3.2. Основні напрямки оптимізації системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.

Оптимізація системи підвищення кваліфікації прокурорів є одним із найважливіших заходів для оптимального реформування системи органів прокуратури з урахуванням світового досвіду та відповідно до визначених стандартів безперервного навчання прокурорів європейських країн.

Таким чином одним із найважливіших завдань держави і прокуратури є оптимізація підвищення кваліфікації прокурорів та впровадження з метою формування висококваліфікованих кадрів - професійно-компетентних прокурорів, системи безперервного професійного навчання прокурорів.

На нашу думку, перш ніж розглянути питання основних напрямів оптимізації системи підвищення кваліфікації прокурорів, на нашу думку, слід розкрити сутність поняття «оптимізація».

Оптимізація (від латинського optimum - найкращий) - процес надання чому-небудь найкращого стану [162, с. 381].

Дефініція слова «оптимізувати» - це, відповідно до Тлумачного словника С. Ожегова, означає «надати чому-небудь оптимальні властивості, показники; вибрати найкращий з можливих варіантів»[178] та відповідно до Великого тлумачного сучасного словника української мови передбачає покращання характеристик системи [30].Таким чином, можна стверджувати, що оптимізація системи підвищення кваліфікації прокурорів передбачає удосконалення, покращення окремих елементів існуючої єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників. Зокрема, це стосується вдосконалення окремих складових її функціональної структури: якості, ефективності та змісту навчання, планування і терміни, контролю навчання, заохочень, застосування інтерактивних методів навчання.

Одним із стратегічних напрямів оптимізації системи підвищення кваліфікації прокурорів є забезпечення якості і ефективності навчання.

визначають певну систему вимог до організації навчання, дотримання яких забезпечує його якість і ефективність. Крім того, слід зазначити, що якісне та ефективне навчання напряму залежить від змісту навчання.

Оновлення змісту навчання є визначальною складовою реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства [40].

Формування змісту навчання в системі підвищення кваліфікації прокурорів повинно відбуватись у відповідності до вимог часу і міжнародних стандартів, а також до поставленої метою та визначених завдань для досягнення цієї мети, що, власне, зможе забезпечити підвищення якості і ефективності навчального процесу для прокурорів.

Отже, на нашу думку, формування змісту навчання в системі підвищення кваліфікації напряму залежить від рівня професійної компетентності прокурора, який можна визначити шляхом проведення тестувань з метою виявлення теоретичних знань в галузі права; практичних навиків, які прокурор має у зв’язку з виконанням посадових обов’язків в органах прокуратури, організаторських та комунікативних здібностей, морально-етичних якостей.

Таким чином, при з’ясуванні рівня професійної компетентності прокурора можна говорити про формування змісту навчання прокурора в індивідуальному порядку. Як приклад, застосовувати індивідуальний підхід при складанні плану проходження підвищення кваліфікації, організації навчання у базових прокуратурах, організації супроводу тьютором під час самостійного навчання, підготовки для участі у семінарах, наукових конференціях, а також під час написання наукових статей для публікації у фахових юридичних виданнях тощо.

На нашу думку, окремо слід зупинитись на оптимізації формування змісту навчання для різних категорій посад прокурорів з урахуванням стажу їх роботи на посаді і органах прокуратури в цілому.

В органах прокуратури передбачено такі категорії прокурорів:

- стажисти, прокурори районів і їх заступники, старші прокурори і прокурори прокуратур районного рівня;

- прокурори областей та їх заступники, начальники управлінь та їх заступники, начальники відділів та їх заступники, старші прокурори та прокурори відділів обласних прокуратур,

- Генеральний прокурор України та його заступники, помічники, начальники Головних управлінь, управлінь та їх заступники, начальники відділів, частин та їх заступники, старші прокурори та прокурори відділів Генеральної прокуратури України.

Крім того, у правовому забезпеченні підвищення кваліфікації прокурорів визначені такі категорії працівників як стажисти (на умовах строкової трудової угоди, стажистів на вакантних посадах помічників прокурорів і слідчих) [125]; молоді спеціалісти, працівники міськрайпрокуратур та прирівняні до них, які проходять стажування, атестовані працівники зі стажем роботи до трьох років, працівники зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади та працівники, які допускають недоліки в роботі; прокурорсько-слідчі працівники, зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади, призначені на посади з більшим обсягом роботи чи у зв’язку зі зміною напряму діяльності, а також працівники, робота яких потребує вдосконалення [118], досвідчені і молоді кадри [95].

Стаж роботи в органах прокуратури України відповідно до наказу Генерального прокурора України від 15 вересня 2014 року №2-гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» визначається як стаж роботи в органах прокуратури не менше двох років, трьох років, п’яти років в органах прокуратури.

У Положенні про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих працівників органів прокуратури України, які повинні проходити обов’язкове підвищення кваліфікації визначено прокурорсько-слідчих працівників незалежно від займаних посад та стажу роботи в органах прокуратури, а також окремі категорії як молоді спеціалісти, працівники міськрайпрокуратур та прирівняні до них, які проходять стажування, атестовані працівники зі стажем роботи до трьох років, працівники зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади та працівники, які допускають недоліки в роботі; прокурорсько-слідчі працівники, зараховані до кадрового резерву для висунення на керівні посади, призначені на посади з більшим обсягом роботи чи у зв’язку зі зміною напряму діяльності, а також працівники, робота яких потребує вдосконалення.

Крім того, визначено, що кожен прокурор повинен проходити підвищення кваліфікації в ІПКК НАПУ раз на п’ять років[118].

Але, підвищення кваліфікації таких категорії працівників як Генеральний прокурор України та його заступники, помічники, начальники Головних управлінь, управлінь та їх заступники, начальники відділів, частин та їх заступники, старші прокурори та прокурори відділів Генеральної прокуратури України, прокурори областей планами підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України та навчальними планами ІПКК НАПУ не передбачено.

Відсутність єдиного підходу до визначення категорій посад прокурорів, стажу роботи в органах прокуратури України обумовлює перегляд також положень відомчих правових актів Генеральної прокуратури України, яке регламентує організацію роботи з кадрами та підвищення кваліфікації прокурорів в органах прокуратури України на предмет чіткого розмежування таких проблемних питань: посади прокурорів, стаж роботи в органах прокуратури України.

Отже, з метою забезпечення якості і ефективності підвищення кваліфікації, формування змісту навчання за правовими формами безперервного професійного навчання прокурорів необхідно забезпечити його організацію з урахуванням визначених мети та завдань, які ґрунтуються встановленні рівня професійної компетентності прокурорів.

Рівень професійної компетентності прокурора має визначатися як якісна характеристика прокурора як фахівця на результатах тестування, що надасть змогу перевірити його професійні знання, уміння, навики у роботі, спроможність прийняття із застосуванням позитивного досвіду роботи рішень, морально-етичні якості як особистості, організаторські та комунікативні здібності.

Під час здійснення управлінської діяльності органів прокуратури України використовують різні форми планування роботи. При складанні планів забезпечують їх відповідність вимогам часу, цілеспрямованість, конкретність і реальність визначених заходів. Отже, можемо зазначити, що серед багатьох факторів, що впливають на якість і ефективність системи підвищення кваліфікації прокурорів, провідне місце відведене цілеспрямованому та конструктивному плануванню [189].

В єдиній системі підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників розглядаємо такі види планів:

- плани (піврічні) підвищення кваліфікації прокурорів з визначеними конкретним змістом заходу та строків виконання, складені та затверджені безпосередніми керівниками;

- індивідуальні плани стажування працівниками, які не мають досвіду роботи за фахом;

- плани стажування (від 5 до 10 робочих днів) підвищення професійної кваліфікації прокурорів, що затверджуються начальником самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором чи заступником прокурора обласного рівня згідно з розподілом обов’язків;

- за індивідуальним планом у разі відсутності досвіду керівної роботи чи на відповідних посаді напрямах прокурорсько-слідчої діяльності;

- навчальні плани підвищення кваліфікації в ІПКК НАПУ;

- робочий тематичний план, що складається кафедрами на підставі відповідних навчальних програм з відповідної дисципліни й освітньо- кваліфікаційних програм підготовки та підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих працівників органів прокуратури.

- плани проведення галузевих, міжгалузевих, міжвідомчих семінарів;

- плани Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня або за вказівкою Генерального прокурора України, які передбачають проведення конференції.

Планування системи безперервного професійного навчання прокурорів необхідно розглядати у такому контексті:

- планування підвищення професійної компетентності як один з елементів організації безперервного професійного навчання прокурора;

- планування підвищення професійної компетентності як один з елементів планування роботи діяльності прокуратури з кадрового забезпечення.

Плани єдиної системи підвищення кваліфікації прокурорів органів прокуратури України передбачають різні мету та завдання, строки і терміни, зміст навчання та зміст проведення навчально-наукових заходів, місце проведення підвищення кваліфікації, а також форми контролю за результатами підвищення кваліфікації. Планування підвищення кваліфікації передбачає визначення прокурорів, які повинні підвищувати кваліфікацію, змісту навчання, строки його проведення (проходження), порядок їх складання та затвердження тощо [187].

Отже, окреслені види планів в єдиній системі підвищення кваліфікації прокурорів органів прокуратури України складають основу організації підвищення кваліфікації в органах прокуратури України. Тому при плануванні підвищення кваліфікації прокурорів у правовому забезпеченні органів прокуратури необхідно передбачити з урахуванням визначених правових форм навчання складання довгострокового індивідуального плану для кожного окремого прокурора, що зможе забезпечити підвищення його професійної компетентності в системі безперервного професійного навчання прокурорів в органах прокуратури України.

Для ефективного виконання планів, а саме мети планування та виконання заходів передбачених планами необхідно забезпечити контроль за виконанням зазначених у плані завдань. Практикою напрацьовано та визначено такі форми контролю за підвищенням кваліфікації прокурорів:

- безпосередній контроль за підвищенням кваліфікації прокурорсько- слідчих працівників здійснюють керівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня, а також міськрайпрокурори та прирівняні до них прокурори [118];

- безпосередню відповідальність за належну організацію роботи з навчання кадрів покладено на керівників структурних підрозділів та прокуратур районного рівня [95];

- контроль за якістю навчального процесу в ІПКК НАПУ здійснюється першим проректором, проректором з навчальної роботи Академії, директором ІПКК, завідувачами кафедр [120].

Враховуючи викладене, постає питання оптимізації форм контролю за виконанням планів підвищення кваліфікації та необхідності запровадження системи моніторингу та аналітичної роботи щодо узагальнення результатів діяльності прокуратури щодо підвищення кваліфікації прокурорів. Наприклад, у відомчих правових актах, які регламентують порядок ведення особових справ прокурорів, необхідно передбачити окремий розділ у особовій справі, що буде містити відомості про підвищення професійної компетентності в системі безперервного професійного навчання прокурорів за всіма правовими формами та використовувати можливості автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Кадри», до якої кадровим підрозділом необхідно своєчасно вносити відповідні відомості. Крім того, у наказі Генерального прокурора України від 26 грудня 2011 року №1-гн «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» вже передбачено, що для визначення проблемних питань в організації роботи органів прокуратури, пошуку шляхів поліпшення управлінської діяльності необхідно використовувати можливості узагальнення статистичних даних і матеріалів аналітичних досліджень тощо [96].

Планування та контроль за виконанням планів є запорукою якості та ефективності підвищення професійної компетентності в системі безперервного професійного навчання прокурорів.

В контексті розгляду планування та контролю за виконанням планів слід зауважити, що обов’язковою умовою забезпечення якості та ефективності системи підвищення кваліфікації прокурорів є складання цілеспрямованих та конструктивних планів та суворий контроль, відповідальність прокурорів за невиконання або неналежне виконання запланованих навчальних заходів.

Рівень професійної підготовки працівника, належне виконання ним обов’язків щодо підвищення кваліфікації враховуються при атестуванні, зарахуванні до кадрового резерву, просуванні по службі, встановленні надбавки до посадового окладу, вирішенні питання про дострокове присвоєння класного чину, застосуванні інших заходів заохочення.

Критерії оцінки діяльності прокурора та ефективності системи підвищення кваліфікації у відомчих правових актах органів прокуратури України повною мірою не визначені, тому у деяких випадках прокурори формально ставляться до складання та виконання планів підвищення кваліфікації, не контролюють рівень знань, повноту написання конспектів, не піднімають питання щодо якісного чи неякісного виконання планових заходів, не забезпечують надання заохочень за успіхи у роботі та навчанні.

У сучасній організації навчального процесу стає більш актуальним проведення таких видів навчальних заходів як тренінги, кейс-технології, ділові ігри, майстер-класи. Вони дають можливість моделювати ситуації із практики, створювати атмосферу творчості у процесі навчання. У даному випадку можна говорити про організацію обов’язкових занять для прокурорів з вивчення іноземних мов і інформаційних технологій.

Тому з метою забезпечення якісного та ефективного підвищення професійної компетентності у правовому забезпеченні організації безперервного професійного навчання прокурорів необхідно передбачити нові форми і види навчальних заходів, які сприятимуть реалізації встановлених принципів індивідуалізації, доступності та безперервності навчання тощо.

Отже, оптимізація системи підвищення кваліфікації прокурорів повинна забезпечувати її якість і ефективність. Якісне та ефективне підвищення професійної компетентності повинно відповідати сучасним європейським стандартам, державним і суспільним потребам, формувати здатність до постійного удосконалення, враховувати індивідуальні можливості кожного окремого прокурора, відповідати визначеним основоположним принципам, що визначають певну систему вимог до організації навчання, дотримання яких забезпечує його якість і ефективність. При цьому, слід зазначити, що якісне та ефективне навчання напряму залежить від якості, ефективності та змісту навчання, планування і контролю навчання, заохочень, застосування інтерактивних методів навчання.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що необхідною умовою ефективного виконання органами прокуратури конституційних функцій і завдань є професіоналізація кадрів. Це зумовлює необхідність створення концептуальних правових основ для впровадження оптимальної моделі системи безперервного професійного навчання прокурорів, яка буде відповідати світовим стандартам та вимогам до організації навчання прокурорів і потребам органів прокуратури України.

3.3.