ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у необхідності вдосконалення правового регулювання процесу формування та ухвалення рішень адміністративного суду.
У результаті дослідження виявлено проблеми недосконалості чинного законодавства стосовно змістовності формування, розгляду та
постановлення законних і об’єктивних судових рішень різного роду адміністративних справ, їх оскарження з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників судового провадження. На основі вивчення вітчизняного та позитивного європейського адміністративно-правового досвіду сформульовано висновки, авторські визначення та рекомендації, запропоновано зміни і доповнення до чинного адміністративного законодавства, що спрямоване на ефективніше судове провадження з урахуванням особливостей розгляду деяких категорій адміністративних справ і специфіки формування ухвалення безпомилкових судових рішень:
1. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених- правознавців і практики адміністративно-правового регулювання судового процесу та проголошення рішень запропоновано визначення таких понять: судове рішення - найзагальніший акт (документ застосування права) адміністративного правосуддя, яким адміністративний суд вирішує те чи інше питання;
ухвала - письмове або усне рішення адміністративного суду залежно від судової інстанції, процесуальних питань та процедури розгляду адміністративної справи;
опосередковане оскарження судових рішень - це скарга проти адміністративного акту з метою досягнення іншого результату відповідно до норм права.
Аналіз поняття, предмета, функцій, принципів, методів, форм адміністративних судових рішень дав змогу визначити сутність та особливості останніх.
2. Мету адміністративно-правового регулювання процесів судового розгляду справ слід розглядати через призму вдосконалення порядку формування, ухвалення і проголошення рішень адміністративного суду, з урахуванням їхніх особливостей і збагачення сутності.
Завданням адміністративно-правового підходу до розгляду категорій є змістовність адміністративних судових рішень - відмова від пошуку механічно-редукціоністичних конструкцій у процесі наукового пізнання форми і змісту рішень. Форму судового рішення слід розглядати як структуру, спосіб формування думки судді, а зміст - його сутність, внутрішню особливість. На підставі нових наукових підходів виділено ознаки адміністративних судових рішень (постанов, ухвал), їх складових частин, певних елементів і вимог відповідно до нової реальної дисциплінарної адміністративної судової термінологічної семантики означеності цих понять.
3. Доведено, що проголошення безпомилкових законних і об’єктивних адміністративних рішень цілком залежить від об’єктивних чинників законотворчості, законодавства, державних нормативних правових актів і суб’єктивних чинників суб’єктів судового процесу. З огляду на масштабність групи суб’єктів адміністративного права, запропоновано їхнє групування залежно від характеру компетенції, якою вони представляють себе в судовому процесі - це індивіди (фізичні особи), серед яких виділяють: громадяни даної держави, іноземці (громадяни або піддані інших держав); біпатриди (особи, які мають громадянство чи підданство двох чи більше держав); апатриди (особи, які не мають громадянство жодної держави, юридичні особи, організації та об’єднання: державні (державні органи, установи, підприємства, їх посадові особи), громадські (організації, рухи, партії, органи громадської самодіяльності населення, підприємства, установи та їх посадові особи); соціальні спільності: держава в цілому, нація; адміністративно-територіальні одиниці, виборчі округи, трудові колективи.
Обґрунтовано потребу розмежування і розкриття змісту понять об’єкт і суб’єкт адміністративного права, об’єктивні та суб’єктивні чинники судового процесу для більш ґрунтовного розуміння процесів впливу на формування і ухвалення безпомилкових судових адміністративних рішень.
4. Визначено заходи охорони адміністративного суду, його рішень від помилок шляхом удосконалення практики апеляційного і касаційного перегляду судових рішень, а також за винятковими та нововиявленими обставинами.
Вироблено пропозицію виділення в КАС України спеціальної глави «Провадження за винятковими обставинами».
Запропоновано включити до ст. 245 КАС України узагальнене поняття «нововиявлені обставини - це особливо значущі істотні відомості про обставини об’ єктивної дійсності, раніше невідомі суду і заявнику в період провадження у справі та достовірно встановлені після ухвалення адміністративного рішення для правильного вирішення судової справи».
У частині другій статті 212 КАС України після слів «відповідно до статті 160 цього Кодексу» доповнити словами «касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня отримання постанови, складеної в повному обсязі».
У статті 18 КАС України передбачити, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
На підставі досліджень зроблено висновки, що провадження з апеляційного, касаційного перегляду судових рішень та за винятковими і нововиявленими обставинами потребують законодавчого перегляду і вдосконалення з огляду суб’єктивних і об’єктивних чинників впливу на ухвалення законних і об’єктивних адміністративних рішень.
5. Виявлено особливості проваджень та ухвалення судових рішень під час розгляду деяких судових справ, зокрема у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, де застосовано притаманний імперативно-диспозитивний метод регулювання, за яким рішеннями суб’єктів владних повноважень є нормативно-правові та правові акти індивідуальної дії. З метою вироблення рамкових критеріїв оцінювання рішень, дій і бездіяльності суб’єктів владних повноважень упорядковано перелік суб’єктів владних повноважень для врегулювання на законодавчому рівні з обмеженням його обсягу. Запропоновано вилучити з Кодексу термін «управлінська адміністративна діяльність», що суттєво розвантажить суди.
6. За результатами аналізу судової практики розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, виокремлено проблеми стосовно підвідомчості та підсудності таких справ, що вносить певний дисбаланс у механізм захисту прав і законних інтересів учасників виборчого процесу. Необхідна оптимізація, а саме: системи розгляду судових виборчих справ і з’ясування складу злочину під час здійснення громадянами виборчого права; діяльності суб’єктів виборчого процесу; визначення понять таких, як підкуп, обман, примушування, насильство в процесі виборів.
Основними напрямами поліпшення процесу ухвалення адміністративних рішень з виборчих спорів можуть бути: вдосконалення законодавства про вибори всіх рівнів; поліпшення правового регулювання виборчого процесу; вдосконалення правового регулювання механізму захисту виборчих прав громадян та оскарження порушень виборчого законодавства, приведення його до Європейських стандартів.
7. Рішення адміністративного суду щодо іноземних громадян мають свої особливості і розглядаються як конкретизаційні юридичні акти, які мають правозастосовний і правотлумачний характер. Правозастосовний характер рішень суду характеризується тим, що ці рішення мають публічно- владний характер, в основі якого є принцип верховенства права. Правотлумачний характер рішень адміністративного суду розглядають як право на інтерпретаційний розгляд справи, у зв’язку з цим запропоновано розв’язати проблему прецедентності рішень не за формою і змістом, а вирішенням справи за позовом іноземних громадян по суті.
Доведено про необхідність визначення в КАС України категорії адміністративних справ біженців і вироблення єдиної практики ухвалення рішень з цього питання.
8. Основними тенденціями вдосконалення нормативного регулювання судового процесу і процедури розгляду та ухвалення рішень в адміністративних судах України є: удосконалення та гармонізація адміністративного законодавства з європейським і міжнародним законодавством; зміна змісту та меж державного впливу у сферу діяльності адміністративних судів; законодавче врегулювання механізму прийняття, оголошення та особливо виконання судових рішень в адміністративних справах.
Запропоновано передбачити в адміністративних судах служби судових виконавців або запровадити санкції за невиконання або неналежне виконання судових рішень.
9. Сформульовані висновки, узагальнення та пропозиції будуть сприяти
вдосконаленню адміністративного законодавства, з урахуванням
особливостей системи та порядку розгляду адміністративних справ, ухвалення і проголошення та оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів судового процесу, владних повноважень, компетенції судових органів у режимі демократизації та посилення повноважень судової влади.