Висновки до розділу 1
1. Аргументовано, що державна служба відрізняється від інших видів службової діяльності за такими ознаками: 1) фінансове та матеріально- технічне забезпечення державної служби, як правило, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету; 2) пред’явлення особливих вимог до рівня освіти, володіння навичками і практичним досвідом та інших вимог до претендента на посаду в системі органів державної служби; 3) поширення на державних службовців законодавства про попередження корупції і вимог, що пред’являються щодо політичної нейтральності, несумісності та ін.;
4) наділення державних службовців владними повноваженнями в сфері та в межах, визначених законодавством; 5) поширення на державних службовців особливих соціальних та інших гарантій, необхідних для здійснення їх діяльності, захисту прав та інтересів їх і членів їх сімей і т.д.
2. Доведено, що державна служба в органах поліції в адміністративно- правовому аспекті — це особливий вид адміністративно-службової діяльності, яка передбачає здійснення спеціальним суб’єктом — поліцейським, частини функцій і завдань держави в сфері забезпечення публічної безпеки та порядку, охорони прав та інтересів громадян та інших осіб, які потребують надання поліцейської допомоги, боротьби зі злочинами та правопорушеннями, в порядку і межах повноважень, визначених законодавством.
3. Встановлено, що юридична природа державної служби в органах поліції розкривається через її особливості, до яких слід віднести:
1) особливість завдань, які поставлені перед службовцями органів поліції (забезпечення громадської безпеки та порядку, охорона прав та інтересів громадян і т.д.); 2) можливість фінансування не тільки за рахунок коштів Державного бюджету, а також з інших джерел (плата за надані охоронні послуги); 3) особливий порядок формування органів поліції; 4) підставою для виникнення службово-трудових правовідносин в органах поліції, як правило, є контрактна форма трудового договору; 5) службовці органів поліції мають виключне право використовувати в своїй діяльності поліцейські засоби в порядку і в межах, визначених законодавством, та ін.; 6) на службовців органів поліції поширюються особливі гарантії проходження служби.
4. Визначено, що адміністративно-правовий статус працівника поліції — це регламентована нормами адміністративного законодавства система складових елементів, що визначають правове становище працівника поліції в правовідносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами, а також з іншими поліцейськими при виконанні своїх посадових обов’язків, та характеризують його як суб’єкта державно-владних повноважень.
5. Констатовано, що практичне та науково-теоретичне значення адміністративно-правового статусу поліцейського полягає в тому, що він:
1) характеризує працівника поліції як учасника адміністративних правовідносин та, відповідно, як суб’єкта державно-владних повноважень;
2) визначає межі державно-владних повноважень працівника поліції;
3) обумовлює керівне (уповноважене) або підпорядковане (зобов’язане) становище в адміністративних правовідносинах з іншими учасниками цих правовідносин; 4) надає можливість реалізувати адміністративні права та обов’язки як службовця органів поліції; 5) дозволяє відмежувати положення працівника поліції як суб’єкта адміністративних правовідносин від правового становища в інших правовідносинах.
6. Обґрунтовано, що в діяльності працівника поліції можуть виникати адміністративні, службово-трудові, кримінальні; кримінально-процесуальні, кримінально-виконавчі, інформаційно-правові, конституційно-правові правовідносини. Критеріями їх відмежування виступають суб’єктний, об’єктний склад відповідних правовідносин, їх зміст та в деяких випадках — підстави виникнення.
7. Виявлено, що проблеми відмежування адміністративних від деяких інших правовідносин, що виникають в діяльності поліцейського, пов’язані, по-перше, з тим, що всі вони належать до публічно-правової сфери, а подруге, з наявністю спільних або близьких окремих елементів структури таких правовідносин. Тому найбільш чітке уявлення про характер правовідносин надають їх об’єкт та предмет. Для чіткого та безпомилкового їх відмежування необхідне системне застосування комплексу елементів — суб’єктного, об’єктного складу, змісту та підстав виникнення.
8. Акцентовано увагу на тому, що структуру правового статусу працівника поліції України складають такі елементи: 1) порядок зайняття посади працівника поліції, кваліфікаційні вимоги до кандидата на відповідну посаду; 2) принципи та гарантії проходження служби на посаді працівника поліції; 3) повноваження, функції та юридична відповідальність працівника поліції; 4) підстави звільнення з посади працівника поліції.