УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА

Держава в Центральній Європі. Межує з Україною, Румунією, Сербією та Чорногорією, Хорватією, Словенією, Австрією, Словаччиною.

Територія — 93 036 кв. км. Населення — 10 310 000 чол.

Столиця — Будапешт

Найбільші міста — Будапешт 2 076 000, Дебрецен 215 000, Мішкольц 211 000, Сегед 178 000, Печ 169 000, Дьєр 130 000, Ніредьгаза 115 000, Сейкешфегервар 110 000, Кечкемет 105 000, Сомботгей 86 000, Солнок 80 000, Татабаньа 74 000, Копошвар 71 000, Бейкейчаба 68 000, Беспрейм 65 000, Егер 63 000, Залаегерсег 63 000, Дунауйварош 59 000, Шопрон 55 000, Нодьконижо 54 000, Ходмезевашархей 51 000.

Основним конституційним актом Угорщини є Конституція 1949 року зі змінами та доповненнями.

За змістом Конституції Угорську Республіку можна визначити як парламентську республіку з унітарним устроєм та демократичним політичним режимом.

Главою держави є Президент, який обирається парламентом терміном на чотири роки. Обраним вважається кандидат, якого при висуненні підтримали не менше ніж п’ятдесят депутатів і який набрав дві третини голосів під час таємного голосування. Главою держави може бути обраний громадянин Угорщини, який володіє правом голосу і досяг тридцяти п’ятирічного віку. Одна і та ж сама особа може обіймати посаду Президента не більше двох строків підряд.

Президент Угорщини:

- представляє державу у зовнішніх відносинах;

- укладає міжнародні договори за згодою парламенту;

- призначає час парламентських виборів та виборів до органів місцевого самоврядування;

- вправі виступити ініціатором референдуму;

- пропонує парламенту кандидатуру прем’єр-міністра, за поданням останнього призначає та звільняє міністрів;

- призначає і звільняє Голову Національного Банку, ректорів та професорів університетів, затверджує на посаді Президента Академії Наук;

- є головнокомандувачем збройних сил;

- присвоює військові та спеціальні звання, нагороджує нагородами та відзнаками;

- володіє правом помилування;

- вирішує питання громадянства.

В цілому, правовий статус Президента є типовим відносно статусу глави держави в парламентській республіці.

Законодавча влада в державі здійснюється однопалатним парламентом - Державними Зборами. Відповідно до Конституції, Державні Збори є вищим органом державної влади та представницьким органом народу Республіки. Парламент складається з представників, які обираються шляхом прямих виборів за змішаною системою строком на чотири роки. Державні Збори очолюються Головою, який обирається і відкликається з посади депутатами.

Основні функції Державних Зборів:

- прийняття Конституції Угорщини;

- прийняття законів;

- контроль за діяльністю уряду;

- визначення плану соціально-економічного розвитку;

- приймає бюджет країни;

- обрання Президента республіки, Прем’єр-міністра, членів Конституційного Суду, Голову Верховного Суду тощо;

- укладення міжнародних договорів, які мають особливе значення для держави, вирішує питання щодо використання збройних сил.

- вирішує питання про створення нових областей, міст з правом області, зміни кордонів областей тощо.

Законодавчий процес. Правом законодавчої ініціативи наділені Президент, уряд, представники Державних Зборів. Прийнятий парламентом законопроект передається для підписання главі держави, який протягом п’ятнадцяти днів вправі застосувати відкладальне вето, повернувши його для доопрацювання в парламент з власними зауваженнями. Державні Збори долають вето Президента шляхом підтримки законопроекту простою більшістю голосів, після чого останній має бути промульгований главою держави на протязі п’яти днів.

Виконавча влада в Республіці здійснюється Урядом, до складу якого входять прем’єр-міністр та міністри. Прем’єр- міністр обирається парламентом за пропозицією Президента. Кандидатом на посаду прем’єр-міністра глава держави, як правило, призначає лідера партії, яка отримала більшість місць в парламенті під час виборів. Міністри призначаються Президентом за поданням прем’єр-міністра, який фактично за погодженням з парламентом формує власний кабінет.

Уряд несе відповідальність перед парламентом та складає повноваження перед новообраним складом законодавчого органу. Державні Збори, по аналогії з німецькою конституційною моделлю, вправі заявити т.з. “конструктивний вотум недовіри” Уряду, шляхом висунення на посаду прем’єр-міністра нового кандидата. Якщо більшість депутатів парламенту підтримає таку пропозицію, то попередній склад Уряду подає у відставку, а кандидат на посаду прем’єр-міністра вважається обраним.

Основними функціями Уряду є захист конституційного порядку, координація роботи центральних органів влади, здійснення державної політики в економічній, соціальній, гуманітарній сферах, міжнародне співробітництво.

Судова влада в Угорщині здійснюється Верховним судом Республіки, Апеляційними судами, Судом Столиці, обласними судами, місцевими судами. У відповідності до Конституції дозволяється створення спеціальних судів для розгляду особливих категорій справ.

Очолює судову систему Верховний Суд, який здійснює контроль за судочинством та діяльністю судових установ. Очолює Верховний Суд голова, який обирається парламентом. До складу Верховного Суду входять також заступники голови та судді, які призначаються Президентом. Судами апеляційної інстанції, як правило, виступають обласні суди, а в тих випадках коли обласні суди розглядали справу вперше, така функція належить Апеляційним судам, яких створено чотири. Місцеві суди здійснюють вперше розгляд більшості справ.

Конституційне судочинство здійснюється Конституційним Судом Республіки.

Призначення на судові посади всіх ланок здійснюється главою держави довічно.

Територія Угорщини поділяється на столицю, області та міста з правом області. Столиця та міста з правом області в свою чергу поділяються на райони, а області на міста і села. Таким чином, на відміну від багатьох європейських держав, в Угорщині діє двоступенева система адміністративно-територіального устрою, в якій відсутня проміжна ланка районного рівня між адміністративно-територіальною одиницею першого рівня (область) та низовою ланкою адміністративно-територіального поділу.

Однак, на сьогоднішній день, у відповідності з сучасними тенденціями регіоналізації в Європі та з вступом в Європейський Союз, в Угорщині відбувається територіально-адміністративна реформа, наслідком якої має бути утворення регіонів. До складу цих одиниць будуть входити області та міста з правом області, що означатиме перехід до традиційної триступеневої системи адміністративно-територіального поділу.

Особливістю територіальної організації Угорщини є достатньо широка компетенція місцевих органів самоврядування. Отже, в столиці, областях, містах та селах діють представницькі органи місцевого самоврядування, які обираються населенням строком на чотири роки за пропорційною системою. Представницькі органи місцевого самоврядування очолюються мером або президентом, який окрім муніципальних обов’язків може бути наділений функціями державної виконавчої влади.

На рівні області утворюються адміністративні управління на чолі з керівниками, які представляють уряд і здійснюють нагляд.

<< | >>

↑

Источник: Державне (конституційне) право зарубіжних країн. Курс лекцій /ПановА.В.-Ужгород, 2012,- 104с. 2012

Еще по теме УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА:

- Конституционное право зарубежных стран - Конституционное право Р. Казахстан - Конституционное право РФ - Конституційне право України -