<<
>>

ВСТУП

Зелені насадження є важливим і невід’ємним компонентом середовища будь-якого населеного пункту. Маючи значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики, зелені насадження справляють позитивний вплив на мікроклімат, оздоровлюють повітряний басейн, знижують рівень шуму та виконують багато інших важливих функцій.

Разом з тим активні процеси урбанізації посилюють тенденцію до зменшення кількості озеленених площ міст та інших населених пунктів, витіснення їх забудованими територіями, нецільове використання земельних ділянок, на яких зростають зелені насадження. За таких умов особливої гостроти набуває питання правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, вироблення ефективного механізму функціонування системи нормативних актів у галузі використання, управління, охорони таких земель. Важливим є й теоретичне вивчення проблем правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах як підґрунтя для подальшого розвитку законодавства у цій сфері.

Додатково підтверджує актуальність дослідження та необхідність його проведення відсутність спеціальних комплексних робіт щодо сучасного стану та проблем встановлення правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах. Досі науковці торкалися лише окремих аспектів правового регулювання відносин щодо таких земель або в контексті робіт, присвячених правовому режиму земель у цілому, або земель населених пунктів, або земель окремих категорій, зокрема рекреаційного призначення та житлової і громадської забудови.

Науково-теоретичним підґрунтям для проведення дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних учених-правознавців у галузі земельного та екологічного права: В. І. Андрейцева, О. В. Басая, А. Г. Бобкової, Л. О. Бондаря, А. П. Гетьмана, А. Й. Годованюка, В. К. Гуревського, Є. О. Іванової, І. В. Ігнатенко,

І.

І. Каракаша, В. М. Комарницького, І. О. Костяшкіна, М. В. Краснової, П. Ф. Кулинича, Н. Р. Малишевої, А. М. Мірошниченка, В. В. Носіка, Н. І. Палій, О. О. Погрібного, М. В. Правдюка, А. І. Ріпенка, В. І. Семчика, В. Д. Сидор,

A. К. Соколової, Н. І. Титової, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та інших.

Комплексний характер дослідження зумовив використання в роботі положень, сформульованих у доробках радянських, російських та білоруських учених: Г. О. Аксеньонка, О. П. Анісімова, В. П. Балєзіна, Г. Ю. Бистрова, С. О. Боголюбова, І. І. Євтіхієва, Б. В. Єрофеєва, І. О. Іконицької, М. І. Козиря, М. І. Краснова, О. І. Крассова, М. С. Ліпецкера, Н. Л. Лісіної, В. В. Петрова, Г. М. Полянської, Г. В. Чубукова, Н. А. Шингель та інших.

З огляду на складність категорії «правовий режим» у роботі використовувались праці вчених з питань теорії права та галузевих правових наук, зокрема С. С. Алексєєва, В. І. Видріна, О. В. Гафурової, Р. Я. Демківа,

B. Б. Ісакова, Д. Д. Коссе, О. В. Малька, Н. І. Матузова, О. Ф. Скакун та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових

досліджень відділу земельного, аграрного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України на 2014-2015 роки на тему «Правові проблеми розвитку сільських територій України» (PK0113Y007855U).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному науковому аналізі правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, виявленні проблем правового регулювання суспільних відносин у галузі їх використання, формулюванні наукових висновків та практичних пропозицій щодо вдосконалення відповідного законодавства.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:

- здійснити аналітичний огляд наукових джерел з питань правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах;

- провести дослідження розвитку законодавства про землі, зайняті зеленими насадженнями в населених пунктах;

- сформулювати юридичне поняття земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, та визначити їх склад;

- розкрити поняття правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах;

- охарактеризувати систему, функції та компетенцію органів влади щодо управління землями, зайнятими зеленими насадженнями в населених пунктах;

- розкрити основні питання планування використання земель населених пунктів для розміщення зелених насаджень;

- проаналізувати правові питання обліку земель населених пунктів, зайнятих зеленими насадженнями;

- здійснити характеристику права власності та користування землями населених пунктів, зайнятих зеленими насадженнями;

- визначити правові вимоги щодо використання земель населених пунктів, зайнятих зеленими насадженнями;

- з’ясувати особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про використання та охорону земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах;

- розробити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства про правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері використання, охорони, збереження та відтворення земель, зайнятих зеленими насадженнями, та забезпечення управління ними.

Предметом дослідження є правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах.

Методи дослідження. Методологічну базу дослідження склала система філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів наукового пізнання. Діалектичний метод сформував загальну методологічну основу дослідження та дав можливість розглянути правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, у взаємозв’язку та розвитку соціально-економічних і юридичних чинників. Загальнонауковий формально- логічний метод допоміг сформулювати базові поняття дослідження, зокрема «правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах» та інші, а також висновки дослідження. Метод аналізу став основою вивчення наукової правової доктрини з теми дисертаційного дослідження, визначення недоліків законодавства у досліджуваній сфері. За допомогою методу синтезу визначено склад земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах. Системно-структурний метод дав змогу вибудувати систему прав та обов’язків суб’єктів щодо використання земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах. Історико-правовий метод склав основу проведення ретроспективного аналізу законодавства про землі, зайняті зеленими насадженнями в населених пунктах. Формально-юридичний метод допоміг з’ясувати зміст правових норм відповідного законодавства та розробити пропозиції з його вдосконалення. За допомогою порівняльно-правового методу було проведено зіставлення норм вітчизняного законодавства про правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, із законодавством інших країн.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах.

Наукова новизна основних положень, висновків та пропозицій полягає в тому, що:

вперше:

- визначено поняття «землі, зайняті зеленими насадженнями в населених пунктах» як земель у межах населених пунктів, на яких розміщена деревна, чагарникова, квіткова, трав’яна рослинність та інші об’єкти рослинного світу природного і штучного походження;

- запропоновано визначати правовий режим земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, як встановлений нормами законодавства порядок поведінки суб’єктів щодо земельних ділянок, на яких розміщена деревна, чагарникова, квіткова, трав’яна рослинність та інші об’єкти рослинного світу природного і штучного походження, як щодо об’єктів права власності, користування, управління, відтворення, збереження та охорони з метою їх використання для забезпечення сприятливого середовища життєдіяльності людини, для забезпечення виконання ними санітарно-гігієнічних, рекреаційних, декоративних та інших функцій;

- обґрунтовано, що до складу земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах, входять землі рекреаційного призначення, житлової і громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі водного фонду, промисловості, транспорту, оздоровчого призначення, лісогосподарського призначення та ін. Конститутивними ознаками таких земель є їх територіальне розміщення в межах населених пунктів та наявність визначених об’єктів рослинного світу;

- здійснено періодизацію процесу історичного розвитку законодавства про землі, зайняті зеленими насадженнями в населених пунктах, за результатами якої виділено три періоди: 1) зародження, виникнення перших нормативних актів, що стосувалися правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах (із середини XVIII ст. до жовтневої революції 1917 р.);

2) радянський (з жовтня 1917 р. до 1991 р.), який охоплює чотири умовні етапи;

3) сучасний (з 1991 р. до нинішнього часу), умовно поділений на два етапи;

- доведено необхідність прийняття Методики оцінки розміру шкоди, заподіяної навколишньому середовищу пошкодженням та (або) знищенням зелених насаджень у населених пунктах України, Методичних рекомендацій з розроблення районних програм розвитку та збереження зелених насаджень і Методичних рекомендацій з розроблення обласних програм розвитку та збереження зелених насаджень, спеціального Порядку проведення інвентаризації земель населених пунктів;

- запропоновано виділити як форму використання земель населених пунктів, зайнятих зеленими насадженнями, обов’язкове природокористування (землекористування), що є обмеженим за суб’єктним складом (тільки підприємства й організації, що здійснюють утримання об’єктів благоустрою населених пунктів та балансоутримувачі таких об’єктів) і за територіальним критерієм (у межах земельних ділянок визначених об’єктів благоустрою);

удосконалено:

- визначення поняття «зелені насадження населених пунктів» у частині доповнення його змісту таким елементом, як інші об’єкти рослинного світу, а тому зелені насадження населених пунктів запропоновано розглядати як деревну, чагарникову, квіткову, трав’яну рослинність та інші об’єкти рослинного світу природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту;

- положення щодо укладання договору пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою через встановлення обов’язковості його укладання в разі невиконання власником тимчасових споруд свого обов’язку із самостійного належного утримання прилеглих територій;

- положення щодо укладання договорів оренди земель населених пунктів для створення озеленених територій загального користування через поширення на них конкурсних засад та встановлення в договорах пільг, зумовлених загальнокорисною метою їх укладання;

- положення щодо звуження переліку суб’єктів права постійного користування землями населених пунктів, у тому числі зайнятих зеленими насадженнями, через вилучення з нього вищих навчальних закладів приватної форми власності;

набули подальшого розвитку:

- систематизація функцій озеленених територій населених пунктів з виділенням груп санітарно-гігієнічних або захисних функцій; рекреаційно- оздоровчих функцій; еколого-освітніх функцій; містобудівних функцій;

- систематизація вимог до використання земель населених пунктів, зайнятих зеленими насадженнями як до території населеного пункту; складових об’єктів благоустрою населених пунктів; земельних ділянок, на яких зростають об’єкти рослинного світу;

- положення щодо необхідності розроблення кадастру зелених насаджень населених пунктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх застосування: у нормотворчій діяльності — з метою вдосконалення законодавства про землі, зайняті зеленими насадженнями в населених пунктах; у правозастосовній діяльності — запропоновані рекомендації можуть бути корисними для забезпечення реалізації й захисту земельних прав осіб; у науково- дослідній діяльності — як матеріал для подальших наукових пошуків у напрямі вдосконалення правового режиму земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах; у навчальній діяльності — у процесі підготовки фахівців- юристів, викладання курсу «Земельне право», підготовці навчально-методичного забезпечення навчального процесу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювались і були схвалені на засіданнях відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права, а також оприлюднені на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Вплив юридичної науки на розвиток міжнародного та національного законодавства» (Харків, 20-21 лютого 2015 року), «Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрями дослідження» (Запоріжжя, 15-16 травня 2015 року), «Сучасний стан і перспективи розвитку держави і права» (Львів, 19-20 червня 2015 року).

Наукові публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи опубліковані у 8-ми наукових працях, з яких 4 наукові статті надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 наукова стаття — в зарубіжному виданні та тезах 3-х доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки друкованого тексту, з них список використаних джерел — 38 сторінок (365 найменувань).

<< | >>
Источник: СИТНІК Тіна Миколаївна. правовий режим земель, зайнятих зеленими НАСАДЖЕННЯМИ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ-2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -