<<
>>

Висновки до розділу 2.

1. Резюмуючи викладене у цьому розділі, зазначимо, що в сучасних умовах зростання вимог до професійної компетентності прокурорів особливо пріоритетним є питання впровадження правового забезпечення системи безперервного професійного навчання прокурорів.

2. Ґрунтовного підходу потребують питання щодо визначення строків і термінів навчання, оскільки, строки визначені лише для проходження підвищення кваліфікації у формі навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, у тому числі за дистанційною формою, раз на 5 років, а це не відповідає реальним потребам працівників, а також принципу безперервного навчання.

3. Зміст, форма та організація підвищення кваліфікації не повною мірою відповідають вимогам сучасності і мають розгалужений характер, оскільки у вимогах до претендента на вищу посаду прокурорсько-слідчого працівника не передбачено проходження конкурсу. Визначити професійну компетентність прокурорсько-слідчого працівника можливо лише за умови впровадженням комплексного підходу до об’єктивної атестації прокурорсько- слідчих працівників та термінів її проходження.

4. Систематичне підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників не повністю фіксується кадровими підрозділами. Наприклад, до особової справи долучаються тільки матеріали проходження стажування та навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України. Тому необхідно створити правові підстави для фіксації форм контролю за проходженням безперервного професійного навчання в органах прокуратури України. Зокрема, конспектів, письмових звітів, протоколів оперативних нарадах щодо обговорень виконання індивідуальних завдань та стажування, наукових статей та публікацій у відомчому журналі «Вісник прокуратури», «Вісник Національної академії прокуратури України», виступів на науково-практичних конференціях та семінарах Крім того, відсутнє методичне та документальне забезпечення механізму та контролю рівня знань у процесі самостійного навчання.

5. Удосконалення потребує організація проходження таких форм навчання: самоосвіти як основної форми безперервного навчання в системі підвищення кваліфікації прокурорів та самостійного навчання прокурорів зі стажем роботи до 3 років як фундаментальної форми навчання. Вважаємо, що якість отриманих знань при використанні такої форми навчання залежить від мотивації прокурорсько-слідчого працівника, а також від змісту необхідного доступного матеріалу. Тому належна організація вказаної форми внаслідок розробки правової регламентації системи організаційних і методичних заходів, мотивації щодо професійного самовдосконалення, заходів контролю якості отриманих знань забезпечить значне підвищення рівня професійної компетенції всіх прокурорів органів прокуратури України.

6. В результаті проведеного аналізу функціонування базових прокуратур в органах прокуратури України, вивчення зарубіжного досвіду організації діяльності базових прокуратур, вважаємо, що підвищення кваліфікації прокурорів у базових прокуратурах сприяє зростанню професійного рівня молодих спеціалістів. Проте потребує удосконалення правове регулювання організації навчального процесу, взаємодії базових прокуратур районного рівня з Національною академією прокуратури України. Тому, подальшим позитивним розвитком базових прокуратур має стати тісна співпраця і координація навчального процесу науковими та науково- педагогічними працівниками Національної академії прокуратури України.

7. Система підвищення кваліфікації не передбачає чіткої

взаємозалежності рівня знань, стажу роботи на посаді прокурора, категорії посад і обсяг повноважень прокурора, професіоналізму при виконанні посадових обов’язків та періодичності підвищення кваліфікації прокурорів.

8. В умовах швидкого зростання обсягів інформації, поширення нових форм навчання якісне безперервне професійне навчання прокурорів залежить від професійної компетенції науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України, а саме від постійного і ґрунтовного підвищення кваліфікації. Ефективне використання сучасних технологій навчання, запровадження дистанційного навчання вимагає належної методичної підготовки, підвищення професійної компетенції науково-педагогічних працівників в галузі інформатизації навчання.

9. Науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України повинні ретельно відбиратися з числа найкращих фахівців в галузі права і прокурорів, з урахуванням досвіду їх практичної діяльності, педагогічної майстерності, зокрема, наявність ґрунтовних знань, досвіду роботи в прокуратурі та дидактичних навиків. Необхідно визначити критерії оцінки роботи науково-педагогічних працівників, що сприятиме формуванню якісного кадрового забезпечення Національної академії прокуратури України.

<< | >>
Источник: УСТИМЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОКУРОРІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до розділу 2.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -