ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративно- правового статусу працівників Національної поліції України.
В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:1. Аргументовано, що державна служба в органах поліції в адміністративно-правовому аспекті - це особливий вид адміністративно- службової діяльності, яка передбачає здійснення спеціальним суб’єктом - поліцейським, частини функцій і завдань держави у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку, охорони прав та інтересів громадян та інших осіб, які потребують надання поліцейської допомоги, боротьби зі злочинами та правопорушеннями, в порядку і межах повноважень, визначених законодавством.
2. Доведено, що юридична природа державної служби в органах поліції розкривається через її особливості, до яких запропоновано віднести: 1) особливі завдання, які поставлені перед службовцями органів поліції (забезпечення громадської безпеки та порядку, охорона прав та інтересів громадян); 2) можливість фінансування не тільки за рахунок коштів Державного бюджету, а також з інших джерел (плата за надані охоронні послуги); 3) особливий порядок формування органів поліції; 4) підставою для виникнення службово-трудових правовідносин в органах поліції, як правило, є контрактна форма трудового договору; 5) службовці органів поліції мають виключне право використовувати у своїй діяльності поліцейські засоби в порядку і в межах, визначених законодавством; 6) на службовців органів поліції поширюються особливі гарантії проходження служби.
3. Встановлено, що адміністративно-правовий статус працівника поліції - це регламентована нормами адміністративного законодавства система складових елементів, що визначають правове становище працівника поліції в правовідносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами, а також з іншими поліцейськими при виконанні посадових обов’язків, що характеризує його як суб’єкта державно-владних повноважень.
4. Констатовано, що проблеми відмежування адміністративних від деяких інших правовідносин, що виникають у діяльності поліцейського, пов’язані, по-перше, з тим, що всі вони належать до публічно-правової сфери, а по-друге, з наявністю спільних або близьких окремих елементів структури таких правовідносин. Зазначається, що найбільш чітке уявлення про характер правовідносин надає їх об’єкт та предмет. Наголошується, що для чіткого та безпомилкового їх відмежування необхідне системне застосування комплексу елементів: суб’єктного, об’єктного складу, змісту та підстав виникнення.
5. Визначено, що структуру адміністративно-правового статусу працівника поліції України становлять такі елементи: 1) порядок зайняття посади працівника поліції, кваліфікаційні вимоги до кандидата на відповідну посаду; 2) принципи та гарантії проходження служби на посаді працівника поліції; 3) повноваження, функції та юридична відповідальність працівника поліції; 4) підстави звільнення з посади працівника поліції.
6. Обґрунтовано, що адміністративне право поліцейського - це закріплена в адміністративному законодавстві міра дозволеної поведінки працівника поліції, яка наділяє його можливістю виконувати державно- владні повноваження та вступати в адміністративні правовідносини з іншими суб’єктами. Підкреслюється, що адміністративні повноваження працівника поліції - це закріплена в адміністративному законодавстві система посадових обов’язків у сфері організаційно-розпорядчої діяльності та надані для їх виконання відповідні права, що наділяють його гарантованою можливістю діяти у межах та в порядку, визначеному законодавством, з метою реалізації покладених на Національну поліцію завдань.
7. Права поліцейського як суб’єкта адміністративних правовідносин
запропоновано класифікувати за такими критеріями: 1) залежно від рівня посади, яку займає поліцейський в органах Національної поліції: права керівного складу поліції; права рядового складу поліції; універсальні права, якими користується кожний поліцейський, незалежно від посади, яку він займає в органі поліції; 2) залежно від змісту прав: права у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку; права у сфері застосування поліцейських заходів; 3) за підставою виникнення прав: права, що виникають з підстави підписання наказу про призначення на відповідну посаду в орган поліції; права, які виникають у процесі виконання щоденних функцій на підставі посадових інструкцій та положень про відповідний відділ або поліцейське управління; права, які виникають на підставі наказів керівника поліції або походять із звернень громадян, інших осіб; 4) залежно від тривалості: постійні права, які поліцейський має відповідно до посадових інструкцій на постійній основі; тимчасові права, якими він наділяється у зв’язку з тимчасовим заміщенням відсутнього поліцейського або
перебуванням у розпорядженні іншого керівника.
8. Виявлено, що адміністративний обов’язок працівника поліції - це
міра належної та необхідної для виконання покладених на нього завдань та функцій поведінки, зміст якої виражається у здійсненні певних дій або в утриманні від них та визначається законодавством України. Залежно від змісту обов’язки працівника поліції запропоновано об’єднати в наступні групи: 1) загальні обов’язки морально-етичного характеру; 2) загальні обов’язки професійного характеру; 3) обов’язки поліцейського, які
виникають у зв’язку із перебуванням поліцейського на керівній посаді;
4) обов’язки, які виникають у поліцейського у зв’язку із здійсненням державно-владних повноважень; 5) обов’язки поліцейського у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення; 6) обов’язки поліцейського, що виникають у зв’язку з реалізацією окремих завдань та функцій; 7) обов’язки поліцейського, пов’язані з його професійним розвитком та навчанням.
9. Акцентовано увагу на тому, що невиконання або неналежне виконання поліцейським своїх посадових обов’язків як підстава адміністративної та дисциплінарної відповідальності: 1) виступає дієвим засобом забезпечення службового порядку та дисципліни; 2) має особливі наслідки, крім власне застосування санкцій: у встановлених випадках супроводжується обов’язковим звільненням поліцейського із займаної посади; особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не може стати в майбутньому поліцейським; 3) об’єктом є встановлений порядок проходження служби в органах поліції, а предметом - посадові обов’язки поліцейського; 4) об’єктивну сторону цього проступку можуть становити такі діяння: у формі активної дії - неналежне виконання обов’язку; у формі бездіяльності - невиконання покладеного на поліцейського обов’язку; 5) суб’єктом виступає поліцейський, незалежно від рівня посади, яку він займає; 6) із суб’єктивної сторони таке діяння може характеризуватися умисною або необережною формою вини, тобто за необережність (службову халатність, недбалість) також настає юридична відповідальність.
10.
Доведено, що спеціальними умовами притягнення поліцейського до юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків є такі: 1) передування цьому службового розслідування;2) особливі види стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейського (наприклад, пониження у спеціальному званні на один ступінь як дисциплінарне стягнення, позбавлення звання як додатковий вид кримінального покарання); 3) обов’язкове проведення атестування поліцейського перед прийняттям рішення про звільнення з посади у зв’язку із службовою невідповідністю.
11. Аргументовано, що для застосування досвіду зарубіжних держав пострадянського простору у сфері регулювання адміністративно-правового статусу працівника поліції в законодавстві України необхідно: 1) в окремій статті Закону України «Про Національну поліцію» визначити адміністративні права поліцейського; 2) ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» доповнити такими обмеженнями поліцейського, як заборона використовувати в особистих інтересах або в інших цілях, крім службових, фінансові, матеріально-технічні та інформаційні засоби, інше державне майно; 3) закріпити повноваження поліцейського в умовах надзвичайного, воєнного стану, під час військових конфліктів; 4) доповнити гарантії поліцейського, визначені ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», можливістю звільнення поліцейського від юридичної відповідальності на підставі обґрунтованого професійного ризику (за прикладом законодавства Республіки Білорусь).
12. Встановлено, що для використання зарубіжного досвіду деяких європейських країн (Великобританії, Німеччини, Франції, Бельгії, Польщі) та США у сфері регулювання адміністративно-правового статусу працівника поліції в законодавстві України необхідно: 1) залучити іноземних фахівців до розроблення комплексних програм навчання, підготовки та підвищення кваліфікації співробітників поліції; особливу увагу приділити удосконаленню програм навчання керівного складу поліції; 2) розглянути можливість застосування зарубіжного досвіду у сфері формування механізму взаємодії різних поліцейських органів та поліції з іншими правоохоронними органами;
3) визначити способи залучення громадських правоохоронних формувань до виконання завдань поліції, в тому числі спільних, підвищити ефективність механізму їх взаємодії; 4) приділяти більше уваги перевірці психологічних та особистісних якостей кандидатів на посаду працівників поліції, а також протягом проходження служби всіляко підтримувати необхідний рівень цих якостей.
13. Визначено, що система заходів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу працівника поліції включає: 1) гарантії - умови; 2) організаційно-правові гарантії; 3) гарантії інформаційно-правового забезпечення; 4) гарантії забезпечення особистої безпеки поліцейського та безпеки членів його сім’ї; 5) гарантії правового захисту поліцейського; 6) гарантії соціального захисту поліцейського; 7) службово-трудові гарантії; 8) гарантії належного виконання поліцейським своїх посадових обов’язків та недопущення зловживання своїм службовим становищем.
14. З метою удосконалення правового регулювання юридичних гарантій забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу працівника поліції пропонується: 1) в окремій статті Закону України «Про Національну поліцію» передбачити гарантії діяльності професійних спілок поліцейських; визначити їх права та обов’язки, в тому числі щодо захисту прав та інтересів поліцейських; порядок їх формування; 2) встановити на рівні закону загальні рекомендації щодо поведінки та повноважень поліцейських в умовах воєнного, надзвичайного стану та під час окупації іноземною державою; 3) передбачити основні форми та методи здійснення державного контролю за діяльністю поліцейського за принципом поділу контрольних повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою владою; 4) доповнити положення статей Закону України «Про Національну поліцію», якими врегульоване питання застосування поліцейських заходів, наступним: уточнити випадки їх застосування під час масових зворушень та значного скупчення людей, а також розробити детальні рекомендації та інструкції щодо поведінки поліцейського у різних нетипових ситуаціях;
5) визначити механізм реалізації деяких соціальних гарантій, зокрема права поліцейського на забезпечення житлом, - закладати кошти у бюджеті відповідного рівня, організовувати державне житлове будівництво.
15. З метою удосконалення процедури та критеріїв оцінювання професійності діяльності працівника Національної поліції пропонується: 1) розширити форми оцінювання професійності поліцейського, зокрема запровадити такі, як: обов’язкова щорічна атестація, самооцінювання, оцінювання прямим керівником та колегами; розробити методику застосування відповідних форм оцінювання; 2) доповнити критерії оцінювання професійності діяльності поліцейського такими, як: професійна культура та соціальна поведінка, які можуть оцінюватися за допомогою вивчення особової справи, аналізу надходження скарг та зауважень на працівника поліції від громадян тощо; 3) в ст. 49 Закону України «Про Національну поліцію» визначити основні особистісні та професійні якості працівника поліції, наприклад ініціативність, вміння діяти в екстремальних умовах, витривалість, комунікабельність, безконфліктність.