Національна академія прокуратури України в системі підвищення кваліфікації прокурорів.

Сьогодні Академія є вищим навчальним закладом, утвореним Постановою Кабінету Міністрів України №1582 від 25 жовтня 2002 року, діє на підставі до законодавства України про освіту, реалізує освітньо-професійні програми підготовки та післядипломної освіти фахівців, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову діяльність.

Академія єдиний відомчий вищий навчальний заклад в системі органів прокуратури України покликаний здійснювати підготовку фахівців у галузі прокурорської діяльності, підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, проведення досліджень щодо проблем прокурорської діяльності. Вказаний державний вищий навчальний заклад має статус юридичної особи та у своїй діяльності підпорядковується Генеральній прокуратурі України і Міністерству освіти і науки України.

Відповідно до Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30 квітня 2013 року № 57, навчання в Академії є однією із складових функціональної структури цієї системи [118].

Навчальний процес з підвищення кваліфікації прокурорів здійснюється в ІПКК Академії та ґрунтується на принципах організації сучасної вищої освітньої діяльності, які відповідають вимогам чинного законодавства України та європейським стандартам, у тому числі критеріям Болонського процесу, покликаним консолідувати зусилля для підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти та науки у світовому вимірі.

Академія утворена на базі Інституту Генеральної прокуратури України по підвищенню кваліфікації прокурорсько-слідчих кадрів та науково-практичних розробок з питань організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності й є правонаступницею вказаного Інституту [168].

За ініціативою керівництва Академії у 2004 році було проведено анкетування слухачів щодо проходження навчання в Академії. За результатами анкетування 83% слухачів висловились, що у зв’язку з постійними змінами у законодавстві України вони відчувають потребу в проходженні підвищення кваліфікації та продовженні терміну навчання до 20-30 днів для засвоєння у повному обсязі навчальної програми. Крім того, більшість слухачів внесли пропозиції щодо доповнення навчального плану окремими актуальними лекціями [7]. Проведене анкетування, зазначило, про зацікавленість прокурорів

у навчальному процесі в системі підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників особливе місце належить ІПКК Академії.

Структура Академії складається з Інституту підготовки кадрів, Інституту спеціальної підготовки кадрів, Інституту підвищення кваліфікації кадрів, Науково-дослідного інституту, кафедр, аспірантури та докторантури, окремих структурних підрозділів, які забезпечують її діяльність.

У своїй діяльності Академія керується Конституцією України, Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про прокуратуру», правовими актами Генерального прокурора України, Статутом та іншими правовими актами.

Правовими документами, що регулюють діяльність Академії з підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників є: наказ Генерального прокурора України від 15 вересня 2014 року № 2гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України», Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затверджене наказом Генерального прокурора України від 30 квітня 2013 року №57, Наказ Генерального прокурора України від 31 січня 2011 року №8 «Про взаємодію органами прокуратури України з Національної академії прокуратури України», Статут Національної академії прокуратури України, погоджений Міністром освіти і науки України та затверджений Генеральним прокурором України 12 лютого 2008 року, Положення про Інститут підвищення кваліфікації Національної академії прокуратури України затверджене наказом ректора Національної академії прокуратури України від 25.04.2013 № 53-од, Положення про організацію навчального процесу в Національній академії прокуратури України, затверджене наказом ректора Національної академії прокуратури України від 25 квітня 2013 року № 61-од, Положення про дистанційне навчання в Національній академії прокуратури України, затверджене наказом ректора Національної академії прокуратури України від 25 квітня 2013 року № 54-од тощо.

Концептуальними завданнями освітньої та наукової діяльності Академії є:

- створення організаційно-правових засад реалізації державної політики в галузі підготовки та післядипломної освіти прокурорів, слідчих, державних службовців органів прокуратури України;

- здійснення навчання та наукових досліджень відповідно до конституційних функцій, поточних і перспективних завдань органів прокуратури України;

- визначення освітньо-кваліфікаційної характеристики й освітніх стандартів спеціалізованої підготовки фахівців у сфері прокурорської діяльності, оптимізація процесу такої підготовки, в тому числі й для потреб корпусу керівних прокурорських кадрів;

- застосування сучасних технологій навчання, що включає диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу, запровадження очної, заочної, дистанційної форм підготовки фахівців;

- розвиток системи наукових досліджень з проблем прокурорської діяльності та удосконалення правової системи [65].

Основними завданнями Академії є:

- участь у реалізації державної політики у сфері освіти і науки;

- визначення перспектив і напрямів розвитку прокурорської освіти і науки;

- організація та здійснення навчального процесу і наукової роботи з урахуванням потреб прокурорсько-слідчої практики;

- здійснення спеціалізованої підготовки фахівців для органів прокуратури, надання післядипломної освіти прокурорсько-слідчим працівникам, формування у них необхідних ділових і моральних якостей;

- підготовка та атестація науково-педагогічних і наукових кадрів;

- проведення наукових досліджень, насамперед у сфері прокурорсько- слідчої діяльності та протидії злочинності;

- поширення та впровадження у прокурорсько-слідчу практику результатів наукових досліджень, позитивного вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- організація та проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, круглих столів та інших заходів;

- створення належних умов для навчання, праці, відпочинку та оздоровлення працівників, студентів, слухачів, аспірантів і докторантів, а також розвиток відповідної матеріально-технічної бази;

- виконання інших завдань відповідно до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про прокуратуру» та інших нормативно-правових актів.

Сьогодні в системі органів прокуратури відомчий навчальний заклад забезпечений висококваліфікованими науково-педагогічними працівниками - кандидатами і докторами наук, досвідченими працівниками прокуратури і інших правоохоронних органів, які використовують у навчальному процесі найкращі матеріали позитивного досвіду практичної діяльності. Генеральна прокуратура України та прокуратури обласного рівня з метою наближення навчального процесу до потреб практичної діяльності прокуратури направляють до Академії різноманітні зразки процесуальних документів, а також інформаційні листи й інші документи прокурорської практики [168].

Отже, освітня діяльність Академії має основні напрями: підготовку магістрів права, спеціальна підготовка прокурорів, підвищення кваліфікації прокурорів, підготовку науково-педагогічних кадрів, проведення науково- дослідної роботи.

Навчальний процес в Академії здійснюється з урахуванням новітніх освітніх технологій, з урахуванням потреб її діяльності прокуратури, спрямований на забезпечення спектру специфічних знань та навиків, без яких не можна ефективно виконувати посадові обов’язки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про вищу освіту», післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладених договорів. Отже, закладом післядипломної освіти, основним організаційним і навчально-науковим структурним підрозділом Академії в системі органів прокуратури є ІПКК [130].

ІПКК Академії реалізує освітньо-професійні програми післядипломної освіти та спеціалізовані програми для підвищення кваліфікації прокурорів.

ІІПКК Академії забезпечує потреби системи органів прокуратури у підвищенні кваліфікації прокурорів, підвищує професійні знання, уміння, навички, удосконалює їх ділові якості, здійснює підготовку фахівців до нових видів професійної діяльності. В навчальний процес впроваджуються досягнення юридичної науки, позитивний досвід прокурорської діяльності, наукової організації роботи та управління в органах прокуратури, активні форми навчання.

«Навчальний процес у Національній академії прокуратури України являє собою систему організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію освітньо професійних програм підготовки магістрів та післядипломної освіти і відповідає державним стандартам вищої освіти в Україні» [120].

Календарні плани навчання і плани набору слухачів до ІПКК Академії, у тому числі за дистанційною формою, на кожне півріччя розробляються Головним управлінням кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України у взаємодії зі структурними підрозділами Генеральної прокуратури України та Академією. Такі плани не пізніше як за місяць до початку навчання надсилаються до Академії та прокуратур обласного рівня.

Формують контингент слухачів відділи кадрів обласних прокуратур, що складають списки працівників, які направляються на навчання до Академії.

При формуванні списків працівників, враховується те, що на навчання до ІПКК Академії повинні направлятися працівники з позитивними особистими та професійними якостями, які проявляють інтерес і відповідальний підхід до підвищення кваліфікації, мають стаж роботи в органах прокуратури не менш трьох років.

Відповідні рекомендації щодо направлення на підвищення кваліфікації працівників можуть надавати за результатами службового атестування працівників атестаційні комісії прокуратур обласного рівня.

Кадрові структурні підрозділи прокуратур обласного рівня на підставі таких календарних планів двічі на рік формують списки працівників, які направляються на навчання до ІПКК Академії.

Затверджені прокурорами областей списки надсилаються до Академії та Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за 2 тижні до початку навчального періоду.

Навчання працівників органів прокуратури України в ІПКК Академії здійснюється денно (з викликом слухачів до Академії) та дистанційно (на робочих місцях) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій не рідше одного разу на п’ять років. Термін навчання встановлюється з урахуванням категорії слухачів.

Денна (очна) форма навчання є основною формою підвищення кваліфікації слухачів з відривом від виробництва. Дистанційна форма підвищення кваліфікації - форма навчання, організації навчального процесу в Академії, яка забезпечує реалізацію підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка.

Дистанційна форма навчання застосовується, як правило, для підвищення кваліфікації старших прокурорів та прокурорів прокуратур міст, районів, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур.

Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно- комунікаційних технологій. У системі освіти України дистанційне навчання запроваджене з метою надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників [117].

Ефективність дистанційного навчання досягається тим, що слухачі, зацікавлені в навчанні, мають можливість працювати з навчальними матеріалами в режимі й обсязі, який є професійно витребуваний та безпосередньо їх влаштовує. Позитивний ефект у значній мірі залежить регулярності навчання [117].

Слухачі, які навчаються за дистанційною формою, одержують навчальні матеріали на офіційному веб-порталі Академії, електронною поштою, беруть участь у відеоконференціях і консультаціях з науково-педагогічними працівниками Академії.

До початку навчання за стаціонарною формою слухачі проходять тестування з метою визначення поточного рівня їх знань за тематикою запланованих занять.

Формами організації навчального процесу в ІПКК Академії є: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота слухачів. Основними видами навчальних занять є: лекція; практичне заняття;

семінарське заняття; круглий стіл; майстер-клас; ділова гра; тренінг; консультація; самостійна робота.

Навчальні заняття в ІПКК Академії проводяться відповідно до розкладу, який має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі. Відвідування слухачами усіх видів аудиторних навчальних занять та індивідуальних консультацій є обов’язковим.

Навчальні плани і тематика лекційних, семінарських, практичних та дистанційних занять зі слухачами складаються ІПКК Академії за пропозиціями самостійних структурних підрозділів Г енеральної прокуратури України і після погодження з ними затверджуються ректором Академії. У них враховуються практичні потреби прокурорсько-слідчої діяльності, досягнення сучасної юридичної науки і позитивний досвід.

Важливим є залучення та участь в організації і проведенні навчального процесу фахівців-практиків, а саме заступників Генерального прокурора України, керівників Головних управлінь, управлінь та відділів Генеральної прокуратури України, які вносять пропозиції щодо формування планів навчання прокурорських кадрів, виступають перед слухачами з лекціями, проводять семінарські заняття, зустрічі тощо.

Зарахування на навчання слухачів проводиться на підставі направлення, виданого за місцем роботи, відповідним наказом ректора Академії, а по закінченню слухачі отримують документ про підвищення кваліфікації встановленого зразка [120].

Слід відмітити, що в ІПКК Академії запроваджено навчання на спеціалізованих програмах для різних категорій посад прокурорсько-слідчих працівників. Однак, на нашу думку, організація діяльності ІПКК Академії, зокрема, правове регулювання його діяльності потребує реформування з метою наближення організації навчального процесу до вимог сучасності.

Створення тренінгового центру для підготовки і підвищення кваліфікації прокурорських працівників, перехід від традиційної форми організації навчального процесу підвищення кваліфікації кадрів до тренінгової, яка надасть можливість використання інтерактивних методик, повного залучення аудиторії до обговорення певної проблематики необхідно віднести до стратегічних цілей розвитку Академії.

Слід зазначити, що органи прокуратури України складають єдину централізовану систему і повинні забезпечувати успішне виконання покладених на них завдань щодо всемірного утвердження верховенства права, зміцнення законності і правопорядку, захисту прав і свобод громадян. Запорукою ефективного і належного виконання поставлених перед органами прокуратури України завдань є визначення основних засад і напрямів в організації кадрового забезпечення органів прокуратури України, удосконалення роботи з добору і розстановки, професійної підготовки, підвищення кваліфікації та виховання кадрів. Основними критеріями оцінки кадрової роботи є: укомплектування колективів прокуратур, їх структурних підрозділів кваліфікованими, сумлінними працівниками, прозорість і справедливість при доборі, розстановці та переміщенні кадрів, стабільність кадрового складу, забезпечення раціонального співвідношення молодих і досвідчених працівників, належного рівня службової та трудової дисципліни [95]. Отже, гарантією належного виконання завдань є кадри органів прокуратури - прокурори і слідчі.

Навчальний процес з підвищення кваліфікації повинні забезпечувати науково-педагогічні працівники, які мають наукові ступені, вчені звання та необхідний стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих в органах прокуратури України. Оскільки, важливим чинником в організації навчання є надання слухачам практичної допомоги у формуванні професійної майстерності та відповідних навиків у роботі. Для належної організації навчального процесу з підвищення кваліфікації необхідне якісне кадрове забезпечення Академії.

Вивчення правового забезпечення функціонування відомчого навчального закладу органів прокуратури України - Академії, вказує на необхідність визначення ролі науково-педагогічного працівника та правового забезпечення постійного підвищення рівня його професійної компетенції. На нашу думку, з правової точки зору це сприятиме зростанню професійної компетенції наукових і науково-педагогічних працівників, які працюють в системі органів прокуратури України.

В оцінці ефективної роботи прокурорів і слідчих вирішальними критеріями мають бути: кваліфікованість, компетентність, досвідченість, відданість справі, ініціативність, особистий внесок у підвищення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, принциповість та неупередженість у вирішенні службових питань, уміння протистояти незаконному впливу, непримиренність до будь-яких порушень закону, дотримання морально- етичних норм [95].

Рівень кваліфікації, вміння належно виконувати посадові обов’язки, залежить не тільки від здібностей самого прокурора, але й від рівня отриманих під час навчального процесу з підвищення кваліфікації. Отже, щоб працівник прокуратури відповідав всім нормативно визначеним вимогам необхідно якісно організувати роботу щодо підвищення професійної компетентності як основного елементу розвитку професіоналізму науково-педагогічних працівників Академії. Варто зазначити, що правильна організація роботи з підвищення кваліфікації прокурорів вимагає якісного кадрового забезпечення Академії. Запорукою належного здійснення навчального процесу, результатів роботи з наукового і методичного забезпечення є організація професійної компетентності науково-педагогічних працівників.

Посади наукових та науково-педагогічних працівників Академії прирівняні до посад прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України. На них розповсюджується правова основа проходження служби в органах прокуратури, але характер їх діяльності, посадові обов’язки і зміст роботи суттєво відрізняється від обов’язків за посадою прокурора, науково- педагогічні працівники забезпечують своєю діяльністю науковий і навчальний процес в Академії.

Правовою основою підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників навчальних закладів підпорядкованих Міністерству освіти і науки

України, які здійснюють підготовку і підвищення кваліфікації за загальними навчальними програмами. Такі працівники відповідно до встановлених загальних положень, а саме: Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах, затверджене наказом Міносвіти України від 11 травня 1993 року № 132 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 12 липня 1993 року за № 87, тощо.

До обов’язків науково-педагогічних працівників належить постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію, забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності, додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прививати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України, додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу [130].

Педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і освітньо- наукових установах як в Україні, так і за її межами. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних та науково- педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати [130]. Стажування є однією з основних форм підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

Академія, відповідно до Положення про підготовку науково-педагогічних кадрів у Національній академії прокуратури України, впровадила підготовку науково-педагогічних кадрів, яка здійснюється з метою забезпечення висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами, а також підвищення професійного рівня працівників органів прокуратури України [123].

До прав вчених, що підвищують свою кваліфікацію шляхом проведення наукового дослідження з актуальних проблем організації та діяльності органів прокуратури, інших актуальних правових та соціальних проблем в окремій ланці законодавства України, віднесено - здобувати державне і громадське визнання через присудження наукових ступенів, вчених звань, премій, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологій, впровадження наукових, науково-технічних результатів у діяльність органів прокуратури та за підготовку наукових кадрів. Форма наукової діяльності аспіранта та докторанта це видання статей, тез наукових доповідей, підготовка до захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора.

Відповідні наукові результати діяльності впроваджуються у практичну діяльність органів прокуратури та в навчальний процес Національної академії прокуратури України. Формами впровадження наукових результатів є: доповідні записки за відповідними напрямами прокурорської діяльності; теоретичні моделі методичних рекомендацій за відповідними напрямами прокурорської діяльності; теоретичні моделі законопроектів та інших нормативних актів; експертні оцінки з проблемних питань, викладених у дорученнях та запитах Генеральної прокуратури України; підручники; навчальні посібники; програми навчальних курсів; методичні рекомендації щодо навчального процесу; виступи на наукових конференціях та інших наукових зібраннях; виступи на навчально-методичних заходах, що проводяться підрозділами Генеральної прокуратури України та територіальними органами прокуратури тощо [121].

Крім того, Положення про підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання Національної академії прокуратури України вказує, що реалізація дистанційної форми навчання потребує систематичного підвищення кваліфікації науково-педагогічного, адміністративного й іншого персоналу з інформаційних і телекомунікаційних технологій, методики та технології підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання. Однак, про правові форми, періодичність і строки, підвищення кваліфікації науково- педагогічних працівників, які забезпечують навчальний процес, не зазначається.

Вважаємо, що створення окремої системи, визначення змісту підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників органів прокуратури України, системність і обов’язковість навчання для науково- педагогічних працівників має забезпечити належний рівень кадрового забезпечення Академії.

Як вказує Середа Г.П., «фахівці Академії дійсно мають загальнодержавне і міжнародне визнання. Але при цьому вони чітко усвідомлюють, що повинні не лише володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і викладацькою майстерністю, а й зобов’язані не втрачати практичних навичок прокурорсько- слідчої роботи». З цією метою в органах прокуратури України були започатковані систематичні стажування науково-педагогічних працівників у профільних підрозділах Генеральної прокуратури України, також, вони беруть участь у засіданнях колегій, навчально-методичних і практичних семінарах, конференціях тощо [160].

Сьогодні інформаційно-технологічний прогрес здійснює активний вплив на сучасну систему організації освіти. Передусім це відображається у впровадженні та широкому застосуванні в навчальному процесі інформаційних та комунікативних технологій, застосуванню яких відкриє нові можливості для організації та проведення навчання. У зв’язку з цим, популяризується форма дистанційного навчання, яка передбачає можливість використання прокурорами, науковими та науково-педагогічними на робочому місці різноманітних форм навчання.

У зв’язку з реформуванням законодавства України, яким регламентується діяльність органів прокуратури України, назріває необхідність актуалізації й реорганізації у відповідності до сучасних вимог змісту і структури системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників. Адже, створення нового освітнього поля з безперервного навчання прокурорів позитивно позначиться на формуванні висококваліфікованого кадрового складу органів прокуратури України.

Насамперед, для подальшого впровадження сучасних форм освітнього процесу в систему підвищення професійної компетентності працівників прокуратури потребують удосконалення правової основи регулювання ІПКК та його інформаційно-технологічного забезпечення. Це дозволить практичним працівникам отримати можливість підвищувати професійну компетентність без відриву від роботи і місця знаходження, що забезпечить досягнення таких цілей: по-перше, більш мобільно отримувати необхідні знання без втрати тривалого часу; по-друге, вільно обирати форми і методи навчання; по-третє, в умовах робочого місця освоювати навчальні програми, дисципліни і нормативно-правові матеріали до них, отримувати знання індивідуально або колективно тощо.

Реалізація державної політики в освітній галузі передбачає вдосконалення правових та організаційних засад розвитку освіти, що зумовило розробку Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. В стратегії визначено мету, пріоритетні напрями розвитку та основні завдання, одним із завдань є інформатизація освіти, що включає створення системи дистанційного навчання [133].

Ефективне виконання вказаного завдання потребує досконалого правового забезпечення. У зв’язку з цим, на наш погляд, необхідно провести аналіз правових механізмів організації та функціонування дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації прокурорів.

В органах прокуратури України впровадження дистанційного навчання регламентується правовими актами Генеральної прокуратури України: Положенням про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 30 квітня 2013 року № 57, наказом Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року № 2гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України». Завершують ієрархічну систему регламентації цієї діяльності правові акти Національної академії прокуратури України - Положення про організацію навчального процесу, затверджене наказом ректора від 25 квітня 2013 року № 61-од, Положення про Інститут підвищення кваліфікації кадрів, затверджене наказом ректора від 25 квітня 2013 року №53-од, Положення про підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, затверджене наказом ректора від 25 квітня 2013 року №54-од, Положення про створення, захист і зберігання веб-ресурсів навчальної програми з підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, затверджене ректором та погоджене заступником Генерального прокурора України.

Відповідно до Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України дистанційна форма підвищення кваліфікації визначена як одна з форм організації навчального процесу в Національній академії прокуратури України, що забезпечує реалізацію підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка [118]. Водночас вважаємо, що визначення і впровадження дистанційного навчання має забезпечувати використання різних визначених вищевказаним положенням форм. На нашу думку, доцільним є проведення в режимі он-лайн спільних (колективних) занять, конференцій і семінарів на декількох обласних апаратах для окремої категорії прокурорських працівників під час яких учасники одночасно перебувають у веб-середовищі.

Положення про дистанційне навчання з метою належного надання доступу слухачам, науково-педагогічним та науковим працівникам до якісних веб-ресурсів всіх навчальних дисциплін визначає основні завдання Національної академії прокуратури України, а саме:

- розширення можливостей доступу різних категорій слухачів до якісного навчання за відповідними програмами;

- забезпечення індивідуалізації навчального процесу відповідно до потреб, особливостей і можливостей тих, хто навчається;

- підвищення якості та ефективності навчального процесу шляхом застосування актуальних освітніх технологій;

- створення додаткових можливостей для спілкування науково- педагогічних працівників із слухачами та слухачів між собою в межах активного творчого засвоєння програми навчання.

Аналіз положень нормативно-правового забезпечення дистанційного навчання в Україні свідчить про пріоритетність запровадження сучасних комп’ютерних інформаційних технологій в систему освіти, зокрема, в розвиток освітніх і навчальних програм на базі комп’ютерних інформаційних технологій [182]. Вивчення положень нормативно-правового забезпечення підвищення кваліфікації прокурорів вказує на необхідність удосконалення правової основи метою якого є впровадження окремої як основної форми - дистанційного навчання прокурорів.

Сучасне забезпечення працівників органів прокуратури України комп’ютерною технікою відкрило можливість впровадження різноманітних новітніх форм підвищення кваліфікації та організації навчального процесу, навчальних програм, надало можливість прокурорам незалежно від місця їх знаходження в режимі реального часу (он-лайн) отримувати для роботи необхідні знання. Дистанційне навчання - це індивідуальний процес передавання та засвоєння знань, умінь, навичок, який відбувається незалежно від часу і знаходження суб’єктів навчального процесу. З використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій через Інтернет доступ навчальний простір може бути відкритий цілодобово з будь-якого географічного району, що характеризується відсутністю потреби у фізичних обмеженнях осіб, які поєднують навчання із роботою.

Набуттю комплексу професійних знань і навичок мають сприяти розроблені програми професійної освіти дистанційного он-лайн навчання. Слухачами дистанційного он-лайн навчання в органах прокуратури можуть бути прокурори, слідчі, які бажають або потребують підвищення кваліфікації. Можливим є розподіл осіб, які проходять дистанційне навчання на окремі категорії, наприклад, вперше призначені працівники; резервісти; жінки, які перебували у відпустках по догляду за дитиною та інші працівники.

Впровадження розширеного дистанційного навчання значно розширить зміст підвищення професійної компетентності працівників, оскільки, сьогодні дистанційна освіта займає переважні позиції серед освітніх послуг, що забезпечують підвищення кваліфікації кадрів. Це зумовлено тим, що користувачами таких послуг є особи з достатніми навичками самостійної роботи, які бажають оновити або поліпшити свої знання [112]. Отже, дистанційне навчання, забезпечить можливість залучення до навчального процесу необмеженої кількості працівників прокуратури. Технології дистанційного навчання нададуть можливість постійного й зручного контакту науково-педагогічних і практичних працівників, швидкого доступу до навчальних матеріалів, проведення дискусій та майстер класів, ділових ігор, семінарів, круглих столів тощо.

Організація розробки програм дистанційного навчання потребує їх впровадження з урахуванням професійних потреб та індивідуальних особливостей слухачів.

Крім того, використання спеціальних технологій (кейс-технологій), електронної пошти, веб-конференцій, електронних бібліотек, голосової пошти, електронних підручників та посібників значно розширить можливості для індивідуального навчання і спільного (колективного) навчання.

Наприклад, кейс-технологія розрахована для кожного індивідуального слухача та стандартний кейс для окремої навчальної дисципліни. Вона може складатись з індивідуального робочого навчального плану, навчальної літератури, відео курсу лекцій, електронного робочого зошита, який включатиме індивідуальний план навчання, контрольні питання для самоперевірки, завдання для контрольних і курсових робіт. В процесі вивчення матеріалу слухачі за допомогою електронної пошти зможуть зв’язуватись з викладачами для отримання консультативної допомоги та результатів виконання навчального плану.

Проведення веб-конференцій дозволить використовувати он-лайн презентації, спільно працювати з документами і додатками, синхронно переглядати Інтернет-сайти, відео файли і зображення тощо. Також, вони можуть включати такі інструменти як: спільний доступ до екрана або до окремих додатків; інтерактивну дошку; демонстрацію презентацій в режимі Power Point; анотацію екрану; моніторинг присутності учасників; текстовий чат; інтегрований VoIP-зв’язок (відеоконференційний зв’язок); можливість заміняти ведучого; модерацію онлайн-зустрічей; зворотній зв’язок (наприклад, опитування або оцінки); планування зустрічей та запрошення учасників; запис перебігу веб-конференції тощо [68]. При цьому кожен учасник знаходиться на своєму робочому місці за комп’ютером.

На нашу думку, з метою забезпечення контролю якості отриманих знань в процесі дистанційного навчання необхідно передбачити перевірку контрольних завдань, проведення у режимі відеотрансляції он-лайн заліків та іспитів.

Оптимізація діючої системи підвищення кваліфікації прокурорів до вимог сучасності потребує розробки Програми розвитку системи безперервного професійного навчання в органах прокуратури України. Цією програмою мають передбачити запровадження дистанційного навчання як окремої форми підвищення кваліфікації, оновлення нормативно-правової бази підготовки прокурорів, створення відповідних підрозділів у Національній академії прокуратури України, удосконалення навчального матеріалу тощо. Указаним обумовлюється нагальна потреба у науково-методичному забезпеченні цієї діяльності: методичних рекомендаціях щодо використання програм навчання та інформаційно-комунікаційних технологій; критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; змістовного, дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану тощо.

Особливу роль у організації безперервного професійного навчання прокурорів мають відігравати науково-педагогічні працівники Національної академії прокуратури України, які повинні забезпечувати координацію проходження форм навчання системи підвищення кваліфікації прокурорів. Система навчання, підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково- педагогічних працівників органів прокуратури України сьогодні нормативно неврегульована.

Крім того, для покращення доступу до безперервного професійного навчання прокурорів є потреба запровадження відеотрансляції в режимі реального часу, зокрема проведення он-лайн лекцій, конференцій, круглих столів та семінарів. Запровадження он-лайн тестування дасть змогу проаналізувати результати та розробити індивідуальні плани для проходження он-лайн навчання, використання необхідної літератури, одержання персональних консультацій, участі у конференціях і семінарах для різних категорій працівників прокуратури тощо.

Навчальний план з підвищення кваліфікації повинен бути спрямований на кожну окрему категорію працівників, які виконують певні функціональні обов’язки, передбачені завданнями прокуратури в цілому і складатися з комплексу навчальних дисциплін з переліком тем для опанування.

Підсумовуючи викладене зазначимо, що Академія є навчально-науковим закладом органів прокуратури України, основними завданнями якого мають бути: підготовка прокурорів; безперервне професійне навчання прокурорів; формування професійної компетентності прокурорів; підготовка науково- педагогічних кадрів та проведення фундаментальних наукових досліджень щодо проблем діяльності прокуратури.