<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Останні події, що відбулися в Україні (Революція Гідності, підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом) засвідчили необхідність докорінної трансформації всієї правоохоронної системи, яка опинилась у кризовому стані.

Передусім, це стосується органів внутрішніх справ, які перебувають у найбільш тісному зв’язку з населенням.

Низький рівень контролю з боку суспільства, неефективність та значна тривалість механізму реагування на скарги громадян щодо незаконних дій працівників міліції, мілітаризація і політизація її діяльності призвели до того, що міліція у широких верств населення обґрунтовано викликала негатив, асоціюючись, передусім, з усілякими утисками прав і свобод громадян, зловживанням повноваженнями, надвисоким рівнем корумпованості, свавіллям та безчинствами. Саме тому прийнятий 02.07.2015 р. Закон України «Про Національну поліцію» відкрив можливості докорінно змінити ситуацію в нашій державі та передбачив утворення нового правоохоронного органу - Національної поліції, що покликаний забезпечити публічну безпеку і порядок, права і свободи людини, інтереси суспільства і держави.

Прийнятий Закон визначив правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. При цьому саме від законодавчого закріплення статусу працівників поліції, а також від правильної реалізації прав та обов’язків таких суб’єктів залежить ефективність функціонування одного з найбільш соціальних та водночас найновіших інститутів нашої держави - інституту Національної поліції України.

Проблеми адміністративно-правового статусу державних службовців та окремі аспекти адміністративно-правового статусу працівників органів внутрішніх справ досліджували такі науковці, як: В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Є. Ю. Бараш, В. О. Басс, Д. М. Бахрах, О.

І. Безпалова,

Ю. П. Битяк, В. В. Галунько, Ю. В. Гаруст, І. П. Голосніченко, С. М. Гусаров, Є. В. Додін, О. Ю. Дрозд, А. П. Кармолицький, М. Ф. Криштанович, В. В. Ковальська, Ю. В. Ковбасюк, А. Т. Комзюк, М. І. Корнієнко, М. В. Кравчук, В. В. Маліков, А. А. Манжула, М. Д. Мартинов, А. Ф. Мельник, О. М. Музичук, О. Ю. Оболенський, Д. В. Олійник, А. В. Панчишин, В. П. Пилипишин, А. М. Подоляка, Т. О. Проценко, Є. В. Сергієнко, Г. П. Ситник, Є. Ю. Соболь, А. В. Солонар, В. В. Сокуренко, М. П. Ткач, В. Г. Фатхутдінов, С. І. Чернов, В. В. Чумак,

М. Д. Шаргородський, С. А. Шепетько, С. В. Шестаков, Н. В. Янюк та ін. Проте, незважаючи на беззаперечну актуальність наукових пошуків у сфері статусу поліцейських, вивченню даної проблематики приділено недостатньо уваги. Зазначене, у свою чергу, пов’язане із новизною більшості елементів даного інституту, що визначені Законом України «Про Національну поліцію», а також поетапністю введення цього Закону в дію.

Таким чином, необхідність підвищення ефективності діяльності працівників Національної поліції України, недостатність наукових розробок із цієї проблематики, недосконалість правового регулювання у зазначеній сфері обумовлюють актуальність комплексного дослідження адміністративно-правового статусу працівників Національної поліції України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на тему: «Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин» (номер державної реєстрації 0107U008696). Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки (затверджені постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14) та перспективним напрямам кандидатських і докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, перелік яких затверджено рішенням Президії Національної академії правових наук України від 18.10.2013 р.

№ 86/11.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, особливості та зміст адміністративно-правового статусу працівників поліції в Україні, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі

задачі:

- визначити поняття та особливості державної служби в органах поліції України як місця реалізації працівником поліції правового статусу;

- встановити сутність та значення адміністративно-правового статусу працівника поліції в Україні;

- охарактеризувати правовідносини, що виникають під час виконання працівником поліції правоохоронних завдань, та вирішити проблему їх відмежування від адміністративних правовідносин;

- окреслити склад адміністративно-правового статусу працівника поліції в Україні;

- розкрити зміст основних елементів адміністративно-правового статусу працівника поліції: прав та обов’язків, а також юридичної відповідальності;

- узагальнити зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання статусу працівника поліції та запропонувати можливості його використання в Україні;

- опрацювати гарантії забезпечення реалізації адміністративно- правового статусу працівника Національної поліції України та визначити шляхи їх удосконалення;

- запропонувати шляхи удосконалення оцінювання професійної діяльності працівників Національної поліції України.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають під час діяльності працівників Національної поліції України.

Предмет дослідження - адміністративно-правовий статус працівників Національної поліції України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлюється системним підходом, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.

Формально-логічний метод було застосовано при визначенні поняття, особливостей та складу адміністративно-правового статусу працівника поліції (підрозділи 1.2, 1.4). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.2 та 3.2). Порівняльно-правовий метод став у нагоді для порівняння положень Закону України «Про міліцію» та нового Закону України «Про Національну поліцію», а також при дослідженні зарубіжного законодавства у цій сфері (підрозділи 2.1, 2.3, 3.1 та 3.2). Метод статистичного аналізу (підрозділ 2.2) було використано під час роботи з матеріалами судових справ та звітами Міністерства внутрішніх справ України.

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації є наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного, конституційного, цивільного, трудового права, інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно- правових актів, які визначають нормативні засади діяльності Національної поліції України.

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практики правоохоронної діяльності працівників Національної поліції України, зарубіжного досвіду видання поліцією правових актів, аналітичні статті, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали про діяльність органів внутрішніх справ за 2014- 2015 рр., а також офіційні дані із Єдиного реєстру судових рішень.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є однією з перших спроб на узагальненому рівні, з використанням сучасних методів пізнання та урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права виконати комплексне дослідження адміністративно- правового статусу працівників поліції в Україні, що дозволило обґрунтувати низку нових концептуальних положень і висновків, надати практичні рекомендації та пропозиції з досліджуваних питань. Основні з них такі:

вперше:

- визначено, що державна служба в органах поліції в адміністративно-правовому аспекті - це особливий вид адміністративно- службової діяльності, яка передбачає здійснення спеціальним суб’єктом - поліцейським частини функцій і завдань держави у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку, охорони прав та інтересів громадян та інших осіб, які потребують надання поліцейської допомоги, боротьби зі злочинами та правопорушеннями, в порядку і межах повноважень, визначених законодавством;

- залежно від змісту обов’язків працівника поліції обґрунтована доцільність їх об’єднання в наступні групи: загальні обов’язки морально- етичного характеру; загальні обов’язки професійного характеру, які виконує кожний поліцейський незалежно від рівня займаної посади; обов’язки поліцейського, які виникають у зв’язку із перебуванням поліцейського на керівній посаді; обов’язки, які виникають у поліцейського у зв’язку із здійсненням своїх державно-владних повноважень; обов’язки поліцейського у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення;

- з метою удосконалення процедури та критеріїв оцінювання професійності діяльності працівника Національної поліції запропоновано:

1) розширити форми оцінювання професійності діяльності поліцейського;

2) доповнити критерії оцінювання професійності діяльності поліцейського;

3) у ст. 49 Закону України «Про Національну поліцію» визначити основні особистісні та професійні якості працівника поліції;

удосконалено:

- визначення категорії «адміністративно-правовий статус працівника поліції» як регламентованої нормами адміністративного законодавства системи складових елементів, що визначають правове становище працівника поліції в правовідносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами, а також з іншими поліцейськими при виконанні посадових обов’язків, що характеризує його як суб’єкта державно-владних повноважень;

- підхід до визначення критеріїв відмежування адміністративних від

службово-трудових, кримінальних, кримінально-процесуальних,

кримінально-виконавчих, інформаційно-правових та деяких інших правовідносин, що виникають у діяльності поліцейського.

Для чіткого та безпомилкового їх відмежування запропоновано системне застосування комплексу елементів: суб’єктного, об’єктного складу, змісту та підстав виникнення правовідносин;

- розуміння структури адміністративно-правового статусу працівника поліції України, до якої віднесено такі елементи: 1) порядок зайняття посади працівника поліції, кваліфікаційні вимоги до кандидата на відповідну посаду;

2) принципи та гарантії проходження служби на посаді працівника поліції;

3) повноваження, функції та юридична відповідальність працівника поліції;

4) підстави звільнення з посади працівника поліції;

- визначення поняття адміністративних прав поліцейського, під якими пропонується розуміти закріплену в адміністративному законодавстві міру дозволеної поведінки працівника поліції, яка наділяє його можливістю виконувати державно-владні повноваження та вступати в адміністративні правовідносини з іншими суб’єктами;

- визначення поняття адміністративних обов’язків працівника поліції як міри належної та необхідної для виконання покладених на нього завдань та функцій поведінки, зміст якої виражається у здійсненні певних дій або в утриманні від них та визначається законодавством України;

- узагальнення спеціальних вимог притягнення поліцейського до

юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, до яких віднесено: 1) передування цьому службового розслідування; 2) особливі види стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейського (наприклад, пониження у спеціальному званні на один ступінь як дисциплінарне стягнення, позбавлення звання як додатковий вид кримінального покарання); 3) обов’язкове проведення атестування

поліцейського перед прийняттям рішення про звільнення з посади у зв’язку із службовою невідповідністю;

- характеристику невиконання або неналежного виконання поліцейським своїх посадових обов’язків як підстави адміністративної та дисциплінарної відповідальності: 1) виступає дієвим засобом забезпечення службового порядку та дисципліни; 2) має особливі наслідки, крім власне застосування санкцій: у встановлених випадках супроводжується обов’язковим звільненням поліцейського із займаної посади; особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не може стати в майбутньому поліцейським; 3) об’єктом є встановлений порядок проходження служби в органах поліції, а предметом - посадові обов’язки поліцейського; 4) об’єктивну сторону цього адміністративного або дисциплінарного проступку можуть становити такі діяння: у формі активної дії - неналежне виконання обов’язку; у формі бездіяльності - невиконання покладеного на поліцейського обов’язку; 5) суб’єктом виступає поліцейський, незалежно від рівня посади, яку він займає; 6) із суб’єктивної сторони таке діяння може характеризуватися умисною або необережною формою вини, тобто за необережність (службову халатність, недбалість) також настає юридична відповідальність;

- характеристику системи заходів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу працівника поліції, до яких віднесено:

1) гарантії - умови; 2) організаційно-правові гарантії; 3) гарантії інформаційно-правового забезпечення; 4) гарантії забезпечення особистої безпеки поліцейського та безпеки членів його сім’ї; 5) гарантії правового захисту поліцейського; 6) гарантії соціального захисту поліцейського; 7) службово-трудові гарантії; 8) гарантії належного виконання поліцейським своїх посадових обов’язків та недопущення зловживання своїм службовим становищем;

дістали подальшого розвитку:

- пропозиції щодо способів використання позитивного зарубіжного досвіду у сфері регулювання адміністративно-правового статусу працівника поліції в законодавстві України, а саме: 1) в окремій статті Закону України «Про Національну поліцію» визначити адміністративні права поліцейського;

2) в ст.

61 Закону України «Про Національну поліцію» доповнити обмеження щодо діяльності поліцейського такими з них, як заборона використовувати в особистих інтересах або в інших цілях, крім службових, фінансові, матеріально-технічні та інформаційні засоби, інше державне майно;

3) закріпити повноваження поліцейського в умовах надзвичайного, воєнного стану, під час військових конфліктів; 4) застосувати зарубіжний досвід у сфері формування механізму взаємодії різних поліцейських органів з іншими правоохоронними органами; 5) в Законі України «Про Національну поліцію» закріпити право поліцейських залучати у встановлених випадках громадські правоохоронні формування до виконання завдань поліції, в тому числі спільних, підвищити ефективність механізму їх взаємодії;

- пропозиції щодо удосконалення правового регулювання юридичних гарантій забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу працівника поліції, зокрема: 1) в окремій статті Закону України «Про Національну поліцію» передбачити гарантії діяльності професійних спілок поліцейських; визначити їх права та обов’язки, в тому числі щодо захисту прав та інтересів поліцейських; порядок їх формування; 2) встановити на рівні закону загальні рекомендації щодо поведінки та повноважень поліцейських в умовах воєнного, надзвичайного стану та під час окупації іноземною державою; 3) передбачити основні форми та методи здійснення державного контролю за діяльністю поліцейських.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - як основа для подальшого розроблення теоретико-правових питань адміністративно-правового статусу працівника Національної поліції України (акти впровадження Науково-дослідного інституту публічного права, Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» та Кримінологічної асоціації України);

- правотворчості - під час підготовки й уточнення низки законодавчих та підзаконних актів з питань правоохоронної діяльності Національної поліції України (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- правозастосуванні - під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій щодо механізму реалізації адміністративно-правового статусу працівника Національної поліції України;

- освітньому процесі - в ході підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право і процес», «Судові та правоохоронні органи», «Адміністративна діяльність Національної поліції України», «Правозастосовна діяльність поліції»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ та Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Їх враховано також у навчально- методичних розробках, підготовлених за участю автора (акти впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ та Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (Київ, 2015); «Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ» (Київ, 2015); «Право, суспільство і держава: форми взаємодії» (Київ, 2015); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Запоріжжя, 2016).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено в десяти наукових публікаціях, серед яких шість статей, що опубліковані у фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав, а також чотири - тези наукових повідомлень на науково- практичних конференціях.

<< | >>
Источник: ЛЕМЕШ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2016. 2016

Еще по теме ВСТУП:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -