3.1 Зарубіжний досвід визначення статусу помічника судді

Останніми роками особливої актуальності набуває проблема вивчення й узагальнення досвіду країн Європи та Америки для ефективної організації системи судових органів України. Так, докорінних змін зазнав процес формування суддівського корпусу завдяки проектним висновкам і рекомендаціям проекту USAID, зміни в системі судоустрою

запроваджуються лише після аналізу відповідних законопроектів Венеційською комісією.

Отже, у площині впровадження європейських стандартів у сферу судочинства дослідження статусу помічника судді в зарубіжних країнах є безумовно актуальним.

Забезпечення верховенства права є чи не найважливішим завданням сьогодення у всіх демократичних країнах світу. Побудова дієвої системи правосуддя вимагає від вищих посадових осіб використання досягнень в інших сферах, у яких були успішно впроваджені сучасні технології та методи управління. Наступним завданням після надання доступу до правосуддя є забезпечення спроможності судів своєчасно розглядати зростаючу кількість судових справ [104].

Оцінювання будь-якої судової системи стосується передусім її ефективності, тобто спроможності виконувати покладені на неї завдання з мінімально можливими витратами; та дієвості, тобто досягнення чи недосягнення, установлених цілей діяльності. Будь-які перетворення мають спрямовуватися на покращення показників роботи судів. Існують різні шляхи вдосконалення судової системи. У деяких країнах вирішили розширити чинні судові системи через залучення додаткових суддів й адміністративних працівників. Але ефект такого роду заходів виявився доволі обмеженим і короткостроковим. Удосконалення передбачає зміни не тільки кількісних, а й якісних показників [104].

Бажано, щоб суспільство поважало й цінувало професію кваліфікованих працівників судів, які допомагають суддям. Вони мають сумлінно виконувати розпорядження своїх начальників і при виконанні службових обов’язків дотримуватися загальних правил професійної поведінки, а також принципів конфіденційності, неупередженості та об’єктивності. Вони мають постійно підвищувати рівень своїх знань і кваліфікації.

На перший погляд, описати правовий статус помічників суддів у різних країнах дуже просто, адже він визначається чинним законодавством. Але, по- перше, законодавче визначення правового статусу помічників суддів істотно різниться в різних країнах Європи, а по-друге, тлумачення цих визначень змінюються з плином часу [104].

Існують дві основні моделі статусу помічника судді - персональний асистент судді і служитель правосуддя.

У США та країнах ЄС помічник є персональним асистентом судді. Перевагами цього є відповідна професійна кваліфікація асистента, пристосування до методів судді та відданість роботі. Суддя ж може обрати собі помічника та пропонувати йому змінити місце роботи разом із собою. Проте є й недоліки в цьому: такий асистент працює в умовах невизначеності, до того ж суддя може перекласти на нього частину своєї роботи.

У Данії використовують іншу модель: помічник судді є служителем правосуддя - працівником суду, який надалі може стати суддею. Таким чином забезпечується загальний рівень кваліфікації судового апарату, взаємний вплив на методи роботи, всебічну професійну підготовку помічника завдяки роботі з багатьма суддями і відданість правосуддю. Українська ж модель є проміжною між означеними вище: помічники суддів мають подвійне, а то й потрійне підпорядкування - судді, керівнику апарату та голові суду [121].

Існує також інша класифікація визначення статусу помічника судді, зокрема до першої групи належать країни з усталеною системою професійної державної служби, яка є доволі незалежною від політики; це «старі» члени Європейського Союзу. Інша група включає країни колишнього комуністичного табору, в яких раніше було неможливо розмежувати апарати партійних і державних органів, і в яких раніше просто не існувало поняття держави як суб’єкта, незалежного від державного управління і політичних партій.

Країни другої групи зазвичай прагнуть створити належну систему державної служби, щоб зрівнятися за якістю державного управління з країнами першої групи. У посткомуністичних країнах має місце добре виражена тенденція до обмеження надання пільг і гарантій державним службовцям. Ймовірно, вона зумовлюється побоюванням їх надмірного використання, що може негативно вплинути на загальні показники роботи державних установ. З іншого боку, гарантії зайнятості є найкращим стимулом до підвищення державними службовцями свого кваліфікаційного рівня й відданості інтересам державної служби, оскільки вони впевнені в довгостроковому і стабільному характері своєї роботи [10 4].

Заслуговує на увагу досвід США, зокрема там є така посада, як судові службовці (клерки) - judicial law clerk, які надають суду процесуальну юридичну консультацію стосовно ефективного вирішення та виконання справ. Вони розглядають, підсумовують, досліджують та аналізують справи в суді. Їхні дослідження та рекомендації допомагають суду у вирішенні наданих юридичних аргументів та у вирішенні справ. Ці судові клерки мають право проводити юридичні дослідження; розглядати справи та описи справ, а також їх аналізувати; розроблювати проекти легальних меморандумів;

проводити правовий аналіз з суддями; надавати процесуальну інформацію сторонам у справі та адвокатам [201].

Судові службовці (клерки) мають бути випускниками юридичних шкіл, мати добру репутацію та іншу кваліфікацію, пов’язану з професійним та академічним досягненням, визначеними шляхом найму суддів. Також може бути бажаним певний професійний юридичний досвід [201]. Судовий клерк має володіти відмінними навичками в галузі дослідження та письма, а також володіти комп’ютером у Windows, Word та / або WordPerfect. Перевагою, але не обов’язковою, є досвід редакційної колегії, публікації документів. Також необхідні хороший характер, зрілість і готовність працювати довгі години й терміни [185].

Судові службовці (клерки) Сполучених Штатів не входять до складу державної служби.

Оплата - це лише частина загального пакету компенсацій судових службовців (клерків), який вони отримують під час роботи в суді. Держава пропонує додатково різноманітну групу програм допомоги. Судова влада пропонує кілька програм страхування, щоб забезпечити спокій і захист судовим клеркам [108].

Судовий клерк досліджує питання права, відвідує й допомагає з початковою підготовкою до судових розглядів та інших судових процесів, а також виступає радником, виносячи рекомендації на підставі закону. Кількість справ у судовому порядку є великою, а типи поданих справ є різними, часто з новими питаннями права. Хоча характер поданих питань є

серйозним, офісне середовище є особистим місцем клерка. Існує щоденна взаємодія з суддею та іншими судовими працівниками й персоналом стосовно юридичних і судових питань [185]. Судові службовці (клерки) передусім несуть відповідальність за виконання всіх аспектів роботи суддівського відділення. Звичайні обов’язки включають подання та копіювання, відповіді на запитання про судові провадження, видання судових наказів і переписування судової кореспонденції [188].

Судові службовці (клерки) виконують адміністративні завдання для федеральних або державних суддів. Обов’язки, пов’язані з цією кар’єрою, можуть відрізнятися залежно від того, де працює помічник, але вони можуть включати копіювання, переписування судової кореспонденції, складання судових документів і їх подання [188]. Вони також можуть бути відповідальними за управління графіком випробувань, пропозицій та судових слухань, а також нагляд за стажерами, волонтерами чи юристами.

Судові клерки працюють з федеральними, штатними та окружними суддями. Вони виконують адміністративні завдання, щоб допомогти суддям керувати своїм робочим навантаженням і графіком суду. Ця посада є підпорядкованою уряду, і, незважаючи на роботу в суді, ці службовці, як правило, є працівниками уряду, а тому цю посаду можна також назвати адміністративним помічником, судовим чиновником чи іншим подібним титулом [188].

Більшість судових службовців (клерків) є недавніми випускниками юридичних шкіл. Федеральні судді, особливо ті, що працюють на апеляційному рівні, часто вимагають, щоб кандидати на посади судових службовців (клерків) мали досвід аналізу законів чи судового розгляду в юридичній школі. Таким чином, процедура подання документів з питань судових службовців (клерків) є висококонкурентною, оскільки більшість федеральних суддів отримують сотні заявок лише на одну чи дві відкриті вакансії в будь-який конкретний рік. Практично у всіх федеральних суддів є принаймні один судовий службовець (клерк); у багатьох їх два або більше. Асоційованим суддям Верховного суду США надано право мати чотирьох клерків; голові Верховного суду дозволено наймати п’ять клерків [194].

За даними Бюро статистики праці США (BLS), середня зарплата для судових службовців (клерків) у травні 2015 року становила 52,390 доларів. Зарплата також може змінюватися залежно від місцеперебування помічника чи службовця та рівня судового процесу [188]. Так, у травні 2015 року середня зарплата в Нью-Йорку склала 57 920 доларів США, тоді як середня зарплата в Каліфорнії - 59,230 доларів. BLS також повідомила, що судові службовці (клерки), які працювали на уряд штату, заробляли в середньому 47820 дол. США у травні 2015 року, а ті, які працювали для місцевих органів влади, заробляли в середньому 51 820 дол.

Відповідальні за виконання адміністративних обов’язків у суддівській канцелярії, судові службовці (клерки) працюють для уряду в місцевих, державних або федеральних судах. Вони повинні мати диплом про середню освіту та мати певний професійний досвід у цій галузі. Прогнозується, що можливості для працевлаштування суддівських помічників зростуть приблизно так само, як і в середньому у країні до 2024 року [188].

Отже, у США існує посада судового службовця (клерка), основним завданням якого є допомога судді у вирішенні прецедентних справ, їх опис та аналіз; особливостями їх статусу є те, що клерки не є державними службовцями, проте мають широкий спектр правових гарантій і соціальних пільг, які складають цілісну систему їх адміністративно-правового забезпечення, що впливає на високий престиж професії та широке конкурентне середовище в цій галузі.

Державна служба Канади прагне до створення кваліфікованої, різноманітної робочої сили, що характеризує канадське суспільство загалом.

У результаті це сприяє високому рівню зайнятості. Державна служба Канади також прагне до розроблення інклюзивних, безперешкодних процедур добору кадрів і робочих умов [193].

Найбільш престижною посадою помічника судді (клерка) є найвищий суд країни, Верховний суд Канади, а потім Федеральний і провінційний апеляційні суди. Кожен суддя Верховного Суду наймає трьох клерків на один рік. Федеральний апеляційний суд, який базується в Оттаві, але розглядає справи по всій країні, вибирає 12 клерків. Апеляційний суд Онтаріо вибирає 17 клерків. Апеляційний суд штату Квебек звичайно наймає аналогічну кількість юридичних службовців як для Монреаля, так і для Квебеку, але є незвичайним серед канадських клерків у тому, що вони мають офіційну програму управління студентами юридичних наук на додаток до випускників юридичних наук. Апеляційний суд Саскачевану наймає 3 посадових осіб, кожен з яких призначається 2-3 суддями. Як для Верховного суду Канади, так і Апеляційного суду Квебеку дуже бажано працювати як англійською, так і французькою мовами. Податковий суд Канади наймає 12 посадових осіб щорічно [194].

Вимоги до кандидата на посаду помічника судді (клерка) є такими: бакалавр права, житель Канади та громадянин Канади, який проживає за кордоном (перевага буде надана канадським громадянам), знання однієї з офіційних мов Канади. Додаткові вимоги: аналітичні навички; можливість проведення досліджень; можливість ефективно спілкуватися в письмовій формі; інші кваліфікації та умови працевлаштування. Для зайняття посади необхідно заповнити онлайн-заявку, в якій вказати біографічні дані, офіційні роздруківки ступенів юридичної школи та копії стенограм для всіх інших післядипломних навчальних закладів; пояснювальний лист, мету зайняття цієї посади. Спілкування з кандидатами здійснюється електронною поштою. Інформація, надана кандидатом, буде розглянута конфіденційно [193].

Більшість канадських судів приймає заявки на судові служби з випускників юридичних факультетів. Більшість провінційних начальницьких та апеляційних судів наймають щонайменше одного клерка для кожного судді. Як правило, студенти протягом останніх двох років юридичної школи мають право подати заявку на ці посади, але все більше досвідчених юристів - практиків також розглядаються на ці посади [194].

Поточна зарплата помічника судді (клерка) становить 63 428 дол. США на рік. Статус зайнятості також включає переваги, що стосуються посад у федеральній державній службі. Під керівництвом суддів, яким він був призначений, судовий клерк займається дослідженнями юридичних питань, готує легальні меморандуми та взагалі допомагає суддям [193].

Отже, у Канаді посада помічника судді (клерка) є надзвичайно престижною, оскільки полягає у правовій допомозі судді в організації судового процесу, крім того помічник судді обирається за відкритим конкурсом, через подання онлайн-заявки, за відповідності всім формальним вимогам на посаду.

У Німеччині та Австрії є такі посадові особи, як rechtspfleger, які є державними службовцями й виконують різні завдання в судах, а також у прокуратурах Німеччини [199].

Основне завдання rechtspfleger головним чином полягає у прийнятті рішень у випадках добровільної та судової юрисдикції. Добровільна юрисдикція включає питання приватного права - наприклад, надання свідоцтва про спадщину або відхилення спадщини. Відповідно за такі дії rechtspfleger несе відповідальність у встановленому законом випадку [181].

У судовій юрисдикції rechtspfleger працює у всіх типах судів, таких як місцеві, державні або соціальні суди, а також у прокурорі та адвокатом. Подібно до судді, у rechtspfleger немає керівника, але його повноваження пов’язані виключно із законом, що називається «фактичною незалежністю». Єдиний виняток виникає при виконанні повноважень у прокуратурі [181].

Для того щоб працювати rechtspfler у Німеччині, необхідно виконати певні вимоги. Основна, звичайно ж, - освітній рівень, а також володіння німецькою для розуміння Основного Закону або, принаймні, громадянина держави-члена Європейського Союзу. Крім того, необхідно пройти трирічну підготовчу службу [181].

Наступні заходи є частиною обов’язків rechtspfleger:

- цивільна юрисдикція: прийняття закупівель та виконання замовлень; прийняття, прикріплення та передання замовлень; захист землі; розрахунок процесуальних витрат тих, хто бере участь у справі; рішення про запити щодо призначення витрат сторонами процесу;

- добровільна юрисдикція: заповіти; видання спадкових сертифікатів; моніторинг діяльності опікунів;

- кримінальна юрисдикція: виконання штрафів; моніторинг умов позбавлення свободи; конфіскація водійських прав;

- судова юрисдикція: управління судом; канцелярський персонал [198].

Згідно з чинним законодавством помічник судді є складовою системи

судочинства Австрії. У своїй професійній роботі помічник судді є значною мірою незалежним. В Австрії, на відміну від України, функції помічника судді полягають не в тому, щоб допомагати судді вирішувати покладені на того справи, а в тому, щоб вести свої справи. Однак згідно зі статтею 87а Конституції Австрії суддя має право в будь-який час відкликати від помічника судді справу і винести власне рішення в такій справі замість помічника судді. Під час виконання своїх службових обов’язків помічник судді керується виключно положеннями чинних законів і розпорядженнями судді [104].

Загальні розпорядження щодо вирішення судових питань видаються суддею в письмовій формі. Помічник судді вводить їх у спеціальний реєстр. Ці загальні розпорядження є обов’язковими до виконання стосовно всіх справ, які веде помічник даного судді. При заміні судді (наприклад, у зв’язку з виходом його на пенсію) помічник судді зобов’язаний надіслати новому судді, до якого він прикріплений, запит на видання нових письмових загальних розпоряджень. В особливих випадках суддя може давати також усні розпорядження. Помічник судді зобов’язаний внести інформацію про одержані ним усні розпорядження судді в облікову систему, а суддя зобов’язаний контролювати виконання виданих ним усних розпоряджень [104].

Хоча помічники суддів обіймають доволі високу позицію серед державних службовців, у них небагато можливостей для подальшого кар’єрного зростання. Щоб стати суддею, помічнику судді необхідно одержати вищу освіту з правознавства. Але навіть одержавши диплом про вищу освіту, йому доведеться навчатися ще чотири роки безпосередньо на робочому місці й лише після цього здати два надзвичайно складні екзамени [104].

Таким чином, у ФРН та Австрії існує посада правозастосовника (rechtspfleger), який виконує функції помічника судді, проте є незалежним органом правосуддя, що діє на підвідомчій основі відповідно до закону в різних підвидах юрисдикцій, зокрема в судовій представляє суд у правовідносинах і виконує організаційно-управлінські повноваження.

Інститут суддівських помічників у Польщі було введено в польську правову систему Законом від 27 липня 2001 р. «Про Закон про систему загальних судів». Обґрунтування проекту вказує на те, що суддівські помічники - це нова категорія кваліфікованих працівників з правовою освітою, призначених для надання допомоги у здійсненні правосуддя. Закон про систему загальних судів вказує, що помічником судді може бути той, хто є громадянином Республіки Польща і користується повними цивільними та громадянськими правами; має бездоганний характер; отримав юридичну освіту в Польщі та магістерський чи іноземний ступінь, визнаний у Польщі; має не менш як 24 роки. Слід зазначити, що помічники суддів також працюють у Верховному суді та Конституційному трибуналі. Ці посади обіймають люди з високою кваліфікацією, які часто мають звання доктора юридичних наук [179].

Кандидат на посаду помічника судді обирається через конкурс, який складається з трьох етапів: перший - початкова перевірка заяв кандидатів на предмет відповідності формальним вимогам конкурсу; другий етап - тест, який включає 36 питань у галузі цивільного та кримінального права, цивільного та кримінального провадження, а також письмову роботу з однієї з двох тем у галузі цивільного та кримінального права, обраних кандидатом; третій етап - інтерв’ю, тобто співбесіда [179].

Неможливо стати помічником судді відразу після закінчення юридичного факультету або іншої академічної програми. До 14 січня 2004 року існувала формальна вимога щодо наявності стажу роботи за юридичним фахом строком щонайменше один рік. Однак цю вимогу було скасовано через низьку зацікавленість з боку потенційних кандидатів. Від того часу шлях до кар’єри помічника судді відкрито перед двома категоріями кандидатур.

Перша категорія стосується осіб, які не складали юридичного екзамену. У більшості випадків це особи, які пройшли стажування на посаді секретаря в суді або у прокуратурі. Стажування триває 12 місяців і закінчується екзаменом із діловодства. Для того щоб пройти стажування з діловодства, потрібно закінчити академічну програму університетського рівня. Разом із тим лише випускники юридичних факультетів можуть згодом обійняти посаду помічника судді. Починаючи з березня 2009 року, посаду помічника судді можуть також обіймати особи, які пройшли професійну підготовку соліситора (приватного повіреного), баристера (судового адвоката) або державного нотаріуса і склали професійний екзамен на право зайняття такою діяльністю [104].

Друга, найчисленніша група, - це кандидати, які склали судові іспити. Це особи, які пройшли стажування в суді або у прокуратурі. Стажування - це вид професійної підготовки, яку на сьогодні надає Національна школа судової системи та прокуратури. До 2009 року його проводили апеляційні суди. Стажування триває 3 роки і поєднує практичну роботу та теоретичну підготовку, тобто лекції та семінари й стажування в різних закладах судової системи. На завершення стажування стажер мусить скласти судовий або прокурорський іспит. Наступним кроком має стати призначення на посаду в судовій системі або системі прокуратури, але це завжди залежить від наявності вакансій і, звичайно, якостей кандидата, зокрема балів, набраних на судових або прокурорських іспитах. Очікуючи призначення, кандидат може обійняти посаду помічника судді [104].

До кола обов’язків помічників суддів належать: підготовка проектів рішень, ухвал, наказів та інших судових документів, збір інформації, необхідної для судді, контроль за роботою працівників суду (секретарів) та інша діяльність, що прискорює судовий розгляд. Помічник судді є не персональним асистентом, а працівником апарату суду, який допомагає кільком суддям і має не більше привілеїв, ніж інші працівники. Запровадження цієї посади в Польщі дозволило пришвидшити судові процедури та підвищити якість судових документів, але створило загрозу порушення конфіденційності. Головним стимулом для молодих людей, які йдуть працювати помічниками суддів, є можливість кар’єрного зростання: коли знаєш роботу суду зсередини, набагато простіше стати суддею [121].

З 21 серпня 2015 року у Польщі було введено посаду старшого помічника судді. Така особа може бути помічником, який займав посаду помічника судді не менше десяти років і не був покараний за дисциплінарні правопорушення та отримав позитивну періодичну оцінку, або особа, яка склала судовий чи прокурорський кваліфікаційний іспит. Працевлаштування на посаду старшого помічника судді на сьогодні не пов’язано з підвищенням заробітної плати [179].

Помічник судді має бути задіяний у роботі відділу з проведення судових засідань. Призначення до відділів реєстрації суб’єктів комерційної діяльності, застав або земельної реєстрації вважається винятком із такого правила. Помічника потрібно надавати суддям, які фактично розглядають справи. На практиці це не розповсюджується на голову суду, голів відділів суду, а також інших суддів, що виконують адміністративні функції (наприклад, керівники тощо). Один помічник має працювати не більше ніж на двох суддів. Конкретних правил щодо ротації - тобто переходу від одного судді до іншого - немає, але голова суду може змінити призначення, керуючись навантаженням кожного судді, для забезпечення раціонального використання праці помічника. Загалом існує думка, що голова суду керується інтересами суду, а не помічника. У зв’язку зі значною ротацією суддів, до якої призводять зміни у структурі судів, посадові підвищення, вихід на пенсію тощо, час роботи помічника судді на одну особу, як правило, не перевищує двох років [104].

Загалом ставлення з боку суддів до своїх помічників відзначається вдячністю та повагою. Помічники скаржаться на надмірну завантаженість, а також на те, що судді не звертають уваги на обмеження робочого часу, вимагаючи роботи у вихідні дні та по вечорах [104].

Отже, у Польщі помічники суддів є частиною апарату суду, виконують повноваження з надання допомоги всім суддям суду при здійсненні правосуддя та призначаються шляхом проведення трьохетапного конкурсу, який визначає відповідність формальних вимог і розумових здібностей кандидата на посаду помічника судді.

У Франції, як і в інших країнах, створення інституту помічників суддів було зумовлене необхідністю вдосконалення і зміцнення судової системи. Зважаючи на потребу в перегляді місії судді та поліпшенні якості та дієвості його роботи, французькі законодавці створили посаду помічника судді, щоб судді та прокурори могли делегувати йому виконання функцій, пов’язаних із підготовкою судових рішень [104].

Незважаючи на те, що професія помічника судді є відносно новою в судовій системі Франції, за період з 1995 року, коли було прийнято перший акт законодавства про помічників суддів, у законодавчу базу діяльності помічників суддів вносилися численні зміни та доповнення. Значну кількість поправок до законодавства протягом відносного короткого періоду часу можна пояснити тим, що робота помічників суддів була швидко оцінена й визнана потрібною і такою, що потребує більш широкого застосування. Крім того, з огляду на низьку заробітну плату помічників суддів і доволі високу віддачу, помічники суддів є своєрідним низьковитратним засобом підвищення ефективності функціонування судової системи [104].

У Франції повноваження помічника суду виконує клерк суду, який є державним службовцем. Як посадова особа він є делегатом державної влади, а від імені останньої надає справжності діям, що входять до його компетенції. Ця делегація підпорядкована Міністерству юстиції, що передбачає жорсткий контроль у контексті суворого регулювання. Державний контроль відображається, зокрема, через чітке регулювання умов працездатності професії та призначення функцій [196].

Клерки судів виконують судові функції, до складу яких входять: судова допомога; обслуговування учасників процесу зі збереженням протоколів та архівів, аутентифікація та видання рішень; управління та контроль Реєстру торгівлі та компаній, збереження прав на рухоме майно, реклама та розповсюдження юридичної та фінансової інформації про суд [196].

Законодавством Франції встановлено умови, які мають бути виконані тим, хто бажає отримати професію клерка, - бути французами; виконувати зобов’язання національної служби; не підлягати кримінальній відповідальності за дії, що суперечать честі чи моральності, не бути особисто банкрутом; мати ступінь магістра права або еквівалентну ступінь; завершити стажування; пройшовши тест на придатність [ 184].

У Франції спочатку судді та прокурори негативно ставилися до ідеї створення посади помічника судді, але з плином часу вони належним чином оцінили користь від виконання роботи помічника судді кваліфікованими і добре вмотивованими молодими спеціалістами-правниками. Самі ж помічники суддів убачають у роботі на посаді помічника судді можливість одержати досвід професійної роботи в судовій системі та опанувати навички практичної роботи, необхідні їм для продовження кар’єри в майбутньому [104].

Працюючи на посаді помічника судді у Франції, більшість з цих молодих спеціалістів демонструють великий ентузіазм і не зважають на притаманні цій роботі виклики і труднощі (велике навантаження, виконання завдань, що виходять за межі посадових обов’язків, установлених законодавством тощо). Їх ніхто не навчає виконання покладеної на них роботи, оскільки робота помічника судді вважається незалежною. Попри наявні труднощі, молоді помічники суддів уважають одержаний ними досвід дуже цінним для подальшого кар’єрного зростання. Багатьом із них робота на посаді помічника судді допомагає здобути досвід практичної роботи і переорієнтуватися на клієнта [104].

Таким чином, у Франції функції помічника судді виконує клерк суду, який є державним службовцем і належить до виконавчої гілки влади (підпорядкований Міністерству юстиції) та виконує організаційно-судові повноваження, пов’язані з управлінням судом, наданням допомоги та адміністративних послуг, веденням інформативно-комунікативної роботи.

У Литві помічник судді - це особа, що надає юридичну, організаційну та методичну допомогу. Основна функція помічника судді - радити судді в питаннях, пов’язаних з аналізом, застосуванням або систематизацією законів та інших правових актів, сприяти підготовці справ до слухання в суді та сприяти виконанню інших обов’язків судді, які не пов’язані з правосуддям [200].

До основних обов’язків помічника судді в Литві належать такі: зібрати необхідні закони та інші правові акти, юридичну та іншу інформацію, необхідну для судді, аналізувати та робити висновки; виконувати функції в судових інформаційних системах; проаналізувати матеріали справ, які мають бути заслухані на судовому засіданні, для оцінки та узагальнення правових проблем у справах та направлення їх до судді; розробити процесуальні документи; виконувати інші обов’язки судді, пов’язані з виконанням функцій суду [200].

Помічник судді в Литві є державним службовцем. Помічників у Литві об’єднує Асоціація суддівських помічників. Особа, яка бажає стати помічником судді, має вищу юридичну освіту магістра, магістра права та соціальних наук; має досвід роботи в судовій системі; добре знає закони Литовської Республіки та норми міжнародних правових актів і судової практики; уміє керувати, накопичувати, організовувати, узагальнювати інформацію та робити висновки [200].

Тобто в Литві помічники суддів є фактично асистентами суддів з публічно-правовим статусом державних службовців, функціональні обов’язки яких направлені на всебічну (організаційну, правову, методичну) допомогу суддям при здійсненні судочинства.

У Великій Британії судовий помічник надає важливу підтримку судді. Судовий помічник може: прояснити питання перед слуханням; виявляти та узагальнювати важливі факти, процесуальну історію та правові питання. Судові помічники мають бути впевненими, що працюють поруч із суддею, а також демонструвати високі інтелектуальні здібності і здатність працювати під тиском. Ця роль надзвичайно складна і часто приваблює успішних адвокатів на початку своєї кар’єри [189]. Під час здійснення професійної діяльності помічники судді надають неоціненну допомогу суддям шляхом аналізу апеляційних документів та юридичних досліджень, що роз’яснюють питання до апеляції, а також розгляд форми та характеру апеляцій у представлених справах [190].

Досвід, якого судові помічники набувають під час діяльності в суді, є унікальним й особливим. На той час коли справа доходить до Верховного суду, аргументи належать до юридичних питань, і факти справи можуть здаватися досить далекими. Незважаючи на це, судді дуже уважно відбивають результати діяльності залучених людей, а також необхідність забезпечення належного розвитку закону. Судові помічники здійснюють важку роботу [197].

Для успішного кандидата не існує фіксованого профілю, але посада судового помічника має на меті надати студентам юридичної галузі унікальну можливість працювати в судах. Як правило, кандидат має практичний досвід у галузі правових досліджень. Досвід, накопичений у перші роки практики, оцінюється, хоча і не є суттєвим. Судовий помічник має демонструвати високі інтелектуальні здібності, цілеспрямованість і здатність добре працювати під тиском. Відмінні інформатичні та письмові навички також є важливими [190].

Варто зазначити, що Комерційний суд заснував пілотну схему судового помічника Комерційного суду в поєднанні з Комерційною асоціацією юристів (COMBAR). Передбачається, що перші асистенти з юридичного обслуговування господарських судів розпочнуть свою 6-місячну діяльність на 11 січня 2018 року [191].

Це є високим пріоритетом для Комерційного суду та COMBAR, що на майбутнє відіграватиме значну роль як у підтримці роботи Комерційного суду, так і в розвитку молодших співробітників. Помічник судді в Комерційному суді стане престижною посадою, і, як очікується, її займатимуть успішні кандидати. Адміністрування схеми та добір кандидатів здійснюватиме Комерційний суд. Успішні заявники отримають винагороду. Для цілей пілотної схеми ця винагорода буде виплачуватися безпосередньо відповідними палатами успішних заявників, фінансування буде на постійній основі [191].

Таким чином, у Великій Британії судовий помічник здійснює досить об’ємну та цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення здійснення судочинства, що є неоціненним досвідом як для самого випускника юридичного коледжу - судового помічника, так і для громадян, оскільки останнім надаються якісні адміністративні послуги в суді.

Слід зауважити при цьому, що взагалі в Європі відсутні єдині стандарти організації роботи помічників суддів. З іншого боку, існують добре визначені європейські стандарти функціонування незалежної й ефективної судової системи. Тому допомога, що надається суддям для підвищення ефективності та дієвості їхньої роботи, має розглядатися як невід’ємна складова заходів, що мають вдосконалити функціонування судової системи на благо суспільства [104].

В Індії випускники юридичних факультетів мають вийти на розгляд конкурсної комісії, щоб отримати статус юридичного клерка (law clerks) [194]. Реєстр Верховного суду Індії запрошує в січні кожного року подавати заяву на посаду юридичного клерка від коледжів та університетів. Університети рекомендують своїх студентів у Реєстрі, де відображаються заявки та кандидати в короткі списки. Протягом першого тижня червня кандидати зі списку обстежуються поважною колегією суддів Верховного суду. Кваліфіковані кандидати отримують пропозиції протягом року. Зазвичай два юридичних клерка призначаються на кожного суддю на один рік [194].

На посаду юридичного клерка має право подавати документи особа, що має відповідну освіту. Кандидат має володіти знаннями комп’ютера, зокрема щодо вилучення необхідної інформації з різних пошукових систем / процесів. Кандидат не має бути молодшим від 18 років і старшим від 27 років. Добір відбувається на підставі письмового іспиту та інтерв’ю. За заявку кандидати зобов’язані сплатити в розмірі 200 доларів США [195].

Робочий профіль юридичного клерка різний, залежно від судді, у якого він працює. Робота стосується різного роду справ, що включає участь у судовому розгляді та підготовку зауважень до аргументів, висунутих консультантами з питань, зазначених у списку. Вони також допомагають суддям у складанні рішень і розпоряджень, доповнюючи їх дослідженнями та аналізом справ [194]. 2014 року Верховний Суд збільшив щомісячну стипендію юридичних клерків з 25000 до 30000 рупій [194].

Часом деякі судді не можуть покладатися на юридичних клерків через конфліктність, особливо в суперечках з політичним резонансом. Проте їх допомога потрібна для того, щоб підготуватися до попередніх слухань, які відбуваються для вирішення питання про допущення справи на регулярне слухання по суті. Останніми роками внесок юридичних клерків у формування судових висновків стає все більш очевидним через збільшення посилань на іноземні прецеденти та наукові праці [192].

Крім того, студенти з правознавчих коледжів по всій країні мають можливість виступати в ролі юридичних клерків, тривалість роботи яких може становити від чотирьох до шести тижнів, що називається «короткостроковою судовою службою». Як правило, ці короткотермінові клерки не отримують винагороди. Загальний процес потрапляння на таку службу обмежується поданням заяви студентом університету. Секретар суду розглядає заяви та повідомляє керівника апарату суду. Короткострокові юридичні клерки виконують різноманітну роботу, яка може включати підготовку документів, допомогу в написанні судових рішень тощо. Вони також можуть бути присутніми на судовому засіданні [192].

Отже, в Індії роботу помічника судді виконують юридичні клерки, що є випускниками юридичних факультетів, мають повну цивільну дієздатність і призначаються на посаду за рекомендацією університетів, проходячи при цьому конкурсну комісію зі співбесідою, при призначенні відповідно здійснюють організаційно-правові повноваження щодо допомоги судді протягом певного строку (на один рік).

Усе вищевикладене дає підстави зробити такі висновки:

- у США є посада судового службовця (клерка), основним завданням якого є допомога судді при вирішенні прецедентних справ, їх опис та аналіз, особливостями його статусу є те, що він не є державним службовцем, проте має широкий спектр правових гарантій та соціальних пільг, які складають цілісну систему його адміністративно-правового забезпечення, що впливає на високий престиж професії та широке конкурентне середовище в цій галузі;

- досвід Канади дозволяє визначити, що посада помічника судді (клерка) є надзвичайно престижною, оскільки полягає у правовій допомозі судді в організації судового процесу, крім того помічник судді обирається відкритим конкурсом через подання онлайн-заявки, за відповідності всім формальним вимогам на посаду;

- у ФРН та Австрії існує посада правозастосовника (rechtspfleger), який виконує функції помічника судді, проте є незалежним органом правосуддя, що діє на підвідомчій основі відповідно до закону в різних підвидах юрисдикцій, зокрема в судовій представляє суди у правовідносинах і виконує організаційно-управлінські повноваження;

- заслуговує на увагу досвід Польщі, де помічники суддів є частиною апарату суду, виконують повноваження для надання допомоги всім суддям суду при здійсненні правосуддя та призначаються шляхом проведення трьохетапного конкурсу, який визначає відповідність формальних вимог і розумових здібностей кандидата на посаду помічника судді;

- у Франції функції помічника судді виконує клерк суду, який є державним службовцем і належить до виконавчої гілки влади (підпорядкований Міністерству юстиції) та виконує організаційно-судові повноваження, пов’язані з управлінням судом, наданням допомоги та адміністративних послуг, веденням інформативно-комунікативної роботи;

- у Литві помічники суддів є фактично асистентами суддів з публічно - правовим статусом державних службовців, функціональні обов’язки яких направлені на всебічну (організаційну, правову, методичну) допомогу суддям у здійсненні судочинства;

- у Великій Британії судовий помічник здійснює досить об’ємну та цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення здійснення судочинства, що є неоціненним досвідом як для самого випускника юридичного коледжу - судового помічника, так і для громадян, оскільки останнім надаються якісні адміністративні послуги в суді;

- в Індії роботу помічника судді виконують юридичні клерки, що є випускниками юридичних факультетів, мають повну цивільну дієздатність і призначаються на посаду за рекомендацією університетів, проходячи при цьому конкурсну комісію зі співбесідою, при призначенні відповідно здійснюють організаційно-правові повноваження щодо допомоги судді протягом певного строку (на один рік).

Отже, аналіз зарубіжного досвіду дає підстави вважати, що в країнах - учасницях ЄС адміністративно-правовий статус помічників суддів за своєю юридичною природою є різним, зокрема у Федеративній Республіці Німеччина та Австрії помічники суддів є незалежними органами судової гілки влади, у Польщі помічники суддів є частиною апарату суду, у Франції функції помічника судді виконує клерк суду, який є державним службовцем та складовою виконавчої гілки влади, у Литві помічники суддів є фактично їх асистентами з публічно-правовим статусом державних службовців. Проте загальні формальні вимоги до кандидатів на посаду помічника судді є майже ідентичними, а статус помічників суддів закріплено у спеціалізованих законах у сфері судочинства, що варто впроваджувати в українську систему.