те, що не всі випадки подані в канадський Федеральний Суд для судового перегляду можуть будуть розглянуті апеляційним судом, адже суд може просто не дати на це дозвіл. Хоча така практика, і є цікавою, проте її складно застосувати в Україні, що значною мірою пов’язано із високим рівнем корумпованості суддів, а від так, судді можуть використовувати зазначений інструмент у своїх інтересах, адже при блокуванні можливості перегляду судових рішень він може «приховати» свою незаконну діяльність.
Обґрунтовано висновок, що досвід не кожної країни можна застосувати для вдосконалення адміністративного судочинства України. Проте, аналіз практики інших держав, дало можливість визначити наступні позитивні моменти світової практики адміністративного судочинства, в тому числі і щодо перегляду рішень адміністративного суду: по-перше, необхідно віднести адміністративні суди до спеціалізованої юрисдикції; по-друге, варто перейти від трьохступеневої системи адміністративних судів до двоступеневою; по-третє; застосовувати єдність судової практики.
Обґрунтовується позиція, що реформа адміністративної юстиції повинна проводитися не шляхом її руйнування і створення на її місці нової - невідомої, а здійснюватися поетапно, враховуючи вітчизняні надбання у сфері судоустрою то позитивний міжнародний досвід.
Наголошується на важливості удосконалення роботи єдиного інформаційного простору в межах судової влади. Зокрема, обґрунтовується пропозиція щодо формування та впровадження «Єдиного електронного судового вікна» та розроблення відповідної Інструкції про порядок подання до суду електронних документів за допомогою зазначеного електронного інформаційного сервісу. Відтак, «Єдине електронне судове вікно» запропоновано розглядати як процес планомірного і комплексного впровадження сучасних цифрових технологій в усіх напрямках і аспектах діяльності судів, починаючи з подання позовної заяви в електронній формі і закінчуючи розглядом справи і забезпеченням безстрокового зберігання результатів діяльності суду.
Доведено, що впровадження «Єдиного електронного судового вікна» надасть можливість: по-перше, спростити доступ до правосуддя - максимальне застосування інформаційних технологій, можливість здійснення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки наблизять суд до населення; по-друге, оплата судового збору стане можливою та більш доступною з використанням платіжних систем через Інтернет в режимі реального часу; по-третє, оптимізувати порядок ведення електронних справ та нівелювання необхідності пересилання справ між судами; по-четверте, звести нанівець будь-які прояви корупції та виключити бюрократичну складову із взаємовідносин, які складаються між органами судової влади та фізичними і юридичними особами; по-п’яте, перешкодити обігу «позовам-клонам» і іншим інструментам маніпуляції розподілу справ, умисному затягуванні справи, маніпуляціям підсудності; по-шосте, реалізовувати заходи дієвої відповідальності за зловживання правами у сфері судоустрою.
Наголошується на тому, що: а) при реформуванні судової системи має бути нівельовано формальний підхід, тобто на першому місці має бути мета правосуддя, а вже потім розглядатися проблеми структурної побудови судової системи; б) оновлення судової системи має бути комплексним, і проблеми, які існують всередині цієї системи по кожному окремому інституту також треба вирішувати комплексно.