3.1. Теоретичні основи сутності и модернізації системи підвищення кваліфікації прокурорів.

Сучасний розвиток демократичної, соціальної, правової України, розвиток інформаційного суспільства, європейська інтеграція України, безперервне проведення правових реформ вимагають науково обґрунтованої модернізації функціонування органів прокуратури України.

За різні історичні періоди становлення система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України напрацьовувала різні критерії до організації навчання у зв’язку з чим неодноразово змінювалась в різних аспектах. Змін зазнавали її правові форми, напрями, структура, а також зміст та терміни навчання. Однак, сьогодні в умовах постійного реформування системи органів прокуратури України стає очевидним, що модернізація системи підвищення кваліфікації прокурорів є історично і суб’єктивно зумовленим процесом та повинно здійснюватись на основі виокремлення сутнісних характеристик її правових форм, функціональної диференціації її змісту та категорій прокурорсько-слідчих працівників, які повинні дійсно безперервно підвищувати кваліфікацію.

Очевидно, що процес модернізації єдиної системи підвищення кваліфікації прокурора потребує розробки нового правового забезпечення її функціонування, зокрема, розробки положення про систему безперервного професійного навчання прокурорів. Перехід до такої системи потребує розробки стратегії розвитку правильної організації навчального процесу та вдосконалення традиційних форм системи підвищення кваліфікації; концепції та програми розвитку щодо підвищення професійної компетентності прокурорів, що дозволить зберегти набутий позитивний досвід, переваги традиційної єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників та запровадити з урахуванням зарубіжного досвіду нові форми, технології навчання.

На нашу думку, перш за все при опрацюванні питання теоретичних основ сутності й модернізації системи підвищення кваліфікації прокурорів, на нашу думку, необхідно дослідити поняття «модернізація».

Отже, дефініція слова «модернізація» - це у перекладі з англійського означає «осучаснення» та передбачає впровадження у суспільство ознак сучасності.

П. Штомпка виділяє три значення поняття «модернізація»:

- синонім усіх прогресивних змін, коли суспільство рухається уперед згідно з прийнятою шкалою змін;

- синонім сучасності, коли йдеться про комплекс соціальних, політичних, економічних, культурних й інтелектуальних трансформацій;

- зусилля слаборозвинених або відсталих суспільств, спрямовані на те, щоб наздогнати провідні, найрозвиненіші країни [208].

М. Михальченко, тлумачить модернізацію як синонім усіх процесів удосконалення суспільств. Вона розглядається ним як творчо-перетворююча функція розвитку, що є необхідною умовою соціального існування. За припинення модернізації суспільство занепадає і зникає [85]. В. Горбатенком, систематизовано здобутки теорії модернізації і сформульовано основні параметри реформування українського суспільства з точки зору сучасних цивілізаційних процесів [35].

Правове життя українського суспільства у сучасних умовах характеризується такими притаманними перехідному етапу рисами, як нестабільність, динамізм змін, нерівномірність темпів і рівнів перетворення різних сфер суспільних відносин, недостатня ефективність значної частини регуляторних механізмів тощо. При цьому виявляються принципово протилежні тенденції до організації та дезорганізації, узгодженості та суперечливості. Сфера правового регулювання перебуває у стані динамічної трансформації та ускладнення, що відбувається і під державно-правовим впливом, і значною мірою стихійно, в результаті дії внутрішніх механізмів саморегуляції. Також вкрай важливим є зосередження на формуванні практики застосування нового законодавства, а також на забезпеченні його функціонування, у тому числі вжиттю необхідних організаційних, матеріально- технічних, кадрових заходів [131].

Окремо, необхідно зупинитись на питаннях які стосуються реформування органів прокуратури України: статус прокурорів у питаннях добору кадрів, їх кар’єри, відповідальності має бути наближений до статусу суддів [131] - це, власне, також обумовлює необхідність нововведень: знесення змін щодо визначення категорій працівників, змісту, термінів та контролю проходження безперервного професійного навчання в органах прокуратури України.

Державна національна програма «Освіта» затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 року № 896 визначає шляхи реформування змісту фахової підготовки, а саме: приведення його у відповідність з рівнем розвитку духовної і матеріальної культури, науки, техніки, змінами, що відбуваються в суспільному житті, економічних відносинах, організації праці тощо; запровадження поліваріантності освітніх програм, поглиблення їх практичної спрямованості, широке використання новітніх педагогічних, інформаційних технологій та впровадження модульної побудови навчального матеріалу; забезпечення випереджального зростання кваліфікації робітника та спеціаліста, безперервності і наступності у здобутті кваліфікаційних рівнів; поєднання споріднених професій та спеціальностей для забезпечення мобільності фахівців на ринку праці [41].

Також, слід зазначити, що в чинному законодавстві України вже існують нормативно-правові акти, які регулюють актуальні питання щодо модернізації освіти в Україні. Наприклад, Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 схвалено Національну стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, яка на основі аналізу сучасного стану розвитку освіти визначає мету, стратегічні напрями та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики у сфері освіти. У вказаній стратегії зазначено, що якісного поліпшення потребує освіта дорослих, діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти, структурних підрозділів вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюються перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників [133].

Модернізація є однією з необхідних умов становлення нової системи безперервного навчання. В її основі лежить визнання головною закономірністю соціального розвитку постійної зміни, ускладнення політичних, економічних і культурних структур та їхніх функцій відповідно до потреб раціонального та ефективного функціонування суспільства.

Удосконалення правового забезпечення діяльності прокуратури України визначено як пріоритетний напрям реформування прокуратури, який має проводитись з урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду повноцінної ефективної системи безперервного професійного навчання працівників прокуратури України, яка в свою чергу повинна відповідати європейським стандартам сучасного суспільства, європейського освітнього простору.

Одним із пріоритетних напрямів модернізації освіти є: створення умов для задоволення освітніх та професійних потреб і надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень, оволодівати новими спеціальностями тощо [41].

Одним із головних суб’єктів процесу реалізації організаційно-правового аспекту модернізації системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників є Генеральна прокуратура України, оскільки, утілює відомчі правові акти, які забезпечують системну роботу щодо розробки стратегічних документів, в яких повинно відобразитися створення інноваційної системи підвищення кваліфікації, зокрема системи підвищення професійної компетентності прокурорів.

Також, слід зазначити, що раціональне співвідношення видів і форм навчання, їх якість повинні створювати умови для швидкої адаптації прокурорів до різних категорій посад в системі органів прокуратури України. Таким чином, модернізація системи підвищення кваліфікації прокурорів вимагає становлення найбільш прогресивних, сучасних, ефективних і раціональних форм і методів навчання, нових технологій навчального процесу.

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначено основні завдання модернізації післядипломній освіті: удосконалення нормативно-правового забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти; розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів; реалізацію сучасних технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів системи освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку освіти; забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку [133].

На нашу думку, необхідно визначити як ключові умови необхідні напрями та завдання модернізації системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, ключові умови реалізації модернізації:

1. Удосконалення правового забезпечення підвищення кваліфікації прокурорів та поняття підвищення кваліфікації, потребує визначення поняття підвищення професійної компетентності прокурорів та поняття системи безперервного професійного навчання прокурорів. Також зазначений правовий механізм має передбачати створення дієвої системи безперервного професійного навчання прокурорів, що позитивно вплине на ефективність функціонування органів прокуратури України, діяльність кожного окремого прокурора.

2. Визначення рівнів системи безперервного професійного навчання на основі принципу ступневості навчання та підготовки фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами визначеними відповідно до ст. 5 Закону України «Про вищу освіту». А саме:

- магістерський рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних або практичних знань, умінь, навичок за спеціальністю правознавство, загальних засад методології наукової та професійною діяльністю, інших професійних компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності прокурора.

- освітньо-науковий рівень вищої освіти, що передбачає здобуття прокурором теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі функціонування прокуратури та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення для органів прокуратури України.

- науковий рівень вищої освіти, що передбачає набуття професійних компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики науково-дослідної роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

3. Впровадження правової регламентації щодо підвищення динамічності та практичної цілеспрямованості підвищення професійної компетентності прокурора в системі безперервного професійного навчання в органах прокуратури України, що передбачає набуття певних спеціальних знань і навичок, необхідних для виконання посадових обов’язків в прокуратурі.

Безперервне професійне навчання передбачає оновлення і розвиток знань, умінь та набутих у процесі практичної діяльності навичок. Сучасний стан системи підвищення кваліфікації не відповідає вимогам сьогодення. Вплив системи підвищення кваліфікації на професійну компетентність прокурорів фактично не аналізується та спирається переважно на встановлені наказами і положенням строки, на кількісні, а не якісні показники. Наприклад, списки працівників, яким необхідно підвищити кваліфікацію у такій формі як навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, у більшості випадків складається з прокурорів, яким необхідно пройти підвищення кваліфікації раз на 5 років [118], але до уваги не беруться реальні потреби практичної діяльності, які необхідно та можливо подолати шляхом навчання.

Застосування підходів індивідуалізації та диференціації під час формування контингенту слухачів і навчального плану при організації безперервного професійного навчання прокурорів, яке повинно забезпечувати розвиток саме професійної компетентності прокурора.

Визначення правових форм системи безперервного професійного навчання прокурорів для відповідних категорій посад і напрямів роботи в органах прокуратури України та використанням інноваційних форм і методів розвитку професійної компетентності прокурорів.

Впровадження нових моделей виховної роботи, концептуальної структури виховної роботи в органах прокуратури України як однієї з необхідних актуальних умов формування професійного компетентного прокурора в системі безперервного професійного навчання в органах прокуратур України.

На нашу думку, ефективність виконання конституційних функцій органів прокуратури України залежить від прокурорів, зокрема, від їх професійної компетентності, яка включає такі елементи як підготовленість до активної професійної роботи, здатність успішно діяти на основі ґрунтовних теоретичних знань та практичного досвіду, умінь та навиків у роботі, дотриманні етичних норм.

Модернізувати окремі правові форми системи підвищення прокурорсько- слідчих працівників, наприклад, самостійне навчання.

На нашу думку, необхідно у правовому забезпеченні підвищення кваліфікації модернізувати організацію проходження навчання у формі самостійного навчання.

Зазначимо, що організація проходження самостійного навчання потребує покращення правового забезпечення. Передусім, вважаємо, що у правовому забезпеченні підвищення професійної компетентності прокурорів варто визначити самоосвіту прокурорів як базовий елемент формування професійної компетентності, який забезпечить процес безперервного навчання впродовж всієї практичної діяльності. Відтак, самостійне навчання (за індивідуальними планами стажування та за планами підвищення кваліфікації) варто нормативно визначити як форму підвищення професійної компетентності прокурорів зі стажем роботи в органах прокуратури до трьох років.

Для належного функціонування новостворених складових системи підвищення професійної компетентності прокурора слід розробити окремі форми системного контролю якості отриманих знань. З метою підвищення якості отриманих знань слід чітко визначити зміст самоосвіти та самостійного навчання, який буде відповідати системності і послідовності, а також, забезпечити підготовку типових програм для різних категорій працівників з обов’язковим визначенням рекомендованих для вивчення нормативно-правових актів, інших документів, які регламентують діяльність прокурора, необхідних для опрацювання та вивчення підручників, посібників, методичних рекомендацій, інформаційних листів тощо.

Варто підкреслити, що як і самоосвіта прокурора, так і інші форми підвищення кваліфікації, навчання за якими проходить індивідуально, потребують впровадження та розробки правової регламентації функціонування підвищення професійної компетентності в системі безперервного професійного навчання прокурорів супроводження навчання тьютором, який допоможе працівникам оптимально побудувати свій індивідуальний навчальний процес.

«Тьютор» у перекладі з англійської - педагог-наставник. Етимологія слова «тьютор» - tutor (від латинського дієслова tueor - «дивитися», «наглядати») пов’язана з поняттями - «захисник», «покровитель», «страж» [162]. Отже, діяльність тьюторів може здійснюватись у формі наставництва, консультації, координації навчання, зокрема, при формуванні і визначенні мети, завдань, методів, планів, засобів самоконтролю тощо.

Тьюторами в системі безперервного професійного навчання прокурорів можуть бути наукові та науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України. Наприклад, при плануванні самоосвіти прокурор може у взаємодії з тьютером - науковим чи науково-педагогічним працівником Національної академії прокуратури України підготувати науково- обґрунтований план підвищення кваліфікації; при підготовці тез-доповіді для участі у науково-практичній конференції практичний працівник зможе звернутись до нього за консультацією до тьютора; при виконанні індивідуального плану чи плану стажування працівник може звернутись з проблемними питаннями до науково-педагогічних працівників кафедр Національної академії прокуратури України, які таким чином зможуть координувати виконання планів, тощо.

Розробка правового забезпечення організації проходження стажування науковими та науково-педагогічними працівниками НАПУ в апаратах системи органів прокуратури України та наукових і навчальних закладах підпорядкованих Міністерству освіти і науки України.

Посади наукових та науково-педагогічних працівників НАПУ прирівняні до посад прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, але характер їх діяльності, посадові обов’язки і зміст роботи суттєво відрізняється від обов’язків за посадою прокурора. Наукові та науково-педагогічні працівники забезпечують своєю діяльністю науковий і навчальний процес в НАПУ, чим впливають на формування професійної компетентності прокурорів і ефективність виконання визначених завдань прокуратури.

Слід зазначити, що наукові та науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України повинні ретельно відбиратися з числа найкращих фахівців в галузі права і прокурорів, з урахуванням досвіду їх практичної діяльності, педагогічної майстерності, зокрема, наявність ґрунтовних знань, досвіду роботи в прокуратурі та дидактичних навиків.

Крім того, необхідною умовою при призначенні на посаду наукового та науково-педагогічного працівника має бути науковий ступінь або практичний стаж роботи в органах прокуратури України не менше п’яти років.

Отже, процес модернізації єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників потребує розробки нового правового забезпечення її функціонування, зокрема, розробки положення про систему безперервного професійного навчання прокурорів. Перехід до такої системи потребує розробки концепції та програми розвитку професійної компетентності прокурорів в системі безперервного професійного навчання прокурорів, що дозволить зберегти набутий позитивний досвід, переваги традиційної єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників та запровадити з урахуванням зарубіжного досвіду нові форми, технології навчання.