Висновки до розділу 1.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити такі висновки:

- аналіз наукових праць із досліджуваної теми свідчить, що розгляд спеціальної юридичної літератури у умовах державно-правової розбудови, прагнення України війти в Європейський правовий простір не виключає необхідності здійснення подальших досліджень організаційно-правового аспекту підвищення кваліфікації прокурорів в Україні.

- здійснене теоретико-правове та методологічне дослідження підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в контексті визначення поняття і сутності, проведений аналіз дає змогу запропонувати такі авторські дефініції понять «професійна-компетентність прокурора» та «безперервне професійне навчання прокурора».

«Професійна-компетентність прокурора» це якісна характеристика прокурора як фахівця, що визначає рівень його професійних знань, умінь, навиків, спроможність прийняття із застосуванням позитивного досвіду роботи в органах прокуратури України правильних рішень, особисті високі моральні якості, комунікативні здібності та етична професійна поведінка.

«Безперервне професійне навчання прокурора» - системне, послідовне підвищення професійної компетентності прокурора впродовж всієї практичної діяльності в органах прокуратури України.

- впровадження нормативно-правового забезпечення системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в органах прокуратури відбувалося коли Україна входила у склад радянської держави. Крім того, можна констатувати, що на пострадянському просторі союзні держави (Російська Федерація, Казахстан) мають аналогічні системи підвищення кваліфікації прокурорів. Подальший розвиток правового забезпечення системи підвищення кваліфікації прокурорів має відбуватись з урахуванням європейських стандартів безперервного навчання прокурорів;

- інтеграція України в Європейське Співтовариство потребує підготовки нової генерації компетентних фахівців органів прокуратури та формування

професійно підготовленого кадрового потенціалу, тому безперечним є подальше становлення правового забезпечення функціонування безперервного професійного навчання прокурорів. Тому, однією з передумов входження України до Європейського освітнього простору є необхідність модернізації та оптимізації організації успадкованої від радянської системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників з європейськими стандартами організації безперервного навчання прокурорів.

- висвітлений досвід зарубіжних країн функціонування систем безперервного навчання прокурорів вказує, що у більшості європейських країн науково-навчальні заклади з підготовки, підвищення кваліфікації утворені з метою забезпечення спільного навчання та засад повноправності прокурорів і суддів як членів судового корпусу;

- системи безперервного професійного навчання прокурорів доцільно класифікувати на такі системи: пострадянська система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників (Україна, Російська Федерація, Казахстан); система підготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів соціалістичних країн (Китайська Народна Республіка); західноєвропейська система безперервного навчання для прокурорів і суддів (Румунія, Франція); система безперервного навчання та підготовки прокурорів у навчальних закладах при Верховному Суді (Австрія, Японія).