Висновки до розділу 2

1. Кадрове забезпечення місцевих судів - це певна діяльність, яка полягає в залученні осіб, які відповідають установленим вимогам, до виконання трудових функціональних обов’язків у сфері здійснення судочинства та спрямована на забезпечення належного функціонування судової системи місцевих судів.

2. Зміст кадрового забезпечення діяльності місцевих судів включає в себе: нормативно-правове регулювання кадрового забезпечення місцевих судів; вимоги до посадових осіб, які здійснюють свої повноваження у сфері судочинства; порядок та умови вступу на службу у сфері правосуддя; підготовку, перепідготовку та підвищення професійного рівня працівників місцевого суду; організаційно-правові заходи до залучення компетентних осіб до судової установи; особливості статусу працівників місцевого суду; проблеми та напрямки вдосконалення кадрового забезпечення діяльності місцевих судів. Вимоги на посаду судді - це встановлені законодавством України умови, норми, яким має відповідати особа, призначена на посаду судді та наділена владними повноваженнями. Вимоги, які висуваються до працівників апарату місцевих судів, регулюються законодавством про державну службу, а також типовими положеннями та посадовими інструкціями.

3. На Державну судову адміністрацію покладено функцію кадрового забезпечення місцевих судів, відповідно до якої Державна судова адміністрація має спрямувати цю функцію таким чином, щоб забезпечити внутрішню єдність кадрового суддівського корпусу через постачання судовим установам компетентних кадрів, забезпечення їх підготовки та перепідготовки, а також стимулювання кадрів до належного виконання своїх посадових обов’язків певними адміністративними методами заохочення, переконання і примусу.

4. Корпус працівників суду забезпечується правотворчою та правозастосовною діяльністю органів державної влади, яка має бути спрямована на підняття авторитетності державної служби через установлення європейських засад її функціонування. Організаційно-правові заходи для залучення компетентних осіб до державної служби в місцевому суді включають в себе: підвищення державним службовцям рівня матеріального забезпечення; належний стан матеріально-технічного та інформаційного забезпечення; постійне проведення підготовки та перепідготовки кадрів; надання незалежності державній службі від політичної сфери суспільства; підвищення рівня соціального забезпечення та соціального захисту державних службовців; прозорість просування державних службовців по службі в судовій установі; удосконалення інституту державної служби через залучення міжнародних експертів.

5. Державна судова адміністрація - це спеціальний суб’єкт публічної адміністрації, який має специфічну юридичну природу, не входячи в систему органів виконавчої влади здійснює виконавчо-розпорядчі функції в системі судової влади, у порядку, визначеному законодавством, здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов здійснення судочинства, надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг, а також забезпечення законних інтересів держави та суспільства загалом.

6. Адміністративно-правовий статус Державної адміністрації судової полягає в сукупності адміністративних повноважень (обов’язків і прав), які надані відповідним органам і посадовим особам - державним службовцям цієї служби для виконання відповідних завдань і функцій, що закріплені в нормах адміністративного права, які регламентують діяльність Державної судової адміністрації та судової влади загалом. Державна судова адміністрація є суб’єктом правовідносин у сфері організаційно-правового забезпечення діяльності суду (особливості здійснення яких визначаються повноваженнями, що закріплені в законодавстві про судоустрій і статус суддів і положенні про Державну судову адміністрацію), а також суб’єктом фінансово-публічних правовідносин (які виконуються не лише відповідно до законодавства про судоустрій і статус суддів, а також згідно із законодавством, що регулює бюджетні правовідносини.

7. Організаційно-правове забезпечення діяльності органів судової влади - це комплекс заходів публічноправового характеру, що здійснюються в межах повноважень Державною судовою адміністрацією і полягають у створенні належних умов функціонування судової системи. Фінансове забезпечення діяльності судових органів полягає в надходженні державних коштів та їх розподілі між судами загальної юрисдикції, а також іншими органами, які забезпечують здійснення судочинства, яке виконується Державною судовою адміністрацією, на яку покладено обов’язок головного розпорядника коштів Державного бюджету України, для забезпечення діяльності судових органів.

8. Апарат місцевого суду - це підпорядкована місцевому суду його структурна самостійна частина, яка утворена відповідно до законодавства та спрямована на організаційне, фінансове, кадрове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення роботи суду й становить собою об’єднання посадових осіб, частину з яких складають державні службовці, які виконують свої функціональні обов’язки, мають відповідні права та наділені владними повноваженнями. Адміністративно-правовий статус апарату місцевого суду - це закріплені в нормативно-правових актах сукупність прав, обов’язків, гарантій і повноважень апарату суду, які визначають його компетенцію в системі здійснення судочинства в Україні, а також положень щодо юридичної відповідальності в цій сфері, що врегульовані нормами адміністративного права.

9. Особливостями адміністративно-правового статусу апарату місцевого суду є комплекс засадничих і формально законодавчих чинників, які встановлюють місце і роль суб’єктів публічної адміністрації (керівника апарату місцевого суду, посадових осіб апарату суду та апарату суду як відносно відокремленого інституту у сфері судової влади в цілому) у сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих судів, яка складається з їх правосуб’єктності, компетентності (юридичних прав та адміністративних обов’язків) та відповідальності, що базуються на нормах адміністративного права, які мають подвійну юридичну природу: по-перше, базуються на джерелах організаційно-правового забезпечення діяльності судової влади, по-друге - на адміністративних джерелах регулювання публічної служби.

10.

віднести: адміністративну правосуб’єктність, функції апарату суду,

компетенцію (тобто сукупність прав та обов’язків працівників апарату суду) та адміністративну відповідальність. Адміністративна правосуб’єктність апарату суду - це передбачена нормами законодавства юридична властивість апарату суду бути учасником адміністративних правовідносин, тобто виконувати передбачені законом повноваження (мати відповідні права та обов’язки), а також нести юридичну відповідальність за належне і в повному обсязі забезпечення здійснення судочинства суддями місцевих судів, забезпечення організаційно-технічних прав учасників судових страв та інших осіб, які на законних правах перебувають в адміністративному приміщенні місцевого суду.

11. До функцій, які покладені на місцевий суд, належать: посередницька функція - бути проміжною ланкою між здійсненням судочинства судами (суддями) та фізичними і юридичними особами, які звернулись до місцевого суду з позовами (заявами); розвантажувальна - апарат суду бере на себе майже всі забезпечувальні функції щодо здійснення судочинства, щоб судді мали всі засоби (організаційні, технічні, фінансові, охоронні та ін.) для здійснення справедливого та у визначені строки судочинства; сервісна - надання фізичним і юридичним особам якісних адміністративних послуг у системі місцевих судів. Функції та повноваження апарату місцевого суду визначаються спеціальним законом, а також підзаконними нормативно- правовими актами Державної судової адміністрації, що виражено насамперед у Положенні про апарат місцевого суду у сфері організаційного забезпечення (здійснює виконавчу, правотворчу обліково-аналітичну діяльність і діяльність у сфері безпеки), у сфері документального та інформаційно-технічного забезпечення (виконує функцію документообігу і здійснює інформаційно- технічну та контрольну діяльність), а також у сфері фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення (здійснює управлінську, орієнтаційну, кадрову, підготовчу, аналітично-консультативну, обслуговуючу діяльність).

12. Особливий статус мають працівники апарату суду, які є державними службовцями, оскільки здійснюють свої повноваження не лише відповідно до посадових інструкцій, а й відповідно до Закону про державну службу; це пов’язано з тим, що на них покладено обов’язок виконання організаційно- розпорядчих владних функцій. На працівників апарату суду як державних службовців законодавством покладаються обов’язки: діяти на основі другого принципу правового регулювання «Заборонено все крім того, що прямо дозволено законом» та принципів і правил етичної поведінки державного службовця, ставлячи перед собою пріоритет прав і свобод людини з метою професійного й ефективного виконання своїх завдань у сфері діяльності місцевого суду. Крім того, працівники апарату суду як державні службовці наділені законодавством такими правами: право на захист своєї честі, гідності та повагу до своєї особистості; дотримання належних умов праці, передбачених трудовим законодавством, з боку їх керівників та органів державної влади; право на участь у громадському житті суспільства; право на звернення до суду від неправомірних дій з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб; право на отримання необхідної інформації для виконання своїх посадових обов’язків, а також інші права, передбачені чинним законодавством.

13. Відповідальність працівників апарату суду може бути дисциплінарною, адміністративною, кримінальною, цивільно-правовою. Адміністративна відповідальність є одним із провідних елементів адміністративно-правового статусу апарату суду, у сфері діяльності місцевого суду адміністративна відповідальність може стосуватися не лише невладних фізичних осіб, але й посадових осіб апарату суду в разі зловживання чи неналежного виконання ними посадових обов’язків.

14. Форми адміністративної діяльності суб’єктів публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності місцевих судів - це зовнішні способи вираження певних дій і процедур, що здійснюються за допомогою засобів юридичної техніки суб’єктами публічної адміністрації в межах наданих їм повноважень, з метою забезпечення місцевих судів для реалізації їх завдань і функцій. Такими формами є: видання адміністративних актів (підзаконних нормативно-правових актів й індивідуальних адміністративних актів); укладення адміністративних договорів; учинення інших юридично значущих дій; здійснення матеріально-технічних операцій.

15. Видання адміністративного акта є найпоширенішою формою діяльності суб’єктів публічної адміністрації щодо адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих судів. Видання підзаконних нормативно- правових актів адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих судів - це уповноважена діяльність органів у системі судової влади, а саме судів, органів суддівського самоврядування та Державної судової адміністрації, у межах наданих повноважень.

16. Державна судова адміністрація та органи суддівського самоврядування є основними органами судової системи, які здійснюють видання підзаконних нормативно-правових актів у сфері адміністративно- правового забезпечення діяльності місцевих судів. Підзаконними нормативно- правовими актами у сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих судів є накази Державної судової адміністрації, а також відповідні рішення органів суддівського самоврядування, які приймаються в межах їх повноважень.

17. Індивідуальний адміністративний акт у сфері здійснення адміністративно-правового забезпечення місцевих судів - це форма адміністративної діяльності, яка виражається у прийнятті уповноваженими органами судової влади в межах своїх повноважень актів персоніфікованого характеру для врегулювання конкретних правовідносин. У сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих судів до юридично значущих дій слід віднести установчу, реєстраційну діяльність, діяльність у сфері документообігу суду, прийняття присяги державними службовцями - працівниками апарату суду - тощо. Адміністративний договір як форма адміністративної діяльності суб’єктів публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності місцевих судів - це публічна домовленість суб’єкта публічного адміністрування та виконавця, що відбувається у вигляді відкритих торгів і фінансується за рахунок бюджетних коштів з метою реалізації покладених на першого обов’язків.