<<
>>

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Адміністративно-правове забезпечення судової влади є вагомим чинником незалежності судової гілки влади. Незалежність суддів є наріжним каменем винесення справедливих, гуманних і законних рішень відповідно до безумовного панування принципу верховенства права.

Адже саме від високої правової культури, правосвідомості й професійної майстерності суддів, помножених на нульову толерантність до корупції, залежить відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів громадян, ефективність функціонування судової гілки влади, підтримання загалом правопорядку в державі.

З погляду професійної діяльності, найбільш близькою особою до судді є його помічник, добір якого суддя здійснює самостійно, без конкурсу, що є безпрецедентним випадком у загальній теорії державного управління. Без перебільшення можна сказати, що суддя і його помічник (помічники) є провідною складовою судової гілки влади, від успішності формування і функціонування якої безпосередньо залежить рівень здійснення судочинства, якісне і своєчасне відновлення порушених прав і свобод фізичних і юридичних осіб.

Ситуація щодо судової гілки влади є складною: як показують результати соціологічного дослідження Центру Разумкова стосовно ставлення громадян України до суспільних інститутів, загалом довіру до державного апарату (чиновників) виявляють 11,2% респондентів (не довіряють 80,7%), із них судовій системі зовсім не довіряють 47,3 %, швидше не довіряють 33,6 %, швидше довіряють 8 %, повністю довіряють 1,3 % опитаних громадян[1]. Така ситуація склалася в силу багатьох негативних чинників, серед яких провідним є значний некомплект суддів, а також тривала реформація самих судів щодо їх об’єднання. Усе це разом, із прорахунками у кадровому забезпеченні судової гілки влади, призвело до значного зниження ефективності діяльної судів, насамперед через перевантаженість суддів, що призводить до порушення строків розгляду справ, критично зменшує час на прийняття обґрунтованого рішення суддями.

Означені негативні чинники безпосередньо стосуються помічників суддів, коли їх судді тривалий час не мають повноважень або відсутні з поважних причин (тривале відрядження, відсторонення від посади, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною тощо), що призводить до значного перевантаження помічників суддів, які здійснюють судочинство, та невизначеного організаційно-правового стану інших осіб апарату суду. Розв’язання цієї ситуації вимагає не тільки правозастосовних, але й розвитку теоретичних положень щодо адміністрування судової влади загалом і новітнього наукового обґрунтування адміністративно-правового статусу помічників суддів, зокрема й відповідного вдосконалення чинного законодавства.

Зв’язок теми дисертації із сучасними дослідженнями. Схожу проблематику аналізував у своїх працях А. Іванищук, який здійснив комплексний доктринальний аналіз положень адміністративно -правового забезпечення судової влади[2]. В. Куценко здійснював наукові пошуки у сфері організаційно-правового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення незалежності судової влади[3]. Наукові пошуки О. Михайлова присвячено комплексному науковому дослідженню правового статусу інших учасників адміністративного судочинства, зокрема деякі положення дослідження приділено помічникам суддів[4].

Крім них окремі питання аналізованої нами проблематики досліджували В. Авер’янов, С. Алфьоров, Н. Армаш, К. Бабенко, О. Бандурка, В. Басс, Д. Беззубов, Ю. Битяк, О. Безпалова, В. Бойко, А. Борко, М. Бояринцева, М. Булкат, В. Галунько, Ю. Гаруст, О. Гумін, С. Діденко, О. Джафарова, О. Єщук, М. Закурін, Т. Коломоєць, В. Колпаков,

H. Квасневська, С. Кічмаренко, В. Ковальська, А. Ковальчук, А. Комзюк,

0. Кузьменко, В. Лаговський, А. Малихіна, Д. Мандичев, А. Манжула,

I. Марочкін, С. Обрусна, Я. Окар-Балаж, І. Окунєв, В. Оксінь, І. Орловська,

1. Осика, А. Рибас, Н. Сібільова, Є. Соболь, К. Чижмарь, А. Чубенко, Д. Шпенов, П. Шпенова та ін.

Проте вищезазначені вчені розкривали лише окремі аспекти адміністративно-правового статусу помічника судді, не звертаючись до цієї проблематики цілеспрямовано.

Таким чином, загальна недовіра громадян до судової гілки влади, потреба створення умов, щоб судді мали всі наявні ресурси для ефективного відновлення прав, свобод і законних інтересів осіб, наявність у чинному адміністративно-правовому статусі помічників суддів законодавчих прогалин і невідповідностей зумовлюють актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертацію виконано відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, Стратегічного плану розвитку судової влади України на 2013-2015 роки, затвердженого Радою суддів України 21 січня 2012 р., Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. №5, планів науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495), «Адміністративно- правове забезпечення розвитку судової влади в Україні» (номер державної реєстрації 0117U004649).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретико-методологічних засад, нормативних основ і практичної реалізації суб’єктами публічної адміністрації своїх повноважень у сфері здійснення судочинства розробити положення щодо вдосконалення адміністративно-правового статусу помічника судді.

Відповідно до поставленої мети в роботі заплановано вирішити такі завдання:

- розкрити поняття адміністративно-правового статусу помічника

судді;

- визначити місце й роль помічника судді в судовій гілці влади;

- виявити принципи діяльності помічника судді;

- визначити функції та завдання помічника судді;

- з’ясувати особливості адміністративних обов’язків помічника судді;

- розкрити юридичну природу та здійснити класифікацію адміністративних прав помічника судді;

- провести компаративістичну характеристику зарубіжного досвіду визначення статусу помічника судді;

- удосконалити законодавство щодо адміністративно-правового статусу помічника судді в Україні.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правового статусу помічника судді.

Предмет дослідження - адміністративно-правовий статус помічника судді в Україні.

Методи дослідження. У ході дослідження було використано сукупність методів наукового пізнання. Діалектичний метод дав змогу визначити найбільш якісні ознаки певних явищ, що дозволило виділити наукову новизну («уперше») (підрозділи 1.1, 1.3), а саме розкрити юридичну природу помічника судді та морально-етичні принципи його

адміністративної діяльності. Логічні методи аналізу й синтезу

використовувалися майже у всіх підрозділах дисертації (1.1, 2.1, 2.2, 2.3) для розкриття основних елементів адміністративно-правового статусу помічника судді. Метод дедукції дозволив визначити особливості певних правових явищ за допомогою динаміки дослідження від загальних до спеціальних властивостей (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 3.2). Використання методу індукції дозволило розкрити одиничні положення, отримані від узагальнення кількісних та якісних ознак (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1). Широкого застосування в дисертації набув метод класифікації (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Формально-догматичний метод використано під час аналізу вітчизняного й зарубіжного законодавства (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Метод порівняльного законодавства визначив особливості зарубіжного досвіду визначення статусу помічника судді (підрозділ 3.1). Метод теоретико-правового прогнозування дозволив визначити напрямки вдосконалення законодавства в аналізованій сфері (підрозділ 3.2). Соціологічний метод допоміг здійснити власне соціологічне опитування (додаток А до дисертації).

Наукова новизна отриманих результатів аргументується тим, що дисертація є першим монографічним дослідженням у вітчизняній правовій літературі, присвяченим аналізу адміністративно-правового статусу помічника судді. У результаті проведеного аналізу сформовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в зазначеній сфері, зокрема:

уперше:

- розкрито юридичну природу помічника судді як службовця патронатної служби, який забезпечує виконання суддею відповідних повноважень і сприяє здійсненню правосуддя, призначається за поданням судді під час здійснення судочинства та є його юридичним продовженням, при цьому суддя і помічник судді складають провідний елементарний юридичний компонент судової гілки влади;

- виявлено й описано принципи адміністративної діяльності помічника судді, які випливають зі змісту й сутності допоміжної ролі службовця патронатної служби в системі судової гілки влади, що базуються на гуманітарній природі сучасного судочинства, людиноцентристській теорії адміністративного права, європейських стандартах здійснення судочинства, основу яких складає повага до гідності людини з поєднанням професійних засад щодо координації та взаємодії помічника судді із суддею, апаратом суду, дотримання засад доброчесності, професійності та толерантності;

удосконалено:

- наукове розуміння функцій помічника судді, серед яких провідною визначено функцію забезпечення судді всім необхідним для здійснення судочинства, як високо інтелектуальної адміністративної діяльності помічника судді, що забезпечує значне підвищення ефективності діяльності судової гілки влади загалом і розвантаження суддів від великого обсягу технічної роботи зокрема;

- поняття адміністративних прав помічника судді - як його можливостей, що визначаються й гарантуються нормами адміністративного права, виражають дозволену поведінку стосовно виконання покладених на нього обов’язків і використовуються у процесі здійснення ним професійної діяльності для організаційно-правового забезпечення судочинства та захисту прав, свобод і законних інтересів осіб у сфері судоустрою;

- законодавство щодо адміністративно -правового статусу помічника судді шляхом покращення захисту адміністративних прав, законних інтересів помічника судді як працівника патронатної служби, ліквідації інституту дисциплінарної відповідальності помічника судді, формальної законодавчої закріпленості прав суддів мати помічників на умовах патронатної служби, матеріального заохочення помічника судді та права самостійно здійснювати добір помічників;

отримали подальшого розвитку:

- наукові положення щодо місця помічника судді в судовій гілці влади, що полягають у визначенні його правового становища як суб’єкта адміністративного права, який під час виконання адміністративних повноважень протягом певного часу стає потенційним кандидатом на зайняття посади судді, тобто в подальшому поповнює кадровий запас судової влади, адже є особою з професійними навичками у сфері судочинства;

- наукові положення щодо адміністративних обов’язків помічника судді як виду й міри належної (або необхідної) поведінки цієї особи, що прописано в адміністративному законодавстві на основі засад публічного інтересу, який має забезпечити судова гілка влади в суспільстві, виходячи з провідної ролі в ній судді, на утримання якого витрачаються значні державні кошти, та розвантаження його від технічної юридичної роботи, щоб підвищити ефективність здійснення судочинства, для задоволення прав і законних інтересів судді, судової гілки влади та суспільного інтересу загалом;

- компаративістичні положення щодо визначення статусу помічника судді в країнах-учасницях ЄС, у результаті чого виявлено різноманітні особливості адміністративно-правового статусу помічника судді як незалежного суб’єкта судової юрисдикції, державного службовця, клерка суду, суб’єкта виконавчої гілки влади та асистента судді, статус і формальні вимоги до яких закріплено в спеціалізованому законі відповідної країни у сфері судоустрою.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх може бути використано у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого теоретичного розроблення питань адміністративно-правового статусу помічника судді (акт упровадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- правозастосовній діяльності - щодо вдосконалення адміністративно- правового статусу помічника судді (акт упровадження Приморського районного суду м. Одеси);

- навчальному процесі - під час розроблення та викладання навчальних дисциплін «Проблеми теорії адміністративного права», «Проблеми адміністративно-правового забезпечення у сфері реформування місцевих судів в Україні», у підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій (акт упровадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- правовиховній сфері - для підвищення правової культури та правосвідомості широкого загалу громадян - суддів, помічників суддів, інших осіб апарату суду.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено та обговорено на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні погляди на актуальні питання правових наук»: матеріали міжнародної науково- практичної конференції» (м. Запоріжжя, 27-28 листопада 2015 р.), «Становлення громадянського суспільства в Україні: нормативно -правове підґрунтя» (м. Дніпропетровськ, 6-7 травня 2016 р.), «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Одеса, 10-11 лютого 2017 р.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 231 сторінку. Робота містить список використаних джерел із 202 найменувань на 20 сторінках.

<< | >>
Источник: ПАНЧУК ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОМІЧНИКА СУДДІ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2018. 2018

Еще по теме ВСТУП:

  1. Вступительная статья
  2. Статья 231. Вступление в силу настоящего Федерального закона
  3. Статья 17. Вступлениев силу настоящего Федерального закона
  4. Вступление России в международные финансовые институты
  5. § 4. Производство по пересмотру вступивших в законную силу судебных постановлений по вновь открывшимся или новым обстоятельствам
  6. 76. Законная сила судебного решения: понятие, свойства, объективные и субъективные пределы. Момент вступления судебного решения в законную силу.
  7. 30. Третьи лица, заявл. самостоятельные требования относительно предмета спора: понятие, порядок вступления в процесс, права и обязанности.
  8. 62.Законная сила судебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  9. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу.
  10. Законная силасудебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  11. Статья 131. Преимущественное право вступления в члены жилищного кооператива в случае наследования пая
  12. Вопрос 9. Пересмотр судебных решений, вступивших в законную силу, сущность и значение.
  13. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов, вступивших в законную силу (общая характеристика) в гражданском процессе;
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -