<<
>>

Адміністративні обов’язки помічника судді в Україні

Наразі в Україні проводиться судова реформа, і щоб вона спрацювала, по-перше, потрібні комплексні зміни в процесуальному законодавстві. У зв’язку з цим обговорюються питання спрощення процедур розгляду справ, уведення електронного правосуддя, планується дозволити подавати групові позови й гармонізувати українське законодавство з правом Європейського Союзу.

По-друге, необхідно реформувати суміжні інститути - виконавче провадження, прокуратуру, адвокатуру, систему надання безоплатної правової допомоги [141].

Окрім приведення суміжних інститутів у належний стан, сферу судочинства потрібно змінювати з середини, зокрема і вносити зміни до статусу помічника судді.

Результати анкетування помічників суддів, яке проводилося в межах Проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби», засвідчили, що на практиці не існує єдиного підходу до переліку завдань і обов’язків помічника судді. Єдиним завданням, яке виконують майже всі опитані помічники (97% з опитаних), - це підготовка проектів судових рішень. Решта завдань, що виконуються помічниками суддів, дуже різняться. Так, лише 5 з 16 наведених завдань, включаючи складання проектів судових рішень, виконуються третиною або трохи більше від загальної кількості опитаних помічників суддів. Серед таких завдань визначаються: робота з листами, запитами, кореспонденцією (42%); приймання громадян (39%); підготовка справи до слухання (34%) та «інше» (33%). На останній факт також варто звернути увагу, оскільки до категорії «інше» може бути віднесено велику кількість різноманітних завдань, які виконуються помічниками суддів: робота з нормативною базою (28%); ознайомлення зі справами (27%); виконання обов’язків секретаря судового засідання (14%); контроль за роботою секретаря судового засідання (9%); робота з Єдиним реєстром судових рішень (8%); обговорення справ з суддею (6%); одержання та відправлення кореспонденції (6%); аналіз судової практики (5%); спілкування телефоном (4%); заповнення статистичних карток (3%); контроль за виконанням судових експертиз (1%) [128].

Таким чином, потреба в дослідженні адміністративних обов’язків помічника судді спричинена проведенням сучасної судової реформи, яка запроваджує нові засади функціонування апарату суду, до якого і входять помічники суддів.

До проблематики визначення адміністративних обов’язків помічника судді звертали свою увагу такі вчені, як А. Іванищук, Р. Каримова, Т. Коломоєць, І. Марочкін, І. Окунєв, І. Осика, Н. Сібільова, П. Шпенова, Д. Шпенов та інші. Проте у зв’язку з реформуванням судової системи ця проблематика потребує більш докладного дослідження.

Правовий статус помічників суддів є досить недосконалим. Фактично законодавець позбавляє їх переваг державної служби, проте залишає низку обмежень і заборон. Для того щоб краще розібратись у тонкощах статусу помічників суддів, слід проаналізувати їхні повноваження та відповідні терміни.

Нормами реалізації обов’язку є дотримання певних зобов’язань, які мають форму заборон, і виконання активних обов’язків, що існують як зобов’язання [46, с. 201]. Відповідного до сучасного тлумачного словника української мови, обов’язок - це те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління; певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що визначаються відповідним званням, посадою, родинним станом тощо [11, с. 548].

Теоретики права трактують суб’єктивний юридичний обов’язок як вид і міру належної (або необхідної) поведінки суб’єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи й забезпечуються державою [150, с. 130]. Теоретик В. Кириченко переконаний, що юридичні обов’язки - це передбачена правовою нормою і забезпечена можливістю державного примусу міра належної поведінки зобов’язаного суб’єкта, яку він мусить здійснити в інтересах уповноваженого суб’єкта [57, с. 55].

З позиції Р. Карімової, юридичний обов’язок виникає з інтересу, є необхідною дією (як потенційною, так і реальною), еквівалентною правам і свободам, заснованою на державній необхідності, яка реалізується добровільно чи силою державного примусу на основі внутрішньої та / чи юридичної відповідальності [56, с.

14]. Під юридичним обов’язком І. Окунєв розуміє міру конкретно визначеної суспільно необхідної поведінки, установлену в нормативно-правовому акті, забезпечену можливістю застосування санкції юридичної норми в її негативному й позитивному розумінні [97, с. 14].

Досліджуючи сферу судочинства, Д. Шпенов дійшов висновку, що юридичні обов’язки судді - це закріплена в ратифікованих міжнародних актах, законодавстві України, актах суддівського самоврядування, гарантована державою до виконання дією спеціального правового механізму система необхідної та належної поведінки судді, вираженої, як правило, у формі його активних дій, необхідних для відправлення правосуддя, захисту прав та інтересів суб’єктів правовідносин, а також для забезпечення рівного права кожного на судовий захист [169, с. 44].

Отже, адміністративні обов’язки помічника судді - це система суспільно необхідної поведінки, що прямо визначена законом, забезпечується як низкою правових гарантій, так і заходами адміністративної відповідальності та виражена у вигляді публічно-правових дій, які здійснюються з метою сприяння вчиненню судочинства та захисту прав й інтересів осіб.

Окресливши поняття, варто перейти до особливостей адміністративних обов’язків помічника судді. З позиції Л. Гаманюк, юридичний обов’язок характеризується такими рисами: це категорія необхідної поведінки людини, реалізація якої не має зумовлюватися бажанням людини; це завжди певне обмеження прав людини. Людина мусить коритися певним правилам, щоб у здійсненні своїх прав і свобод не завдавати шкоди іншим людям; необхідність установлення обов’язків прямо передбачається міжнародно- правовими документами; виконання юридичного обов’язку забезпечується спеціальним правовим механізмом; за невиконання обов’язку передбачена юридична відповідальність. Юридичний обов’язок як самостійна юридична категорія характеризується низкою особливих ознак необхідної поведінки, змістом якої є утримання від порушення заборон і необхідність виконання обов’язків; покладається вона з метою задоволення інтересів уповноваженої особи; має юридичний характер, тобто закріплена правовою нормою; покладається на всіх осіб, які проживають на території держави [29, с.

253].

З погляду С. Обрусної, ознаками юридичного обов’язку є необхідність певної поведінки; обов’язок, покладений лише на зобов’язану особу; він покладається з метою задоволення інтересів уповноваженої особи; існує лише у правовідносинах; є мірою необхідної поведінки; існує тільки відповідно до суб’єктивного права; установлюється нормами права; забезпечується (гарантується) державою. Структуру юридичного обов’язку становлять такі елементи: 1) потреба здійснення або утримання від певних дій; 2) потреба виконання вимог уповноваженої сторони; 3) потреба нести юридичну відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання покладених зобов’язань; 4) обов’язок не перешкоджати уповноваженому суб’єкту користуватися тим благом, щодо якого він має право [95, с. 45].

Отже, до ознак адміністративних обов’язків помічника судді слід віднести такі: 1) є системою саме визначеної та необхідної поведінки, що передбачається законом; 2) гарантується системою правових гарантій; 3) у разі їх невиконання передбачається юридична відповідальність; 4) виконання полягає в задоволенні як інтересів судочинства, так і публічних інтересів суспільства; 5) основним підвидом таких обов’язків є контроль, який здійснюється у сфері судочинства.

Відповідно до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14, помічник судді:

- здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які потрібні для розгляду конкретної судової справи;

- бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів;

- здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим особам, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;

- здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких постанов - готує проекти відповідних нагадувань тощо [118].

Крім того, за дорученням судді помічник судді:

- контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів;

- координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу, зокрема із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами;

- здійснює перевірку своєчасності оформлення протоколів судових засідань у справах, що перебувають у провадженні судді;

- здійснює контроль за своєчасним здаванням секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді;

- здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо;

- вивчає та узагальнює практику розгляду справ і застосування законодавства;

- аналізує повідомлення засобів масової інформації з питань судочинства, готує пропозиції щодо необхідності реагування на такі повідомлення відповідно до чинного законодавства;

- підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру;

- виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ [118].

Також помічник судді зобов’язаний: своєчасно та якісно виконувати надані йому доручення; дотримуватися строків підготовки документів та виконання доручень; постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; дбайливо ставитися до майна суду; при виконанні своїх службових обов’язків не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина [118].

Отже, можна згрупувати адміністративні обов’язки таким чином:

1) обов’язки дотримання строків у сфері судочинства;

2) обов’язки щодо підтримки інформаційно-технічного обладнання

суду;

3) обов’язки щодо контролю;

4) фінансово-звітні обов’язки;

5) обов’язки щодо підготовки організаційної та правової документації;

6) аналітичні обов’язки.

Далі варто окреслити особливості кожного з цих обов’язків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить суперечку щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення [66; 67; 133].

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади [67; 133].

Майже половина від штатного розкладу кількості посад суддів вакантна або зайнята суддями, в яких закінчилися повноваження. Усе це об’єктивно призводить до порушення процесуальних строків розгляду справ, їхньої низької якості, що інколи може розцінюватися як позбавлення громадян права на судовий захист [52, с. 18].

Матеріали судової практики свідчать про те, що основними причинами порушення процесуальних строків є недоліки в діяльності судів, пов’язані насамперед із незадовільною організацією судового процесу. Є випадки, коли всупереч вимогам процесуальних законів і без будь-яких підстав для цього цивільні справи та кримінальні провадження призначаються до судового розгляду з порушенням передбачених законодавством строків, зокрема й тоді, коли підсудні перебувають під вартою. Унаслідок недоліків, допущених під час підготовки цивільних справ до судового розгляду, недостатнього вивчення матеріалів досудового розслідування під час підготовчого провадження, несвоєчасного повідомлення учасників судового процесу та інших суб’єктивних причин розгляд справ неодноразово відкладається. При цьому в судових рішеннях не завжди наводяться мотиви відкладення, зазначається дата нового розгляду [133].

Суддям слід звернути увагу на неналежну організацію та планування ними судового розгляду, суворо дотримуватися засади безперервності здійснення судового засідання та негайно реагувати на випадки невиконання своїх професійних обов’язків прокурорами та адвокатами шляхом звернення до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій прокуратури та адвокатури відповідно [177, с. 69].

На помічника судді покладена робота з громадянами на стадії підготовки справи до судового розгляду, але законодавчо це ніяк не закріплено. Під час приймання документів помічник судді витребує всю необхідну інформацію в заявника, телефони позивача, відповідача, третіх осіб, місце роботи, проживання та реєстрації. Першочерговою метою цього є своєчасний розгляд справи у встановлений законом строк. Уся ця рутинна робота дозволяє зменшити навантаження на суддів. Таким чином, метою діяльності помічника судді є надання правової та технічної допомоги судді у здійсненні правосуддя, а також виконання інших завдань, що покладені на суди [104].

Отже, обов’язки дотримання строків у сфері судочинства полягають у тому, що помічник судді є суб’єктом, який сприяє здійсненню судочинства, також помічник судді мусить своєчасно здійснювати повноваження щодо організації судового процесу з метою дотримання провідних засад судочинства, зокрема дотримання строків.

Постійне недофінансування судової системи стало причиною того, що більшість установ працюють у непристосованих для здійснення правосуддя

приміщеннях, без належного технічного забезпечення, самостійно вирішують питання придбання комп’ютерної техніки, принтерів, власним коштом заправляють картриджі, купують папір і надсилають поштову

кореспонденцію, самостійно роблять ремонти в кабінетах. Судові працівники змушені витрачати власні кошти через безвихідь: справи необхідно слухати щодня, а за дотримання строків їх розгляду відповідає саме суддя [155].

Ці питання залишаються невирішеними, і бажання їх розв’язувати, як показав час, у держави не виникає. «Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих». Цей вислів слушно характеризує умови сучасного судочинства. Тобто можна працювати в занедбаних приміщеннях, слухати справи в непристосованих для цього залах судових засідань, без комп’ютерів, користуватися старими засобами діловодства. Але повага до суду починається також із зали судового засідання, належним чином пристосованого для здійснення правосуддя, обладнаного системою звукозапису, умебльованого тощо [155].

Упродовж останніх років електронна інформаційна активність судової системи значно збільшилася за рахунок уведення нових комп’ютерних програм судового діловодства, уведення відеозв’язку, судових смс-повісток, переходу на нову платформу поштового документообігу в судах та налагодження єдиного інформаційного простору між усіма судами України. Усі ці заходи реалізуються в життя новими технічними рішеннями та новим обладнанням, які поступово впроваджуються в технічну інфраструктуру суду [55].

На сьогодні суди України майже забезпечені необхідною кількістю технічних засобів для досконалого користування інформаційним простором і користування запровадженими комп’ютерними програмами, але для використання в повному обсязі всіх можливостей інформаційних систем необхідна модернізація наявних систем і додаткова технічна база. У попередні роки придбання комп’ютерної техніки здійснювалось у різні періоди і на сьогодні велика кількість її є фізично та морально застарілою, периферійне обладнання через значне перевищення нормативного навантаження потребує заміни. Ускладнена процедура списання та утилізації обладнання не дозволяє привести бухгалтерські показники відповідно до реальної ситуації (обладнання не може використовуватися, але залишається на балансі установи) [55].

Таким чином, упродовж деякого часу технічна архітектура в судах України поступово буде доведена до вимог сучасності та в перспективі переведена повністю на електронний документообіг, що дозволить в повному обсязі використовувати ресурси наявного інформаційного простору судової системи [55].

Для підтримання правопорядку в країні, нормального функціонування державного механізму, чіткої взаємодії всіх гілок влади необхідно забезпечити державні органи, служби, адміністрації, комісії, комітети висококваліфікованими кадрами. Комп’ютерна грамотність відіграє одну з перших ролей в освіті особи. Для більшої ефективності, швидкості, якості виконання покладених на працівника апарату суду та помічника судді функцій він має відповідати визначеним вимогам, зокрема володіти знаннями комп’ютера і програм користування. До таких програм мають входити елементарні програми - Microsoft Word, Microsoft Excel, які дозволяють працювати з електронною поштою, а також спілкуватися в онлайн-режимі. Крім цього сучасна людина зобов’язана освоювати більш складні програми, технології, які дозволяють аналізувати інформацію, обмінюватися нею, формувати звіти, проводити розрахунки й виконувати інші функції, необхідні для реалізації покладених завдань [104].

Виходячи з того, що основними завданнями апарату суду є організаційне забезпечення та розроблення пропозицій стосовно вдосконалення організаційного забезпечення діяльності суду, а також виконання всієї технічної роботи у суді, вважаємо, що однією з обов’язкових кваліфікаційних вимог при прийнятті на роботу працівників апарату суду (зокрема помічників суддів) має бути додано вільне володіння комп’ютерною та іншою оргтехнікою, а також знання необхідного програмного забезпечення [104].

Отже, обов’язки щодо підтримки інформаційно-технічного обладнання суду полягають у тому, що помічник судді зобов’язаний володіти навичками користування комп’ютерною технікою, яка відповідно і є обов’язковою складовою забезпечення здійснення судочинства.

Відправлення судами правосуддя в Україні безпосередньо пов’язано з належною організацією та функціонуванням судів, що потребує дієвої системи контролю та нагляду за їх діяльністю, спроможної своєчасно та оперативно попереджати, виявляти й усувати недоліки роботи суду та його апарату. Особливого значення контроль і нагляд як засоби забезпечення законності в діяльності судів в Україні набувають з огляду на призначення судової влади для забезпечення верховенства права шляхом захисту прав і законних інтересів громадян і підприємств, суспільних і державних інтересів. У той же час інститут контролю та нагляду в судовій системі України за позапроцесуальною діяльністю судів на сьогодні все ще перебуває на стадії свого становлення, зокрема законодавство комплексно не визначає принципи, завдання, види, об’єкти, суб’єкти і процедури контролю та нагляду в цій сфері. А тому у площині оптимізації організації та діяльності судової системи України й убачаються актуальними питання контролю та нагляду за функціонуванням судів в Україні [16, с. 331].

Одним з основних завдань помічника судді є контроль за виконанням відповідних документів тощо. Так, помічник судді бере участь в організації підготовки та проведення судового процесу, а саме контролює виготовлення та своєчасне направлення копій судових актів, якими повідомляються чи викликаються особи як учасники процесу; готує для судді інформацію про належне повідомлення осіб, а також про причини їх неявки в судове засідання; здійснює контроль за надходженням та приєднанням до матеріалів судової справи нових документів; здійснює контроль за підготовкою судових засідань; здійснює контроль за своєчасним здаванням секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді [104].

Отже, контрольні обов’язки помічника судді полягають в організаційному нагляді за процесами підготовки судового розгляду, нагляді щодо контролю за секретарем судового засідання, контролі за наданням якісних адміністративних послуг у сфері судоустрою.

У процесі реформування судової системи України особливого значення набуває проблема її якості та соціальної ефективності. Звичаєвим джерелом інформації про стан і рівень ефективності функціонування судів є внутрішні показники їх діяльності та статистичні дані. Але в такому разі існує ризик однобічного висвітлення ситуації без урахування позиції всіх учасників судового розгляду щодо якості судового провадження. Належне функціонування судової гілки влади в Україні не можливе без довіри громадян до судових процесів і рішень, без підтримки громадськості на шляху вироблення ефективного зворотного зв’язку між державою та суспільством [117, с. 184].

Оцінювання якості роботи судів - це позитивний метод, мета якого - ліквідувати проблемні аспекти в роботі суду, зробити діяльність цієї установи більш ефективною, спрямованою на задоволення потреб суспільства у своєчасному і справедливому правосудді [117, с. 184].

Помічник судді здійснює оцінювання якості роботи судів, метою якого є вивчення практики застосування судами норм законодавства, виявлення та аналіз складних і спірних питань, що виникають при його застосуванні, оцінювання стану урегульованості між конкретним правовим інститутом і законодавством України, розроблення пропозицій щодо забезпечення правильного та однакового застосування судами норм права, а також щодо вдосконалення чинного законодавства. Така робота може бути доручена помічнику судді (науковому консультанту) та передбачає, що особа, яка має її здійснювати, володіє необхідною теоретичною базою та практичними навичками щодо добору та пошуку судової практики [104].

При цьому в разі виконання такої роботи потрібно враховувати наведені нижче аспекти.

Узагальнення може проводитися на всіх рівнях судової системи. Разом із тим, залежно від територіальної юрисдикції суду (наприклад, апеляційний суд області) джерела судової практики - відповідні рішення, ухвали районних судів та ухвали, рішення апеляційного суду - відбираються за певний час (наприклад, за рік) за однорідною категорією справ (наприклад, про захист права власності) з метою підвищення якості розгляду певної категорії справ (наприклад, установлення та аналіз причин і підстав скасування рішень в апеляційному порядку) [104].

Готуючи відповідні узагальнення, помічник судді відбирає відповідну категорію справ за даними наряду суду та здійснює пошук цих справ у канцелярії суду та / або оглядає справи, які перебувають у провадженні, оскільки в більшості випадків для формування повної картини з урахуванням специфіки питання, яке досліджується, необхідне дослідження не тільки певних процесуальних документів (ухвал, рішень), але й вивчення інших матеріалів справи (наприклад, коли йдеться про встановлення причин залишення позову без розгляду, необхідною є перевірка матеріалів справи щодо доказів повідомлення про час і місце проведення судового засідання позивача та/ або наявність заяв позивача про залишення позову без розгляду) [104].

Прикладом виконання своїх обов’язків є те, що помічником судді М. Налицишиним було проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) про злочини, вчинені неповнолітніми, та зазначено, що в результаті врахування обставин, що визначені в аналітичній записці помічника судді, є можливість правильно вирішити питання про обрання до неповнолітнього альтернативного запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки розслідування та розгляд справ щодо неповнолітніх осіб також мають виховне запобіжне значення [124].

Отже, аналітичні обов’язки помічника судді полягають у тому, що він зобов’язаний проводити узагальнення судових справ та висвітлювати їх в аналітичних записках з метою висвітлення проблем суспільства та підвищення якості здійснення судочинства.

Судді самостійно добирають своїх помічників, проводячи співбесіди, ставлячи запитання щодо рівня підготовки та перевіряючи soft skills кандидата. Помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи. Він бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи. Також помічник судді здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі, контролює своєчасність надсилання таких копій [120].

Помічник має виконувати низку адміністративних і контрольних функцій: за дорученням судді він контролює надходження та приєднання до судової справи матеріалів, координує роботу секретаря судового засідання, надає йому допомогу (зокрема із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами). Частково помічник судді займається навіть творчою роботою. Наприклад, вивчає та узагальнює практику розгляду справ і застосування законодавства. Тобто взагалі помічник допомагає судді вирішити всі технічні моменти та отримує унікальну можливість учитися й спостерігати за всіма процесами, що пов’язані з правосуддям [120].

Метою діяльності помічника судді є виконання своїх обов’язків із забезпечення роботи судді, кінцевою метою якої є здійснення правосуддя. Помічник не вправі здійснювати дії, що тягнуть за собою виникнення, зміну та припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі, чи інших учасників судового процесу. Він здійснює приймання та видання судових документів, готує копії документів для підписання суддею, перевіряє правильність сплати держмита та сплати судових витрат, наявність документів, які додаються до заяви, робить добірку законів та інших нормативних правових актів, матеріалів судової практики, необхідних судді для розгляду справи [104].

Помічники суддів координують роботу секретаря судового засідання та надають при цьому методичну й практичну допомогу, зокрема із забезпечення фіксування судового процесу технічними-засобами, ведуть контроль відкладених, призупинених справ, оформлення матеріалів справи, своєчасного направлення або видання копій рішень, постанов, ухвал, виконавчих листів сторонам у справі. Крім того помічник судді готує проекти відповідей на звернення та скарги громадян, здійснює підготовку довідок, інформаційних листів, повідомлень, інших матеріалів, які пов’язані з розглядом справи, створює чернетки та проекти судових документів в автоматизованій системі. Здійснює внесення даних до статистичної картки автоматизованої системи щодо результатів розгляду судової справи. Здійснює контроль за оскарженням судових рішень в апеляційному та касаційному порядках [104].

Отже, провідними обов’язками помічника судді є організаційно- правові, які полягають в організаційній, методичній, правовій, підготовчій допомозі судді з метою виконання провідних завдань як суб’єкта патронатної служби суду - сприяння здійсненню правосуддя.

Можна виділити деякі повноваження, що передбачені положенням про помічника судді та гіпотетично можуть бути підставою для віднесення цих осіб до суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Так, помічник судді:

- бере участь у попередній підготовці справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів;

- оформлює копії судових рішень;

- здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо;

- підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру.

Названі функції жодним чином не передбачають керівництва іншими особами чи процесами, прийняття владних рішень, вчинення дій на власний розсуд. Отже, помічники суддів не тільки не виконують організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а й з урахуванням обсягу повноважень чи пов’язаних з ними можливостей навіть теоретично не можуть учиняти юридично значущих дій, які уможливлюють одержання неправомірної вигоди чи інші корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Інакше кажучи, помічник судді не має повноважень, на які може бути здійснено корупційний вплив [164; 134].

Судова практика з цього питання майже відсутня. Так, ухвалою слідчого судді райсуду м. Луганська від 15.11.2013 помічника судді Троїцького райсуду Луганської області відсторонено від посади як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.4 ст.368 КК. Суддя проаналізував посадову інструкцію та вказав, що підозрюваний «постійно здійснює функції представника влади та обіймає постійно в органах державної влади посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій». Натомість в адміністративній справі №2а-8330/11/2670 суперечка полягала у визначенні поняття «посадова особа, яка уповноважена підписати виконавчий лист». Окружний адміністративний суд м. Києва в постанові від 22.06.2011 зазначив, що такою є особа, яка займає відповідну посаду та наділена організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями. Однак, за висновком суду, ні помічник судді, ні секретар при виконанні своїх повноважень такими функціями не наділені, а отже, не є посадовими особами [164].

З іншого боку, посада помічника забезпечує йому безпосередній доступ до особи, яка є бажаним об’єктом корупційного впливу, - судді. І якщо, наприклад, обіцянка передати останньому неправомірну вимогу є кримінально караним діянням незалежно від віднесення помічника судді до категорії службових осіб, то вплив на суддю шляхом переконування в межах робочого процесу може потребувати юридичного механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Такий механізм передбачений законом «Про запобігання корупції», тому поширення його дії на помічників суддів є цілком доцільним. Проте чинне правове регулювання недостатнє для такого застосування, а відповідні спроби правоохоронних чи інших органів з великою ймовірністю зазнають поразки при судовому оскарженні. Отже, якісне правове регулювання цього питання є необхідним елементом стабільної та незалежної судової системи, добору та підготовки кадрів, ефективної роботи суддів [164].

Отже, обов’язки помічника судді, пов’язані з учиненням антикорупційних заходів, полягають у попередженні та припиненні корупційних правопорушень, учинених у судовій системі (зокрема суддею) та інформуванні про такі правопорушення відповідні антикорупційні органи та органи суддівського самоврядування.

З практичного погляду, помічники суддів виконують низку обов’язків. Зазвичай помічник судді допомагає зберігати всі файли в офісі, включаючи повістки, скарги й виклики. Коли суддям та адвокатам потрібні певні файли, що стосуються справ, судові помічники збирають для них цю інформацію. У цій ролі судові помічники допомагають упорядкувати файли, які допоможуть судді підготуватися до справи. Помічник судді тісно співпрацює з суддею, особливо під час розгляду справ. Вони також працюють над виконанням різноманітних завдань від імені судді, включаючи планування, організацію судових слухань. Якщо відбувається скасування чи зміна справи, судові помічники мають інформувати суддю та повідомити адвокатів і всіх зацікавлених сторін [186].

У спілкуванні з громадськістю судовий помічник може бути головним спікером. Це передбачає привітання відвідувачів і відповіді на телефонні дзвінки. У залі суду помічник керує представниками громадськості, які приходять до зали суду. У кабінеті судді обов’язки помічника судді є досить секретарськими за своїм характером - керувати розкладом судді, організовувати поїздки, організувати календар, обробляти міжвідомчі документи, друкувати листи, готувати доповіді, переписувати диктовку, відкривати пошту, розповсюджувати пошту й готувати вихідну пошту. Помічники суду також координують та експлуатують технічне обладнання, адже здійснюють управління обладнанням, щоб забезпечити його функціонування та керують практичними аспектами використання такого обладнання [187].

Отже, практичні адміністративні обов’язки помічника судді прямо визначаються через надання якісних адміністративних послуг у приміщенні суду та використання й підтримку експлуатації державного обладнання, яке забезпечує певні судові процедури.

Варто висвітлити ще один обов’язок, а саме обов’язок подання електронних декларацій помічниками суддів. Питання необхідності подання з 1 січня 2017 року електронних декларацій виявило глибшу проблему: чи поширюються на помічників суддів вимоги Закону «Про запобігання корупції»? Раніше, до появи нового Закону «Про державну службу», помічники суддів були державними службовцями, а антикорупційні обмеження стосуються всіх держслужбовців без винятку. Відповідно не було потреби з’ясовувати, чи належать помічники суддів до «посадових чи службових осіб інших державних органів» (пп.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»). Адже саме з огляду на обсяг прав та обов’язків, визначених Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, що затверджене рішенням Ради суддів від 25.03.2011 №14, Національне агентство з питань запобігання корупції дало офіційні роз’яснення: помічники суддів є суб’єктами, на яких поширюється дія

закону. Отже, питання зводиться до того, чи є помічник судді посадовою або службовою особою [164; 134; 132].

Визначення поняття «посадова особа» в законодавстві немає. Закон «Про державну службу» від 1993 р. установлював, що посадовими особами є керівники й заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій. У науковій літературі йдеться про те, що посадові особи мають можливість визначати завдання й вибирати відповідні методи діяльності, приймати управлінські рішення, організовувати інших осіб для здійснення компетенції відповідного органу; здійснюють управління людьми, впливаючи на їхню поведінку за допомогою юридично владних дій, наділені правом приймати на службу, застосовувати до підлеглих заходи заохочення чи дисциплінарного примусу. Проаналізувавши згадане положення про помічника судді, можна зробити висновок, що під указані визначення підходить виключно повноваження «Координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу». Проте відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про державну службу» держслужбовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. Отже, помічники суддів не є посадовими особами в розумінні пп.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» [132; 164].

Категорією «службова особа» традиційно оперує кримінальне право. Так, згідно з ч.3 ст.18 Кримінального кодексу службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом [77; 164].

У зв’язку з неоднозначністю цього питання Голова ВАСУ листом від 01.02.2017 р. № 99/9-14/17 навіть звернувся до Вищої ради правосуддя з проханням надати своє бачення зазначеної ситуації, оскільки роз’яснення НАЗК у цих питаннях вважає рекомендаційними. Так, Голова Вищого адміністративного суду України О. Нечитайло надіслав до Ради суддів України та Вищої ради правосуддя листи стосовно ситуації, що склалася з віднесенням помічників суддів до суб’єктів декларування, визначених Законом України «Про запобігання корупції». У зверненнях зазначено, що у відповідь на запити помічників суддів Національним агентством з питань запобігання корупції надано індивідуальні роз’яснення, у яких висловлено думку про те, що помічники суддів є суб’єктами е-декларування. НАЗК обґрунтовує позицію, викладену в роз’ясненнях, тим, що помічники суддів належать до категорії посадових і службових осіб органів державної влади й виконують низку консультативно-дорадчих функцій. У листі Голова ВАСУ порушує питання про те, чи мають працівники патронатної служби, зокрема помічники суддів, які втратили статус державного службовця, заповнювати е-декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та чи належать вони до категорії суб’єктів декларування [163].

Тобто неоднозначним є питання подання е-декларацій помічниками суддів, адже після набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889 вони втратили статус держслужбовців та їхні посади віднесені до посад патронатної служби. Але НАЗК наполягає на тому, що помічники суддів є суб’єктами декларування, оскільки належать до категорії посадових і службових осіб органів державної влади й виконують низку консультативно-дорадчих функцій [39; 132].

Отже, на помічників суддів як державних службовців було покладено обов’язок подання е-декларацій, проте у зв’язку з переформатуванням статусу помічника судді до патронатного службовця цей обов’язок уже не стосується помічників суддів.

Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції визначає можливість тимчасового виконання обов’язків додаткового помічника судді особою, яка займає посаду помічника судді на момент звільнення відповідного судді (за яким такий помічник закріплений) із займаної посади або припинення повноважень відповідного судді зі здійснення правосуддя [118; 126].

Під поняттям «додатковий помічник» норми Положення розуміють помічника судді, який у випадку припинення повноважень або звільнення з посади відповідного судді, до якого такий помічник судді прикріплений, прикріплюється до іншого судді, в якого вже є призначений раніше помічник судді, за поданням цього судді та заявою помічника. Це впроваджено з метою вирівнювання додаткового навантаження на суддю та його основного помічника, яке виникає внаслідок появи в суді вакантних посад [118; 126].

Потреба призначення помічника судді як додаткового помічника іншого судді визначається керівництвом суду з урахуванням обсягу видатків державного бюджету та виходячи з обов’язку кожної судової установи забезпечувати розгляд судових справ у визначені законодавством строки, з обов’язку кожного судді прийняти у справі вмотивоване рішення та надати його учасникам судового засідання у строки, визначені законом [118; 126].

Отже, побічно на кожного помічника судді може бути накладено адміністративні обов’язки додаткового помічника, які передбачають здійснення передбачених законом повноважень як працівника патронатної служби під керівництвом іншого судді, у разі виникнення певних організаційно-правових обставин.

Усе вищевикладене дає підстави зробити такі проміжні висновки:

- у площині адміністративно-правового статусу судді існує суспільний феномен майже повної тотожності публічного інтересу суспільства та помічника судді - за умови, що його безпосередній керівник суддя має високий рівень правосвідомості та правової культури, дотримується присяги судді й намагається приймати законні, гуманні, справедливі й соціально обґрунтовані рішення, адже для молодих амбітних юристів, якими насамперед є помічники суддів, основною мотивацією роботи є набуття позитивної юридичної практики, яку вони в подальшому будуть використовувати для нового якісного «стрибка» в юридичній кар’єрі. Тим самим у них відпадає будь-яка негативна мотивація скоювати вчинки, які підривають довіру суспільства до судової гілки влади;

- до ознак адміністративних обов’язків помічника судді слід віднести такі: 1) є системою саме визначеної та необхідної поведінки, що передбачається законом; 2) гарантується системою правових гарантій; 3) у разі їх невиконання передбачається юридична відповідальність; 4) виконання полягає в задоволенні як інтересів судочинства, так і публічних інтересів суспільства; 5) основним підвидом таких обов’язків є контроль, який здійснюється у сфері судочинства;

- адміністративні обов’язки поділяються на наглядові (дотримання строків у сфері судочинства, підтримка інформаційно-технічного обладнання), контрольні, фінансово-звітні, організаційно-правові та аналітичні, що реалізуються через надання адміністративних послуг судді та здійснення юридично-технічних операцій;

- обов’язки дотримання строків у сфері судочинства полягають у тому, що помічник судді є суб’єктом, який сприяє здійсненню судочинства, і помічник судді мусить своєчасно здійснювати повноваження щодо організації судового процесу з метою дотримання провідних засад судочинства, зокрема щодо дотримання його строків;

- обов’язки щодо підтримки інформаційно-технічного обладнання суду полягають у тому, що помічник судді зобов’язаний володіти навичками користування комп’ютерною технікою, яка відповідно і є обов’язковою складовою забезпечення здійснення судочинства;

- контрольні обов’язки помічника судді полягають в організаційному

нагляді за процесами підготовки судового розгляду, нагляду з контролю за секретарем судового засідання, контролю за наданням якісних

адміністративних послуг у сфері судоустрою. Аналітичні обов’язки помічника судді полягають у тому, що він зобов’язаний здійснювати узагальнення судових справ і показувати їх в аналітичних записках з метою висвітлення проблем суспільства та підвищення якості здійснення судочинства;

- провідними обов’язками помічника судді є організаційно-правові, які полягають в організаційній, методичній, правовій, підготовчій допомозі судді з метою виконання провідних завдань як суб’єкта патронатної служби суду - сприяння здійсненню правосуддя;

- обов’язки помічника судді, пов’язані з учиненням антикорупційних заходів, полягають у попередженні та припиненні корупційних правопорушень, учинених у судовій системі (зокрема суддею) та інформуванні про такі правопорушення відповідні антикорупційні органи й органи суддівського самоврядування;

- практичні адміністративні обов’язки помічника судді прямо визначаються через надання якісних адміністративних послуг у приміщенні суду та використання й підтримку експлуатації державного обладнання, яке забезпечує певні судові процедури.

- побічно на кожного помічника судді може бути накладено адміністративні обов’язки додаткового помічника, які передбачають здійснення передбачених законом повноважень як працівника патронатної служби під керівництвом іншого судді в разі виникнення певних організаційно-правових обставин.

Отже, адміністративні обов’язки помічника судді варто визначити як вид і міру його належної (або необхідної) поведінки, які об’єктивно прописані в адміністративному законодавстві, виходячи з його провідної ролі в судочинстві як представника юридичної еліти суспільства, на утримання якого витрачаються значні державні кошти, якого необхідно розвантажити від технічної юридичної роботи, та прописуються з метою підвищення ефективності роботи судді, задоволення прав і законних інтересів судової гілки влади та суспільного інтересу загалом.

2.3

<< | >>
Источник: ПАНЧУК ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОМІЧНИКА СУДДІ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2018. 2018

Еще по теме Адміністративні обов’язки помічника судді в Україні:

  1. 2.3. Помічник судді
  2. Поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення незалежності судової влади в Україні
  3. Напрямки вдосконалення адміністративно-правового забезпечення незалежності судової влади в Україні
  4. Адміністративно-правове регулювання принципу незалежності суддів адміністративних судів
  5. Адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні
  6. Теоретичні аспекти визначення поняття і змісту інституту адміністративних правочинів у сільському господарстві України
  7. Поняття та елементи механізму адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні
  8. ПАНЧУК ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОМІЧНИКА СУДДІ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2018, 2018
  9. ЗМІСТ
  10. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПОМІЧНИКА СУДДІ
  11. Поняття та зміст адміністративно-правового статусу помічника судді
  12. Місце і роль помічника судді в судовій гілці влади
  13. Принципи діяльності помічника судді
  14. РОЗДІЛ 2 ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПОМІЧНИКА СУДДІ
  15. Завдання та функції помічника судді
  16. Адміністративні обов’язки помічника судді в Україні
  17. Адміністративні права помічника судді в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -