ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні проблеми адміністративно - правового регулювання перегляду рішень адміністративних судів як конституційної гарантії судового захисту, формулювання обґрунтованих теоретичних узагальнень, а також пропозицій щодо удосконалення законодавства в цій сфері та приведення його у відповідність до національних правових традицій та міжнародних стандартів.
Основні з них такі.1. Конституційні гарантії судового захисту - це визначені в Основному Законі нашої держави умови та засоби, які забезпечують фактичну та належну реалізацію законних прав та інтересів осіб (фізичних чи юридичних) у судовому порядку.
Конституційні гарантії судового захисту доцільно поділяти на дві групи: 1) загальні; 2) спеціальні.
2. Метою перегляду рішень адміністративних судів України, як конституційної гарантії судового захисту, є забезпечення справедливого розгляду справи, що, у свою чергу, дозволяє належним чином забезпечити захист та реалізацію конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Основними функціями перегляду судових рішень адміністративних судів України є: 1) контрольна функція (її сутність полягає в тому, що контроль здійснюється не систематично, а реалізується тільки під час розгляду справи і має об’єктивний характер; ініціатором такого контролю є не державні органи, а суб’єкти, чия справа розглядається у суді); 2) правозахисна функція (її сутність полягає в тому, щоб дати особі можливість захистити свої права не лише у частині відновлення порушених прав шляхом перегляду скарги в суді, а й забезпечити належний захист від неправомірних дій судді, який цю справу розглядав вперше); 3) правовідновлююча функція (її сутність полягає в тому, щоб відновити порушене право особи на справедливий та чесний суд, яке виникло через протиправну поведінку судді чи інших учасників судового процесу під час першого розгляду справи); 4) виховна функція (сутність полягає в недопущенні у подальшому порушень прав громадян під час розгляду справ про адміністративні правопорушення).
3. Під правовим регулюванням інституту перегляду судових рішень адміністративних судів необхідно розуміти цілеспрямовану діяльність держави, яка полягає у тому, щоб за допомогою відповідних інструментів здійснити належне забезпечення та реалізацію такої конституційної гарантії, як право на перегляд судового рішення.
4. Принципи перегляду судових рішень адміністративних судів доцільно поділити на дві групи: 1) загальні - основоположні засади, ідеї, які лежать в основі всіх напрямів діяльності адміністративного суду, в тому числі і щодо перегляду судових рішень (законності, верховенства права, юридичної відповідальності, оперативності, гласності); 2) спеціальні, до яких віднесено: принцип інстанційності; принцип виключної ролі суб’єктів процесу; принцип обмеженості перегляду судових рішень; принцип особливого місця перегляду рішень за нововиявленими обставинами; принцип «звуженості» інституту оскарження; принцип контролю.
5. Перегляд судових рішень адміністративними судами в порядку апеляційного та касаційного провадження потребує нормативного узгодження, зокрема має бути вироблена єдина державна концепція перегляду судових рішень, положення якої визначатимуть єдиний (типовий) для всіх судів порядок апеляційного та касаційного провадження, з метою правильного застосування норм чинного законодавства у сфері реалізації та здійснення судової влади в Україні, а також з метою гарантування конституційного права особи на оскарження та перегляд судових рішень.
6. Під нововиявленими обставинами необхідно розуміти юридичні факти, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, що існували в період первинного провадження в адміністративній справі і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ані сторонам, третім особам, їх представникам, ані іншим учасникам адміністративного процесу, ані суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об’єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
З метою удосконалення нормативно-правового регулювання підстав та порядку перегляду судових рішень адміністративних судів за нововиявленими обставинами необхідно: по-перше, уніфікувати чинне законодавство, унормувати питання, які сьогодні залишаються неврегульованими, а саме: а) конкретизувати диспозицію правової норми (ч.
1 ст. 245 КАС України) в частині визначення поняття «істотні для справи обставини» з метою уникнення зловживання сторонами своїм правом на звернення, у тому числі маніпулюючи розумінням цього поняття; б) закріпити на законодавчому рівні момент установлення нововиявлених обставин з метою правильного застосування строків провадження; в) визначити форму процесуального документа, який приймається у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд відповідного судового рішення; г) встановити строк, протягом якого суд повинен надіслати сторонам рішення, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами; д) встановити обов’язковість прийняття рішення у справі; по-друге, забезпечити формування однакової судової практики при застосуванні законодавства.7. До основних критеріїв, які лежать в основі визначення особливостей перегляду рішень адміністративних судів по окремим категоріям адміністративних справ, необхідно відносити: 1) адміністративно-правовий статус адміністративного суду, уповноваженого здійснювати перегляд судових рішень по окремим категоріям адміністративних справ; 2) підстави, умови, строки подання заяви про перегляд судових рішень та самий порядок розгляду справи; 3) порядок допуску справи до провадження; 4) суб’єктів, які беруть участь у провадженні щодо перегляду судових рішень по окремим категоріям адміністративних справ; 5) юридичну силу рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.
8. Удосконалення інституту перегляду судових рішень в адміністративних справах є неможливим без комплексного дослідження досвіду провідних країн світу у зазначеній сфері. Аналіз практики функціонування адміністративних судів у зарубіжних країнах дозволив визначити наступні позитивні моменти, які можуть бути покладені в основу удосконалення порядку перегляду рішень адміністративних судів в Україні: по - перше, необхідно віднести адміністративні суди до спеціалізованої юрисдикції; по-друге, варто перейти від триступеневої системи адміністративних судів до двоступеневої; по-третє, доцільно більше уваги приділити забезпеченню єдності судової практики в адміністративних справах.
9. З метою удосконалення роботи єдиного інформаційного простору в межах судової влади доцільно запровадити Єдине електронне судове вікно, а також розробити відповідну Інструкцію про порядок подання до суду електронних документів за допомогою зазначеного електронного інформаційного сервісу. Впровадження Єдиного електронного судового вікна дозволить: по-перше, оптимізувати порядок ведення електронних справ та відійти від практики пересилання справ між судами; по-друге, звести нанівець будь-які прояви корупції та виключити бюрократичну складову із взаємовідносин, які складаються між органами судової влади та фізичними і юридичними особами; по-третє, мінімізувати обіг «позовів-клонів» та інших інструментів маніпуляції розподілу справ, не допустити фактів умисного затягування розгляду справ, маніпуляцій підсудності; по-четверте, реалізовувати заходи дієвої відповідальності за зловживання правами у сфері судоустрою.